Крістіна Зеленюк
політичний оглядач Перша зустріч Володимира Зеленського з Володимиром Путіним відбудеться 9 грудня в Парижі, де вперше за три роки зберуться лідери Нормандської четвірки. Мета Росії – змусити Україну здатися і прийняти умови Кремля, причому не тільки щодо Донбасу. Мета Німеччини і Франції – домогтися хоч якогось прогресу на донбаському напрямку, щоб почати потроху знімати санкції з Росії, представивши це як перемогу своїм виборцям. Мета України, судячи із заяв Зеленського, – закінчити війну. Але якою ціною?
Які умови виконала Україна?
Від початку зустріч в Нормандському форматі була більше потрібна Володимиру Зеленському, ніж Володимиру Путіну. Кремль досить спритно зіграв на передвиборчих та післявиборчих обіцянки українського президента закінчити війну і зустрітися з російським візаві за будь-що, особливо після чергового загострення на Донбасі спочатку серпня. Саме тому Москва постійно підвищувала ставки, висуваючи Києву все нові і нові вимоги: "Формулу Штайнмайера", яка повинна бути вмонтована в закон про особливий статус Донбасу, розведення сил і засобів у Станиці Луганській, Петрівському і Золотому, і прямий діалог Києва з проросійськими ватажками ОРДЛО. В іншому випадку, як говорив сам Путін, сенсу зустрічатися немає.
Власне, на "формулу Штайнмайера" Україна погодилася 1 жовтня на черговому засіданні Тристоронньої контактної групи (ТКГ). Нагадаємо, це механізм чинності закону про особливий статус Донбасу після проведення в ОРДЛО місцевих виборів, які повинні пройти після виконання Росією безпекових пунктів мінського Комплексу заходів. Згоду на "формулу Штайнмаєра" в Україні охрестили "зрадою" і капітуляцією. Але, справедливості заради, варто зауважити, що горезвісна "формула Штайнмаєра" з'явилася ще чотири роки тому. А публічно про неї вперше п'ятий президент Петро Порошенко згадав на брифінгу після останньої зустрічі в Нормандському форматі в Берліні в 2016 році.
Про розведенні сил і засобів в трьох пілотних точках говорив колишній представник України в ТКГ Євген Марчук ще в 2016 році. Однак Кремль наполягає на подальшому розведенні по всій лінії розмежування. За словами експертів і дипломатів, тут є дві загрози: перша – це відкриває росіянам шлях на стратегічні українські напрямки і міста, друга – зафіксує фактично нову лінію фронту.
З прямим діалогом Києва з Донецьком і Луганськом, до якого давно проштовхує Кремль, все гранично ясно. Щойно Україна на це піде, Росія відразу ж скаже, що війна на Донбасі – це внутрішньоукраїнський конфлікт, а Москва насправді – "посередник" в переговорах між Києвом і ОРДЛО. Ну, і для Брюсселя це стане відмінним приводом для скасування санкцій проти Росії.
Особливий статус Донбасу
Першим про зустріч лідерів Нормандського формату в Парижі заявив Офіс президента України увечері 15 листопада. Дату і готовність до переговорів відразу ж підтвердили офіс канцлера Німеччини і Єлисейський палац. Кремль мовчав до понеділка 18 листопада, поки прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков не заявив, що "підготовка до Нормандського формату, який дійсно запланований на 9 грудня в Парижі, перейшла у завершальну стадію". Хоча відразу після саміту БРІКС у Бразилії ввечері 14 листопада Володимир Путін заявив, що не розуміє, про що говорити в Нормандському форматі, якщо Київ не продовжить дію закону про особливий статус Донбасу.
"Ми чуємо від перших осіб України про те, що може бути ухвалений інший закон про особливий статус Донбасу. Який? Це абсолютно ключова річ. Якщо буде ухвалене щось таке, що не узгоджене з "ДНР" і "ЛНР", тоді все миттєво зайде в глухий кут", – заявив Путін.
У той день, коли Україна на засіданні ТКГ погодилася на "формулу Штайнмаєра", Володимир Зеленський заявив, що до 31 грудня 2019 року (коли закінчується термін чинного закону про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО) буде ухвалено новий закон по Донбасу, куди буде вмонтована "формула Штайнмаєра". За словами джерел сайту "Сьогодні" у Верховній Раді, профільні парламентські комітети ще не бачили навіть чорнового варіанту нового закону про особливий статус. Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що документ почнуть розробляти після зустрічі лідерів Нормандської четвірки і ухвалять до 20 грудня,бо це останній сесійний день в цьому році.
Очікування: перемога чи капітуляція
У той же день 18 листопада, коли Пєсков фактично підтвердив участь Путіна в нормандському саміті, Росія повернула Україні два військові катери і буксир, які захопила в кінці листопада 2018-го під час агресії на Азові, що безсумнівно створює гарний фон напередодні саміту в Парижі. Але, не варто забувати, що не останню роль тут, як, власне, і в обміні 24-х наших військових моряків, зіграло рішення Міжнародного трибуналу з морського права, за невиконання якого Росії погрожували серйозні санкції.
Сигналом напередодні паризької зустрічі був і візит міністра закордонних справ Німеччини Хайко Маасу до України. Через сильний туман він скасував свою поїздку на Донбас. Але, за словами українських дипломатів, голова німецького МЗС промацував ґрунт з питання продовження транзитного контракту між "Газпромом" і "Нафтогазом", адже "Північний потік-2" ще не добудований. Газове питання Москва хоче змішати з переговорами по Донбасу, змусивши Київ відмовитися від позовних претензій до "Газпрому" в судах. І негативний дзвіночок в цьому контексті – заява заступника голови українського МЗС Лани Зеркаль про звільнення.
У своєму блозі для сайту "Сьогодні" "Нормандська Зустріч – не змарнує шанс" виконавчий директор Центру "Стратегія XXI", експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Віталій Мартинюк пише, що мета українського керівництва на цій зустрічі – домогтися миру за всяку ціну – те, що Зеленський обіцяв під час своєї передвиборчої кампанії. Небезпека в досягненні цієї мети полягає в тому, наскільки далеко влада готова зайти в компромісах і поступках, щоб такий мир не перетворився на "м'яку окупацію" всієї України.
"Мета російської сторони – зняти санкції, остаточно прорвати міжнародну ізоляцію і "легітимізувати" окупацію Криму, або, принаймні, винести її за дужки міжнародного формату – міжнародне співтовариство не визнає анексію Криму, але і не ставить це питання як умову у відносинах з Росією. Задля досягнення цієї мети Кремль готовий поступитися Донбасом, але на своїх умовах, нав'язуючи Україні "прецедент Придністров'я". "Ерозійний мир" досить чутливий для Європи, адже Брюсселю, Берліну та Парижу головне, щоб не стріляли. Тому Німеччина і Франція намагатимуться добитися від лідерів України і Росії якихось мирних домовленостей, де першим пунктом стоїть припинення вогню за будь-яку ціну. Президенту Зеленському варто пам'ятати, що для Меркель та Макрона на першому плані стоять національні інтереси їхніх власних країн, і через кілька років вони можуть залишити свої високі посади, що, швидше за все, і станеться, а українцям ще довгі роки "розгрібати" наслідки російської агресії і непродуманих домовленостей", – вважає Віталій Мартинюк.
Сам Зеленський очікує від першої зустрічі з Путіним в Нормандському форматі зрозумілих термінів повернення наших територій. "Якщо ми говоримо про звільнення наших хлопців або про обмін полоненими, має бути більше конкретики. Ми хочемо всіх наших людей повернути додому. Якщо всіх, то коли? Це конкретні терміни. Я хочу і в цьому питанні зрозуміти відповідь. Є серйозні питання, пов'язані з безпекою, гуманітарні питання. Є питання, пов'язані з місцевими виборами. Тобто ми повинні говорити про можливості проведення місцевих виборів після того, як там не буде жодних незаконних військових формувань. Почати цю розмову ми повинні", – сказав Володимир Зеленський.
Експерти вважають, що від зустрічі в Нормандському форматі реалістично очікувати чогось в районі положень Мінського протоколу. Тобто, за великим висновком, зустріч буде про те, як виконувати Мінськ, чи можна внести якісь невеликі зміни в послідовність або характер виконання тих чи інших пунктів. На думку асоційованого експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Миколи Капітоненка, в наших інтересах буде будь-який результат нормандського саміту, який буде не гіршим за той, що закріплений в Мінських домовленостях. Якщо нам вдасться залишити його хоча б в такому ж вигляді, а ще краще, трохи змінити на нашу користь, то це можна вважати перемогою.
"Якщо росіяни нам нав'яжуть більш жорсткий варіант, залишать нам менше вибору, наполягатимуть на своїй послідовності виконання Мінська і зможуть це зробити, це буде ослаблення позиції в результаті переговорів, але це все одно може вести до реінтеграції Донбасу. Насправді ця зустріч в Парижі потрібна росіянам, щоб підтвердити готовність України виконувати Мінськ. Вся підготовка, переговори щодо обміну, розведення військ, "формула Штайнмаєра", повернення кораблів, – все це вкладається в одну траєкторію. Росіяни хочуть підкріпити бажання команди Зеленського продовжувати з ними переговори. Для них це дуже важливо. Вони розуміють, що Зеленському потрібно демонструвати результат, щоб в Україні його кроки сприймалися нормально, і вони допомагають йому це робити. У будь-якому випадку, навіть якщо не буде досягнуто якоїсь відразу вигідного або потрібного росіянам результату в Парижі, ця практика буде продовжена", – сказав сайту "Сьогодні" Микола Капітоненко.
Відзначимо, новини "Сьогодні" також розповідали про те, що Володимир Зеленський поділився своїми очікуваннями від зустрічі Нормандської четвірки.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми