Відставка Луценка і смерть активістки Гандзюк: головні новини тижня

Президент України провів переговори з лідером Туреччини , генеральний прокурор зібрався у відставку , подробиці екстрадиції Миколи Гути , якого підозрюють в розкраданні 800 млн гривень і інші важливі новини тижня в матеріалі сайту " Сегодня" .

Порошенко в Туреччині і договір про Томос

3-4 листопада президент України Петро Порошенко відвідав з офіційним візитом Туреччину. Там він підписав договір з Вселенським патріархом, відкрив консульство в Анталії і отримав мантію доктора політичних наук.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

3 листопада голова української держави почав переговори зі своїм турецьким колегою Реджепом Таїпом Ердоганом . Лідери зустрілися в резиденції глави турецької держави – палаці Бюйюк Мабейн в Стамбулі .

За підсумками переговорів Порошенко заявив , що в особі турецького президента України має " доброго друга та надійного партнера " .

Український лідер зазначив продуктивність сьомо Стратегічної ради і подякував Ердогану за тверду позицію щодо засудження агресії РФ на сході України і незаконної анексії Криму.

"Важливими є запевнення Туреччини в тому , що вона не залишиться в стороні від " повзучої агресії " Росії в Азовському морі , проблеми порушення прав людини в Криму . Ми підтвердили налаштованість працювати разом над вирішенням цих питань , в тому числі в рамках міжнародних організацій , зокрема ООН " , – написав глава держави у своєму мікроблозі в Twitter.

Зі свого боку президент Туреччини підтвердив , що позиція з приводу російської агресії в Україні незмінна .

"Ми ніколи не визнавали і не визнаємо незаконну анексію Криму", – підкреслив Реджеп Ердоган

Інша важлива зустріч відбулася у глави української держави з предстоятелем Константинопольської православної церкви, Вселенським патріархом Варфоломієм. Під час зустрічі було укладено договір про співпрацю та взаємодію між Україною і Константинопольським патріархатом.

"Угода, яку ми сьогодні підписали, завершує цей процес ... створює всі умови для того, щоб процес надання, точніше підготовки, до Собору, процес надання Томосу був проведений абсолютно в чіткій відповідності з канонами православної церкви", – сказав глава держави після зустрічі, назвавши цей день історичним.

У свою чергу, Вселенський патріарх висловив упевненість, що рішення про автокефалію Української православної церкви призведе до єдності всіх православних в країні.

Підписання цієї угоди прокоментував директор Національного інституту стратегічних досліджень Ростислав Павленко. За його словами, в угоді прямо говориться про створення незалежної церкви, якій надається Томос про автокефалію. Держава, в свою чергу, зобов'язалася сприяти цьому процесу в межах чинного законодавства.

"Вселенський патріархат буде в першу чергу сприяти зв'язкам цієї церкви зі світовим православ'ям, для чого, власне, буде заснована місія Вселенського патріархату, яка буде діяти в Києві в Андріївській церкві і буде свого роду посольством", - зазначив Павленко.

За його словами, документ не суперечить чинному українському законодавству і не потребує ратифікації .

"Відставка" Луценка

6 листопада генеральний прокурор Юрій Луценко , виступаючи в парламенті , зробив гучну заяву . Рапортуючи про розслідування провадження про вбивство активістки Катерини Гандзюк, Луценко заявив, що подасть президенту заяву про відставку.

"Щоб не було ніяких сумнівів, що за владу ніхто не чіпляється, я сьогодні подаю заяву про відставку президенту України, і ви в парламенті повинні розглянути це питання", – заявив генпрокурор.

Більш того, Луценко попросив депутатів невідкладно зайнятися цим питанням.

Але в Раді, схоже, не мали наміру відпускати Луценка з поста. Коли спікер парламенту Андрій Парубій поставив на рейтингове голосування питання, хто підтримує відставку генпрокурора, в результаті за його відхід проголосували всього лише 38 народних депутатів.

Сам генпрокурор прокоментував своє рішення тільки ввечері 8 листопада в ефірі одного з телеканалів. За його словами, він вже обговорив свою відставку з президентом Петром Порошенком, і це була нелегка розмова.

"Мене влада цікавить лише як можливість відповідальності і ефективності, тому я заявив про свою відставку, я до неї готовий ... У мене з президентом була гостра розмова, він не сприйняв мій крок, він про нього дізнався за п'ять хвилин до мого входу в Верховну Раду, але тим не менше я сказав, що це моє принципове рішення. Він сказав, що прийме рішення після повернення з-за кордону", – заявив Луценко.

Всі подробиці відставки генпрокурора – в тому числі історія попередніх спроб Луценка піти зі свого поста в ГПУ читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня" ("Як Луценко йшов у відставку: всі подробиці"), який регулярно оновлюється.

Закони про євробляхи і розмитнення по-новому

Верховна Рада прийняла законопроекти про розмитнення автомобілівна єврономерах . Депутати в два підходи – ранковий і вечірній – підтримали два законопроекти , № 8487 і № 8488. " За " перший документ проголосували 250 народних депутатів , за другий – 245 при мінімально необхідних 226 голосах .

Законопроект № 8487 дає на оформлення нерозмитнених авто 180 робочих днів. Якщо власник "євробляхи" не захоче розмитнити транспортний засіб, в цей термін машину можна вивезти за межі країни.

Законопроект № 8488 "Про внесення змін до Митного кодексу" повинен вирішити проблему відходу від відповідальності за порушення правил тимчасового ввезення та транзиту авто. Перевіряти стануть жорстко – поліція отримає доступ до інформації митників і право зупиняти машини на іноземних номерах. Законопроект також встановлює додаткові умови тимчасового ввезення та транзиту авто і передбачає значні штрафи за порушення – до 170 тис. гривень.

Більш докладно про розрахунок акцизу, які тепер штрафи і всі інші подробиці нових правил розмитнення "євроблях" читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня" – " Єврономери в законі: авто станут доступнішими, але вилізуть євробляхерам боком " .

А у скільки обійдеться розмитнення за новими правилами – вважайте в статті "Через нові акцизи розмитнити автомобіль буде дорожче: онлайн-калькулятор"

Смерть Гандзюк Каті

4 листопада померла в лікарні відома херсонська активістка Катерина Гандзюк , на життя якої 31 липня було скоєно замах : на дівчину вилили літр концентрованої сірчаної кислоти . В результаті у Каті виявилося обпаленим близько 40 % шкірного покриву , їй довелося перенести 11 операцій . На жаль , складні й болючі процедури так і не допомогли : у дівчини відірвався тромб . Гандзюк було 33 роки .

На даний момент всі п'ять підозрюваних в цьому жорстокому злочині затримано і дали свідчення. Безпосереднім виконавцем нападу на Гандзюк названий Микита Грабчук – сама Гандзюк запам'ятала нападника і згодом заявила, що це був саме він. Другий підозрюваний, Віктор Горбунов, фігурує в кримінальній справі як людина, яка купила кислоту. Як повідомив перший заступник голови Національної поліції України В'ячеслав Аброськін всі затримані були колишніми учасниками АТО.

Згідно з інформацією депутата Верховної Ради Антона Геращенко, ім'я підозрюваного в організації нападу на Катерину Гандзюк – Сергій Торбін. Саме він заплатив за вбивство активістки 5 тис доларів.

Катерина Гандзюк народилася і все життя прожила в Херсоні. Вона була відомою в місті політичною та громадською активісткою, виконувала обов'язки в. о. керуючого справами виконавчого комітету Херсонської міської ради, а також обіймала посаду радника міського голови Херсона Володимира Ніколаєнка. Всі подробиці злочину і розслідування читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня" - " Все про жорстоке вбивство Катерини Гандзюк " .

Справа на 800 мільйонів

Майже детективна історія розгорнулася навколо повернення на Батьківщину українця , якого з 2015 року Інтерпол розшукував по всьому світу за шахрайство . Причому мова йшла про досить круглу суму .

"Завершена процедура екстрадиції з Швейцарської Конфедерації в Україні громадянина, який розшукувався за скоєння шахрайства в особливо великих розмірах, що спричинило матеріальну шкоду на загальну суму 799,3 млн гривень", - повідомила прес-служба Генеральної прокуратури України.

Цим громадянином виявився ніхто інший, як колишній співвласник агрохолдингу "Мрія" Микола Гута, який знаходився в бігах з 2014 року, коли після банкрутства агрохолдингу в 2014 році він сховався від ошуканих кредиторів та правоохоронних органів за кордоном.

"Висилка підозрюваного ускладнювалася протидією зацікавлених осіб не тільки в швейцарській, але і в українській правоохоронній і судовій системах", – написав на своїй сторінці в Facebook заступник генпрокурора Євген Єнін.

Але вже 7 листопада стало відомо, що Шевченківський райсуд Києва відпустив екстрадованого з Швейцарії Гуту під особисте зобов'язання. За словами спікера Генеральної прокуратури Андрія Лисенка, підозрюваному в розкраданні майже 800 млн грн навіть не довелося виплачувати заставу.

"Слідчий суддя, виходячи із загальних принципів кримінального провадження, принципів змагальності сторін та диспозитивності, не має права виходити за межі клопотання і застосовувати більш суворий запобіжний захід, ніж про це просить сторона звинувачення в своєму клопотанні", – йдеться в повідомленні суду на його сайті.

Як виявилося, 6 листопада Шевченківський райсуд отримав клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції в м.Києві про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо Гути, якого підозрюють у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч.4 190 КК України ( "Шахрайство").

"Розслідуванням займається слідче управління ГУ Нацполіції в Києві, а процесуальне керівництво здійснює прокуратура Києва", – сказав прес-секретар ГПУ Андрій Лисенко.

Всі подробиці справи Миколи Гути читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня" – "Справа екс-глави агрохолдингу "Мрія": всі подробиці".