Телефонне шахрайство: як в українців вимагають гроші і що з цим робити

Телефонних шахраїв в Україні стає все більше >. Вони придумують все нові схеми обману і вимагання грошей >. Українське законодавство влаштовано таким чином >, що покарати зловмисників практично нереально – власне >, як і знайти їх >. Сайт " >Сегодня" вирішив розібратися >, чи дійсно все так безнадійно >, або шахраїв все ж можна покарати >.

Як намагаються обманути

Зворотний бік технічного прогресу – активізація кіберзлочинців >. Величезне поле для діяльності дозволяє їм залишатися непоміченими і провертати свої схеми >. За даними Міжбанківської асоціації платіжних карт ЕМА >, в 2017 р році зловмисники за допомогою дзвінків і СМС >- >повідомлень вкрали з рахунків українців більше 275 млн грн >. З 2016 року ця цифра сягала 340 млн грн >, причому 80 >% грошей злодії отримали >, просто виманивши реквізити карти по телефону >.

Українці охоче розголошують номери свої банківських карт, реквізити і паролі, а деякі самі переводять гроші на карти шахраїв. Існують сотні різних схем: аферисти представляються працівниками банків, погрожують блокуванням карт або ж розповідають про неіснуючі борги, за які на вас можуть подати в суд. Психологічний тиск робить свою справу, люди панікують, перестають мислити раціонально і роблять помилки.

Нещодавно і автору цього матеріалу на телефон почали приходити СМС з вимогами сплатити якийсь борг. У повідомленнях було вказано прізвище абсолютно незнайомої людини, а погрожували тим, що подадуть в суд за статтею 190 Кримінального кодексу України (шахрайство). Після простих повідомлень почалися дзвінки, правда, в трубці була тиша, а зателефонувати за вказаними номерами не виходило.

Коли ж вдалося додзвонитися в зазначений в повідомленнях колл-центр, виявилося, що це якась колекторська фірма. Причому в інтернеті на безлічі форумів і відео коментатори розповідали, що це шахраї, які набридають людям постійними дзвінками і вимагають якісь борги.

Оператор колл-центра плутався в "легендах". Якщо в повідомленнях просили повернути гроші і погрожували подати в суд за шахрайство, то тут розповіли, що "сталася помилка", номер телефону потрапив в їх базу, тому що 10 років тому "людина, на ім'я якої приходять повідомлення, брала кредит і не повернула його". Також запевняли, що вина тут не їх, а мобільних операторів, які перевипускають номери.

В агентстві також пообіцяли, що будуть дзвонити і слати СМС ще два місяці, поки номер телефону "перевірятиме Служба безпеки України", яка нібито встановить, чи є кредит на власнику номера. Більшого абсурду і уявити складно, проте психологічний тиск вони чинять пристойний. Людина, яка не надто знається на законодавстві, цілком може почати панікувати при згадці кредитів, суду і СБУ.

Щоб розібратися в цій ситуації, ми поспілкувалися з юристами і дізналися, що робити в таких випадках, і чи можна вирішити питання, не змінюючи телефонний номер.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Що робити в таких ситуаціях

Перше >, що потрібно запам'ятати – ніколи не слід піддаватися паніці і перераховувати кудись гроші >, адже всі схеми зав'язані на простому психологічному тиск >у.

"На жаль шахраї і колектори використовують одні й ті ж принципи психічного тиску: постійні дзвінки, погрози, розголошення особистих даних особи. Сам по собі психологічний тиск за Кримінальним кодексом не є самостійним складом злочину, але в деяких випадках може бути складовою частиною інших злочинів – наприклад, вимагання.

В такому випадку потерпілий може піти в поліцію і подати заяву про вимагання, хоча, на жаль, наші правоохоронні органи сьогодні і так не справляються з валом розслідувань більш серйозних злочинів, тому наївно було б вважати що вони реально візьмуться за розслідування такої справи. Самі дзвінки краще записати і передати ці записи як доказ разом із заявою. Однак на практиці ті ж колектори шанують кримінальний кодекс і рідко переходять небезпечну межу. По суті, вони тільки натякають на наслідки, проте вкрай рідко погрози звучать в неприкритому вигляді", – пояснює в коментарі сайту "Сегодня" Олексій Ющенко керівник корпоративної практики, адвокат Адвокатського об'єднання "КФ "ДОМІНАНТА".

У свою чергу >, Андрій Тарсі >, керуючий партнер >, адвокат ЮК " >Тарасов і партнери >" говорить >, що найдієвіший спосіб – повне ігнорування таких шахраїв >, адже заборонити їм дзвонити до вимог ніхто не може >.

"Якщо мова йде про телефонні дзвінки і СМС з вимогою повернути неіснуючий ( >або існуючий >) борг >, то найпростіший і дієвий спосіб – їх повне ігнорування >. Сучасні телефони дають можливість внести небажаного контрагента в " >чорний список >" і не відчувати незручностей з цього приводу >. На жаль >, заборонити колекторам телефонувати своїм жертвам не може ніхто >, навіть Печерський суд >" >, – зазначив юрист.

Але додавання номера в чорний список не завжди вирішує проблему >. Адже такі компанії скуповують стартові пакети сотнями >, і якщо ви заблокуєте один номер – вам >, дуже може бути >, подзвонять з іншого >.

До слова >, колекторські компанії в Україні працюють не зовсім в правовому полі >. Тарасов додає >, що вони діють без будь-якого спеціального регулювання на законодавчому рівні >, тому що >, згідно з Конституцією – все >, що не заборонено >, то дозволено >.

"Основою бізнесу колекторів є право сторін " >продати >" борг і тим самим замінити кредитора в зобов'язанні >. Але >, колектор може діяти і від імені фінансової установи >, яка надала кредит >, за дорученням >. У відносинах з колектором і будь-яким іншим кредитором >, головне пам'ятати – примусово борг може бути стягнений тільки на підставі рішення суду і тільки судовими виконавцями >. Всі інші способи – незаконні >" >, – говорить Тарасов.

Колекторські компанії за фактом просто викуповують у банків право на вимогу боргу >. Олексій Ющенко пояснює >, що в даний час безліч банків знаходяться в стані ліквідації та їхні кредитні портфелі продаються фірмам >, які купують борг позичальника і надалі вимагають його повернення >. Також >, як правило >, такі компанії постійно змінюють адреси реєстрації та своє місцезнаходження >.

"Іноді буває так >, що колекторські агентства починають турбувати людей >, у яких немає боргів перед банком і ніколи їх не було >. Нерідкі випадки >, коли " >співробітник >" компанії починає загрожувати здоров'ю >, життю або майну клієнта >, членам його сім'ї >, і навмисно надає клієнту >- >боржнику неправдиву інформацію щодо його боргу та штрафних санкцій >. Свої права щодо таких фінансових компаній варто відстоювати в правовому полі >" >, – зазначає Олександра Чигріна >, юрист з ЮК "ВОЛХВ".

Вона пояснює >, що >, в першу чергу >, необхідно уточнити дані " >співробітника >" колекторської компанії ( >ПІБ та назву компанії >, яку він представляє >) і зафіксувати якомога більше доказів незаконних дій з боку такої компанії >, адже часто за дзвінками таких " >колекторських компаній >" ховаються шахраї >. Найкраще підійде аудіофіксація такої розмови >. У більшості випадків зафіксований факт погроз є вагомим доказом >.

"Діяльність таких організацій є незаконною і підпадає під визначення статей Кримінального кодексу України >, а саме шахрайство >, вимагання і погрози знищення майна >.

Коли зібрані всі докази >, необхідно звернутися з заявою в поліцію і проконтролювати >, щоб відомості про факт кримінального правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань >. Паралельно з процесом кримінального провадження >, можна звернутися з позовом до суду >" >, – додала Чигріна.

Що порушують колектори

Якихось положень >, які б передбачали покарання за діяльність колекторів >, в Україні поки немає >. Тому шахраї спокійно користуються своєю безкарністю >. Вирішення цієї проблеми має бути комплексним >, адже безкарність породжує те, що зараз кожен українець може купити стільки різних номерів >, скільки він сам захоче >, при цьому >, не проходячи жодної ідентифікації >. Така анонімність дає шахраям масу можливостей і >, фактично >, розв'язує їм руки >.

Проте >, варто пам'ятати >, що закон колектори все ж порушують >.

"Якщо це пов'язано з погрозами реальних колекторів з приводу оплати або передачі майна >, то іноді це може підпадати під ст >. 189 КК України ( >вимагання >) >, а іноді ст >. 129 КК України ( >погроза вбивством >) >. Якщо ж дзвонять і обманним шляхом вимагають перевести гроші або погасити неіснуючий борг >, то це ст >. 190 ( >шахрайство >) >" >, – пояснює Олексій Ющенко.

Правда >, такі розмови потрібно записувати >, і вже після цього йти в поліцію із заявами >.

"Якщо під час дзвінка або СМС вам надходять погрози >, то це >, безумовно >, підстава для заяви в поліцію >. Залежно від характеру таких загроз може бути відкрито кримінальне провадження за статтею 355 ( >примушування до виконання чи не виконання цивільно >- >правових зобов'язань >) або навіть статтею 129 ( >погроза вбивством >) Кримінального кодексу України >" >, – додав Тарасов.

Чи варто звертатися до мобільних операторів

Мобільні оператори в таких ситуаціях мало чим можуть допомогти >. Вони чисто фізично не зможуть контролювати всіх недобросовісних абонентів >, та й визначити >, шахрай абонент чи ні – досить складно >.

"У разі дзвінків з вимогою боргу скаржитися оператору сенсу немає >, оскільки він не має технічної можливості відслідковувати недобросовісних користувачів послуг і відрізняти їх від дзвінків реальних кредиторів ( >представників банків >, кредитних спілок >, лізингових компаній і т.п. >) >. І вже тим більше >, не може оператор вплинути на колектора >, який вам погрожує розправою >" >, – говорить Тарасов.

Та й коштувати визнати >, що розбиратися у всій цій метушні мобільним операторам не особливо цікаво >. Юристи теж акцентують увагу на тому >, що стартові анкети повинні продаватися за паспортами >, тому що анонімність не призводить ні до чого хорошого >.

"Мобільним операторам це не цікаво >, та й до того ж психологічний терорист може купити новий стартовий пакет і далі продовжувати свою справу >. Частково може вирішити проблему введення поіменних телефонів >, тобто >, коли пакети будуть продаватися тільки при пред'явленні посвідчення особи з одночасним внесенням в єдину базу даних про всіх абонентів >" >, – пояснив Ющенко.

Юрист також додав >, що в їхній практиці були випадки >, коли жертвами погроз стали абсолютно сторонні особи >. Причина банальна – мобільні оператори після блокування телефону через якийсь час його відновлюють і продають іншим клієнтам в складі нового пакета >. І цей новий абонент починає отримувати дзвінки >, адресовані попередньому власнику номера >.

Варто визнати >, що такі випадки дійсно бувають >, але все ж це швидше виняток з правил >. Адже коли тобі розповідають про якісь кредити десятирічної давності >, а в повідомленнях погрожують статтею про шахрайство – це явно не помилка операторів >, а цілеспрямована спроба " >розвести >" людину на гроші >.

Таким чином >, вирішити проблему з шахраями непросто >. Звернутися із заявами можна тільки в поліцію >, але і там розраховувати на швидке вирішення проблеми не доводиться >. У будь-якому випадку >, якщо ви стикаєтеся з такими підозрілими вимогами повернути гроші >, не варто панікувати і робити необачні вчинки >. Потрібно все зважити і знайти інформацію >. Шахраї намагаються максимально посіяти паніку >, але якщо не піддаватися їй >, ніяких грошей і вигоди зловмисники не отримають і залишаться ні з чим >.

Нагадаємо >, нещодавно ми писали про відносно новий вид шахрайства в інтернеті – випадки >, коли в соцмережах пропонують " >пільгові кредити >" під дуже низький відсоток >.

Також раніше ми розповідали про так званих " >віконних шахраїв" - коли до людей приходять невідомі з пропозицією встановити євровікна – вриваються в квартири і наполягають на негайному оформленні заявки >.