В Україні стартує несподівана реформа: хочуть дозволити страйки

9 липня, 07:00

Олександра Романюк Олександра Романюк

Профспілкові санаторії та готелі хочуть продати і зобов'язати профспілки займатися питаннями підвищення зарплат

Чи багато хто з нас знає, чим займаються профспілки? Чи багато хто може сказати, що отримав якісь блага або переваги від членства у профспілці? В одному з недавніх досліджень, проведених Національним інститутом стратегічних досліджень, говориться, що більше половини українців – 57,7% – не довіряють профспілкам (довіряють 23,1%). А також про те, що більшість українців навіть не розглядають профспілки як інструмент захисту власних інтересів у взаємодії з роботодавцями. І ця недовіра (поряд з трудовою міграцією) – одна з причин скорочення чисельності членів профспілок в останні роки.

Реклама

Водночас у західних країнах профспілки – серйозна і впливова громадська сила. "Формування впливових профспілок, здатних ефективно захищати інтереси працівників, є невід'ємним атрибутом цивілізованої держави. Саме профспілки є найактивнішою громадською силою в забезпеченні сприятливих умов праці, повної і продуктивної зайнятості працездатних, їхнього відпочинку, гідного рівня соціального захисту, подолання і недопущення будь-яких форм дискримінації в праці та її оплати", – йдеться в аналітичній записці за результатами дослідження.

Сьогодні в Україні готується масштабна реформа профспілок. Про це розповіла на зустрічі з журналістами голова парламентського Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.

Ця реформа задумана як одна зі складників реформи соціальної сфери. Новації, які стосуються профспілок, мають допомогти вирішити відразу кілька важливих соціальних питань. Наприклад, реорганізувати фонди соціального страхування. Провести ревізію майна профспілок (готелів, здравниць тощо). Та й в принципі переорієнтувати роботу профспілок, щоб вони не тільки роздавали путівки соціально незахищеним категоріям працівників, а й почали захищати інтереси всіх трудящих перед роботодавцями, як це робиться за кордоном. В тому числі організовуючи страйки. Щоб у суспільстві почався справжній соціальний діалог між роботодавцями і профспілками про розмір зарплат і соціальних благ для найманих працівників. І це далеко не повний перелік нововведень, які може принести реформа профспілок.

"Завдання цих нововведень – упорядкувати систему, яка створена для того, щоб захищати нас як найманих працівників. Ця система, на жаль, не дуже щиро і не дуже ефективно захищала нас всі ці роки", – пояснює Галина Третьякова, одна з ініціаторів реформи.

У Верховній Раді зареєстровано вже 7 законопроєктів, що стосуються реформи профспілкового руху. Деякі з них вже розглянуті в першому читанні, інші – на узгодженні чи обговоренні. Але всі ці проєкти об'єднує одне: самі профспілки виступають категорично проти кожного з них і в цілому проти реформи в тому вигляді, в якому вона задумана. Сайт "Сьогодні" з'ясовував, що має намір змінити влада і чому профспілки проти.

Які профспілки гідні говорити від імені працівників

Реклама

Ймовірно, мало хто знає про те, що одна з важливих функцій профспілок – участь в управлінні фондами соціального страхування. Рішення, що стосуються коштів фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності (з якого оплачуються лікарняні, декретні тощо), фонду страхування на випадок безробіття (з нього сплачується допомога з безробіття) і фонду від нещасних випадків на виробництві, сьогодні приймаються правлінням цих фондів, куди входять на паритетних засадах (тобто порівну від кожної сторони) представники профспілок, організацій роботодавців та уряду. Також представники профспілок беруть участь у засіданнях Кабміну від імені людей, що працюють.

Але далеко не кожна профспілка і не кожен роботодавець може брати участь в управлінні цими фондами і в засіданнях уряду. Щоб отримати туди доступ, профспілка або організація роботодавців повинні отримати статус "репрезентативної". C 2012 року цей статус надає Національна служба посередництва і примирення – НСПП (про яку теж напевно мало хто чув).

"Той, хто покаже найбільшу кількість людей, отримає цей статус. А хто отримав статус, буде керувати двома фондами і, крім того, буде брати участь у прийнятті законодавчих актів і фактично монополізує відносини з владою в діалозі щодо прийняття нормативно-правових актів... У нас з'явилося багато молодих профспілок, які дійсно захищають інтереси найманих працівників, і вони в цей процес соціального діалогу не можуть увійти", – каже Галина Третьякова.

На думку представників влади, число членів профспілок в Україні може бути завищене.

"Скільки людей у профспілках? Я питала тричі, і тричі мені давали різні цифри. За останньою цифрою, профспілки говорять, що представницька сторона профспілок включає десь 4 млн найманих працівників. Думаю, це завищена величина. Європейська практика охоплення профспілками найманих працівників падає і зараз десь на рівні 19-20%. Якщо у нас дійсно 4 млн об'єднуються профспілками, це, виходить, до 40% робочої сили. Всього у нас працюють близько 10,5 млн як наймані працівники і 1,7 млн – ФОП або СПД", – каже Галина Третьякова.

Законопроект №2332 пропонує передати право встановлювати репрезентативність Міністерству юстиції України, оскільки, як говориться в пояснювальній записці до законопроєкту, "НСПП не має інструментів і повноважень для здійснення перевірки на відповідність критеріям репрезентативності". Водночас Мін'юст завдяки своїм реєстрам і територіальним підрозділам може робити це мало не в автоматичному режимі, йдеться в документі.

Галина Третьякова не приховує: це тільки перший крок у реформуванні системи.

"Я б дуже хотіла, щоб у нас через деякий час з'явився законопроєкт про те, щоб репрезентативність визначалася, як це робить Данія. Там рахують, скільки соціальних внесків платять учасники профспілок або роботодавці, і трійка або п'ятірка лідерів стають репрезентативними. Якщо відбулася реорганізація і хтось став більший, автоматично відбувається зміна репрезентативності. Передача функцій Мін'юсту – перший крок до такої системи", – говорить вона.

Реклама

Представники профспілок, навпаки, вважають, що НСПП – незалежна організація, а в незаангажованості Мін'юсту сумніваються.

"Ми не боїмося проходження репрезентативності. Головне, щоб це відбувалося об'єктивно, на підставі критеріїв, визнаних не тільки в Україні, а й у світі. Ми вважаємо, що визначати репрезентативність має незалежний орган, а не одне з міністерств, які є структурами виконавчої влади. А після передачі цієї функції Мін'юсту може бути упереджене ставлення і спроби фальсифікувати результати репрезентативності", – говорить глава однієї з визнаних репрезентативною профспілок – голова Федерації профспілок України Григорій Осовий.

Григорій Осовий також вважає, що потрібно активізувати роботу Національної соціально-економічної ради – ще одного малозрозумілого широкому колу українців органу, який, як і Національна служба посередництва і примирення, має вирішувати питання, пов'язані з роботою та соціальними благами (вести соціальний діалог), і в який також входять практично ті ж профспілки, роботодавці та уряд.

Ще один "профспілковий" законопроєкт, №3204, за словами Галини Третьякової, усуває наявну дискримінацію нових і невеликих профспілок.

"Цей законопроєкт дасть змогу залучати до написання суспільного договору невеликі профспілки. Коли якийсь колектив починає розшаровуватися, люди можуть об'єднуватися в різні профспілки. Сьогодні маленькі, молоді профспілки не можуть увійти в процедуру укладення колективного договору, не можуть домогтися більшої зарплати або більшої відпустки, інших додаткових благ. Цей законопроєкт усуває цю монополію і дає можливість маленьким профспілкам увійти в цей рух", – коментує Галина Третьякова.

Хто платить, той і "замовляє музику"

Два законопроєкти з "профспілкового" пакету пропонують змінити співвідношення сторін в управлінні фондами соціального страхування, посиливши позиції уряду. Як уже зазначалося, зараз управління відбувається на паритетних засадах. До правління входять по 7 представників профспілок, роботодавців і Кабміну. Законопроект № 2275 пропонує, щоб до правління Фонду загальнообов'язкового державного страхування (де об'єднані фонд з втрати працездатності та фонд страхування від нещасних випадків на виробництві) входили 10 представників уряду і по 4 представники профспілок і організацій роботодавців. Законопроект №3115 пропонує, щоб до правління Фонду допомоги з безробіття входили 8 представників від держави і по 3 представники від застрахованих осіб і роботодавців.

Логіка ініціаторів таких змін проста: оскільки держава зараз більше ніж на половину дотує фонди соцстраху, то і право вирішального голосу має залишатися за ним.

"Щоб профінансувати витрати за всіма трьома фондами – безробіття, соціального страхування і Пенсійного, потрібно мати більше грошей, ніж ми збираємо. Тобто покрити всі витрати коштами єдиного соціального внеску неможливо. Це означає, що страхова система в Україні не працює. Причому раніше Кабмін штучно перерозподіляв кошти, роблячи Пенсійний фонд збитковим, а фонди соцстрахування і страхування з безробіттю – профіцитними. А так не можна ділити. При цьому частка дотацій з державного бюджету до цих фондів становила в останні роки від 42% до 109% ", – говорить Галина Третьякова.

Реклама

В межах соціальної реформи влада має намір реорганізувати фонди соціального страхування, створивши єдине Національне страхове агентство (Див. схему нижче).

/ Фото: Верховная Рада

"Потрібно починати з Фонду загальнообов'язкового соціального страхування і контролювати процес реорганізації, переходу до формування публічних фінансів, їх контролю та обліку за цивілізованими європейськими нормами. Але для того, щоб зробити цю реорганізацію, потрібно, щоб люди в цих фондах були готові до реорганізаційних процесів і хотіли цього. Поки що ми не бачимо цього. Держава, надаючи з держбюджету такі суми дотацій, зараз має меншу частину в управлінні, ніж інші суб'єкти, які керують цим фондом", – пояснює Галина Третьякова.

Згадані законопроєкти також пропонують передати Кабінету міністрів повноваження призначати керівника виконавчої дирекції фонду. А ще – зобов'язати керівництво Фонду соцстраху та його підрозділів подавати декларації, як це роблять нині всі держслужбовці. Оскільки фонд розпоряджається значними сумами – 29 млрд грн.

Профспілки виступають проти порушення паритету.

"Вони фактично пропонують послабити представництво двох сторін: тих, хто платить внески, і тих, хто має отримувати страхові виплати, точніше, контролювати страхові виплати. Зараз управління фондом здійснюється на паритетній основі. І це є більш-менш збалансованою структурою, тому що там є конфлікт інтересів. А вони хочуть фактично монополізувати прийняття рішень у цих фондах соціального страхування. Тобто фонди, які створені для працівників, підпадають під єдиновладне управління держави. Чому це погано? А ви довіряєте, що чистота використання бюджетних коштів буде забезпечуватися за тієї масової корупції, яка має місце в країні? Ми в цьому не впевнені", – каже Григорій Осовий.

Страхові кошти прирівняють до бюджетних

Законопроект №2743 пропонує включити кошти від сплати ЄСВ до державного бюджету. Сенс цих змін пояснює навіть сама назва законопроєкту – "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективності використання коштів соціального страхування". За підрахунками, йдеться про суму близько 29 млрд грн. Нині ці гроші безпосередньо потрапляють до фондів соцстраху і на них не поширюються механізми контролю та обліку, передбачені для бюджетних коштів. Законопроєкт же, зокрема, пропонує надати Рахунковій палаті повноваження проводити фінансовий аудит та аудит ефективності використання коштів фондів соціального та пенсійного страхування.

"Коли приймається бюджет, у нас, наприклад, немає таких показників, як фонд оплати праці всієї країни. Сьогодні в бюджеті ми бачимо тільки рядок "Дотації Пенсійного фонду". А з розміру фонду оплати праці випливає 22% ЄСВ. І неможливо зрозуміти, скільки грошей буде в системі соціального страхування і скільки ми зможемо виплатити за наявними зобов'язаннями. Цих розрахунків у нас немає. Хоча вони є в будь-якій європейській країні. І якщо ми задекларували шлях до Європи, ми повинні були б навести порядок у цих фінансах", – каже Галина Третьякова.

Крім того, народний депутат вважає, що на сьогодні рух страхових грошей недостатньо контролюється.

"Без постанови Верховної Ради ми не змогли ввести аудит в ці фонди, і такий аудит носить несистемний характер. Прирівнювання цих грошей до бюджетних приведе до того, що депутати нарешті побачать, приймаючи Бюджетний кодекс, окремий рядок в бюджеті – фінансування фондів обов'язкового соціального страхування", – каже Галина Третьякова.

Профспілки виступають проти включення ЄСВ в бюджет.

"Якщо ці кошти потраплять до держбюджету, ми з вами не знайдемо потім своїх страхових виплат. Ми проти одержавлення коштів, які призначені цільовим порядком на страхування працівників. Ми за те, щоб будь-які громадські гроші потрапляли тим, для кого вони призначені. Це принципова позиція профспілок, і тут ми не суперечимо один одному. Ні на майданчиках Фонду соціального страхування, ні на дебатах, які проходять на майданчиках комітетів ВР або на переговорах з урядом. Але включати страхові кошти в загальний котел державного бюджету... Де гарантія, що завтра президент або уряд не дасть команду перекинути ці кошти на будівництво якогось моста, тому що він упав під час повені? Або десь дорогу треба підлатати чи ще щось? І тоді постраждають ті люди, для яких збиралися ці внески, для яких роботодавець відраховував ці внески. За радянських часів у нас не було соціального страхування, був єдиний державний бюджет, і держава повністю брала на себе функцію акумулювання податків, а потім із цих податків йшли виплати на будь-які потреби, в т. ч. на пенсійне страхування. Ми пішли європейським шляхом, в 2000 році у нас була створена система загальнообов'язкового державного страхування. А тепер ми що, хочемо до радянської системи повернутися?" – каже Григорій Осовий.

Що стосується контролю за фінансами, голова Федерації профспілок пропонує довірити цю функцію профспілкам.

"Чому не довірити аудит громадському контролю, який, фактично, є за профспілками? Навіщо усувати цю контрольну функцію з боку самих представників застрахованих осіб? Профспілки є представниками застрахованих осіб", – каже Григорій Осовий.

Профспілкові санаторії та готелі хочуть перелічити і, можливо, продати

Законопроєкт №2681 серйозно змінює матеріальне становище профспілок. По-перше, пропонується скасувати обов'язкове фінансування профспілок в розмірі 0,3% від обсягу фонду оплати праці. Це пов'язано з планами влади активізувати створення нових, молодих і нечисленних профспілок. Якщо для кожної з них роботодавець буде відраховувати по 0,3% фонду заробітної плати, разом це може істотно збільшити податкове навантаження на нього.

По-друге, планується провести ревізію майна профспілок, насамперед – нерухомості. Крім того, законопроєкт пропонує забрати у профспілок цілу низку повноважень. Наприклад, право перевіряти заклади обслуговування, перевіряти рахунки оплати праці, перевіряти банківські рахунки підприємства в разі затримки виплати зарплати та ін. Також зменшуються окремі гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів, а ще – зобов'язання роботодавців створювати профспілкам умови для їхньої діяльності.

"Це, мабуть, найвідоміший у профспілках законопроєкт. Він передбачає реституцію майна, яке було передане профспілковому руху ще в 1960 році. На сайті Верховної Ради є наказ Міністерства охорони здоров'я УРСР, відповідно до якого понад 4000 об'єктів були передані в управління ВЦРПС. Не у власність, звертаю увагу, а в управління. Ніхто ніколи не робив повний аудит або інвентаризацію цього майна. У Фонду держмайна були наміри зробити таку інвентаризацію, але вона не відбулася. А за ці роки 4000 об'єктів перетворилися в 2000. Було створено два акціонерні товариства – "Укрпрофоздоровниця" і "Укрпрофтур", яким це майно було передано у власність внутрішніми документами Федерації профспілок України. А частково майно взагалі було передано приватному сектору. За експертними оцінками, вартість цього майна оцінюється в 2 млрд доларів. Це готелі "Турист" у кожному місті, Будинок профспілок на Майдані Незалежності, санаторно-курортні комплекси, в т. ч. комплекс "Куяльник", щодо якого ведеться боротьба із захопленнями і передачею у власність комусь. Все це державне майно. І це означає, що, приватизувавши це майно, повернувши у власність Фонду держмайна, ми можемо отримати 2 млрд доларів додаткових доходів до держбюджету, якщо продамо ці комплекси. Не звертаючись по кредити до МВФ, до ЄБРР. У нас це майно є, воно просто присвоєно структурою, яка не мала на нього права", – вважає Галина Третьякова.

Представники профспілкового руху не згодні ні з такою реформою, ні з формулюваннями.

"Чому раптом вони повинні втручатися в майно громадських організацій, яке було дійсне ще з часів радянської системи? Профспілки є власниками цього майна. У нас є акти права власності. І в 1997 році ми пройшли всі судові ланцюжки, від первинної ланки аж до Вищого арбітражного суду і Верховного суду, які визнали, що два АТ – "Укрпрофтур" та "Укрпрофоздоровниця" – це законно створені суб'єкти підприємництва, власність на які належить профспілкам. На підставі чого стверджується, що ми незаконно володіємо, якщо ми маємо сертифікати на право власності? Це домисли, і ми будемо це спростовувати. Якщо треба – і в судах", – каже Григорій Осовий.

Крім того, профспілки незадоволені перспективами скасування відрахування роботодавцем 0,3%.

"Що це за навантаження на роботодавця – 0,3%? Колись у нього було 42% навантаження на соцстрах. З 2015 року розмір витрат на соціальне страхування знизився з майже 42% до 22%. То що, бізнес тепер буде торгуватися за 0,3%?" – ставить риторичне запитання Григорій Осовий.

В Україні хочуть запровадити практику страйків і локаутів

Законопроект №2682 ставить завданням створити для працівників такі умови, щоб вони могли без втручання держави, а за допомогою профспілок домагатися підвищення зарплат і поліпшення умов праці. З правового поля пропонується прибрати процедуру колективного трудового спору (конфлікту), а натомість ввести страйкову процедуру. Зокрема, дозволити працівникам транспорту страйкувати – таку вимогу до України висунув раніше Європейський суд з прав людини.

"Щоб рівень зарплат був такий, який влаштує працівників, профспілки і роботодавці повинні домовлятися між собою. Не з владою, а між собою. У цивілізованій країні, якщо профспілки не можуть домогтися виконання своїх умов, вони організують страйки. Страйк є силовим механізмом тиску на роботодавця. Підкреслю: не на уряд, не на Верховну Раду, не на Офіс президента, тому що ці органи не є роботодавцями, а Кабмін не є єдиним роботодавцем в країні. Ми давно вже живемо в ринкових умовах, і роботодавців у приватному секторі багато. Ми внесемо зміни в закони України, а їх близько 20, надавши право профспілкам проводити страйки в 21 галузі, де сьогодні вони заборонені", – пояснює ідею законопроєкту Галина Третьякова.

Сьогодні в Україні страйки не проводяться взагалі. З одного боку, за словами Галини Третьякової, це пояснюється навмисне ускладненим законодавством, яке змушує попереджати про страйк мало не за три місяці. А з іншого – відсутністю в Україні практики страйкових фондів.

"Коли страйкує колектив, хтось цьому колективу має забезпечувати компенсацію заробітної плати. Зазвичай такі компенсації ідуть за кошти страйкових фондів. А страйкові фонди формуються завдяки 1%, який відраховує на профспілковий рух кожен працівник, що входить до профспілки. Бо якщо страйкового фонду немає, то страйк приречений на невдачу, адже людям потрібна заробітна плата. На жаль, у нас це не практикується", – говорить голова Комітету з питань соцполітики.

Профспілки виступають і проти цього законопроєкту. Однак апелюють не до нових положень про страйки, а до локаутів.

"Прийняття закону, який би гарантував динамічне використання такого інструменту боротьби за права працівників, як страйк, є нагальним і необхідним. Але що ми маємо в підсумку? Так, перша частина констатує, що страйки можна буде проводити. Але одночасно, на противагу страйкам, цей законопроєкт дає право роботодавцям оголошувати локаут, який дозволить припиняти роботу підприємства і фактично позбавляти людей і роботи, і заробітку", – пояснює позицію Григорій Осовий.


Як сьогодні намагаються захищати свої права наймані працівники, дивіться в сюжеті:

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти