Крістіна Зеленюк
політичний оглядач "Двері НАТО для України залишаються відкритими, але дорога до членства складна", – заявив генсек Альянсу Єнс Столтенберг, виступаючи з трибуни Верховної Ради, і цитуючи вірш Тараса Шевченка "Минають дні, минають ночі". Володимир Зеленський на прес-конференції, водночас, сказав те, що від нього очікували почути соратники і дипкорпус, і не очікувала опозиція: "Ми готові ще тісніше співпрацювати з Альянсом і прискорювати підготовку до членства в НАТО, не знімаючи з порядку денного можливість приєднання України до ПДЧ ... ".
До того ж, Україна стане першою країною-партнером, для якої НАТО відкриває новий формат співпраці – "одна країна – один план". Щоправда, чи стане він успішним, цілком залежить від України, бажання президента і моно-більшості наповнити його змістом.
Але напередодні дводенного візиту Північноатлантичної ради запеклі суперечки в Україні розгорілися далеко не навколо нового формату співпраці. На перший план вийшло питання, чи варто нам нагадувати Альянсу про ПДЧ, який офіційно відкриває шлях до членства? Сьогоднішня опозиція доводить, що Верховна Рада мусить проголосувати відповідне звернення до НАТО, тим самим нагадавши про ПДЧ. В уряді категорично не згодні, кажучи, що Київ уже подавав заявку на отримання ПДЧ 2008 року. Тоді Альянс нам не відповів, але в декларації Бухарестського саміту підтвердив, що Україна і Грузія стануть членами НАТО.
Заявка є, але вона не розглянута
Все почалося з інтерв'ю сайту "Сьогодні" з віце-прем'єром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитром Кулебою, де ми запитали про те, що представники вже попередньої влади наполягають, що на зустрічі лідерів країн-членів НАТО в Лондоні 3-4 грудня Україна мусить поставити питання про отримання ПДЧ. На це Дмитро Кулеба відповів:
"По-перше, Україна вже подала заявку на отримання ПДЧ. Це було зроблено 2008 року. Бухарестський саміт НАТО її розглянув і підтвердив, що колись Україна стане членом НАТО, але ПДЧ нам не дали. Подавати другу заявку зараз, якщо перша залишається в силі? У НАТО вважають, що заявка, подана 2008 року, залишається в силі. Ми в уряді України також розуміємо, що дана заявка залишається чинною. Тому нову подавати не потрібно".
Відразу після цього заступник міністра закордонних справ Єгор Божок у своєму Twitter запостив скріншот декларації Бухарестського саміту (де Альянс підтверджує, що Україна і Грузія стануть членами НАТО), написавши, що за цей час (з Бухарестського саміту – Авт.) Україна пішла значно далі, і сьогодні нам треба не подавати заявку на ПДЧ, а вже домагатися від союзників її нам надати.
Масла у вогонь підлила публікація відеозвернення Петра Порошенка у Facebook (в день виходу інтерв'ю сайту "Сьогодні" з Дмитром Кулебою) і його виступ з трибуни Верховної Ради 29 жовтня, за день до візиту Північноатлантичної ради в Україну. П'ятий президент України заявив:
"Після безвіза, асоціації з ЄС, Томосу про автокефалію нашої православної церкви ми чуємо: "Все одно нам не дадуть ПДЧ в НАТО". Так, не дадуть. Якщо ми самі не поставимо це питання на порядок денний. Хто прагне вирішити питання, той знаходить способи. А хто не прагне, той знаходить виправдання ... Ось тільки десять країн, які вступили до Альянсу з початку століття, зайшли туди саме за допомогою ПДЧ".
За словами асоційованого аналітика Центру "Нова Європа" Катерини Зарембо, ідея подати заявку до лондонської зустрічі держав-членів Альянсу – це скоріше політичний маневр, спрямований на українського виборця.
"Такий крок не наблизив би Україну до членства, оскільки готовності надати ПДЧ зараз серед країн-членів немає. Навпаки, міг би внести напругу у відносини між Україною і Альянсом: НАТО може дорікнути України, що замість гучних декларацій Україні слід було б займатися домашньою роботою на кшталт реформи СБУ, яка вже чотири роки стоїть на порядку денному відносин України і НАТО. І це тільки один приклад. Цього року український парламент вже голосував за членство України в НАТО – маю на увазі зміни в Конституцію країни. Цього, разом із заявами нової влади, цілком достатньо, щоб зараз показати серйозність українських намірів на рівні декларацій. І не варто забувати, що Річна національна програма, яку виконує Україна, розробляється за зразком ПДЧ ", – зазначила Катерина Зарембо.
Двері НАТО відкриті, але дорога складна
Наша внутрішня суперечка вийшла на рівень НАТО. Втім, наївно було припускати, що під час дводенного візиту Північноатлантичної ради в Україну журналісти про це не запитають. Виступаючи перед курсантами Одеської військово-морської академії, генсек Альянсу заявив, що не Росії вирішувати, чи буде Україна членом НАТО. Але під час спільної прес-конференції з Дмитром Кулебою відповідати на питання про повторну заявку на отримання ПДЧ (хоч питання адресувалося тільки Кулебі), Єнс Столтенберг не став.
Віце-прем'єр же відповів, про що написав на своїй офіційній сторінці у Facebook, що заявка на отримання ПДЧ, подана Україною 2008 року, є діючою.
"Непотрібно подавати нову заявку. Потрібно проводити реформи, поглиблювати співпрацю з Альянсом, досягати сумісності наших ЗС з НАТО. Питання надання ПДЧ має бути суто технічним, а не політичним", – зазначив Кулеба.
В інтерв'ю сайту "Сьогодні" глава комітету ВР з інтеграції України з ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе сказала, що вони і не пропонують подавати нову заявку на ПДЧ, нагадавши про статус країни-аспіранта, який нещодавно отримала Україна. Мовляв, навіть щоб Альянс визнав за Україною аспірантський статус, всю дорогу мусили проходити заново.
"Ми пропонуємо підтвердити нашу націленість на отримання ПДЧ, а потім членства, саме на підтвердження того ж рішення Бухарестського саміту і всіх тих змін, які відбулися в Україні. Ніхто не пропонує поставити на голосування рішення про надання Україні ПДЧ. Ми говоримо про те, що варто підтвердити цю заявку і вести розмову про те, як ми готуємося і які конкретні речі зробимо, щоб отримати рішення про надання Україні ПДЧ. І тоді вже ми можемо наполягати, щоб через 2-3 роки це рішення виносилось на розгляд НАТО. А зараз це питання того, що Альянс мусить сказати: так, ми взяли це до уваги, ми це бачимо, ми це сприймаємо і готові говорити про те, яка умовно дорожня карта, як ми рухаємося до надання Україні ПДЧ", – пояснила сайту "Сьогодні" Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Експерти розділилися на два табори. Одні вважають, що з часів Бухарестського саміту НАТО 2008 року влада в Україні змінилася вже тричі. Тому не завадить задекларувати незмінність курсу. Це могло б бути як спільна заява президента, прем'єра і спікера ВР, так і офіційна декларація Верховної Ради з закликом до Альянсу надати Україні ПДЧ. Інші підкреслюють, що краще не зациклюватися на назвах. Особливо на такій, як ПДЧ, оскільки саме на неї агресивно відреагує Росія. Зі слів колишнього посла США в Україні Стівена Пайфера, Україна варто взяти ПДЧ, вмонтувати його в Річну національну програму Україна-НАТО, і виконувати.
"Росія хоче повернути Україну в свою орбіту. Для цього вона використовує війну на Донбасі. Якщо Україна сьогодні звернеться до НАТО за ПДЧ, я не впевнений, що ми отримаємо консенсус. Певні країни, на мою думку, не захочуть створювати зайву напругу в стосунках з Росією, тому будуть проти цього. Україна мусить тут запитати сама себе: що, раптом відповідь буде "ні"? Але Альянс мусить залишати свої двері відкритими і говорити: not now but not never (не зараз, але і не ніколи – Авт.)", – сказав сайту "Сьогодні" Стівен Пайфер.
Одна країна – один план
Поки влада та опозиція в Україні сперечаються про ПДЧ, Альянс запропонував нам абсолютно новий формат співпраці. Вперше про нього публічно заявив міністр оборони Андрій Загороднюк після зустрічі з колегами країн-членів Альянсу в Брюсселі 25 жовтня. Хоча перші напрацювання з'явилися ще навесні.
"Одна країна – один план" – так називається новий формат.
"У нас з Україною довгострокове партнерство, і час від часу ми адаптуємо, коригуємо і міняємо формати нашої співпраці. Цієї весни ми ухвалили рішення розвивати нашу співпрацю в різних сферах, зокрема у сфері сил і засобів ВМС. У нас є комплексний пакет допомоги для України, інструмент річних національних програм і Комісія Україна-НАТО, в межах яких відбувається наша взаємодія. Зараз у нас є мета скоординувати ці три формати, щоб краще сфокусуватися на пріоритизації нашої роботи", – пояснив деталі Єнс Столтенберг.
В інтерв'ю сайту "Сьогодні" Іванна Климпуш-Цинцадзе сказала, що наразі Україні пропонують визначити п'ять пріоритетів. Деталі нового формату частково є і в документі "Позиційні меседжі", який роздали депутатам перед зустріччю з членами Північноатлантичної ради у Верховній Раді (його у своєму Facebook запостила Іванна Климпуш-Цинцадзе).
По перше, Альянс пропонує нам виділити п'ять пріоритетних напрямків нашої співпраці (хоча, насправді, це предмет дискусій і правильної комунікації з НАТО).
По-друге, до кожного з них мусить бути своя дорожня карта імплементації з чіткими дедлайнами.
По-третє, мусить бути розроблена ефективна система моніторингу реформ у секторі безпеки та оборони за стандартами НАТО.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми