Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Перша зустріч Зеленського і Путіна: з чим Україна їде до Парижа

9 грудня 2019, 07:51

Зеленюк Крістіна

Команда Зеленського запропонує замінити ватажків проросійських бойовиків в ТКГ реальними представниками Донбасу

/ Фото: Сьогодні

Реклама

У понеділок увечері в Єлисейському палаці відбудеться перша за три роки зустріч лідерів "нормандського формату", і перша особиста зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна, можливо, навіть тет-а-тет. За словами самого Зеленського, зрозуміти, чи можна закінчити війну, він зможе лише сидячи за столом "нормандії", дивлячись в очі президенту Російської Федерації. У Кремлі ж радять "не завищувати очікування". Але раніше, говорячи про Зеленського, Путін назвав його симпатичним і щирим, додавши, що у них "повний контакт" (за час свого президентства Зеленський вже тричі говорив з Путіним по телефону).

Деталі переговорних позицій, з якими українська делегація їде до Парижа, у Зеленського озвучили всього за кылька днів до самої зустрічі – спочатку радник президента Андрій Єрмак в Лондоні, а потім і сам Зеленський в Києві. Адже сумний досвід з "формулою Штайнмайєра" довів, що журналісти таки потрібні, і з суспільством треба говорити. Але пропозиції, з якими команда Зеленського їде до Парижа, мало чим відрізняються від ідей попередньої влади, які Росія просто викинула в сміття. За словами Андрія Єрмака, на випадок, якщо Росія не захоче виконати свою частину Мінських домовленостей, у них є "план Б": стіна і заморожений конфлікт. Але є одне "але": Зеленський – не Порошенко, Путін з ним говорить по телефону і готовий зустрічатися. Але що за карти будуть на столі і яку ціну за мир Путін виставить Зеленському?

Мир не за всяку ціну

Востаннє "Нормандська четвірка" збиралася 2016 року в Берліні. Переговори за зачиненими дверима тривали п'ять годин. Але абсолютний рекорд був побитий в лютому 2015-го, коли був підписаний "Мінськ-2", а зустріч тривала майже 17 годин. За ці роки порядок денний не сильно змінився. Безумовно, вдалося провести три успішних раунди обміну полоненими і розведення сил і засобів у Станиці Луганській (де також відремонтували міст), Петровському та Золотому. Варто нагадати, що про розведення лідери домовилися ще на саміті в Берліні 2016 року, як і про "формулу Штайнмайєра", – механізм впровадження в дію закону про особливий статус Донбасу після проведення там місцевих виборів.

Але на цьому все застопорилося. Росія хотіла, щоб Україна спочатку виконала політичну частину Мінська. Київ справедливо відповідав, що спочатку повинен дотримуватися режиму припинення вогню (мінімум 60 днів), Росія повинна забрати своїх найманців і зброю і передати нам контроль над кордоном. Тільки після цього можна говорити про вибори і особливий статус. У цьому нас підтримували Париж і Берлін.

На президентські вибори Володимир Зеленський йшов з чітким меседжем закінчити війну і принести мир. Головною метою він і його команда ставили зустріч з Путіним в "нормандському форматі", принаймні в публічній площині, чим поставили себе в ризиковане становище. Кремль успішно цим скористався, висунувши низку умов, головна з яких – згода на "формулу Штайнмайєра". Представник України в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Леонід Кучма, за дорученням Зеленського, підписав згоду Києва на формулу, що відразу ж підняло хвилю критики. За словами соціологів, більшість українців дійсно виступають за закінчення війни. Але лише 14% вважають, що заради миру потрібно погоджуватися на будь-які компроміси.

План Зеленського

Публічну комунікацію про те, з чим Україна їде до Парижа, команда президента і МЗС почали лише минулого тижня, хоча про проведення саміту стало відомо майже місяць тому. Перші більш-менш зрозумілі коментарі міністр закордонних справ озвучив на конференції NATO Engages 3 грудня Лондоні.

Відповідаючи на запитання кореспондента сайту "Сегодня", Вадим Пристайко сказав, що Україна їде до Парижа з виконаним пакетом зобов'язань, а фінальне комюніке зустрічі рамочно погоджено, хоча і може змінитися, дивлячись до чого домовляться лідери. Те ж саме сказав і радник президента Андрій Єрмак, відповідаючи на запитання кореспондента сайту "Сьогодні" в Лондоні двома днями пізніше. Але відповіді Пристайка і Єрмака на запитання про особливий статус Донбасу і можливої зміни Конституції принципово відрізнялися.

За словами голови МЗС, обіцяний Зеленським новий закон про особливий статус Донбасу (куди, на вимогу росіян, повинна бути вмонтована "формула Штайнмайєра". – Авт.) навряд чи буде ухвалений. Мовляв, на це просто немає часу. Тому, найімовірніше, Верховна Рада просто продовжить термін чинного закону, який закінчується 31 грудня 2019 року. А ось Єрмак в Лондоні заявив, що Зеленський внесе закон про продовження особливого статусу Донбасу за результатами сьогоднішньої зустрічі в Парижі. І якщо все піде добре, то, за його словами, на початку наступного року окремою поправкою президент внесе зміни і щодо "формули Штайнмайєра".

Щодо змін до Конституції Вадим Пристайко заявив, що для України – це червона лінія, яку ми не переступатимемо. Андрій Єрмак же допускає проведення конституційної реформи, в основі якої буде децентралізація, що нічим не відрізняється від шляху, який майже пройшла попередня влада. Закінчилося це трагічно: наприкінці серпня 2015 року, коли в першому читанні ВР прийняла поправки до Конституції щодо децентралізації, в перехідних положеннях яких був "зашитий" особливий статус Донбасу, під стінами Ради загинуло чотири нацгвардійці.

Вибори на тимчасово окупованому Донбасі, за словами самого Володимира Зеленського, повинні відбутися одночасно з місцевими по всій Україні, – 31 жовтень 2020 року. Але, як сказав Андрій Єрмак, виключно відповідно до українського законодавства, після виведення іноземних військових і збройних груп та отримання Україною контролю над державним кордоном в день виборів. Є у Офісу президента і ідея, як контролювати безпеку в ОРДЛО і на кордоні, – за допомогою спільних патрулів, куди увійдуть українські правоохоронці, "міліція "ДНР"/"ЛНР" і ОБСЄ. Що, знову-таки, нічим не відрізняється від кроків попередньої влади 2014 року. Тоді Рада навіть ухвалила закони про вибори, де вказувалася дата виборів, і амністію. Однак бойовики, за вказівкою з Москви, провели свої фейкові вибори, чим зірвали мирний процес.

Є й принципові новинки, які Україна обговорить в Парижі. Команда Зеленського запропонує замінити ватажків проросійських бойовиків в ТКГ реальними представниками Донбасу. Це, за словами Андрія Єрмака, можуть бути відомі люди, до яких прислухаються, які мають дуже шановану репутацію, наприклад, спортсмени та діячі культури. За словами експертів, ідея непогана, але з реалізацією є принципова проблема.

"Для того, щоб учасники переговорів були ефективними, вони повинні мати мандат, або від центрального органу влади, або від громадян. Цей мандат може бути отриманий або шляхом обрання (можливо, не на виборах, але в якийсь спосіб), або призначення. Створювати умови, коли буде імітація цього призначення або обрання – це дуже небезпечно. З непідконтрольних територій будуть однозначно люди, яких поставлять, призначать або в будь-який імітований спосіб виберуть самопроголошені керівники окремих районів Донецької та Луганської області, і РФ. Але ідея горизонтальних діалогів між громадянами, наприклад, лікарями, вчителями, студентами – це практика миротворчих діалогів горизонтального рівня. Ці люди не приймають рішень, вони не відображають позицію будь-якої сторони або держави, і, наприклад, ведуть діалог на тему стереотипів, образ , болів, які не дають можливості переступити і почути іншу сторону", – сказала "Сьогодні" Ольга Айвазовська, голова правління громадянської мережі "Опора", колишня представниця України в політичній підгрупі ТКГ.

Червоні лінії

Як і у випадку з "формулою Штайнмайєра", погана комунікація влади з суспільством підняла хвилю критики, яка переросла в політичне протистояння. Тиждень тому "Європейська солідарність", "Голос" і "Батьківщина" з трибуни ВР зачитали спільну заяву, в якому позначили червоні лінії для Зеленського на переговорах з Путіним.

У неділю на Майдані Незалежності відбулася акція "Червоні лінії" для Зеленського "(в Facebook захід створила" ЄС "). За день до цього Володимир Зеленський оголосив 8 грудня днем жалоби за загиблими у пожежі в центрі Одеси. Опозиція розцінила це, як крок влади заблокувати акцію на Майдані. "Слуги народу", тим часом, запустили флешмоб в Facebook, синхронно помінявши аватарки зі словами підтримки президента.

"Для нас червоні лінії – зміни до Конституції, ми не допустимо впливу на наші зовнішньополітичні пріоритети, кордон має бути українським, не можна проводити вибори, коли там перебувають озброєні люди і незаконні формування і т.д. Про ці червоні лінії президент вже не один раз сказав, нічого у нас не змінилося", – відповів на запитання кореспондента сайту "Сьогодні" в Лондоні Вадим Пристайко.

Про неможливість закріплення в Конституції особливого статусу Донбасу не раз говорив і сам Володимир Зеленський. Але, судячи із заяви Андрія Єрмака, конституційну реформу, в основі якої буде децентралізація, команда Зеленського все-таки не відкидає. Більш того, під час виступу Єрмака в Лондоні, як вірно підмітили експерти, не пролунала одна з головних червоних ліній, – що Україна не відмовиться від курсу на вступ до ЄС і НАТО.

Більш того, сайт "Сьогодні" вже писав, як голова російського МЗС Сергій Лавров заявив, що на саміті в Парижі "Росія закликатиме Київ почати прямий діалог з Донбасом". Це давня пісня Кремля, покликана зняти санкції з Росії, показавши, таким чином, що це внутрішньоукраїнський конфлікт, а не війна Росії проти України. Кремль робить це для того, щоб переконати європейців почати процедуру зняття санкцій. І, буквально днями, всі російські федеральні канали, висвітлюючи зустріч Путіна з німецьким бізнесом, синхронно повторили, що після сьогоднішньої зустрічі в Парижі ЄС просто зобов'язаний хоча б частково послабити антиросійські санкції.

Газ плюс Донбас

Кілька тижнів тому, коли стало зрозуміло, що тристоронні газові переговори Україна-РФ-ЄС щодо укладення нового транзитного контракту зайшли в глухий кут, в Москві раптом заговорили про об'єднання газових і переговорів щодо Донбасу. У Лондоні на запитання кореспондента сайту "Сьогодні" Вадим Пристайко та Андрій Єрмак не виключили, що газове питання може бути порушене в Парижі, або на двосторонніх переговорах Зеленського з Путіним, або, якщо його порушать лідери Франції і Німеччини.

У Москві неодноразово заявляли, що не проти відновити прямі газові поставки до України з 20-25% знижкою, і укласти новий транзитний контракт на один рік, поки не добудують "Північний потік-2". В "Нафтогазі" донедавна нагадували про рішення Стокгольмського арбітражу, за яким "Газпром" винен Україні майже $ 3 млрд, заявляючи, що зацікавлені виключно в довгостроковому транзитному контракті. У Москві ж хочуть обнулення всіх позовних вимог "Нафтогазу" до "Газпрому".

Але за останній тиждень позиція Києва різко змінилася. Міністр енергетики Олексій Оржель допустив відновлення прямих поставок російського газу, а у Відні відбулося вже кілька раундів двосторонніх газових консультацій без представників Єврокомісії, хоча і за згодою офіційного Брюсселя.

Всі подробиці в спецтемі Зустріч Нормандської четвірки

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...