Військовий експерт розповів, навіщо Росія влаштувала блокаду Азовського моря

Наразі в Азовському морі перебувають 14-15 кораблів берегової охорони ФСБ, яку підсилили кількома кораблями з Каспійської флотилії. У України ж там фактично нічого немає: є прикордонні війська, берегова охорона, зараз створюватиметься ще одна бригада морської піхоти. Але ракети там і не потрібні, оскільки Азовське море дуже маленьке, прострілюється української артилерією, яка може спокійно знищувати російські кораблі з берега. Але на військову ескалацію ситуації Росія не піде. Про це в бесіді з сайтом "Сьогодні" на 28-му Економічному форумі в польській Криниці-Здруй сказав замдиректора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь. 

За словами експерта, корабельний склад РФ в Азовському морі старий, там кораблі, яким вже по 50 років. З нового там тільки два нових кораблі і, можливо, кілька катерів.

"Росіяни ж намагаються не афішувати ці свої дії, вони навіть протоколи про затримання капітанам не виписують. Вони кажуть, що просто зупинили, тому що просто їм потрібно було перевірити дані про цей корабель. Я завжди кажу, давайте спробуємо конвоювати наші громадянські та іноземні судна військовими кораблями. Насправді в морському праві військовий корабель – це територія іншої держави. Якщо ви "чіпаєте" якийсь корабель з військово-морським прапором, буде ще одна відкрита агресія Росії проти України. Якщо росіяни спробують почати силові дії проти українських військових кораблів або кораблів прикордонних військ, це буде акт агресії, програшна ситуація для Росії і ще один позов до суду", – вважає Михайло Самусь.

На питання, "Чому Росія зараз це робить?", експерт відповів, що, на його думку, головна причина в тому, що РФ хоче змусити Україну сісти за стіл переговорів і визнати можливість обговорення Криму.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Росія хоче вести переговори не про можливу деокупацію і повернення Криму Україні, а щоб Київ, наприклад, в обмін на Донбас "визнав" Крим. Тиск в Азовському морі може бути також пов'язаний з тим, щоб змусити Україну відновити водопостачання в обмін на те , що Росія зніме блокадні дії", – зазначив експерт.

У статті "Загострення в Азовському морі: чому Україна проспала повзучу анексію Азова Росією"сайт "Сьогодні" вже писав, що Росія стала масово зупиняти як українські, так і іноземні судна перед Керченську протокою, не пропускаючи їх в порти Азовського моря.

Деякі українські експерти пропонують розірвати з Росією договір про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки від 2003 року, за яким "питання, що відносяться до акваторії Керченської протоки, здійснюється за угодою між сторонами.

За словами Михайла Самуся, насправді цей договір не скасовує дію міжнародного морського права. Документ підписували відразу після конфлікту навколо Тузли, який повинен був створити умови для розмежування кордонів в Азовському морі та розмежування фарватеру кордону в Керченській протоці.

"Це повинно було бути в наступному договорі, який так і не був підписаний, але Росія все заблокувала, їм це не потрібно. Вони вважають, що всі питання, як і написані в цьому договорі, Україна і Росія вирішуватимуть шляхом переговорів. Але підкреслю: цей договір не скасовує дії міжнародного права, тому Україна має право говорити про 12 миль територіальних вод, і має право подавати до міжнародного трибуналу з морського права ООН", – підсумував експерт.

Нагадаємо, сайт "Сьогодні" писав, що проблему фактичної блокади Азовського моря Росією Україна підніматиме на Генасамблеї ООН наприкінці вересня. За словами постпреда України в ООН Володимира Єльченка, є такі органи ООН, які створені в рамках Конвенції ООН з морського права, – Міжнародний трибунал з морського права в Гамбурзі і Міжнародний орган з морського дна (міжнародна міжурядова організація, створена в 1994 році країнами-учасницями Конвенції ООН з морського права – Авт.) зі штаб-квартирою на Ямайці. 

"У нас є ціла низка засідань ще в цьому і вже в наступному році в рамках цього органу, де ми плануємо підняти всі ці питання, а можливо навіть сформулюємо їх в документах, які там розробляються, щоб вони вже враховували ситуацію, яка складається навколо Криму і перш за все в Азовському морі. Це питання, які стануть і вже стали частиною наших позовів, які ми подали до Міжнародного суду ООН", – заявляв Володимир Єльченко.