Анастасія Іщенко
оглядач Під час карантину в Китаї зафіксували збільшення кількості розлучень. Імовірність такої тенденції допускають і в інших країнах. Через те, що люди цілодобово перебувають разом в обмеженому просторі, спалахує чимало конфліктів, що виливається в серйозніші наслідки. Сайт "Сьогодні" розбирався, чи чекати зростання кількості розлучень в Україні.
Ситуація з розлученнями в Україні
2019 року, згідно з даними Мін'юсту, українці охочіше одружувалися, ніж розлучалися. За минулий рік в нашій країні зареєстровано понад 227 тисяч шлюбів. А ось розлучень – вшестеро менше, всього близько 39 тисяч. 2018 року було зафіксовано майже 54 тис. розірваних шлюбів, тоді як 2017 року було всього 33 тис. розлучень.
На ділі ж цифри набагато вище, тому що Мін'юст надає тільки статистику розлучень, які зареєстровані через ЗАГС. А ось про кількість розлучень через суд Міністерство чомусь замовчує.
За даними Держстату, 2018 року було зареєстровано 228 тис. шлюбів і 153 тис. розлучень, 2017-го – 249 тис. шлюбів і 128 тис. розлучень. Як ми бачимо, цифри з розлученнями через суди набагато вище.
У той же час за 2019 рік було стягнуто аліментів на суму 6,5 млрд гривень для 461,5 тис. дітей. До слова, зараз мінімальний розмір аліментів на дитину до шести років становить 1779 грн, а на дитину віком від 6 до 18 років – 2218 грн. З 1 липня ці цифри збільшаться і становитимуть 1859 грн і 2318 грн відповідно.
Нагадаємо, що в Україні два роки тому запустили програму "Чужих дітей не буває", завдяки якій розв'язується питання виплати аліментів. Станом на середину липня минулого року майже 60 тис. неплатників аліментів отримали штрафи від 20% до 50% від суми боргу.
Людмила Слюсар, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соцдосліджень ім. Птухи, в коментарі "Сьогодні" зазначає, що головною причиною розлучення, на думку осіб, шлюб яких розпався, є: напруга в морально-психологічних, емоційних відносинах подружжя (конфлікт інтересів, відчуженість у сімейних відносинах), і ця напруга підсилює нерозв'язаність матеріальних і житлових проблем. Крім того, однією з поширених причин розлучення залишається асоціальна поведінка одного з партнерів, зазвичай – алкоголізм чоловіка.
"На думку вчених (я її підтримую), глибинною причиною є нерозв'язаність гендерних проблем в шлюбно-сімейній сфері. Досягнення гендерної рівності у галузі праці, освіти, які, безумовно, мають місце, не супроводжуються змінами в сімейних відносинах – розподіл обов'язків і система лідерства в сім'ї часто залишаються традиційними, не подолано традиційні практики, згідно з якими домашня робота і догляд за дітьми є обов'язком жінки. Це створює конфліктне середовище, що часто призводить до розлучення", – говорить Слюсар.
Дійсно, згідно з даними соціологічних досліджень, 26,6% опитаних головною причиною розлучення назвали відчуженість у сімейних відносинах, конфлікти інтересів, 21,6% відповіли, що розлучилися через конфлікти через житлові і матеріальні проблеми, 24,8% розповіли, що причиною розлучення стало зловживання алкоголем/наркотиками в родині, а також домашнє насильство. А 18,1% розлучилися через подружні зради і ревнощі.
Стосовно сплесків розлучень, то, як каже Людмила Слюсар, за час незалежності пікові значення спостерігалися 1992-1993 років, що було обумовлено загостренням проблем сім'ї, соціально-економічною дезадаптацією населення в умовах гострої трансформаційної кризи (гіперінфляція, непристосованість населення до ринкових умов життя і т.п.).
"Сучасна епідемія може підвищити рівень розлучуваності, однак, на мою думку, незначною мірою. Ризики: емоційно-психологічна напруженість в період карантину, що створює конфліктне середовище. Загострення гендерних проблем: закриті школи і дитячі дошкільні установи, обмежена робота сфери обслуговування, відповідно, збільшується навантаження на жінок, зростає обсяг їх домашньої роботи і роботи щодо догляду за дітьми. Зростання нервового напруження під час епідемії може призвести до поширення алкоголізму, збільшення випадків сімейного насильства – передусім по відношенню до жінок. Однак є і протилежна тенденція: в кризових умовах зростає значення сімейної підтримки, взаємодопомоги; саме зараз позашлюбна самотність є некомфортною і обтяжливою", – каже Людмила Слюсар.
А ось що стосується економічної кризи, яка починається, її вплив на шлюбно-сімейні відносини може бути негативним, пояснює соціолог, проте це ніяк не повторення сценарію початку 90-х, оскільки сучасне українське населення адаптоване до ризиків ринкової економіки.
Через карантин розлучень в світі стало більше
У Китаї під час домашнього карантину подружжя все частіше почали подавати заяви на розлучення. Ясна річ, що культури Китаю і України докорінно відрізняються, проте, сімейні пари з усього світу виявилися замкнені один з одним на довгий час, що стало справжнім випробуванням для деяких.
Віра Романова, кандидат психологічних наук, психолог, каже, що розлучення стаються не через карантин, а через те, що таке рішення не було прийнято раніше. А ось ізоляція, карантин і порушення особистого простору тільки порушили це питання.
"Ситуація з карантином стимулювала швидше сварки, ніж розлучення. Якщо ми поміняємо загальну тенденцію в ЗМІ і напишемо, як вирішувати ці конфлікти, а не просто даватимемо статистику по розлучень, то ми не виправимо ситуацію. Питання в тому, як пари розв'язуватимуть проблеми, які у них виникають в період карантину. Тобто чи прагнутиме сімейна пара до змін у відносинах і шукатиме вихід з ситуації, чи всі чекатимуть закінчення карантину, щоб розійтися по роботах, жити так, як жили, і не чіпати свої проблеми", – каже Романова.
Вона додала, що навколо багато інформації про те, як негативно карантин вплинув на взаємини, хоча в той же час є і позитивні історії, коли люди, навпаки, за час ізоляції стали ближчими один до одного. Психолог зазначає, що в українській культурі закладено набагато більше бажання зберегти шлюб, ніж в інших країнах, тому про сплеск кількості розлучень говорити не доводиться.
Щоб уникнути конфліктів і розлучення в сім'ї, психологи радять комунікувати один з одним і знаходити шляхи для розв'язання виниклих проблем.
"Дуже важливо, щоб у подружжя була можливість усамітнитися і подумати, відпочити, зібратися з думками. Важливо в розмові і з'ясуванні відносин говорити про свої почуття, намагатися не звинувачувати і не соромити партнера, а говорити про себе ("Коли ти так робиш, я відчуваю злість. Прошу тебе, перестань, будь ласка", "мені дуже сумно від ситуації, що склалася", "мені зараз страшно, я хочу, щоб ти обійняв/ла мене"). Важливо не робити того, чого не хочеться (часто це може стосуватися сексуальної сфери відносин). Корисно згадувати спільне приємне минуле і фантазувати про майбутнє", – радить Вікторія Скуратова.
Психолог Вікторія Скуратова пояснює, що нестабільна ситуація, невпевненість в завтрашньому дні призводить до руйнування звичних опор і людина (або ж сім'я), залишившись в ізоляції, піддається кризі.
"Ресурсу на подолання цієї кризи може не вистачати, оскільки безпека і стабільність в сім'ї порушена, особистого простору не вистачає (особливо, коли в родині маленькі діти, з якими домовитися про усамітнення досить складно), енергію і агресію поза сім'єю зганяти практично неможливо (відсутність спорту, роботи, спілкування з друзями і т.д.), тому ці обставини підвищують шанси того, що розлучення станеться. Криза – це момент, коли найчастіше доводиться шукати нові, незвичні способи комунікації в парі, і нові способи взаємодії", – каже Скуратова.
Ольга Школенко, практикуючий психоаналітик, в коментарі "Сьогодні" пояснює, що розлучення і насильство визрівають поступово.
"Штучне стирання звичної дистанції між членами сім'ї виявило ті слабкі місця, які маскувалися зайнятістю або униканням розмов про складнощі в стосунках. Цими слабкими ланками неміцної сімейної системи могло бути невміння слухати один одного, знаходити компроміси, розв'язувати спірні питання без гострого конфлікту, образ та руйнівних словесних нападів на особистість іншої людини. Незгода і насильство проявилися там, де вони і були, але загострено виявилися в виразній і, можливо, потворній формі, тому що способів уникнення стало менше", – зазначає Школенко.
Про те, що чекає світ після пандемії коронавірусу, дивіться в нашому сюжеті:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми