Ігор Рець
Випусковий редактор П'ять років тому, в ніч з 13 на 14 червня 2014 року до Луганського летовища вирушили три транспортні літаки Іл-76. Важкі повітряні машини перекидали захисникам аеропорту підкріплення: десантників, зброю і бронетехніку. Перший літак успішно сів о пів на першу ночі. Другий і третій йшли з інтервалом в 10 хвилин. Перший успішний сів. Вже на підльоті до злітної смуги по другому Іл-76 вдарила ракета. Стрілець Олександр Ковалик вчасно помітив загрозу: теплові пастки відвели протиповітряну ракету від літака. Відразу ж із землі випустили другу ракету. Як встановила експертиза, її стрілок помітити не зміг. Удар прийшовся в крило, і зусилля пілота не врятували літак від трагедії. 49 загиблих, 40 десантників і 9 членів екіпажу – катастрофа Іл-76 під Луганськомстала найбільшою бойовою втратою з початку війни.
Після краху зайнялося паливо і літак практично повністю згорів. Збираючи факти по крупицях, розшифровуючи "чорні ящики" і проводячи слідчі експерименти, експерти відтворили картину подій посекундно. Суди досі вирішують, хто винен в трагедії, але завдяки даним льотчиків, розрахунками вчених і висновків експертів ми знаємо, що сталося в ту ніч.
Керував експертизою директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін. В річницю трагедії ми зустрілися для бесіди в Київському науково-дослідному інституті, в тому самому приміщенні, де засідала експертна група по катастрофі Іл-76 під Луганськом.
- Олександре Григоровичу, розкажіть, як формувалася експертна група по катастрофі?
- У грудні 2014 Головна військова прокуратура призначила нам проведення комплексної експертизи, яка складалася відразу з декількох напрямків.
Власне, ця подія підштовхнуло до створення нового виду експертизи – військової експертизи, якої тоді ще не було. У нас зараз є цілий відділ, група людей, які займаються військовою експертизою. Експерти мають стаж в Міністерстві оборони, ЗСУ – 20-30 років, це колишні начальники оперативних відділень, головні військові інспектори, люди з військовою, військово-академічною освітою, які віддали багато років армії. Крім того, ці експерти займалися подіями в Дебальцевому, Іловайську, в цілому, провели близько двох сотень експертиз.
У грудні 2014 року, коли нам призначили експертизу, була поставлене завдання відповісти відразу на кілька запитань:
- Змоделювати, як все відбувалося, що призвело до падіння літака Іл-76, які заходи проводилися щодо захисту літаків від поразки наземними вогневими засобами.
- Дізнатися, які заходи повинні були проводитися, крім заходів, які міг здійснити безпосередньо екіпаж літака згідно з нормативними документами Збройних сил України. Справа в тому, що фактично, згідно з нормативними документами, це був не просто військовий політ. Це був політ для перевезення 25-ї повітряної бригади, майна, озброєння. Як ми знаємо, там були 3 БМД, зенітна установка, повний комплект боєприпасів, 40 десантників, 9 членів екіпажу – семеро штатних і двоє старших прапорщики, які відповідали за розвантаження-навантаження техніки.
- Зрозуміти, чи були екіпажем літака допущені якісь порушення, які могли стати причиною його падіння.
- Хто входив до комісії судових експертів?
- Я був головою комісії, члени комісії – з нашого інституту. До нашої комісії також додали льотчиків-випробувачів з державного випробувального центру в Чернігові. Це льотчики, які мають стаж льотної роботи на літаках Іл-76 понад 25 років.
Був притягнутий начальник відділення наукових досліджень і випробувань льотних характеристик Чернігівського центру. Він оцінював, як веде себе Іл-76, займався науковими розробками. Був залучений начальник науково-дослідного відділу фірми "Адрон", яка займається обслуговуванням ракет "Голка", "Стріла", "Верба" - тих, які могли бути на озброєнні противника. Взяли також і фахівця-практика – передового наукового співробітника наукового відділу Харківського університету ім. Кожедуба, тобто людину, яка навчає військових, як вести вогонь з протиповітряного озброєння. Такий фахівець розуміє, як ведеться вогонь, як його потрібно вести, куди потрібно потрапляти, який радіус дії зброї і як вона працює.
Також залучили вибухотехніків і пожежних, адже теоретично причиною могло стати, наприклад, і займання. У цьому самому залі, де ми зараз спілкуємося, комісія і почала свою роботу.
- Як ми знаємо, останки тіл і фрагменти згорілого Іл-76 були успішно вивезені з оточення. З якими матеріалами доводилося працювати експертам?
- Протягом двох діб, ночами, останки літака збирали ті, хто знаходився на Луганському летовищі, але вивезти їх відразу не могли. У нас було трохи цих частин, літак, як ви знаєте, практично повністю згорів.
- Зважаючи, що від літака практично нічого не залишилося, як визначили, що вогонь вівся саме з ПЗРК "Голка"?
- Ми вивчили всі ПЗРК: "Стріла-2", "Стріла-2М", "Стріла-3", "Голка", "Голка-1", "Голка-Д", "Верба", і зенітні установки: ЗСУ- 23-4 "Шилка", ЗСУ-23-2, словом, все, що могло бути як на озброєнні у незаконних збройних формувань, так і на озброєнні ЗС РФ.
Розвідники з Луганського летовища знайшли неподалік від місця аварії відстріляні труби ПЗРК "Голка". Відповідно, були зроблені висновки, що було два постріли від ПЗРК "Голка".
Після розшифровки "чорних ящиків" було встановлено, що стрілок повідомив, що випустив теплову пастку, яка першу ракету відвела. Згідно з даними "чорних ящиків" ми провели розрахунки, де знаходився літак, за яким курсом йшов, і таке інше. Ми вивчили показання приладів, в тому числі тиску, температури за бортом, швидкості, й інших, зіставили їх, і зрозуміли, як він летів. Ми точно знаємо, в якому місці його збили, в якому місці він упав.
- Чому збили другий літак, а першому дали успішно сісти?
- За нормою вони повинні були рухатися з інтервалом годину-дві. Тому, що це був військовий час. Але вони летіли з інтервалом в середньому 10 хвилин. Військовослужбовці Луганського летовища не знали, що летять літаки, їм про це повідомили за 10 хвилин до посадки. За 10 хвилин до підльоту перший літак повідомив, що сідає. Чому перший літак успішно сів? – Певно тому, що противники його "проспали".
- Відомо, що по літаку здійснили два постріли. Перший вдалося успішно відвести за допомогою теплових пасток. Чому друга ракета потрапила в крило?
- Теплові пастки в цьому літаку міг відстрілювати тільки старший повітряний стрілок. В інших літаках відстрілювати пастки може ще й командир екіпажу. Це був один з найстаріших літаків – в такому відстрілювати пастки міг тільки старший стрілець, який знаходився в кормі літака. Був би інший, більш сучасний Іл-76 – може, помітивши б другу ракету, встигли б відстріляти пастки і залишилися б живі.
Ми провели слідчий експеримент, і підтвердили те, що він не міг бачити, що по літаку була випущена друга ракета. Її не бачив і командир, адже стріляли знизу.
У висновках так і зазначено, що огляд кабіни істотно обмежений, "що фізично не дозволило старшому стрілку виявити ознаки другої керованої ракети" і не дозволило випустити пастки. Він просто не бачив другу ракету.
Вражаючими факторами керованої ракети стали фугасні і ударні дії вибухової речовини і залишки палива. У ракеті вибухівка – гексоген з тротилом. Загальна вага вибухової речовини понад два кілограми, з них – 1200 грамів бойова частина, 800 грамів – твердопаливний двигун. Оскільки ракета потрапила на низькій висоті, палива було багато і тому удар був досить потужним.
У момент підриву бойової частини ракети літак був на відстані 6900 метрів від летовища, на висоті 630 метрів і летів зі швидкістю 267 км/год. Через попадання ракети літак почало кренити, хоча екіпаж намагався його врятувати. Після падіння з паливних баків вилилося паливо, яке через чотири секунди зайнялося почалася пожежа. На відео з вебкамери, яке є в мережі, видно яскравий спалах після падіння літака – це і є пожежа.
- Наскільки підготовленим до такого небезпечного польоту був екіпаж літака?
- Ми перевірили дії всіх льотчиків. Покійний командир екіпажу Олександр Білий до польоту закінчив підготовку, отримав допуск до нічних польотів у 2013-му на оцінку "відмінно", в 2014 – допуск до польотів з посадкою без використання радіотехнічних засобів, до польотів з максимальним градієнтом набору висоти в тому ж році, і т.ін. У нього була пройдена перепідготовка і повторний огляд на "відмінно", всі тренування з імітацією відмови двигунів, він здав. Його рівень тренованості повністю відповідав поставленим завданням. З початку року він виконав 78 польотів з нальотом 87 годин 44 хвилини. Вночі – 26 польотів на 27 годин. До того ж, він вже літав до Луганського летовища. Ми відкидаємо будь-яку ймовірність того, що мав місце непрофесіоналізм. Він міг відмовитися вилітати, але у нього не було причин для цього.
Помічник командира екіпажу – військовий льотчик другого класу – Михайло Дяків. У висновках експертизи зафіксовано, що він пройшов всі необхідні перевірки і тренування. У 2014-му у нього було 35 польотів, і він був абсолютно готовий.
Штурман екіпажу, капітан Ігор Скачков – 74 польоти в 2014-му році, пройшов всі необхідні тренування і перевірки з навігації.
Військовий технік, старший повітряний радист теж мали великий досвід польотів і пройшли всі необхідні перевірки. Стрілець Олександр Ковалик виконав 83 польоти.
Таким чином, згідно з висновками експертизи, вони не могли відмовитися від польотів. Літак також був у справному стані.
- Чи можна в теорії було уникнути трагедії? Що для цього слід було зробити?
- Перекидання особового складу на Луганське летовище проводилося, в тому числі, і над територією, яка контролювалася противником. При такому стані справ в обов'язковому порядку повинні бути вжиті заходи, спрямовані на подолання протиповітряної оборони противника. Такі заходи не проводилися.
Тобто, повинна була, наприклад, піднятися штурмова авіація. Вона повинна була забезпечити коридор для польоту. Адже Іл-76 – це звичайний транспортний літак, він не може забезпечити свій захист.
У той же час, у захисників Луганського летовища було достатньо засобів: шість 120-мм мінометів, багато БМП, БТР, вони могли б розставити снайперські групи, за 10 хвилин до посадки провести артобстріл підступів, для того, щоб противник сховався і не зміг вести вогонь по літаку.
Але в Луганському аеропорту не знали, що до них летять літаки і тому ці заходи не проводилися. А безпосередньо на підльоті літака вони, очевидно, не встигали забезпечити безпеку транспортного літака.
- Те, що сталося – трагічна випадковість, халатність?
- Оцінку повинен надати суд. Суд ще йде. Будуть ще деякі експертизи, про які я говорити зараз не можу, але вони можуть надати відповіді на питання "хто винен". Ми розуміємо, що стріляли з боку незаконних збройних формувань, але до тих, хто послав транспортний літак на Луганське летовище при обставинах, що склалися, також є питання.
- Третій літак розвернувся і лише тільки тому не потрапив в зону ураження?
- Можу сказати, що мене бентежить те, що ввечері вийшли три групи протиповітряної оборони противника, і саме на летовище в цю ніч прямували три літаки ...
- Тобто, теоретично, можна припустити, що противник навмисно відправив три групи стрільців, маючи інформацію, що в аеропорт вночі прилетять три транспортні літаки?
- Таке можна припустити.
Нагадаємо, 27 березня 2017 року Павлоградський міськрайсуд засудив генерала Віктора Назарова до 7 років в'язниці у зв'язку з катастрофою Іл-76. Генерала визнали винним в недбалому ставленні до військової служби в бойовій обстановці.
У тому ж 2017-му році Апеляційний суд Дніпропетровської області прийняв справу Назарова до розгляду.
Раніше новини "Сьогодні" розповідали, якпрезидент Володимир Зеленський вшанував пам'ять десантників і льотчиків, які загинули в катастрофі Іл-76.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми