Вичавили за максимумом: як Україна боролася в ПАРЄ

У четвер Україна здобула чергову перемогу над російським агресором на міжнародній арені. Парламентська Асамблея Ради Європи за підсумками дебатів на тему агресії Росії в Азовському морі 103 голосами ухвалила резолюцію, що відповідає інтересам нашої держави. Проти проголосували лише троє європейських парламентаріїв, 16 утрималися.

Дебати з далекосяжними наслідками

Дебати в ПАРЄ, а головне – затвердження за їх підсумками резолюції важливу роль відігравали для нашої держави з кількох причин. По-перше, як розповів в інтерв'ю сайту "Сегодня" напередодні голова української делегації в Парламентській Асамблеї Володимир Ар'єв, важливою була реакція цього міжнародного органу як така.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

 "Така структура, як Парламентська Асамблея Ради Європи, теж повинна надати свою оцінку діям Росії. Чим більше буде одностайності в питанні агресії Росії проти України, тим більше Росія залишатиметься в меншості, в міжнародній ізоляції", – зазначив Володимир Ар'єв.

По-друге, ключовим завданням України сьогодні залишається звільнення полонених моряків, захоплених Росією 25 листопада внаслідок агресії в Керченській протоці. Нагадаємо, самі моряки і наша держава вважає їх військовополоненими, в той час як Росія розглядає їх як правопорушників: моряків звинувачують за "кримінальною" статтею в незаконному перетині кордону, скоєному групою осіб за попередньою змовою. Визнання полонених моряків військовополоненими на міжнародному рівні серйозно зміцнило б позиції захисту і сприяло б їх звільненню. У перспективі ж – надає серйозні аргументи українській юстиції при подачі позовів до міжнародних судів за фактом військової агресії Росії в Керченській протоці.

Бої за резолюцію

Українська делегація дуже серйозно підійшла до питання дебатів. У Страсбург разом з депутатами поїхали родичі полонених моряків і їх адвокат Микола Полозов. У день дебатів рідні військовополонених роздавали євродепутатам в кулуарах ПАРЄ зворушливі жовто-блакитні кораблики, закликаючи підтримати Україну.

Очевидно, що велике значення дебатів надавали і в стані-агресора: висвітлювати сесію прибули російські віп-пропагандисти з телеканалу "Росія", телеканал проводив неодноразові включення з сесії, намагаючись переконати російську аудиторію, що нічого, звичайно, в українців не вийде.

Втім, основні баталії за Азов розгорнулися в форматі "офф-рекордз". Формат дебатів в ПАРЄ передбачає, що власне дебати – лише невелика частина дискусії навколо того чи іншого питання. До зали виносять вже готовий проект резолюції, і випадків, коли документ змінювався за підсумками дебатів, не так багато. Тому невеликі, але важливі бої навколо проекту розгорталися напередодні.

На початку поточного тижня на засіданні Бюро ПАРЄ Україна домоглася, щоб дебати відбулися, причому відбулися в форматі, який передбачає затвердження резолюції. Другим важливим плацдармом став розгляд проекту резолюції в політичному комітеті ПАРЄ. Як розповів Володимир Ар'єв, для України важливо було не опустити правок, які могли б нівелювати суть проекту. Але не менш важливим для України було домогтися затвердження своїх правок.

Таких, за словами народного депутата Олексія Гончаренка, було три. Дві з яких – про згадку в документі Конвенції ООН з морського права і Женевської конвенції 1949 року – були ключовими. І Україна змогла провести ці правки.

Втім, згадка Женевської конвенції була все ж компромісом. Спочатку Україна домагалася прямого визнання в тексті документа українських моряків військовополоненими. У свою чергу, союзники Росії в політичному комітеті виступили категорично проти навіть натяків на таке формулювання. У підсумку української делегації довелося діяти обхідними шляхами. "Кваліфікували українських моряків як військовополонених через Женевську конвенцію", – написав у Facebook Володимир Ар'єв.

Засудили і закликали

Крім закликів до Російської Федерації надавати допомогу захопленим українським морякам відповідно до вимог міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, в резолюції міститься вимога негайно звільнити українських моряків. ПАРЄ також висловила всебічну підтримку дипломатичним зусиллям держав-членів Ради Європи звільнити моряків.

Також в тексті документа міститься заклик до Росії забезпечити свободу судноплавства в Азовському морі і Керченській протоці, згідно з Конвенцією ООН з морського права, а також україно-російською угодою 2003 року про національні використання Азовського моря і Керченської протоки.

У ПАРЄ засудили застосування Росією військової сили проти українських кораблів та їх екіпажів, а також закликали Москву утриматися від кроків, які можуть загострити ситуацію в регіоні. У резолюції ще раз підтверджена територіальна цілісність України в її визнаних світовою спільнотою межах.

Нарешті, Асамблея засудила незаконне будівництво моста через Керченську протоку і висловила стурбованість обшуками на українських і міжнародних судах в Азовському морі і Керченській протоці, які проводили російські прикордонники. Також резолюцією було підтримано пропозицію Німеччини і Франції щодо моніторингу проходження суден через Керченську протоку і пропозиція Європарламенту щодо розширення мандату моніторингової місії ОБСЄ на Азовське море.

Уроки історії для Заходу

В цілому, швидше за все, затверджений текст – це максимум, що могла вичавити Україна на такому міжнародному майданчику, як ПАРЄ. Хоча, звичайно, нам хотілося більшого. Українська делегація до останнього боролася, щоб Асамблея визнала моряків військовополоненими, а агресія Росії в Азовському морі була названа агресією, а не "загостренням напруженості". Наприклад, народний депутат Олег Ляшко, виступаючи з трибуни ПАРЄ, назвав резолюцію "лицемірною".

"У резолюції, фактично, лицемірство. Тут немає ключового визнання захоплених військовослужбовців військовополоненими. Ви шукаєте різні слова, щоб уникнути визнання російської агресії, визнання військовополонених, визнання того, що фактично міжнародна політика і міжнародні договори у випадку з Росією не діють", – зазначив український політик, звертаючись до європейських колег.

Але треба розуміти, що в ПАРЄ, на відміну від того ж Європарламенту, ніколи не було одностайної підтримки України. Позиції симпатиків Кремля в цій структурі досить сильні. ПАРЄ, наприклад, вже стрибнула вище голови, відмовившись в минулому році змінювати свій регламент, що дозволило б повернутися в Асамблею російської делегації.

Важливо вже те, вважає політичний експерт Олег Петровець, що дебати відбулися і резолюція ухвалена.

"І хоча такий документ не має імперативної сили, але це ще один шанс нагадати про нас на світовому рівні. Крім того, це робота на майбутнє, адже такі речі цілком можуть бути нам корисні в майбутніх міжнародних судах", – зазначив Олег Петровець в коментарі сайту "Сегодня".

Експерт з питань національної безпеки і оборони Українського інституту майбутнього Іраклій Джанашия, в свою чергу, відзначає, що більш жорстку реакцію Заходу на агресію Росії на Азові стримує відсутність мотивації йти на відкритий конфлікт з РФ.

"Очевидно, що для нас підтримка, яку нам надає Захід, є недостатньою. Захід, в свою чергу, несерйозно ставиться до російської загрози, в тому числі загрози самому Заходу. Виходячи з того, що на даному етапі РФ не здатна (або, точніше, не стане) будь-яким чином серйозно шкодити Заходу ... З цього можна зробити висновок, що уроки історії в Європі не засвоїли. Адже на очах повторюються помилки, зроблені Лігою Нації щодо нацистської Німеччини при поділі Чехословаччини", – зазначив експерт в коментарі сайту "Сегодня"