Топ-5 кроків влади по "стабілізації" ситуації на Донбасі

Після призначення Кабміну, планованого вже 2 грудня, в Україні завершиться формування влади. Політики, які в тій чи іншій мірі і так керували країною після втечі Януковича, отримають всі можливі повноваження. Безумовно, одним з найскладніших викликів для них залишиться рішення ситуації на Донбасі. "Сегодня.ua" зібрав і оцінив ключові кроки, які представники чинної влади вжили досі для світу на Донбасі.

Проведення "АТО"

Мета: "Сьогодні вранці на півночі Донецької області почалася антитерористична операція", – заявив 15 квітня з трибуни парламенту спікер Олександр Турчинов. Він підкреслював, що "крім російського спецназу і терористів там є сотні тисяч ошуканих російською пропагандою громадян України", а поряд з ними – "сотні тисяч ні в чому не винних українців. Метою цих заходів Турчинов назвав захист людей.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Терміни: Першим вирішити питання Донбасу пообіцяв чинний глава МВС Арсен Аваков, який загрожував вибити сепаратистів за 48 годин. Якнайшвидше завершення АТО обіцяв і президент Петро Порошенко, який після тріумфальних для себе виборів заявив, що антитерористична операція не буде тривати 2-3 місяці. Уже в статусі президента він неодноразово обіцяв мир і вирішення конфлікту дипломатичним шляхом, у тому числі і після звільнення Слов'янська, коли говорив "про перелом у боротьбі з бойовиками за територіальну цілісність України".

У результаті: Кількість загиблих в ході конфлікту в Донецькій і Луганській областях за даними Управління верховного комісара Організації Об'єднаних Націй перевищило 4000 чоловік, поранених – більше 9000. При цьому з моменту оголошення перемир'я в період з 6 вересня по 18 листопада, за даними ООН, загинули як мінімум 957 осіб: 838 чоловіків і 119 жінок. Кількість внутрішніх переселенців склало 466829 чоловік.

Втрати українських збройних сили через 8 місяців після офіційного старту "АТО" – 400 зниклих безвісти, 4079 поранених, 1052 загиблих. І це тільки офіційні цифри – занижені як кажуть ті, хто безпосередньо отримував інформацію з АТО – разів у десять.

Самопроголошені "ДНР" та "ЛНР" контролюють великі території Донецької та Луганської областей, включаючи обласні центри.

Сам президент визнав, що "на Донбасі знищено 50% інфраструктури, знищено 42% промислового потенціалу, затоплені шахти, зупинені домни, зупинені коксові батареї заводів". У вересні прем'єр Арсеній Яценюк оцінював обсяг необхідних коштів на відновлення інфраструктури Донбасу в 8 млрд доларів.

Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов: "З одного боку ми утримали поширення збройного сепаратизму на Східну і Південну Україну, навіть втримали Маріуполь, зберігши за собою 70% території Донбасу. З іншого боку -победи немає. Перемога була б, якби ми звільнили Донбас від збройного сепаратизму, а це поки неможливо в силу позиції РФ, яка, фактично, стоїть за збройними сепаратистськими утвореннями. Тому й перемоги немає, і поразки.

Мирні переговори: від Женеви до Мінська

Мета: Влада не раз намагалася вирішити кризу на Донбасі дипломатичним шляхом. Першим вагомою подією на цьому шляху стали квітневі шестигодинні переговори в Женеві за участю України (в.о. глави МЗС Андрій Дещиця), США (держсекретар США Джон Керрі), Росії (глава МЗС Сергій Лавров) та ЄС (верховний представник із закордонних справ Кетрін Ештон). У підсумковій заяві говорилося, що всі "незаконні збройні формування мають бути роззброєні; захоплені будівлі – повернуті власникам; незаконно зайняті вулиці і громадські місця – звільнені ", проте де факто воно не було реалізовано.

У вересні відбувся ряд переговорів у новому тристоронньому форматі – без участі ЄС і США, але з ОБСЄ та представниками самопроголошених республік. Підсумком став мінський протокол з 12-ти пунктів, що включив як вимоги офіційного Києва, так і бойовиків. З одного боку він дозволяв "забезпечити негайне двостороннє припинення застосування зброї" і "вивести незаконні збройні формування, військову техніку, а також бойовиків і найманців з території України", а з іншого – "забезпечити проведення дострокових місцевих виборів відповідно до Закону України" Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей "(Закон про особливий статус)".

Терміни: Незважаючи на настільки представницький склад в Женевському угоді від 17 квітня 2014 так і не були вказані терміни його виконання. Що стосується мінського протоколу, єдиним чітким критерієм була вказана домовленість "про зупинку підрозділів і військових формувань сторін на лінії зіткнення станом на 19 вересня 2014" і "протягом доби з моменту прийняття даного Меморандуму (від 20 вересня)" відведення засобів ураження калібром більше 100 мм від лінії стику на відстань не менше 15 км з кожного боку "

У результаті: Відсутність строків та наслідків за їх невиконання в Женевському угоді обернулася обопільним ігноруванням домовленостей. Мінськ також не розв'язав проблему, а формально закріпив відхід з-під контролю України Донецька і Луганська з частиною прилеглих територій. Замість децентралізації та місцевих виборів псевдовибори були проведені "ДНР" та "ЛНР", а з 12 пунктів протоколу на сьогоднішній день на 100% не виконаний ні один. Трохи краща ситуація з обміном заручниками, формально оголошено припинення вогню, хоча щодня надходять зведення про обстріли і загиблих в зоні бойових дій. Російська військова техніка продовжує надходити на Донбас, Україна не контролює 409 км кордону, зони безпеки в прикордонних районах України і Російської Федерації не створені. Тим не менш, президент Порошенко вважає мінський Порошенко основою для досягнення миру на Донбасі.

Андрій Міселюк, політолог, директор Інституту соціально-політичного проектування: "Єдиний каркас, який хоч якось утримує ситуацію від сповзання в спіраль ескалації – мінські домовленості. Тому і Україна, і міжнародне співтовариство сьогодні апелюють до них як до останньої надії не допустити відновлення повномасштабних зіткнень зразка літа. Для припинення хоч і повільної, але війни на Донбасі потрібен новий – чіткий і конкретний покроковий план по поверненню захоплених бойовиками територій. Оскільки це необхідно, в першу чергу, України, виправдано очікувати від Києва розробки плану з подальшим обговоренням з Росією , ЄС і США. Таку роботу Порошенко вже виконував, запропонувавши в червні мирний план, який ліг в основу мінських домовленостей. Тому виглядає незрозумілим, чому після "виборів" 2 листопада офіційний Київ так і не сформулював і не запропонував Росії та західним партнерам нове бачення виходу з кризи. При тому, що військової складової конфлікту Київ приділяє чималу увагу ".

Закон про особливий статус

Мета: Документ був прийнятий згідно мінському протоколом, щоб, надавши тимчасовий частково автономний статус, зберегти території так званих "ДНР" та "ЛНР" в українському конституційному полі. На 7 грудня були призначені позачергові вибори депутатів місцевих рад в окремих районах Донецької та Луганської областей. Примітно, що закон прийняли таємним голосуванням, під тиском, а перед підписом президента ще й внесли правки.

Терміни: Особливий статус вводився на три роки.

У результаті: Головним позитивним підсумком прийняття закону стало припинення наступу російських бойовиків і сепаратистів у напрямку Маріуполя, а по суті відбулося заморожування конфлікту. "ДНР" та "ЛНР" самостійно і без офіційно визнаних міжнародних спостерігачів провели псевдовибори. РНБО рекомендувала відкликати закон про особливий статус, а в Раді вже зареєстрований проект про скасування цього закону.

Припинення соцвиплат

Мета: Постановою Кабміну від 5 листопада жителям зони бойових дій перестали нараховувати пенсії та інші соцвиплати, поставивши сотні тисяч мирних людей перед лицем катастрофи. Формально постанова прийнята, щоб зупинити "пенсійний туризм" (оскільки "люди просто їдуть, отримують пенсію за межами цього району, а потім повертаються (в зону АТО)" і "припинити фінансувати російських терористів".

Терміни: Постанова не передбачає чітких термінів відновлення виплат. Зі слів нового-старого прем'єра Арсенія Яценюка, кошти будуть виплачені, коли "заберуться геть з території Донецька і Луганська російські терористи", і Україна "поверне контроль над територіями"

Підсумок: Рішення Кабміну заморозити виплати викликало масу обурення, адже в зоні бойових дій проживають громадяни України, а блокування рахунків, припинення виплати зарплат і пенсій позбавляє їх прав, гарантованих Конституцією. Таке рішення призводить до різкого погіршення гуманітарної ситуації і ще більшого відторгненню місцевих жителів від Києва, закріпленню на підсвідомому рівні міфу про "геноцид проти Донбасу".

Володимир Бондаренко, президент Інституту політичних, соціологічних і маркетингових досліджень ім.Т. Шевченко: "Навіть якщо в діях влади і є логіка, то за що жити людям? Взяти хоча б пенсії. Як жити людям, які, працюючи на українську державу, відраховували гроші собі на пенсію – це що, заживо копати собі могилу? Адже почасти і влада винна в тому, що вона допустила ситуацію з "ДНР" і "ЛНР", не захистивши простих громадян. Адже навіть влада Януковича не вдавалася до таких дій по відношенню до територій утримуваним майданівців.

Не думаю, що такий захід може здобути дію. За фактом людям обрізали крила. Такий пропагандистський крок – відмінне підмога для представників "ДНР" і "ЛНР" – для доказу, що "влада злочинна".

Проект "Стіна" і створення "Держагентства з відновлення Донбасу"

Мета: Обидва проекти спрямовані на швидке і ефективне відновлення порядку на Донбасі. З одного боку, влада хоче повернути контроль на кордоні, з іншого – створити умови для залучення коштів на відновлення Донбасу.

Проект "Стіна" передбачає не так будівництво буквально стіни, скільки загороджувальних валів, окопів і бліндажів. Так "основний обсяг робіт становить близько 1,5 тис. Км траншей і ходів сполучення, понад 8 тис. Окопів для техніки, понад 4 тис. Бліндажів та створення 60-кілометрового загородження, яке неможливо підірвати".

Причому в цілому для облаштування усього кордону України з Росією та Білоруссю, Молдовою і Придністров'ям урядом передбачено видатки в розмірі 8 млрд 362 млн грн. У 2014 році буде освоєно 96 млн, в 2015 році – 2 млрд 668 млн грн і в 2016 році – 5,5 млрд грн.

Терміни: Міжнародна донорська конференція щодо залучення коштів для відновлення інфраструктури Донбасу планується на початку 2015 року, хоча спочатку її хотіли провести восени 2014-го.

Про проект "Стіна" вперше було заявлено у вересні, а його реалізувати його планують за три роки.

У результаті: Донорська конференція поки залишається на папері, а глава Держагенства, ледве почавши роботу, тут же потрапив під люстрацію.

Проект "Стіна" застопорився на стадії закупівлі технічного обладнання, а кордон зміцнюють тільки риттям траншей і оновленням контрольно-слідової смуги. Проте перші 235 млн гривень на реалізацію проекту вже виділені Кабміном.

Олександр Палій, політолог, кандидат політичних наук: "Проект "Стіна", безумовно, потрібен, оскільки потрібно ізолювати можливості поширення тероризму. Але говорити про відновлення, в тому числі, створенні Держагентства, ще рано. Єдино, що коштувати вести переговори про донорських грошах наперед, тому що міжнародні інвестори розгойдуються довго. Мова йде про мільярд або більше – це серйозна сума, якщо не красти. Краще, щоб міжнародні інвестори вже виділили гроші, щоб люди розуміли, що тьма може закінчитися і почнеться нормальне життя, це могло б бути новим стимулом ".