Вікторія Шестоперова
Катерина Степаненко
редактор Експерти кажуть, що Україна вже традиційно стала полігоном випробувань для хакерів. І прийдешні парламентські вибори, ймовірно, стануть ще одним приводом для них відточити свої навички. Їх потім використовують у виборчих кампаніях в Європі і США.
Захистити вибори
Про те, що між Росією, США і Європою йде справжня кібервійна, експерти говорять вже давно. В європейській пресі регулярно пишуть про те, що саме в Україні проросійські хакери проводять випробування цифрової зброї, а потім застосовують її в інших країнах. Проросійські боти і тролі активно намагалися втрутитися у парламентські вибори в ЄС в квітні цього року. За даними компанії Safe Guard Cyber, під час виборів в ЄС в мережі діяло близько 6700 автоматизованих ботів, які намагалися вплинути на результат виборів. Їх впливу піддався практично кожен другий європеєць. А зараз в США активно говорять про те, як захиститися від іноземного впливу під час наступних виборів президента, намічених на 2020 рік.
Експерти б'ють на сполох: таких масштабів дезінформації Європа ще не знала.
"Я бачив, як Росія втручалася в американські вибори у 2016 році. І можу сказати, що її втручання було успішним тільки тоді, коли мова йшла про реальні страхи в американському суспільстві. І те ж саме в Європі. Прислухаючись до пропаганди крайніх правих, які пропагують гоніння християн проти мусульман, поляків проти німців ... Успіх такої риторики пояснюється реальними розбіжностями в Європі, які можуть мати катастрофічні наслідки", – розповідає кореспонденту "Сьогодні" Вільям Ехіксон, глава Digital Forum CEPS (Брюссель).
Не менші спроби впливу на вибори регулярно відбуваються і в Україні. Тільки напередодні президентських виборів Facebook видалив близько 2000 акаунтів, що поширюють дезінформацію в нашій країні. А перед парламентськими виборами в червні СБУ викрили мережу інтернет-тролів, чиїм завданням було розхитати ситуацію в країні.
При цьому поширення фейків за допомогою ботів і тролів в соціальних мережах – це тільки один з напрямків кібервійни. Інші важливі лінії – це кібератаки на об'єкти критичної інфраструктури і злами з метою витоку даних. Особливу увагу слід приділити атакам на об'єкти інфраструктури, оскільки вони можуть відгукнутися критичними наслідками – багато хто ще пам'ятає напади на українські електростанції у 2015 році, коли понад 200 тис. будинків залишилися без світла.
"Ми не можемо зараз стверджувати про причини тих чи інших катастроф, що відбуваються в світі, – з літаками тощо, але безпека систем навігації – це дуже актуальна тема. Також окремої уваги заслуговують об'єкти критичної інфраструктури – ми пам'ятаємо ситуацію з аеропортом "Бориспіль", коли півтори години було відключено електропостачання, і весь цей час літаки кружляли навколо. Добре, що був запас палива. Щоб такого не траплялося, треба вжити заходів захисту ресурсів, і тому важливо вибудувати систему захисту", – каже нам Андрій Пазюк, директор української академії кібербезпеки, яка навчає професіоналів у кіберсфері.
Навчилися протистояти
Якщо ще 5 років тому Україна була абсолютно безсила перед кіберзагрозами, то зараз вона навчилася їм протистояти і захищатися. А українські хакери – можуть дати відсіч своїм іноземним противникам. Зайве тому підтвердження – великий витік даних Surkov Leaks, – заслуга належить хакерській групі CyberHunta. Тисячі зламаних імейлів наближеного до Путіна політика проливають світло на плани Росії з дестабілізації ситуації в Україні. Перед виборами кількість спроб злому електронних пошт з метою забезпечення витоків значно зростає.
"Якщо в звичайний тиждень ми фіксували близько 10 тис. інцидентів, то в першому турі президентських виборів їх було в 10 разів більше, у другому турі – в 20 разів більше", – розповідає нам колишній чиновник CERT-UA, спеціалізованого підрозділу Державного центру кіберзахисту і протидії кіберзагрозам.
"Напередодні цих виборів в Україні також були випадки атак. Але вони не отримали такого розголосу, як 5 років тому, коли зламали систему ЦВК. Тому що була побудована система захисту виборів. Фахівці пройшли підготовку, були встановлені відповідні захисні системи, і можна констатувати, що Україна впоралася з тими викликами, які перед нею вставали", – каже нам Андрій Пазюк.
Втім, експерти вважають, що розслаблятися не варто – щодня хакери відточують свою майстерність і вдосконалюють методи. Тому, щоб уникнути катастроф, на зразок тих, що сталися з вірусом Petya, українським фахівцям потрібно розвивати свої навички захисту. І активно інвестувати в освіту фахівців у кіберсфері, вважає Пазюк.
"Зараз методи Росії не дуже відрізняються від тих, що були застосовані в часі холодної війни. Вони просто перейняли весь досвід з КДБ – і це не дивно, адже цей режим побудований на основі КДБ. Якщо, наприклад, подивитися на нинішню кампанію дезінформації в Литві, то вона майже один в один збігається з тим, що вони робили тоді", – розповідає нам Маріуш Лаурінавічюс, автор дослідження "Посібник з російського інструментарію втручання у вибори", який досліджує кібервтручання у вибори в різних країнах.
За словами експертів і самих хакерів – російські спецслужби активно вербують талановитих програмістів з тим, щоб використовувати їх в цілях гібридної війни. Так, за даними естонської розвідки, найвідоміші хакерські групи, які лякають всю Європу, APT-28, APT-29, отримують завдання від російських спецслужб.
"Хактивісти є скрізь. І вони дуже неоднорідні. Іноді у них з'являються державні спонсори. Іноді вони займаються своєю справою чисто за ідею. А витоки – це завжди цікаво", – каже автору відомий російський хакер Arkanoid про мотивацію своїх колег.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" писали про те, що СБУ викрила спроби спецслужб Росії вплинути на вибори в Україні: фото і відео. Жителька Дніпра створила і здійснювала адміністрування спільнот в заборонених російських соцмережах.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми