"Подарунок" Путіну: що отримає Україна від зближення з НАТО

Північноатлантичний альянс зробив справжній "подарунок" Москві. На День Росії, 12 червня, НАТО оголосив про отримання Україною статусу партнера розширених можливостей (Enhanced Opportunity Partnership – EOP). Київ йшов до цього три роки, оскільки на саміті Альянсу в Брюсселі 2018 року консенсусу з цього питання серед країн-членів блоку не було. Новий статус дає нам право обіймати посади в штаб-квартирі і командних структурах НАТО, швидко обмінюватися розвідувальними даними і посилювати співпрацю з безпеки в Чорному морі. Такий же статус партнера розширених можливостей є у Австралії, Фінляндії, Грузії, Йорданії та Швеції. В уряді не приховують, що наступний щабель – заявка України на отримання Плану дій щодо членства (ПДЧ). Але чи зможе НАТО прийняти таке рішення без оглядки на Москву?

Широко про EOP в Україні стало відомо відразу після саміту НАТО в Брюсселі 2018 року. По-перше, тоді Київ заявив про свої амбіції стати шостим учасником програми, але Альянс таке рішення не затвердив. хоча в інтерв'ю сайту "Сьогодні" тодішній голова місії України при НАТО Вадим Пристайко говорив, що Альянс і Україна просто не встигли завершити формальності, а в підсумковому комюніке саміту НАТО визнав зацікавленість України в цій програмі і обіцяв розглянути заявку найближчим часом.

"Коли в листопаді минулого року (2017-го. – Авт.) відбувся черговий трирічний перегляд результатів роботи цієї суто військової програми, туди не внесли жодних змін. Всі п'ять країн, які були її учасниками, так і залишилися, нових не додав. Ми висловили зацікавленість приєднатися, не чекаючи наступного трирічного періоду. Натовські партнери сказали: "Взагалі-то такого ніколи не робилося, але давайте спробуємо", – пояснював Вадим Пристайко.

Щоправда, відразу після саміту НАТО влітку 2018-го в інтерв'ю сайту "Сьогодні" колишній заступник генсека НАТО Александер Вершбоу сказав, що Україна не отримала статус партнера розширених можливостей через відсутність консенсусу серед країн-членів НАТО. За його словами, заблокувала рішення не тільки Угорщина через ухвалений Верховною Радою закон про освіту, який, на думку офіційного Будапешта, утискає права угорської меншини на Закарпатті.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

По-друге, тодішня заступник генсека НАТО Роуз Гетемюллер несподівано заявила, що EOP – це програма для партнерів Альянсу, які ніколи не планують вступати до НАТО. Тобто для нейтральних країн. Її заява відразу ж викликала хвилю обурень та "зради" в українському суспільстві, оскільки Адміністрація президента Петра Порошенка всіляко декларувала амбіції отримати ПДЧ і стати повноправним членом Альянсу. Стратегічний курс на вступ до ЄС і НАТО навіть закріпили в преамбулі Конституції. Але чи є в України реальний шанс вступити до НАТО? Коли Німеччина і Франція, які 2008 року на саміті Альянсу в Бухаресті заблокували надання Україні ПДЧ, перестануть озиратися на Москву? Чи стане отримання статусу партнера розширених можливостей останнім кроком на шляху до заповітного Плану дій щодо членства?

Сам Альянс в п'ятницю, 12 червня, чесно сказав – ні. "Статус України як партнера з розширеними можливостями не визначає жодних рішень про членство в НАТО", – йдеться в рішенні Північноатлантичної ради.

Що ж нам дає цей статус, якщо він не веде до членства в НАТО? По-перше, за інформацією Офісу віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в Facebook, це особливий формат співпраці, який НАТО пропонує лише найближчим союзникам. По-друге, Україна буде ще тісніше залучена в усі вчення, брати участь в плануванні операцій Альянсу та навіть обіймати посади в штаб-квартирі і командних структурах.

За словами асоційованого аналітика Центру "Нова Європа" Катерини Зарембо, високопоставлені чиновники Альянсу дійсно спочатку говорили, що статус партнера з розширеними можливостями дають тільки нейтральним країнам. Але, по-перше, такий же статус має Грузія, у якої, як і в України, є амбіції стати членом Альянсу.

"На саміті в Бухаресті і Грузія, і Україна отримали обіцянку стати членами НАТО. Партнерство розширених можливостей – це статус, яким 2014-го Альянс відзначив ті країни, які вже зробили істотний внесок у місії НАТО. Якщо говорити про те, хто заслуговував цього статусу 2014 року з країн, яким він був наданий, то Україна там повинна була бути насамперед. Але 2014 року українське керівництво вирішило, що Україна повинна одержати не EOP, а ПДЧ, і не погодилося на EOP", – сказала сайту "Сьогодні" Катерина Зарембо.

Загалом, за словами виконавчого директора Центру "Стратегія XXI" Віталія Мартинюка, приєднання України до EOP дозволить тісніше співпрацювати з НАТО в рамках діалогу з питань безпеки, а також під час проведення операцій і навчань, відкривається можливість для участі українських військових у плануванні та управлінні навчаннями і операціями Альянсу. Тобто голос України більше звучатиме в Альянсі, що дає нашій державі можливості доносити союзникам українську точку зору про загрози безпеці. А це особливо важливо в контексті триваючої агресії Росії, оскільки викриття агресивних намірів Володимира Путіна на міжнародному рівні є одним з механізмів перешкоджання їх реалізації.

"Важливою складовою є обмін інформацією та досвідом. З одного боку, Україні необхідний досвід дій НАТО в зонах конфлікту, підготовки і протидії загрозам, а з іншого, в України будуть можливості безпосередньо і оперативно інформувати військове керівництво Альянсу і його країн-членів про плани країни-агресора про подальші військові дії проти України. Наприклад, може донести інформацію про підготовку російських військ, про що свідчать навчання в Криму, щодо захоплення частини південних регіонів України і Південно-Кримського каналу. Таке інформування дозволить заручитися підтримкою Альянсу на міжнародному рівні, використовувати можливості впливу НАТО на агресора, викрити надумані пояснення Москви, за якими вона прагне приховати свої агресивні дії", – сказав сайту "Сьогодні" Віталій Мартинюк.

Нагадаємо, раніше генсек НАТО Єнс Столтенберг заявляв, що двері Альянсу для України відкриті, але для вступу Київ повинен виконати свою домашню роботу: