Вибори на Донбасі і амністія: з чим Зеленський поїде на другу зустріч з Путіним

/ Фото: Сьогодні

Наступного тижня, саме на п'яту річницю підписання Мінська-2, в Мюнхені може пройти зустріч міністрів закордонних справ "Нормандської четвірки". Вона стане підготовчою перед самітом лідерів, який запланований на квітень в Берліні. Перший після трирічної перерви пройшов у Парижі 9 грудня. Україні довелося погодиться на "формулу Штайнмаєра", щоб туди приїхав Путін. За два місяці до наступної такої зустрічі в Берліні ми чуємо чергові "хотєлки" Москви – безстроковий особливий статус Донбасу і його закріплення в Конституції. А з чим на саміт поїде Україна? Сайт "Сьогодні" з'ясував, який пакет документів по Донбасу готує Офіс президента.

Хто пише?

Судячи з останнього інтерв'ю радника українського президента Андрія Єрмака, на "Париж-2" в Берліні Україна приїде з новим пакетом домовленостей, щоб місцеві вибори за українськими законами пройшли по всій території України в кінці жовтня 2020 року.

Попередня влада теж намагалася провести вибори на Донбасі восени 2014-го, і Верховна Рада навіть ухвалила передбачений Мінськом пакет документів: проекти законів з амністії, особливого статусу і постанову про вибори. Але 2 листопада 2014 року бойовики і Росія провели свої фейкові "вибори", зірвавши весь процес мирної реінтеграції і деокупацію.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

На шостий рік війни ключі від миру, як і раніше, у Кремлі. Наївно розраховувати, що вибори на Донбасі за українськими законами вдасться провести вже цієї осені. До того ж, світовий досвід перехідного правосуддя показує, що фактичне повернення української держави на Донбас (суди, поліція, прокуратура тощо) може зайняти до 3 років. Тому, навіть якщо завтра Росія йде з Донбасу і віддає нам контроль над кордоном, місцеві вибори вже цієї осені ми ніяк не зможемо провести. Але сидіти склавши руки теж не варто. Щонайменше потрібно підготувати законодавчу базу.

Ще в серпні минулого року Володимир Зеленський створив Комісію з питань правової реформи, до якої входить робоча група з реінтеграції тимчасово окупованих територій. В інтерв'ю сайту "Сьогодні" заступник голови цієї групи, виконавчий директор громадської спілки "Українська Гельсінська спілка з прав людини" Олександр Павличенко розповів, що вже розроблена концепція перехідного правосуддя, яка включає механізми проведення амністії, відшкодування збитків і питання пам'яті – уніфікації поглядів на події на Донбасі, тому що кожна зі сторін бачить мотиви події по-своєму.

Концепція перехідного правосуддя – це рамковий документ, на базі якого повинні розроблятися нові законопроекти, зокрема, за амністією. Старий проект, ухвалений ВР у вересні 2014 року, був узятий за основу. Під суд, за словами Олександра Павличенко, не потрапить велика кількість людей, максимум – сотні.

"Ми знаходимося в рамках закріплених Мінськом домовленостей. Але там стоїть питання повної амністії. Вже сьогодні ми бачимо, що з різних сторін ця домовленість не працює. Тому тут питання, наскільки вона може бути змінена. Наші міжнародні партнери продовжують повторювати, що Мінським домовленостям немає альтернативи. Якщо інших інструментів зупинити війну Росії проти України не існує, тоді ми повинні його приймати, тому що завдяки цьому вдалося зупинити агресора. За все треба платити свою ціну. І це теж певна ціна", – сказав нам Олександр Павличенко.

Що ухвалюватимуть?

Депутати з профільних парламентських комітетів бачили напрацювання робочої групи і погоджуються з експертами, які говорять, що Верховна Рада ухвалити всю законодавчу базу по Донбасу до старту процесу демілітаризації, щоб українці на окупованих територіях бачили, з чим до них йде Київ.

Отже, що має бути ухвалено? По-перше, законопроект про принципи перехідного правосуддя . По-друге, новий закон про амністію (хоча б тому, що в старому потрібно врахувати декілька минулих раундів обміну полоненими). По-третє, новий закон про особливий статус і, можливо, закон про вибори в ОРДЛО.

За законом про перехідне правосуддя заперечень під куполом немає. До того ж, текст документа писали на основі напрацювань 2017-2018 рр. Просто у попереднього складу парламенту не вистачило політичної волі його ухвалити. Голова комітету ВР з реінтеграції тимчасово окупованих територій Дмитро Лубинець каже, що з імовірністю на 90% щодо амністії і особливого статусу будуть абсолютно нові закони. А ось що конкретно туди впишуть, вирішуватиметься після зустрічі лідерів "Нормандської четвірки" в квітні в Берліні.

"У моєму розумінні – це повинен бути один закон і називатися "про перехідне правосуддя". Це і амністія, і як ми проводимо вибори ... Всі ці речі мають бути напрацьовані в рамках одного базового законопроекту. Причому, найцікавіше, ОПУ напрацьовує закон про перехідне правосуддя, паралельно на базі генерального прокурора ведеться ця робота, і ведуть цю роботу ще й правозахисні організації. Ініціативу ми чекаємо від ОПУ. Я знаю, що робота ведеться", – сказав сайту "Сьогодні" Дмитро Лубинець.

Найбільше проблем буде з новими законами про вибори в ОРДЛО, особливим статусом та амністією. Не так важливо, чи стануть вони окремими законами, чи ці норми будуть прописані у великому базовому законі про перехідне правосуддя. Спікер ВР Дмитро Разумков вже заявив, що окремого закону про вибори на Донбасі не буде. Але як тоді бути з "формулою Штайнмаєра", яку Україна погодилася імплементувати в національне законодавство? Саме ця формула і регулює механізм проведення в ОРДЛО місцевих виборів.

Також "підвисло" питання з впровадженням тимчасових перехідних адміністрацій з міжнародним контролем, які могли б підготувати регіон до проведення виборів. Цей варіант нам пропонують німці і французи. Москва свою позицію поки не озвучила. Ще більш туманна ситуація з передачею контролю над кордоном. Варіант, який активно обговорюється на даний момент – спільне патрулювання кордону за прикладом перехідних адміністрацій з міжнародним контролем. Патрулюватимуть спільно українські правоохоронці, місцеві і представники ОБСЄ. Однак поки і це лише робоча версія.

Коли проголосують?

Робоча група з реінтеграції тимчасово окупованих територій вже закінчила роботу над рамковою концепцією перехідного правосуддя. Конкретними нормами і механізмами вона наповнюватиметься після зустрічі лідерів "Нормандської четвірки" в Берліні. Більшість парламентаріїв в бесіді з сайтом "Сьогодні" не приховували, що, м'яко кажучи, здивувалися словами Андрія Єрмака про можливість провести місцеві вибори на Донбасі вже цієї осені.

Дмитро Лубинець відверто відповів, що ставиться до цього скептично. Голова підкомітету з держбезпеки і оборони, нардеп від "Слуги народу" Ірина Верещук сказала сайту "Сьогодні": "Щоб погодитися з цією тезою, потрібно мати більше інформації. Напевно, у Андрія Єрмака вона є, від імені держави Україна і президента Зеленського він проводить переговори. Він, напевно, знає те, чого не знаємо ми. Однак в нашому комітеті і підкомітеті немає тієї інформації, яка б дозволила мені сказати, що вибори в жовтні 2020 року на тимчасово окупованій території можливі".

Що стосується конкретних законопроектів Ірина Верещук відповіла, що готова їх розглядати і дискутувати, наприклад, щодо законопроекту про амністію.

"Я знаю, що він розроблявся роками попередньою каденцією парламенту. Просто не було політичної волі і консолідації в парламенті. Сьогодні у нас є така можливість, у нас монобільшість. Але перед цим дані законопроекти повинні обговорити у вузьких експертних колах, з огляду на досвід інших країн. Навіть один законопроект про амністію дозволить говорити про подальший розвиток подій. Тому що вони (українці на окупованій території – Авт.) бояться, що просто сидітимуть у в'язниці або їх ліквідують, коли туди зайде українська армія, Нацгвардія або міжнародний контингент", – вважає Ірина Верещук.

У фракцій "ЄС" і "Голос" позиція більш категорична. Голова фракції "Голос" і ТСК з питань відновлення територіальної цілісності України Сергій Рахманін сказав, що категорично не згоден, що вибори на Донбасі можна провести вже цієї осені.

"Обговорення виборів на тлі 12-ти загиблих з нового року – єзуїтство. Влада навіть про припинення вогню не може домовитися, а обговорює вибори. Вибори восени за українськими законами провести неможливо – це нереально. Неможливо вивести війська, відновити функціонування влади, провести реінтеграцію окупованих районів. Це займе роки – і це розуміють не тільки експерти, а й більшість громадян України – подивіться на соціологію. І ці роки відраховуватимуться від дати повного виведення російських військ. Про що поки навіть близько не йдеться", – сказав сайту "Сьогодні" Сергій Рахманін.

При цьому, за його словами, "Голос" не голосував за "особливий статус" і не голосуватиме за інші антиукраїнські ініціативи. Такої ж думки дотримується і депутат від "ЄС" Іванна Климпуш-Цинцадзе. За її словами, щоб перейти до обговорення проведення виборів на Донбасі, має бути виконано багато передумов.

"Безпекова ситуація на лінії розмежування лише загострюється. Ми взагалі не бачимо ніяких кроків до того, як будуть виводитися російські війська, найманці, зброя, як закриватиметься кордон? Ми кілька років домагалися, щоб міжнародна місія ООН могла б закрити кордон. Після цього там повинно було б відновити роботу українська держава. Чи ми говоримо про такі вибори на Донбасі, як "референдум" у Криму? ", – сказала сайту "Сьогодні" Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, як в Раді вирішили виплачувати пенсії жителям окупованих Донбасу і Криму, і що з цього вийшло. Подробиці – в сюжеті.