Катерина Степаненко
редактор Щорічно 12 липня стюардеси і стюарди усього світу відзначають професійне свято — Всесвітній день бортпровідника цивільної авіації. Багато хто вважає цю професію однією з найромантичніших – небо, красива форма, модельна зовнішність і можливість побачити весь світ. "Сьогодні" дізналися, що ховається за красивими стереотипами про роботу бортпровідників.
Прийнято вважати, що професія бортпровідника виникла в Німеччині в 1928 році, коли на борт літака спеціально стали брати людину, в чиї обов'язки входило забезпечення сервісу під час польоту, – стюарда. Перш цим займався другий пілот, що було ризиковано з точки зору безпеки польоту. Тоді функції бортпровідників виконували тільки чоловіки.
У 1930-му в США заради реклами вирішили залучити до роботи симпатичних молодих дівчат. Це стало непоганим маркетинговим ходом різних авіакомпаній, яким, чого гріха таїти, активно користуються донині. Перевагою також стало те, що такі стюардеси мали невелику вагу, а це знижувало небезпека різних технічних неполадок, таких частих в той час. Першою стюардесою в історії авіації називають Еллен Черч з штату Айова. Свій перший політ вона зробила 15 травня 1930 року, літак прямував з Сан-Франциско в Шайєнн. Дівчина на той час тільки закінчила курси медсестер і, до речі, вміла керувати літаком. Еллен сама запропонувала свої послуги авіакомпанії. Більш того, саме Черч доручили набрати першу групу для підготовки майбутніх стюардес. Ними стали сім симпатичних медсестер у віці до 25 років і вагою не більше 52 кілограм.
Відбір: мови і вміння плавати
Вимоги до претендентів на посади бортпровідників в різних авіакомпаніях можуть відрізнятися. Проте основні критерії однакові майже в усіх, і, як з'ясувалося, зовнішність моделі з обкладинки глянцевого журналу не один з них. Як розповіла нам старший бортпровідник української авіакомпанії SkyUp Airlines Віра Головань (за плечима дівчини 14 років роботи в небі), один з важливих критеріїв відбору – зріст, а всі вимоги до зовнішніх даних обумовлені лише тим, що їм доводиться працювати в обмеженому просторі літака, при цьому потрібно вільно переміщатися по салону і в разі потреби робити це дуже швидко.
"Зріст має бути таким, щоб дівчина могла дістати до полиці над кріслами, допомогти пасажирам розкласти там багаж і закрити її. Це приблизно від 162 сантиметрів", – пояснила Віра.
Що стосується хлопців, їх беруть зростом від 170 см. Вага ж розраховується за умовною формулою: зріст у сантиметрах мінус 100 +/- 3 кг (для дівчат) або +/- 5 кг (для хлопців). Крім того, бортпровідники, за словами Віри, обов'язково повинні вміти плавати.
Бортпровідник Єгор Григорчук додає, що пріоритетом при відборі стануть приємна зовнішність, комунікабельність і стресостійкість. Безумовною перевагою є знання мов. Чим більше тим краще. Українська, російська і англійська хоча б на розмовному рівні – обов'язково. Освоюють ази професії стюарди і стюардеси на курсах своїх авіакомпаній. Вони тривають приблизно два з половиною місяці, поєднуючи теоретичну і практичну частини. У теорії, серед іншого, знайомляться з інструкціями з безпеки, аварійними процедурами, конструкцією літаків, а після відпрацьовують отримані знання на тренажерах.
"Існують спеціальні кімнати, які симулюють політ на справжньому літаку. Там можуть дати будь-яке завдання, наприклад, загасити пожежу в якомусь відсіку літака", – розповідає Григорчук, додаючи, що кожен рік бортпровідники проходять курси підвищення кваліфікації.
Романтика роботи: подорожі та зірки
Мабуть, з бортпровідником якої б компанії ви не спілкувалися, першим і найприємнішим плюсом своєї роботи він назве можливість бувати в різних країнах, зустрічати незвичайних людей і часом навіть робити селфі зі знаменитостями в салоні бізнес-класу. Так, за словами стюардеси Віри Головань, в їх компанії є так звані естафетні рейси, коли один екіпаж прилітає в певний пункт призначення, де його змінює інший. Тоді у бортпровідників з'являється можливість погуляти містом і, звичайно ж, відпочити.
Ноги годують
Серед особливостей своєї діяльності представники цієї "небесної" професії називають ранні підйоми і постійну роботу на ногах. Вони зізнаються: за один рейс можуть находити кілька десятків кілометрів, при тому що довжина всього літака може бути близько 70 метрів.
"Доводиться цілий день бути на ногах, – поділився з нами стюард Єгор Григорчук. – Часті нічні перельоти збивають режим дня".
Проте бортпровідники не тільки уживаються з цими особливостями, а й в рейсі будь-якої складності завжди виглядають охайно, посміхаються і дотримуються певних вимогам до зовнішнього вигляду. Наприклад, нам відомо, що в деяких компаніях стюардеси не можуть ходити в туфлях, каблук яких нижче п'яти сантиметрів, а якщо їх макіяж або манікюр не відповідає правилам, дівчат можуть запросто зняти з рейсу. Деякі авіалінії навіть спеціально наймають фахівців, які консультують стюардес у питаннях макіяжу.
Втихомирити розбишаку
Не лякають працівників неба і пасажири-розбишаки на борту. "Зброя" бортпровідників проти них – знання і навички, отримані на курсах авіаційної безпеки (там вчать спілкуватися з такими людьми і правильно діяти, якщо людина не йде на контакт) і холоднокровний спокій. А в особливих ситуаціях – ремінь.
"Якщо буйний пасажир починає розпускати руки, ми можемо звичайним чоловічим ременем зробити обмежувач для його рук, тобто використовувати ремінь як наручники", – розповідає Віра Головань, але відразу уточнює: такі заходи – тільки на крайній випадок.
Спочатку бортпровідники обмежуються трьома типами попереджень: словесним, письмовим і письмовим останнім. До слова, за спостереженнями Віри, з напідпитку чоловіком легше домовитися, ніж з жінкою. Стюардеса згадує: якось її діалог з пасажиром напідпитку під час польоту на Занзібар закінчився ударом ногою з його боку.
"Я тоді працювала в іншій авіакомпанії. Пасажир взагалі не реагував ні на які зауваження. Я підходила до нього кілька разів забрала у нього пляшку віскі, а він відкрив другу. Коли я почала говорити, що зараз зроблю йому письмове попередження, він вдарив мене ногою", – розповідає бортпровідниця.
У підсумку в аеропорту бешкетника вже чекала поліція, а салон аплодував Вірі і її колегам за стійкість. На щастя, такі ситуації – рідкість.
Кар'єра
Працювати бортпровідником можна, поки дозволяють здоров'я і зовнішні дані, а пенсійний вік тут такий же, як і у всіх українців. Віра зазначає, що після "неба" кар'єра у бортпровідників не закінчується:
"Спочатку ти стаєш рядовим бортпровідником, пізніше – старшим, потім можна стати наставником або інструктором і навчати новоприбулих або інших співробітників".
На борту: зони і забуті речі
Робота бортпровідника починається задовго до відправки рейсу і не закінчується відразу після того, як останній пасажир ступив на землю. Робочі обов'язки бортпровідника, за словами наших гідів в світ працівників неба, можна розділити на три етапи: до вильоту, під час польоту і після посадки.
"За одну годину двадцять хвилин ми повинні прибути на брифінг в аеропорт. Там ми отримуємо польотні документи і дізнаємося все про рейс. Після чого піднімаємося на борт, де кожен з бортпровідників перевіряє свою зону відповідальності. Ми умовно ділимо літак на зони, у кожного вона своя, – пояснює Віра Головань. – Ми перевіряємо наявність і справність аварійно-рятувальних засобів, кисневих балонів, вогнегасників, димозахисних капюшонів і отримуємо від кейтерингу бортове харчування".
Після цього бортпровідники зустрічають пасажирів і допомагають їм розмістити на багажних полицях ручну поклажу, а перед зльотом показують, як у випадку НС скористатися кисневими масками і рятувальними жилетами.
Коли літак злетів, бортпровідники годують пасажирів, пригощають напоями. І, повірте, навіть це завдання, як зауважать уважні пасажири, не з легких: їжу перед подачею підігрівають у спеціальній бортовий печі, а сам візок – вельми важкий, особливо для тендітних дівчат на підборах. Проте, свою роботу бортпровідники дуже люблять і вже пристосувалися справлятися з будь-якими завданнями.
"Після висадки, коли всі пасажири покинули борт, ми перевіряємо, чи нічого не забули. Пасажири часто залишають мобільні телефони, фотоапарати, планшети, документи", – розповідає Віра, додаючи, що швидше за все пасажири згадують про забуті дорогі телефони або пакетах з покупками з duty free.
Говорячи це, стюардеса посміхається, і ми розуміємо, що свою роботу в небі вона не проміняє ні на яку іншу.
На роботі – медаль "за вірність авіації"
Як і у представників будь-якої професії, у бортпровідників є свої видатні особистості. Так, радянська стюардеса Тетяна Виноградова стала однією з небагатьох в історії СРСР, кого нагородили медаллю "За вірність авіації". Стюардесу називали знаменитою "дівчиною з плаката". Виноградова прийшла працювати в "Аерофлот" у 18 років і стала обличчям авіакомпанії.
Найстарша стюардеса – в США
83-річна співробітниця "Американських авіаліній" Бетт Неш визнана найстаршою стюардесою в світі. Жінка працює бортпровідницею вже понад 60 років, а дістати роботу в небі вона мріяла з дитинства. Вперше Бетт влаштувалася на посаду стюардеси, будучи 21-річною дівчиною (ще коли президентом Сполучених Штатів був Дуайт Ейзенхауер). Бетт дуже люблять як колеги, так і пасажири.
Пожертвувала собою заради пасажирів
Радянська стюардеса Надія Курченко ціною власного життя намагалася запобігти захопленню радянського пасажирського літака терористами. Це був перший випадок в історії СРСР, коли зловмисникам вдалося викрасти пасажирський літак в іншу країну, і перший випадок, коли під час захоплення повітряного судна був убитий член екіпажу. Курченко було 19 років.
Від бортпровідниці до прем'єр-міністра
Йоганна Сігурдардоттір відома як колишній політик і прем'єр-міністр Ісландії. До того, як почати політичну кар'єру, вона деякий час працювала стюардесою на національних авіалініях. У велику політику бортпровідниця потрапила завдяки участі в профспілковому русі. Вона перша жінка – прем'єр-міністр в історії своєї країни.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" писали про те, українські чоловіки досягають успіху в "жіночих" професіях. В Україні поступово звикають, що в сфері краси можуть працювати не тільки пані.
Читайте також:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми