Анастасія Іщенко
оглядач Пандемія коронавірусу змусила багато країн закрити кордони і відмовитися від прийому туристів найближчим часом. Наприклад, в Італії не планують відкривати кордони для іноземних туристів до кінця 2020 року, про таке саме рішення подумує і влада Іспанії.
Водночас є і такі країни, які планують відкрити туристичний сезон уже з початку літа, як, наприклад, Болгарія. Проте планувати відпустку за кордоном поки що ризиковано, адже коли будуть відкриті кордони і знову на маршрути повернуться літаки, сказати складно. Тому багато українців відмовляються від бронювання турів і планують цього літа посидіти вдома. Експерти вже зараз прогнозують, що така ситуація може бути поштовхом для розвитку внутрішнього туризму в Україні. Сайт "Сьогодні" розповідає, як карантин вплинув на туризм і що буде з внутрішнім туризмом в Україні.
Туристична галузь повністю зупинилася
Мабуть, саме по туристичній сфері припав найбільший удар світової пандемії. Адже якщо, скажімо, ресторани змогли перепрофілюватися і почати доставляти їжу, а спортзали та салони краси обіцяють незабаром відкрити, то про швидке відкриття кордонів і відновлення туристичного потоку говорити не доводиться. Через це простоюють готелі, турфірми і авіакомпанії. До речі, нещодавно в Кабміні повідомили, що збитки від втрати туристичної галузі в країні оцінюють в 1,5 млрд доларів.
Яна Коваленко, заступник директора туристичної компанії "Лагуна", зазначає, що туристична галузь в усьому світі стоїть на паузі, а виходити з кризи вона буде останньою.
"За найоптимістичнішими прогнозами, тільки в кінці травня – на початку червня, може бути, відновиться регулярне авіасполучення з деякими країнами (швидше за все, з тими, де буде більш-менш стабільна епідеміологічна обстановка). Чартерні програми будуть запущені в кращому разі з липня. Цілком можливо, що Європа буде закрита для не громадян ЄС до кінця року, особливо країни, які найбільше постраждали від вірусу", – каже Коваленко.
Сергій Бобирєв, директор ТА "TPG Вінниця", додав, що туристична галузь не просто зупинила свою діяльність, а припинила роботу повністю.
"Закрито понад 7000 турагентств по всій країні, серед них і наші два офіси. Персонал розпущений в неоплачувані відпустки або просто звільнений, а це приблизно 25 тис. осіб, не рахуючи персоналу туроператорів. На сьогодні над переносами турів працює максимум один менеджер або директор-господар кожного агентства. Повернень за раніше заброньовані пакетні тури немає зовсім, туроператори пропонують два варіанти, які використовують агенти: перенесення туру на більш пізні дати (найраніше – серпень) або заморожування оплачених коштів у гривні. Є ще третій варіант: перебронювання туру по ціні онлайн, що тягне за собою доплату туру, яка іноді доходить до 100% від раніше заброньованого", – каже Бобирєв.
Він зазначив, що навіть якщо карантин припинять через місяць, то ще кілька місяців ніхто нікуди не полетить, бо закрито багато країн, та й туристи бояться кудись їхати.
Анна Романова, народний депутат, голова підкомітету ВР з питань туризму і курортів, виконавчий директор Асоціації індустрії гостинності, зазначила: що довше будуть закриті кордони і готелі, то більший ризик, що багато українських компаній і готелів його не переживуть.
"Адже потрібно якось утримувати колектив, а в умовах невизначеності та відсутності державної підтримки, як в інших країнах, врятувати галузь складно", – говорить Романова.
Вона додала, що українці, проте, цікавляться турами на майбутнє, бо ті, у кого є гроші, втомилися сидіти вдома і хочуть подорожувати.
"Тому про зниження цін після карантину говорити не доводиться. Підхід туроператорів і перевізників такий: у кого будуть кошти на відпочинок, нікуди не дінуться і поїдуть", – каже нардеп.
Нік Лисицький, туроператор Wonders & Holidays, каже, що їхня компанія спеціалізується на внутрішньому і в'їзному туризмі й українці поки не поспішають щось бронювати на майбутнє.
"Щодо внутрішнього – повний штиль (як і щодо в'їзного). Усі завмерли в очікуванні. Немає сенсу щось замовляти, поки немає чітких термінів закінчення карантину. При цьому відкладений попит посилюється. Постійні клієнти, з якими ми спілкувалися, кажуть, що після карантину обов'язково поїдуть у відпустку хоча б на кілька днів, щоб розвіятися", – каже Лисицький.
Внутрішній туризм в Україні буде розвиватися активніше
Через те, що інші країни ще довго можуть бути закриті для туристів, вірогідно, виросте попит на подорожі Україною. Адже у нас в країні багато цікавих напрямків, про які, на жаль, не всі знають.
"Організований внутрішній туризм вимагає розвитку іншої інфраструктури, ніж та, що є. Кількість тих, хто вибере відпочинок в Україні навіть після відкриття кордонів, збільшиться. По-перше, буде страх аеропортів як місць скупчення людей, а по-друге, в українців стане менше грошей. Буде популярний автотуризм, відпочинок "дикуном" на морі, зелений туризм у Карпатах. Маю велику надію, що галузь у всьому світі зможе відновитися без великих потрясінь. У гіршому разі нас чекають банкрутства готелів, авіакомпаній, туроператорів, турагентів", – ділиться прогнозами Яна Коваленко.
Експерти впевнені, що для повного відновлення туристичної галузі знадобиться кілька років. Нік Лисицький додав, що, швидше за все, у червні ми почнемо подорожувати країною, а ось закордонні поїздки відкриються до кінця літа – на початку осені.
"Внутрішній туризм буде відновлюватися передовсім, поки кордони не відкриються. Найбільше буде в потребі відпочинок на природі – Карпати насамперед. А в липні-серпні – морські курорти. Перший відновиться індивідуальний автомобільний туризм – у цієї аудиторії більше коштів і вища мобільність", – каже Лисицький.
Краєзнавець Антон Ковалишин розповідає, що, з огляду на онлайн-тренди, що сформувалися в період карантину, частина українців може зацікавитися турами в місця, пов'язані з українськими художниками.
"Наприклад, в Конотопі Сумської області свій творчий шлях розпочав Казимир Малевич. При цьому в самому місті відомо, де саме була продана його перша картина, а ось де жила сім'я Малевичів – однозначного розміщення його будинку досі не виявлено. Там же можна ознайомитися з місцем проведення знаменитої Конотопської битви. Біля с. Підлипне збереглася частина оборонних споруд у формі зоряної фортеці – її можна побачити з космосу по картах Google, а також обстежити берегові вали", – каже Ковалишин.
Він додав, що дорогою в Конотоп можна відвідати Батурин, Козелець, а проїхавши трохи далі в напрямку Кролевця, відвідати один з найбільших, але зруйнованих храмових комплексів – Пустинно-Рихлівський монастир, який розкинувся на 37 га (можна порівняти з Києво-Печерською лаврою ) і мав свої печери.
Як розвивається медичний і оздоровчий туризм
Не варто забувати і про такі популярні напрямки, як медичний і оздоровчий туризм. Зокрема, найпопулярнішими країнами для виїзного медичного туризму з України є Ізраїль, Німеччина, Туреччина, Угорщина, Австрія, Польща, Іспанія, Італія і Швейцарія, Франція. При цьому, за даними УАМТ (Українська асоціація медичного туризму), близько 160 тис. українців виїхали за кордон в 2019 році. Найбільш популярні напрямки: лікування онкології, онкогематології, трансплантація кісткового мозку і органів, нейрохірургія, діагностика генетичних захворювань, малоінвазійні операції, пошук високотехнологічного обладнання тощо. Про це нам розповіла Віолетта Янишевська, президент Української асоціації медичного туризму, президент Global Healthcare Travel Council.
"В Україні медичний туризм як напрямок – молодий. Він почав системно розвиватися близько 8 років тому, коли було створено Українську асоціацію медичного туризму. Але навіть за такий період ми досягли позитивної динаміки зростання: якщо в 2017 році в цій сфері працювали близько 100 клінік, які прийняли близько 50 тис. медичних туристів, то в 2019 році кількість клінік збільшилася як мінімум до 200, які прийняли близько 65 тис. іноземних пацієнтів", – каже Янишевська.
Поки велика частина туристів – вихідці з країн СНД. Але останні два роки стрімко збільшився потік громадян Китаю, арабських країн, які їдуть переважно за послугами клітинної терапії, пластичної хірургії, репродуктології, омолоджувальними процедурами VIP-класу.
"Середній чек для іноземця в українській клініці становив 2-2,5 тис. доларів у 2018 році, тоді як у 2019 році він уже збільшився до 2,8 тис. доларів. Неважко підрахувати, що провідні вітчизняні медичні установи заробили в 2019 році на в'їзному медичному туризмі (лікувальний сегмент) близько 182 млн дол.", – пояснює президент УАМТ.
Експерт додає, що іноземці їдуть в Україну насамперед за послугами репродуктивної медицини, стоматології, офтальмології, естетичної медицини і косметології, пластичної хірургії, клітинної інженерії, реабілітації.
Віолетта Янишевська підсумувала, що глобальна пандемія паралізувала весь туристичний сектор, але після закінчення карантину ситуація буде потроху стабілізуватися і ринок буде підлаштовуватися під нові реалії.
Про те, чи можна повернути гроші за путівки, дивіться в сюжеті "Сьогодні":
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми