Заробітчани, карантин і напівзакритий кордон: як пандемія вплинула на українських заробітчан у Польщі

Захід буде переносити виробництва з Китаю, шукаючи "китайців" довкола. Україна в кооперації з поляками може налагодити співпрацю і прилаштувати свої робочі руки

Попри те, що кілька чартерів з українськими заробітчанами все ж вилетіли до Європи, сезонні роботи для українців досі залишаються під великим знаком питання. Експерти пояснюють, якщо в українця є робоча віза, контракт з роботодавцем і всі необхідні документи, то з перетином кордону не виникне жодних проблем. Проте через карантинні обмеження сусідня Польща, як і Україна, обмежила кількість пропускних пунктів на кордоні і закрила в’їзд для іноземців. Подекуди українці вимушені самотужки шукати, як дістатися на заробітки до Польщі, бо громадського транспорту теж немає.

Про проблеми з перетином кордону, можливість повернення українських заробітчан додому та безробіття, яке може сколихнути саму Польщу, сайт "Сьогодні" поговорив з першим віцепрезидентом Польсько-української господарчої палати Олегом Дубішем.

Реклама

Відео: Сьогодні

- Ми робили інтерв’ю з Вадимом Пристайком якраз у той день, коли прем’єр призначив його відповідальним за виїзд наших сезонних робітників за кордон. Одразу після цього чартери з українцями вилетіли до Фінляндії та Британії. А про Польщу якось всі забули, проте дуже багато наших робітників, коли пандемія почалася, повернулося додому.

- Дуже багато?… Одразу беру це під сумнів. Багато, але не критично і не дуже.

Реклама

- Окей, скільки українців, які працювали в Польщі, повернулися?

- Направду, чіткої інформації, навіть на підставі даних перетину кордону, ніхто вам дати не зможе, бо мотивація цього руху людей могла бути різною. Загалом я трактую ситуацію наступним чином. Якщо взяти за основу цифри між 1,5 і 2 млн українців, які живуть та працюють в Польщі…Чому я даю таку велику вилку?.. Бо тут теж немає певності й чіткості. Наша трудова міграція спонтанна, циклічна і емоційна в багатьох питаннях. Багато людей просто на підробітки їздить. Але я оцінюю, що основна маса людей, які працювали в Польщі (за моїми оцінками, це від 800 тис. до 1 млн) і мали легальні дозволи (навіть і ті, які не мали), залишилася. Я би сказав – 2/3 нашої робочої сили мінімум. Хто би що не розказував, кількість людей, які реально повернулися, в моєму уявленні становить від 150 до 300 тис., не більше. Польський уряд ухвалив рішення продовжити право перебування всім, у кого був завершений легальний термін. Тому в багатьох людей, які мали стабільну роботу, нормального роботодавця і середовище, дивилися наше телебачення і що тут у нас дуже часто робиться, патріотичне бажання повернутися у наш частково хаос не було домінантним.

- Чи є зараз якісь проблеми з перетином польсько-українського кордону нашими робітниками, які хочуть поїхати на заробітки в Польщу?

Реклама

- Звичайно, що Польща, як і Україна, вжила всіх необхідних карантинних заходів, обмеживши кількість переходів на кордоні. Чому наші не виїжджали додому? Бо багато людей думало, що як виїдуть, то вже точно не повернуться. У цілому в питаннях дозвільних та документальних на сьогодні поляки найактивніші в тому, що стосується оформлення віз для сезонних працівників. Тому питання с/г працівників є дуже серйозним для польської сторони. Думаю, що з погляду польської сторони достатньо швидко буде прийнято рішення про тих наших працівників, які там не лишилися (з тих, що виїхали) і працювали на будівництві, бо інвестиційні проєкти просто так не зупиниш. Тому буде потреба в будівництві, і ми як Палата вже маємо запити від найбільших польських будівельних фірм з працевлаштування. Мабуть, вони (польські роботодавці. – Авт.) це пролобіюють на рівні уряду і європейських рішень. А інші проблеми відомі: обмеження кількості переходів, специфіка процесу обсервації в Польщі (на відміну від України, у поляків все досить жорстко: приїде поліція – і матимеш проблеми), відомі вам ситуації з літаками та іншим транспортом.

- Тобто нині польський кордон на в’їзд для українців закритий?

- Не зовсім. Подивіться факти перетину кордону в тих пунктах, які відкриті. Ті, хто подорожує автомобільним транспортом і входить у певні категорії, які отримали дозволи, можуть проїжджати. Тобто ті, хто отримав с/г візи в польських консульствах, знаходять шляхи на колесах приватним транспортом туди потрапити. Тому я не вважаю, що кордон повністю перекритий.

- Чи буде в Польщі запит на українські робочі руки? Про які професії можна говорити?

- Ми не усвідомлюємо, чи надовго і як глибоко ситуація з коронавірусом змінить економічні відносини. Через фактор пандемії ніхто точно не може спрогнозувати, як буде розвиватися ситуація в Європі та Україні. І я в певному шоці від тої легкості, коли бачу, як багато людей думають, що загрози немає. Зважаючи на цей надзвичайно великий тренд, який мені здається матиме місце, це перехід від глобалізації (зокрема того світу, в якому живе Польща) до певного роду регіональних конструкцій.

Україна для поляків – це 16-й партнер за оборотом. Німці – основний партнер поляків. У 2018 році було 63,1 млрд євро польського експорту до Німеччини. Товарооборот (експорт та імпорт. – Авт.) з Україною, за польськими даними, – 9 млрд євро. Все залежатиме від того, як буде складатися ситуація у світі, зокрема у Німеччині, Чехії, Великій Британії, Італії та інших країнах, які найбільше постраждали від коронавірусу. Що відбувається сьогодні? Ми розуміємо, що європейська економіка падає на 7-7,5%, в тому числі падають німці (за деякими експертними даними, відповідний спад польської економіки очікується на рівні 4%. – Авт.). Німеччина – основний інвестор для Польщі. І коли зібрати всі ці фактори непевності докупи, ми розуміємо, що ситуація на польському ринку буде змінюватися. Не зараз. Взагалі ефект від пандемії я би прогнозував протягом двох років, і невідомо, у що ми увійдемо. Вже зараз поважні польські економісти говорять про можливе безробіття в Польщі на рівні 1,5-2 млн поляків.

- Це якраз та кількість українців, які живуть і працюють в Польщі…

- А яка перспектива? Чи залишаться в Польщі всі ті українці, які там нині працюють? Це теж дуже велике питання, про яке треба говорити і пояснювати, які тренди йдуть у самій Польщі. Якщо "посипляться" німці, чехи і британці, то і ситуація на ринку буде мінятися. Багато буде залежати від того, скільки поляків повернеться з тих ринків, де вони зараз працюють і як багато німецьких інвесторів підуть з Польщі. Тому я би не дивився на беззастережну можливість нашої втечі в трудову міграцію, в тому числі в Польщу, бо десь починаючи з наступного року поляки можуть самі очікувати безробіття. Перекази українців з Польщі – це десь в районі 32% всіх валютних надходжень від всіх трудових мігрантів в Україну. У грошах це $3,8 млрд офіційно. А неофіційно, думаю, і до $5 млрд. Тому ми маємо бути обережні, бо європейський ринок може частково закритися. Але ми маємо позитивну надію на те, що Захід буде переносити виробництва з Китаю, шукаючи "китайців" довкола. Ясно, що довіра до поляків більша, ніж до нас, через внутрішню ситуацію і стабільність економіки. Тому ми маємо використати шанс, коли ланцюжки міжнародної кооперації будуть перелаштовуватися, щоб, наприклад, у спільній з поляками кооперації увійти у різні проєкти співпраці, де ми прилаштуємо і нашу робочу силу.

- Чи відчуває Польща якусь заборону з боку українського уряду на виїзд українських робітників до Польщі?

- Однозначно відчуває. Судячи з офіційних листів, які доступні нам як Польсько-українській палаті ми бачимо, що поляки, почувши ці меседжі з України, починають звертатися до уряду, до Пристайка, відчуваючи пресинг у тому числі свого сільського господарства. Зараз ми бачимо, що посол (України в Польщі , Польщі в Україні. – Авт.) займається передачею листів у МЗС щодо роботодавців. Ми слідкуємо по медіа за телефонною розмовою Анджея Дуди і Володимира Зеленського, і я завжди порівнюю польські та українські повідомлення за фактами таких розмов. Є нюанси. По польській стороні видно, що порушено питання стосовно можливості роботи українців на польських с/г роботах. Якщо такі розмови ведуться на рівні голів держав, оформлюються через послів, значить, це ж не просто так. Тому так, поляки відчувають, але є й логіка з української сторони, я б не був категоричний у судженнях.

- А яка логіка української сторони?

- Нам, без сумніву, потрібні робочі руки. Але гляньте, всі, хто більш-менш з кваліфікацією, не можуть жити, умовно, на 6 тис. грн. Ще до кризи у багатьох регіонах ми відчували проблеми з якісною робочою силою. Тому економічна потреба – це одна мотивація. Друга – пандемічна або медична. Ну, і третій момент – показати, як ми переймаємося розвитком своєї країни і економіки. Ось вам три чинники. А треба, щоб домінував економічний. І водночас поголовне висмоктування з нашої економіки людей і ресурсів теж треба якось впорядковувати, і тут владу можна підтримати.

- Ви вже сказали, що, напевно, питання про організований виїзд українських робітників до Польщі на рівні урядів буде вирішуватися. Коли це може бути?

- Роль держави в цих економічних відносинах всюди у світі буде зростати. Ви ж бачите, що один з виходів – це кардинальна зміна макрофінансової політики. Зараз Захід просто заливає грошима. Тільки хтось має ліквідний станок, як США (грошовий верстат. – Авт.)… Боюся, ми входимо в період, коли роль малого та середнього бізнесу буде падати, а рости – роль держави, великих концернів і транснаціональних корпорацій. На цьому тлі, безсумнівно, держава прийматиме рішення. Тоді стоїть питання, а чи ефективна та держава, що вона хоче, які пріоритети і чи вистачає людей, які можуть впоратися з елементарними менеджерськими функціями? Думаю, що довго тримати українські робочі руки через внутрішню ситуацію чи заборони не вдасться. Адже послаблення карантину продиктоване не пандемічними, а економічними чинниками. Думаю, десь влітку – на початку осені держава схвалить рішення, щоб ці люди отримали право виїхати. Бо в Польщі станом на зараз українець може заробити не 6 тис. грн, а 1,5 тис. євро. У Німеччині – під 2 тис. євро і більше. Тому на кінець літа держава ухвалить всі необхідні рішення, бо нам не вдасться забезпечити навіть тих 200 тис. людей, які повернулися, місяцями праці з адекватним рівнем заробітної плати.

Реклама на segodnya.ua Реклама
Всі новини
Останні новини
Показати ще
Реклама на segodnya.ua Реклама
Говорить президент України
Більше заяв Зеленського
ЗСУ: головне
Докладніше
Війна в Україні з космосу
Більше новин
🙏 Keep Calm
Допомога під час війни
Більше новин
Хроніка обстрілів
Більше про це
У пошуках роботи
Знайти своє місце!
🏠 Квартирне питання
Новини нерухомості
🚘 Актуалка для автовласників
Що ще нового?
"Разом нас багато"
Нас не подолати
⚽ Фан-сектор
Вболівай за футбол!
Be in Techno Trends
Слідкуй за новинами
⭐ Срачi прибули
Більше скандалів
🔮 Прогнози та гороскопи
Що ще кажуть зірки?
Герої не вмирають!

Позивний “Депутат”... Сергій Компанієць - старшина роти 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”. Воював на передовій з 2014 року. Хлопці називали 47-річного старшину батьком, бо він допомагав і вчив кожного. Загинув у бою під Ізюмом, прикриваючи побратимів. Його 16-річний син пішов вчитись у військовий коледж…

Історія героя
статистика
Курс криптовалюти сьогодні

Валюта

Ціна, usd

Bitcoin (BTC)

65155.58

Bitcoin Cash (BCH)

372.36

Binance Coin (BNB)

528.35

Ethereum (ETH)

3378.79

Litecoin (LTC)

81.06

ЗАПРАВКИ
Паливо сьогодні
95+
95
ДП
ГАЗ
51,59
50,44
51,84
27,57
53,40
51,40
52,40
27,39
54,50
52,50
52,00
27,71
55,09
53,49
55,09
28,69
55,25
53,71
53,85
27,85
58,99
56,99
56,99
28,97
58,99
56,99
56,99
28,98
59,49
55,81
55,88
28,38
59,99
57,99
57,99
28,98
-
49,51
49,31
26,89
Наша економіка
5 головних цифр
1
Споживча інфляція Споживча інфляція
18%
2
Облікова ставка Облікова ставка
25%
3
Офіційний курс євро Офіційний курс євро
29,7 грн
4
Офіційний курс долара Офіційний курс долара
29,25 грн
5
Міжнародні резерви Міжнародні резерви
$22,8 млрд
Знати більше💡
Валюта
Курс гривні сьогодні

Валюта

Ціна (грн)

Долар США ($)

38.97

Євро (€)

42.45

"Ми з України"
Наш плейлист

PROBASS ∆ HARDI

"Доброго вечора"

PROBASS ∆ HARDI

Макс Барських

"Буде весна"

Макс Барських

Олександр Пономарьов

"Україна переможе"

Олександр Пономарьов

Антитіла

"Топити за своє"

Антитіла

ТНМК и Kozak System

"Мамо"

ТНМК и Kozak System
Співаймо разом!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти