Угорське питання: що стоїть за реакцією Будапешта на новий український закон про освіту

Конфлікт Києва і Будапешта за законом про освіту набирає обертів. На наступний день після візиту міністра закордонних справ України Павла Клімкіна до Угорщини і його переговорів з угорським колегою Петером Сійярто під стінами української амбасади в Будапешті пройшов мітинг "Самовизначення для Закарпаття". І це незважаючи на ноту протесту нашого МЗС з вимогою заборонити цю провокаційну акцію. Близько 150 осіб, які зібралися під посольством, не просто вимагали скасувати закон про освіту, а відкрито називали Крим російським, а Закарпаття – угорським. Офіційні особи угорського уряду погрожують заблокувати євроінтеграцію України. Поправки в закон про освіту їх не влаштовують – вони хочуть його повного скасування. Більш того, оперуючи якоюсь невідомою статистикою, вони запевняють, що більшість українців українською не говорять, а в уряд України запрошують іноземців, які не знають державної мови. Про те, що ж насправді стоїть за риторикою Угорщини і куди приведе цей конфлікт – сайт "Сегодня" спеціально з Будапешта .  

Провокаційний мітинг. В Угорщині тільки ледачий не чув про новий український закон про освіту. У бесідах з "Сегодня" люди висловлювали невдоволення його статтею 7. Але не в такій жорсткій формі, як це роблять представники влади. Наш візит до Будапешта, за підтримки Вишеградського фонду та Центру "Нова Європи" почався із зустрічей в уряді Угорщини. І те, що ми почули, просто шокує. Секретар Міністерства адміністрації та юстиції, спікер угорського уряду Золтан Ковач, маніпулюючи якоїсь невідомою статистикою, заявив, що більшість українців українською не розмовляє .І , мовляв , навіщо тоді в Україні брали новий закон про освіту до ст.7 , якщо навіть в українському уряді нібито працюють іноземці , які не знають державної мови .

Українські журналісти, звичайно ж, пояснили йому, що новий закон про освіту, зокрема його ст.7, приймався як раз в інтересах нацменшин, які проживають в Україні. Наводили дані офіційної статистики Українського центру оцінювання якості освіти, які говорять самі за себе: в 2016 році більше 36% випускників Закарпаття здали ЗНО з української мови з результатом 1-3 бали (за 12-бальною шкалою). Очевидно, що з такими низькими балами представники угорської нацменшини не зможуть вступити до університетів і знайти високооплачувану роботу. Все, що залишається, це виїжджати в Угорщину в пошуках кращого життя. І офіційний Будапешт цьому сприяє, роками проводячи незаконну паспортизацію жителів Закарпаття. Але, за словами Золтана Ковача, це особисте рішення українців-мешканців Закарпаття: мовляв, вони самі приходять і беруть угорські паспорти.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Хоча , на думку колишнього міністра закордонних справ Угорщини Ласло Ковача , з яким ми зустрілися в Будапешті на неформальній вечері , реакція Угорщини на новий український закон була жорсткою і недипломатичною . "Але уряд, який зараз при владі, використовує дуже націоналістичну риторику. Цим і пояснюється позиція Будапешта по новому українському закону про освіту", - відповів "Сегодня" Ласло Ковач.

Але це , за словами угорських політиків , ніяк не відноситься до організованого адептами проросійської праворадикальної партії " Йоббік " мітингу " Самовизначення для Закарпаття " біля стін українського посольства в Будапешті в п'ятницю 13-го . Хоча , судячи з посту Павла Клімкіна в Twitter , Київ відправляв Будапешту ноту протесту з вимогою заборонити акцію . " Негайно направили ноту протесту з вимогою заборонити цю провокацію ! Впевнені , Угорщина і далі буде поважати територіальну цілісність України " , – написав у своєму Twitter Клімкін .

2/2Негайно направили ноту протесту з вимогою заборонити цю провокацію!Впевнені,Угорщина й надалі поважатиме територіальну цілісність України

— Pavlo Klimkin (@PavloKlimkin) 11 октября 2017 г.

Але акція таки відбулася.Близько 150 осіб у п'ятницю ввечері вийшли під стіни української амбасади з вимогою скасувати український закон про освіту. Як тільки мітинг почався, українські журналісти помітили прапор з партійною символікою партії "Йоббік", але після того, як ми сказали про це організаторам акції, його тут же прибрали. Один зі співорганізаторів, колишній депутат угорського парламенту Томаш Гауді-Нодь сказав "Сегодня", що "Йоббік" до цього мітингу не має ніякого відношення. "Це не політичний протест. Я, наприклад, представляю незалежних адвокатів Угорщини, глава Національної служби правового захисту Угорщини. Ми вийшли під посольство України з вимогою скасувати закон про освіту і припинити утиски угорської нацменшини в Україні", – сказав нам Томаш Гауді-Нодь .

В українському МЗС на акцію відреагували жорстко . " Здається , що Будапешт , всупереч нашому для багатьох оглядачів ( журналістів – Авт . ) аж надто конструктивному дипломатичному підходу – відверто заграється . Будемо рішуче протестувати і очікуємо , що влада Угорщини негайно відгородиться від цих ганебних закликів " , – написав у своєму Facebook директор політичного департаменту МЗС Олексій Макєєв .

Російський слід. Якщо не заглиблюватися в суть конфлікту Києва та Будапешта, можна з упевненістю сказати, що в діях Угорщини чітко проглядається рука Кремля. І, на думку угорських політиків, в цьому є частка правди, оскільки російські ЗМІ активно використовують цю тему в своїх інтересах. Але не можна не враховувати і те, що аналогічні мовні скандали у Угорщині спалахували і з іншими країнами, наприклад з Сербією і Румунією. І ось чому: питання захисту нацменшин за кордоном завжди було і буде в топі порядку денного будь-якого угорського уряду. Якщо простежити риторику угорських політиків, можна побачити одну загальну закономірність. Всі вони, так чи інакше, апелюють до сильної Угорщини в межах до 1918 року. А офіційний Брюссель, до речі, називають окупантом, як свого часу радянську владу. Правда, це по більшій мірі пов'язано з жорсткою позицією Будапешта щодо мігрантів і критику Брюсселя на адресу Будапешта за його власний закон про освіту.

"Орбан (прем'єр Угорщини Віктор Орбан – Авт.) каже про Угорщину як про набагато більшу країну, ніж це насправді є (сьогоднішня Угорщина це третина історичної Угорщини, а населення – 2/3 від загального числа угорців до втрати територій в результаті Першої і Другої світових воєн – Авт.). Він позиціонує себе сильним лідером країни, яка була набагато більшою, ніж зараз, але, за його словами, угорці повинні себе вести так, як ніби вони велика країна (ніби у них не забрали території в результаті двох воєн – Авт.). Саме тому будь-яке питання, що стосується угорських нацменшин дуже чутливе, і угорський парламент завжди використовує це як політичну карту", - говорить Сюзанна Желені.

"Це можна назвати національною ідеєю Угорщини. І на цьому вміло грають політики. Я не думаю, що до виборів у квітні позиція Будапешта по українському закону про освіту зміниться. Риторика буде такою ж жорсткою. А ось після виборів, думаю, градус напруги дещо знизиться

Як і Польща, критикуючи Україну, за словами Варшави, за культ Бандери і ОУН, Угорщина апелює до націоналістичної риторики. Тільки в Угорщині правляча партія "Фідес" ще й грає на електоральному полі праворадикальної проросійської партії "Йоббік". З іншого боку, за словами експертів, Орбану і "Фідес" в якійсь мірі вигідне існування "Йоббіка". Їх завжди можна звинуватити у зв'язках з Кремлем, відволікаючи при цьому увагу народу від власних не менше дружніх відносин з Москвою. Яскравий тому приклад – кримінальна справа проти члена "Йоббіка" Бейли Ковача. Ще в 2015 році його звинуватили в шпигунстві на користь Москви, але з тих пір справа так нікуди і не зрушила.