Вибухи на складах в Калинівці: хроніка подій і головні підсумки

В ніч з 26 на 27 вересня розпочалася масштабна пожежа з вибухами на складі боєприпасів у Вінницькій області. Сайт "Сегодня" зібрав всі подробиці, факти і версії, які є наразі.

Що сталося

Увечері 26 вересня сталася пожежа на складі боєприпасів під Вінницею, біля м. Калинівка. Спочатку стали чутні поодинокі звуки вибухів, які поступово переросли в канонаду. Вибухи почали вщухати тільки в другій половині дня 27 вересня.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Незважаючи на великий радіус вибухів, сама Вінниця до зони ураження боєприпасів не потрапляла.

Видео: Ігор Зінкевич/YouTube

Відразу ж на гасіння пожежі були відправлені два військових танки ДСНС і зведений загін. На місце надзвичайної події виїхали представники Генерального штабу, Міністерства оборони та Національної поліції України. Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, який прибув до Калинівки, повідомив, що вживаються всі заходи для усунення наслідків ситуації. Президент України Петро Порошенко скликав військовий кабінет.

"Мобілізовані всі служби, всі працюють, ситуація контрольована, вживаються заходи щодо гасіння пожежі, мобілізована техніка та особовий склад. Зараз всі роблять все можливе. Кожен підрозділ виконує свої функції – ДСНС, Нацполіція, Міноборони", – сказав Гройсман..

Також відразу після початку вибухів почалася негайна евакуація жителів найближчих населених пунктів. Всього було евакуйовано близько 30 тис. осіб.

Зараз на місці події в радіусі 50 км діє обмеження повітряного руху. "Ми відразу "закрили" небо в радіусі 50 км над епіцентром подій. Це обмеження триватиме ще мінімум добу", - заявив міністр інфраструктури Володимир Омелян..

До того ж, біля місця НП було перекрито рух, дорожники запропонували безпечні маршрути в об'їзд зони події. Станом на вечір середи, 27 вересня, було обмежено рух усіх видів транспорту, в тому числі автотранспорту на автодорозі Житомир – Могилів-Подільський; залізничного транспорту на перегоні Сосенка – Калинівка Південно-Західної залізниці.

Підсумки масштабного інциденту

До вечора 27 вересня інтенсивність вибухів в Калинівці серйозно зменшилася. Про це заявив голова Вінницької ОДА Валерій Коровій. "Є поодинокі вибухи, але інтенсивність знизилася в 5 разів", – говорить Коровій. А з 19:00 середи, як повідомили ввечері в Міноборони, не було жодного вибуху.

За словами Коровія, були евакуйовані люди з самої Калинівки, а також із сіл Сальник, Медведка, Лаврівка. Загиблих немає, двоє осіб отримали легкі травми.

На щастя, більша частина арсеналу не постраждала, як повідомив офіцер Управління по зв'язках з громадськістю Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов.

"За допомогою БПЛА була досліджена територія арсеналу, було виявлено, що близько 70% території арсеналу від пожежі не постраждали", – зазначив він.

Після події в Калинівці там почали з'являтися мародери.. Так, поліція затримала трьох осіб, які можуть бути причетні до мародерства. Але, за словами заступника голови Нацполіції України Олександра Фацевича, необхідності вводити комендантську годину поки що немає.

Водночас, військові по всій країні вживають заходів. На території частин Сухопутних військ ЗСУ введено посилений режим охорони. "Особовий склад, який залучається до несення служби в добовому наряді та варти, згідно зі статутом, має право застосовувати зброю під час несення служби. Командування Сухопутних військ ЗС України нагадує, що будь-яке несанкціоноване проникнення на територію об'єктів військових частин тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України", – кажуть у відомстві.

Військові також звернулися до громадян з проханням повідомляти до правоохоронних органів про підозрілих осіб поруч з військовими об'єктами або в місцях розташування військ.

Версії про причини НП

Генеральна прокуратура розслідує факти вибухів на складах в Калинівці Вінницької області і розглядає чотири версії вчинення кримінального злочину. Хоча багато в Україні і у владних структурах найвірогіднішим варіантом називають диверсію. Військова прокуратура вже внесла до єдиного реєстру досудових розслідувань провадження у відповідній статті (ст. 113 "Диверсія" КК України).

Цікаво, що напередодні вибухів в Калинівці затримали кілька диверсійних груп, повідомив співробітник Головного управління розвитку і супроводу матеріального забезпечення ЗСУ Сергій Місюра.

"Це точно диверсія. У зв'язку з цим і нашими розвідданими ще з 25 числа у Вінницькій області під виглядом антитерористичних навчань були проведені обшуки і переслідування диверсійних груп. Так, це справа не однієї особи. І два дні проходили пошуки і ведення цих груп. Основна маса їх цілі були визначені – і були затримані. Основна маса, але не всі. Тому одна група змогла доставити на безпілотник вибуховий пристрій", – розповів Місюра.

Експерти також схиляються до думки, що пожежа на складі почалася не без участі російських спецслужб.

"Я схиляюся до того, що це диверсія, організована нашими супротивниками – росіянами. Це може бути зроблено за допомогою дронів (за словами пожежників, серед місцевих ходять чутки про безпілотники над місцем НП. – Ред.), це дуже ефективно зараз, і росіяни вже не вперше це застосовують. Крім цього, можна (діяти. – Ред.) агентурно, завербувати охоронця і поставити годинниковий механізм", – прокоментував ситуацію військовий експерт Ігор Романенко.

Росія зацікавлена в таких інцидентах, як вибухи боєприпасів на військових складах, впевнений ветеран зовнішньої розвідки України, генерал-лейтенант Василь Богдан.

"Зараз і в США, і в Канаді вирішується питання про надання Україні певних видів озброєння. Всі диверсійні акції з боку РФ спрямовані на ослаблення боєздатності ЗСУ, але не тільки. Ще одна мета – компрометація України як надійного партнера у військово-технічному співробітництві", – сказав Богдан.

Водночас, деякі не виключають і версію халатності. Так, ЗМІ повідомили, що раніше в Калинівці були зафіксовані порушення закупівлі протипожежних матеріалів. У квітні цього року Калиновський суд виніс вирок командиру цієї військової частини Ігорю Малежику. Його звинуватили в недбалому ставленні до військової служби в умовах особливого періоду при закупівлі протипожежних матеріалів.

Зазначимо, однак, "Сегодня" поспілкувалася з одним із колишніх військовослужбовців арсеналу. Він каже, що режим був дуже суворим – прохід на територію, де стався вибух, з сірниками, сигаретами і навіть мобільними телефонами був заборонений.

"Стосовно квадрокоптера, то знаю, що проти них були спроби вживати заходів. Тобто створювалася спеціальна оборона. Але чи закінчили це робити – неясно", – сказав екс-службовець складу.

Як запобігти схожій ситуації в подальшому

Для того, щоб знову не допустити пожежі на військових складах, Україні слід розвивати захисне і атакуюче озброєння, кажуть експерти.

"Я брав участь, наприклад, у випробуваннях певних засобів, які повинні протидіяти атаці з повітря, тому що я ППОшник. Але потрібен час, це досить складна зброя. Є маленький, наприклад, безпілотник, який кидає бомби і запалювачі, його складно побачити і знищити. Це дорога зброя, але ми її робимо і просуваємося далі", – говорить Романенко.

За його словами, проблема в тому, що за весь час незалежності на таку техніку виділяли всього по 1% від ВВП, а, як показує світова практика, це не може забезпечити захист належного рівня.

Романенко додає, що на відновлення військових запасів піде багато грошей. "Для того, щоб відновити все це, нам потрібні кошти, яких у нас і так зараз не вистачає. Ми будуємо новий завод з боєприпасів, і це все знову ж час і кошти", – підкреслює експерт.

Нещодавні пожежі на складах боєприпасів

В Україні це не перший і не другий подібний інцидент. Згадаймо лише найнедавніші. Так, наприкінці березня 2017 року горів склад боєприпасів в Балаклії, Харківської області. Тоді через пожежу почалася детонація сотні боєприпасів. Загинула жінка, ще чотири особи отримали поранення. Було пошкоджено 265 будівель та евакуйовано більше 36 тис. осіб. Після інциденту було порушено дві кримінальні справи за статтями диверсії і халатності.

Кілька днів тому пожежа спалахнула на такому ж складі в районі с. Новоянисоль під Маріуполем. Спочатку загорілося поле біля складу, а потім вогонь перекинувся і на саму споруду. Пожежу загасили досить швидко, ніхто не постраждав. Попередньо подія була кваліфіковано за ст. 194 Кримінального кодексу "Умисне знищення або пошкодження майна".

2015 року відбувся спалах на складі боєприпасів в Сватовому Луганської області, радіус вибуху снарядів доходив навіть до межі міста, внаслідок чого загинуло четверо військовослужбовців, і ще четверо цивільних були поранені. А в березні 2014-го загорівся склад з заправленими танками в Черкаському Дніпропетровської області, тоді згоріли два танки Т-64, поранення отримали троє військових.