Заражених може бути на чверть більше: чому тести на COVID-19 помиляються

Тести на COVID-19 можуть помилятися. Кожен четвертий-п'ятий українець, який пройшов ПЛР-дослідження на коронавірус і отримав негативний результат, насправді інфікований. Про це заявив міністр охорони здоров'я України Максим Степанов під час брифінгу.

"За різними даними, приблизно 20-25% результатів ПЛР-досліджень можуть бути помилково негативними", – сказав керівник МОЗ.

ДОВІДКА:
Всього є два види тестів, які виявляють COVID-19: ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) і ІФА (імуноферментний аналіз).

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ПЛР-тести реагують на РНК вірусу в організмі людини і вважаються найточнішими. Надійність тестів до вірусу становить 95-99%, залежно від виробника.

ІФА-тести не такі точні, оскільки "помічають" не вірус, а наявність антитіл до вірусу в організмі. Самі антитіла з'являються після інкубаційного періоду. Більш того, ІФА-тест може визначити не новий COVID-19, а інший коронавірус (всього відомо 43 коронавіруси). Позитивний результат може означати, що людина або хвора зараз, або перехворіла раніше.

Чому тести помиляються?

Повнота ситуації з помилковими тестами стала проявлятися після того, як їх почали використовувати в державних медустановах.

"Я побачив масштаби катастрофи, коли ми почали поставляти тести в державні лабораторії. До пандемії ми працювали тільки з приватними клініками", – розповідає Біжан Шарапов, біолог і співзасновник "Укргентех". Компанія з початку пандемії виробляє ПРЦ-тести для визначення COVID-19.

Лаборанти не знали, як користуватися приладами, які закуповувалися кілька років тому, але не використовувалися, оскільки не було витратних матеріалів.

"До нас телефонували і запитували, що робити. Перший час зразки обробляли не за технологією, виходили помилково негативні результати", – говорить Шарапов.

Наприклад, лабораторії використовували звичайний фізрозчин для транспортування зразків або поміщали кілька сотень зразків у холодильник на довгий час.

"Виділена РНК вірусу дуже мобільна і швидко деградує. Для порівняння, можна виділити ДНК молекулу, залишити її на день і вона залишиться в нормальному стані. А РНК менш стабільна і зберігається до години. У нас була проблема з тим, що багато лабораторій не розуміли цього", – пояснює біолог.

Зараз ситуація набагато краща, ніж було спочатку, зауважує Шарапов. Але все одно людський фактор залишається. І все рівно у ПЛР-досліджень є допустимий відсоток помилок.

Наприклад, у кожного тесту є чутливість і специфічність. Чутливість показує, скільки точних позитивних результатів може дати тест. А специфічність говорить про те, скільки точних негативних результатів дає тест.

"Золотим стандартом вважається відхилення не більше 5%. Тобто, 95% надійності. 100% надійності не дасть ніхто, оскільки в самій пробірці можуть відбуватися процеси, які не завжди можна контролювати", – говорить біолог.

Допускається, що з 100 "точно хворих" тест точно визначить 95. А п'ять може отримати негативний результат. Точно так само і зі специфічністю. З 100 "точно здорових" тест покаже у 95 негативний результат тесту, у інших результат буде хибно позитивний.

"У приватних лабораторіях завжди нівеолірують можливість помилки тим, що реакцію ставлять в дублях або триплетах. Тобто один і той же зразок перевіряють двічі або тричі. У державних лабораторіях, де і так повільна швидкість роботи, вони перевіряють зразок тільки раз. І статистичні чинники дійсно вилазять"- розповідає Біжан Шарапов.

Є ще одна причина, яка збільшує ймовірність помилкового негативного результату.

Вірус розвивається в нижніх відділах легень і це ускладнює забір зразків. Не завжди виходить взяти якісний мазок з ротової порожнини і горла, пояснює Алла Мироненко, вірусолог і завідувачка відділом респіраторних та інших вірусних інфекцій Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського.

"Патологічний процес розвивається там, де його складно дістати. Людина просто може вимити вірусне середовище з верхніх дихальних шляхів, якщо поїсть або поп'є перед процедурою. Іноді зразок беруть, коли в лікувальних цілях роблять промивання бронхів або лаваж. Але такі процедури проводять в умовах стаціонару і далеко не кожному", – говорить вірусолог.

Чому тест може показати позитивний результат у здорової людини?

Щоб виявити РНК-вірус, в тест-систему вносять близько десятка коротких генетичних конструкцій.

Ці короткі послідовності осідають на РНК-мішені (зразку). Якщо коротка послідовність зв'язалася з мішенню, то загорається флуоресцентний маячок. Це означає, що виявлено вірус, пояснює Біжан Шарапов.

Помилковий позитивний результат може вийти через те, що короткі послідовності випадково зреагують між собою. У зразку, крім РНК коронавірусу, є ДНК людини. І короткі послідовності можуть випадково співпасти з ними. Це відбувається вкрай рідко.

"Ми називаємо це димеризацією праймерів, коли наші фрагменти можуть випадково підходити і чіплятися. Полімераза (фермент) розмножує РНК і ДНК, на які чіпляються наші маячки, і пробірка починає світитися. Через це може здаватися, що там є вірус. Відповідно, кожен виробник намагається мінімізувати цей вплив", – розповідає Біжан Шарапов.

Як дізнатися, що результат тесту точний

Щоб повністю уникнути помилкових результатів, як варіант, можна було перевіряти ПЛР-реакцію двічі. Але це автоматично скоротить число протестованих людей в Україні, де протягом доби проводять 15 тис. тестів. Якщо зразок перевіряти двічі, то кількість протестованих впаде до 7,5 тис. людей.

"Думаю, це неможливо, і на таке не підуть в міністерстві", – упевнений Шарапов.

Швидкість роботи лабораторій обмежена наявністю необхідних приладів. Тільки один елемент приладу – флуоресцентний детектор – коштує від 30 до 50 тис. доларів, зауважує біолог. Всі країни світу намагаються збільшити потужність лабораторій, але виробники не встигають випускати достатньо обладнання.

ІФА-тести теж не можуть достовірно підтвердити діагноз. Імуноферментний аналіз (ІФА-тест) виявляє вірус через кілька днів після того, як минув інкубаційний період і пішла імунна відповідь. Крім того, він може виявити не той вірус.

"Коронавірус має форму кулі, всередині знаходиться РНК, оточена білковою бронею. Білки, які формують цю кульку, називаються капсид. А є ще білки "спайки" – це шипи, які стирчать з капсида. Через ці шипів вірус називається коронавірусом. Всі системи ІФА беруть в якості антигену саме капсидні білки. Хоча ВООЗ рекомендує в якості мішені використовувати спайкові білки, оскільки за цими білками можна точно визначити COVID-19, а не інший коронавірус. Коли коронавірус тестують не за спайковими білками, а за капсидними, то можна сплутати COVID-19 з іншим коронавірусом, який не такий небезпечний", – пояснює Біжан Шарапов.

Результат тесту – ще не привід ставити діагноз.

"Пацієнт не повинен думати про правильність тесту. Для цього є лікар, який ще бачить інші симптоми. Якщо людина здорова і тест негативний, то це не викликає подиву, а якщо у хворого покаже негативний результат, то слід провести тест двічі", – вважає інфекціоніст Юрій Жигарєв.

Раніше "Сьогодні" писав, що з 1 серпня МОЗ змінить підхід до адаптивного карантину. Україну розділять на чотири умовні зони карантину: "зелену", "жовту", "помаранчеву" і "червону".

Як змінилася робота для українських трудових мігрантів, дивіться в сюжеті новин "Сьогодні":