На цьому тижні виповнюється місяць з того дня, як бойовики відновили обстріли українських позицій. За даними прес-центру АТО, провокації здійснюються на Донецькому і Артемівському напрямках (в районі Горлівки). Вогонь ведеться не тільки з стрілецького озброєння, але навіть з танків. Мешканці окупованої Горлівки у відчаї. У місті високі ціни і низькі зарплати. Багато людей хочуть повернутися в Україну, але воліють не зв'язуватися з бойовиками і чекають, поки їх хтось звільнить. А в Донецьку в основному залишилися ті, хто, незважаючи на погіршення умов життя, прийняв політику сепаратистів або просто не може покинути місто.
Ми поспілкувалися з жителем Горлівки Сергієм та переселенкою Ольгою, яка останнім часом проживає в Києві, але час від часу буває на Донбасі: вони розповіли нам про життя під бойовиками, яке враження справляють окуповані території після мирної столиці і як обстановка на пунктах пропуску.
Порушення. Стріляють з забороненої зброї
"ЗАПЕКЛЕ" ПЕРЕМИР'Я. У перших числах листопада бойовики порушили режим тиші, який дотримувався до цього протягом двох місяців. Палять з великокаліберного стрілецького озброєння, гранатометів і 82-мм мінометів. Відзначалися залпи і із "Градів". "Обстріл йдуть щодня. Зазвичай вони починаються десь в 21:30 – 22:00. Стріляють також з танків", – розповів житель Горлівки Сергій. За його словами, вогневі позиції замасковані, тому зрозуміти, хто по кому палить, неможливо. Снаряди падають поруч: "Неподалік від нас знищили блокпост так званої "ДНР". Але нинішні обстріли, звичайно, слабкіше тих, що були хоча б влітку".
Сергій зазначає, що порядок у місті підтримує "поліція". Деякі рішення "правоохоронних органів" створюють ілюзію законності, наприклад, нещодавно був засуджений до розстрілу хуліган, який кинув у натовп гранату. І все ж реальною владою в місті володіють ті, хто "має камуфляж і автомат". "Діє комендантська година. Він починається в 23:00, але своєму синові, незважаючи на те, що йому вже 22 роки, я суворо наказую бути вдома в 21:00. Якщо кого-небудь зловлять на вулицях пізніше 11:00 – заберуть "на підвал", – розповідає Сергій.
За його словами, людям давно вже набридло таке життя, але вони чекають, "коли хтось прийде і зробить щось за них". "Я кажу своїм знайомим: давайте підемо в міськвиконком і хоча б почнемо про це говорити. Мені відповідають: ти хочеш – сам і йди", – каже Сергій.
Пару тижнів тому він все-таки сходив у міськвиконком, де записався на прийом до "мера" Горлівки: "Я б його запитав, чому вони обманюють людей. І чому, наприклад, зарплати і пенсії платяться в рублях і за курсом одна гривня до двох рублів, а ціни в магазинах – один до чотирьох. Обіцяли передзвонити. Чекаю досі...".
Розрахунки в місті виробляються в російських рублях. Зарплати і пенсії видаються у співвідношенні одна гривня до двох рублів, в обмінних пунктах гривня приймається за курсом 2500 рублів за 1000 гривень, а ось в магазинах співвідношення цін на найважливіші товари дійсно в середньому досягає одного до 3-4. "Наприклад, сосиски у нас продаються по 278 рублів за кілограм (майже 92 грн), кіло свинини у нас до 300 рублів (близько 100 грн), цукор продають по 52 рублі за кіло (трохи більше 17 грн), а хліб – по 20-28 рублів, залежно від якості борошна (6-9 грн)", – пояснив Сергій. За його словами, роботи в місті практично немає, хоча його син знайшов заробіток, відновлюючи зруйновані снарядами школи: "Платять 240 рублів (120 грн) на день. Поки не обманювали".
ПУНКТИ ПРОПУСКУ. Виїхати з окупованої території непросто. За словами Сергія, пункт пропуску Майорське, убік підконтрольного українській владі Артемівська, через великі черги можна проїхати годин за 12, хоча відстань між Горлівкою та Артемівськом становить менше 40 км. Буває складно проїхати і на окуповану територію, наприклад тим, хто хотів би відвідати родичів, які залишилися в "ДНР". Про свою подорож до Донецька до батьків розповіла колишня мешканка цього міста, Ольга, яка переїхала до Києва після початку бойових дій.
За допомогою інтернет-сервісу "Бла-бла-кар" Ольга знайшла водія, який їхав у Донецьк. За місце в автомобілі він брав по 750 грн з людини, обіцяючи доставити пасажирів до Донецька через все той же пункт пропуску Майорське. "О 5:00 виїхали з Києва. Біля Полтави водієві повідомили, що Майорське закритий, і треба їхати через Волноваху", – розповіла Ольга. Це поставило водія в глухий кут, оскільки він не знав, як проїхати до Волновахи: "Нас це обурило: як це так, ти взяв 750 гривень з людини і не знаєш дороги. Крім того, ми боялися, що не потрапимо в Волноваху до 17:00 – до часу закриття блокпоста – і нам доведеться заночувати в полі".
Маршрут проклали разом з водієм і прибули у Волноваху вчасно. Подолали блокпост на подив швидко, наприклад "денеерівці" просто поцікавилися, хто куди їде і навіщо. Близько 20:00 Ольга була в Донецьку, де її зустріли батьки.
У ШКОЛАХ БІОГРАФІЯ ЗАХАРЧЕНКО. За словами Ольги, людей в Донецьку на вулицях дуже мало, майже всі побоюються виходити з дому після настанням темряви. Місто набагато гірше освітлене, ніж це було в мирний час, а багато магазинів отримали інші назви. Наприклад, "Епіцентр" тепер називається "Галактика", а "Ашан" іменують просто "Гіпермаркет". "Віджатими" виявилися і відділення багатьох банків. Тепер в них базується так званий "банк "ДНР", де людям належить сплачувати комунальні послуги.
У місті сильною є російська пропаганда, а також присутній якийсь культ ватажка незаконної "ДНР" Олександра Захарченка. "Я бачила рекламний білборд, де зображені, два шахтарі, шматок кам'яного вугілля, а також портрет Захарченка з написом: "Дякую за працю і подвиг", – розповіла Ольга. А її знайомі, у яких дочка навчається в п'ятому класі, розповіли, що на 2 листопада (річниця "виборів" в так званій "ДНР") дітям задали вивчити гімн "республіки", а також біографію Захарченка: "Гімн і кольори прапору "ДНР" знали всі, а біографію Захарченка не сказав ніхто".
По телебаченню – суцільна російська пропаганда. "Канали в основному російські. Місцеві новини йдуть біжучим рядком. Подивившись телевізор в Донецьку, можна подумати, що Росія являє собою центр Всесвіту. Йде багато новин про машинобудування, про те, скільки танків та іншої військової техніки випущено на заводах, про імпортозаміщення. І все це з великою гордістю і з великим вихвалянням", – розповідає Ольга.
Всі дорожче. Ціни на продукти в Донецьку вище Києва
"ПРАВИЙ СЕКТОР" ВСІХ УБ'Є. Життя в так званій "ДНР", яке, за однозначного думку співрозмовників, гірше, ніж в Україні, викликає запитання: що змушує людей все ще залишатися там? "Продукти, які поставляються з РФ, – гидота. Сметана – грудками, сир або твердий, або "мильний", а пиво хоч і називається "Оболонь", але, судячи з етикетки, теж розлите в Росії і явно розбавлене. Але я уникаю говорити на цю тему з батьками. Батько вважає, що "все налагодиться". У всіх бідах він звинувачує український уряд, який про них забув, а Росія, мовляв, захищає жителів Донецька від "Правого сектору", який прийде і всіх вб'є. Наші політичні погляди невідворотно розійшлися", – з гіркотою говорить Ольга.
За її словами, ті, хто залишився в Донецьку, в основному або прийняли політику сепаратистів, або просто не мають можливості виїхати, як, наприклад, один з її шкільних друзів, який знайшов хорошу роботу в одному з місцевих інститутів, які співпрацюють з "Газпромом". Ті ж донеччани, хто покинув рідне місто, будуть готові повернутися туди, якщо в ньому відновиться українська влада. "Але їм буде дуже важко знайти спільну мову з тими, хто зараз там залишився", – каже Ольга.
Інша ситуація в Горлівці, де, на думку Сергія, 70% жителів хотіли б повернутися до складу України: "Я був у Краматорську, Дружківці, Костянтинівці. Там сміються діти. Люди відпочивають і сидять в кафе. А у нас?... Але, як я вже говорив, наш народ чекає, що хтось прийде і зробить щось для нього...".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми