"Закон Окуєвої": щит для свідка чи ілюзія

До НАБУ, САП, ГБР, інших мегаструктур,  які ніяк, правда, не запрацюють на повну силу, в Україні може народитися ще одна. Ті, хто її ініціюють, вважають, що ідея давно витала в повітрі і продиктована суворою правдою життя. Аналогічні органи довели свою ефективність в США, Італії, Німеччини і не тільки там.

Це – Національна служба захисту свідків і потерпілих. Скорочено – НСЗС (потерпілі чомусь з абревіатури випали). Її створення передбачає розроблений групою народних депутатів законопроект "Про гарантування безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві".

Документ був розглянутий профільним парламентським комітетом законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності ще в червні нинішнього року. Очікувалося, що перше читання він пройде у вересні. Однак законопроект і в жовтні відтіснили інші.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Один зі співавторів, народний депутат Антон Геращенко, запевнив "Сегодня", що обов'язково намагатиметься внести документ до порядку денного сесії Верховної Ради вже на цьому тижні.

Процес прискорили резонансні злочини

У діяльності і давно існуючих в Україні правоохоронних органів (СБУ, ГПУ), і нових (Нацполіція, НАБУ, САП, ДБР) позначилася серйозна проблема – захист учасників кримінального судочинства.

Спецпідрозділи, на які покладено цю функцію, там є. Однак займаються вони, як правило, тільки фізичною охороною і супроводом осіб і членів їх родин, яким загрожує небезпека. Реально це не убезпечує і не рятує від терактів, збройних нападів, підривів автомобілів, інших злочинних посягань.

Розробники закону зазначають: в минулому році довготривалі заходи захисту застосовувалися приблизно до 300 осіб, чверть яких є не свідками, а суддями і правоохоронцями. На кожному, кого охороняли, виділялося 4-6 фахівців-професіоналів.

Тобто гарантування безпеки однієї людини обходилося державі мінімум в 1,5 млн грн на рік. В цілому ж тільки на особисту охорону, без урахування витрат на захист майна, з бюджету щорічно виділяється величезна сума – до півмільярда гривень.

Але йдеться не тільки про гроші. В процесі розслідування важливих та особливо важливих справ будь-який свідок, потерпілий, співучасник опиняється перед вибором: надати свідчення проти основних фігурантів в особі відомих політиків, олігархів-мільярдерів, кримінальних авторитетів чи відмовчатися. Сказане може коштувати надто дорого. Перед загрозою помсти простіше забрати слова назад, заявивши, що свідчення були здобуті незаконним шляхом. Люди відмовляються від свідчень, бо держава не в змозі ні захистити, ні убезпечити.

Тим часом в розвинених країнах Євросоюзу, включаючи Латвію, Естонію, в цьому плані накопичено чималий досвід. Наші народні обранці і пропонують імплементувати досягнуті за кордоном напрацювання у вітчизняне законодавство. До появи законопроекту №8457 доклали руку також експерти Європейської консультативної місії в Україні.

Обличчям до проблеми змусили повернутися тяжкі резонансні злочини останніх років – вбивства журналіста "Української правди" Павла Шеремета, екс-депутата Держдуми Росії Дениса Вороненкова, учасниці бойових дій на Донбасі Аміни Окуєвої, і не тільки їх. Всупереч очікуванням суспільства, злочини не розкриті, зло не покаране.

Автори, до речі, запропонували назвати закон ім'ям Окуєвої, яка загинула рік тому від рук кілерів.

- Аміну знав особисто, їй була виділена поліцейська охорона – супроводжували двоє озброєних пістолетами чоловіків, – каже Геращенко. – Але це швидше заважало, ніж захищало. Окуєва і її чоловік не хотіли, щоб охорона перебувала з ними постійно, і відмовилися від неї ... Втім, будь поліція охорони на тому залізничному переїзді в автомобілі, вона теж потрапила б під обстріл і загинула разом з Аміною ... Тому ми і говоримо сьогодні про новий закон і Національну службу, яка відповідатиме за високопрофесійний і ефективний захист свідків. Все має бути передбачене, відпрацьоване, скріплене документально – чого може і не може робити особа, яку охороняють, з ким і як має право спілкуватися, а з ким ні за що, по яких маршрутах, в який час переміщатися, яких і коли уникати, і таке інше. Тільки так можна максимально убезпечити людину, його родину, найближчих родичів від протиправних дій ...

Депутат переконаний: якби була в Україні така служба – Окуєва була б жива:

- Вона жила б не там, де її було легко вистежити, а на зйомній квартирі в зовсім іншому районі, про який мало хто знав, їх з чоловіком інструктували б щодо користування мобільними телефонами, тому що з великою точністю за ними можна відстежити місцезнаходження людини ... Це не просто комплекс заходів і дій, а ціла наука про те, як грамотно захистити особу, над якою нависла загроза.

Або, припустимо, в ході досудового слідства важливий свідок надав серйозні свідчення. Не відмовився від них і в процесі, проявивши твердість, принциповість. Ризикуючи, між іншим, і своїм життям, і здоров'ям близьких. А що далі?

На думку авторів закону, функцію захисту має взяти на себе добре підготовлена, незалежна, як у тих самих європейських країнах, спеціальна служба – НСЗС. При необхідності людині роблять пластичну операцію, змінюють зовнішність, видають нові установчі документи, надають допомогу в придбанні нового житла, місця роботи, служби.

Геращенко посилається на досвід Італії. До початку 90-х там безроздільно правила бал мафія, її боялися як вогню, не кажучи вже про сміливість виступити проти ватажків в суді. Трагічна загибель непримиренних борців з "Коза-ностра" Джованні Фальконе і Паоло Борселліно (чиїми іменами на знак всенародного визнання назвали аеропорт Палермо) змусила піти на найжорсткіші заходи щодо мафіозних угруповань та їхніх лідерів. А також розробити державну програму захисту свідків. Зараз під її крилом знаходиться понад 5000 осіб. Їм допомагають змінити зовнішність, прізвища, місце проживання, переїхати за кордон, тільки щоб не піддавати ризику.

- Завдяки таким серйозним крокам Італія перемогла п'яту владу, – говорить депутат. – Своя Нацслужба захисту свідків і потерпілих, впевнений, буде і в Україні. Вона стане опорою правоохоронним органам у боротьбі з оргзлочинністю, посадовими особами різного рівня, іншими фігурантами, а для учасників кримінального судочинства – надійним щитом, за яким ті будуть відчувати себе в безпеці.

Вона говорила, що охорона більше заважає, ніж захищає, і відмовилася від неї незадовго до своєї загибелі

Постраждав за ... співпрацю

Найганебнішим випадком програми захисту свідків в Україні став скандал з викриттям банди міліцейських перевертнів Ігоря Гончарова ("Сегодня" в різні роки чимало про неї писала). Нагадаємо, Юрію Нестерову, який добровільно пішов на співпрацю зі слідством і завдяки чиїм свідоцтвам фактично розкрили злочини цього угруповання, погрожували, його намагалися вбити, надали охорону, ховали в безпечному місці. Але коли дійшло до суду, засудили до ... 6 років позбавлення волі, прирівнявши до тих, кого він викрив. Ось такий, з дозволу сказати, захист ...

Буде непросто. Але почати треба

На думку діючих співробітників Національної поліції, з якими ми спілкувалися, така структура потрібна.

- При обов'язковій умові – як абсолютно аполітична, автономна служба, яка не підкоряється СБУ, МВС, ГПУ і ні в чому від них не залежить, – вважає керівник відділу оперативних розробок Нацполіціі Богдан Качмар.

Йому з колегами не одноразово доводилося продумувати і реалізовувати схеми захисту важливих свідків, спираючись на передбачені законодавством заходи.

- Припустимо, хтось надав серйозні свідчення і через це вважає об'єктивною загрозу своєму життю або членам родини, – продовжує оперативник. – Він пише заяву, де викладає суть, слідчий на цій підставі виносить постанову, і людину беруть під захист. Якщо свідку небезпечно з'являтися в суді, його можуть заслухати дистанційно, в режимі відеоконференції, або в закритому засіданні, під зміненими установчими даними, про що слідчим також виноситься постанова ...

Життя підкидає свої сюрпризи. І учасники кримінального судочинства відмовляються від свідчень, змінюють їх – саме через тиск, погрози, шантаж, підкуп. Але коли людина розуміє, що надійно захищена державою, упевнена, що вона подбає про неї, про родину, такого не станеться.

Наш співрозмовник, який присвятив захисту свідків кандидатську дисертацію і розробляв практичні рекомендації для колег з інших відомств, згоден, що італійський досвід можна застосувати і у нас.

НСЗС покликана стати дієвим інструментарієм впливу на боротьбу з організованою злочинністю і захисту учасників кримінального судочинства, але не іграшкою в руках політиків, вважає директор Інституту аналізу та прогнозування Юрій Лісничий.

- Навіть розголошенню конфіденційної інформації про деяких фігурантів не завжди вдається перешкодити, а нерідко витік допускається навмисне, що не йде на користь розслідуванню, і справа розсипається ще до суду, – говорить він. – Приклад – скандальна історія з агентом Катериною, яку розсекретили, порушивши таємницю слідства.

Лісничий прогнозує непростий шлях проходження законопроекту у Верховній Раді, неоднозначну реакцію на нього депутатів.

- Створити інституцію, здатну працювати по-європейськи, максимально убезпечити свідків від реалізації загроз, розправи, відпрацювати легенду, надавши нові документи, громадянство іншої країни, з кондачка не вдасться, та це й не потрібно, – додає експерт. – Але починати треба.

Історія: нове – це добре забуте ...

Цікаво, що закон, дуже схожий на той, про який йдеться, в Україні ... вже був. Його ухвалили чверть століття тому, в 1994 році. Причому називався так само. Ми опитали високопоставлених у минулому керівників МВС, що в ньому було добре і погане.

- Пригадую випадок, пов'язаний з розгромом небезпечної банди "Башмаків" в Криму, – каже екс-держсекретар МВС генерал Олександр Гапон. – В ході операції був розшифрований впроваджений нами в банду дуже цінний розвідник. Щоб уникнути розправи розглядалася можливість зміни йому зовнішності. Але потім видали новий паспорт і переселили в інше місто, де працевлаштували. Членів родини теж вивозили. І всім зберегли життя ...

Були й приклади іншого порядку, коли людей втрачали:

- У Донецькій області велике злочинне угрупування допоміг викрити наш негласний агент. Його затримали і помістили в СІЗО – як співучасника. Звідти просочилася інформація, що цього важливого свідка готуються прибрати. Потрібно було терміново приймати контрзаходи. Зв'язався зі старшим офіцером – куратором цієї справи. Поділився тривогою. Той заспокоїв, мовляв, так заховали ми його в надійному місці, у в’язниці не дістануть ... Розмова стлася вранці в суботу. А через дві доби, в понеділок, в приймальні міністра зіткнувся з тим офіцером – на ньому лиця не було. "Звідки ви знали?" – "Що?" – "Мертвий. Убили в камері". Злочин не розкрили. А важливого свідка втратили ...

У службовій біографії генерала Юрія Вандіна і в СБУ, і в МВС було чотири випадки, коли доводилося терміново ховати важливих свідків, і кожного разу це супроводжувалося великими витратами:

- Один епізод виявився дуже вдалим: людина мала родичів в Німеччині, і ми допомогли оформити документи для виїзду туди на ПМП, дякувати за сприяння німецьким колегам, – розповідає Вандін. – За іншими епізодами були проблеми. Людей доводилося зривати з насиджених місць, вони втрачали зв'язок, змінювали звичний спосіб життя ... Отримати нові документи – найпростіше. Знайти нове місце проживання, роботу, працевлаштувати дружину, дітей віддати в ясла, сад, школу – в сотню разів складніше. Цим хтось має займатися! І це вимагає дуже великих грошей. Свідок, якого сховали в іншому місті, через півтора року не витримав: "Нехай краще бандюки вб'ють, але тепер не можу – родину втратив, друзів немає, родичі забули ...".

Під час роботи на різних посадах в міліції доводилося займатися захистом свідків і генералу Володимиру Бедриківському. Зараз він керує департаментом координації роботи правоохоронних органів ГПУ.

- Практика показує: хто віжкриває і розслідує кримінальні виробництва, той гарантує і безпеку свідків, – ділиться Бедриківський. – Але незалежно від того, які спецпідрозділи у цьому задіяні, крім фінансування, треба мати на увазі і рівень професіоналізму, і соціальні гарантії – як для співробітників цих підрозділів, так і для підзахисних. Старий закон, очевидно, вже не відповідає реаліям сьогодення. Але тоді паралельно з новим необхідно вносити корективи і в КПК, інші кодекси, щоб не робити цього під час того, як будуть розкриватися ті чи інші прогалини в законодавстві і вся робота загальмується ...

Без добре підготовленої законодавчої бази, без урахування думок практиків найкращий закон пробуксовуватиме, а виконавці – балансуватимуть на вістрі бритви, переконаний перший керівник кримінальної розвідки і один із засновників Управління по боротьбі з оргзлочинністю полковник міліції Валерій Кур.

- Зазнав це на собі, тому що доводилося не тільки захищати від розправи і переховувати свідків, але нерідко ще й відчувати пресинг з боку своїх же колег, – з гіркотою ділиться український "комісар Каттані". – Сили вони витрачали даремно, бо нічого не домоглися, хоча нерви пошарпали неабияк – проводили якісь перевірки, намагалися на чомусь підловити ... Багато всякого було ... Але не вийшло ... Свого часу підрозділи УБОЗ розігнали. Це була велика помилка. Зараз її виправляють. І в структурі Нацполіціі фактично відродили аналогічну структуру. Під іншою назвою, хоча функції, по суті, такі самі. Сподіваюся, якщо новий закон буде ухвалений, керівникам і співробітникам нічого порушувати не доведеться, захищаючи учасників кримінального судочинства. Тому що в старому такі лазівки залишалися ...

За новий закон виступає і Тарас Семків, керівник відділу адмінреформи Генпрокуратури:

- Документ, ухвалений Верховною Радою в 1994 році, не відповідає викликам сучасності, – вважає він. – Потребують перегляду і такі складові, як коло осіб, уповноважених ухвалювти рішення про застосування заходів безпеки та захисту свідків, суть застосування і припинення таких заходів, інші аспекти ... Вважаю, що НАБУ, ГБР, Нацполіція в перспективі повинні забезпечувати короткострокові заходи захисту учасників кримінального судочинства. А довгострокові, навпаки – спеціалізований орган. Ключова ж роль в ухваленні рішення про захист свідка, на мій погляд, має бути закріплена за прокуратурою. На яку покладено обов'язок підтримання обвинувачення, оцінка важливості показань свідка в суді, ризики його життю і здоров'ю.

Максим Курочкін. Йому погрожували як обвинуваченому і ... застрелили прямо на порозі суду

Нацслужба очима авторів: новий паспорт, пластика, переїзд ...

НСЗС пропонується наділити широкими правами і повноваженнями аж до статусу окремого органу виконавчої влади з правом проведення оперативно-розшукової діяльності – тобто використання зовнішнього спостереження, прослуховування телефонів, негласного проникнення в житло та іншого (такого права у НАБУ, наприклад, немає).

Передбачена двоступенева програма захисту: перша здійснюється відповідно до підслідності СБУ, ГБР, НАБУ, Нацполіціі, податкових, пенітенціарних органів, керівництва СІЗО, друга – власне НСЗС.

Між особами, що підпадають під програму, і органом, що забезпечує захист, полягає добровільна індивідуальна угода про взаємодію (у випадку з НСЗС – меморандум).

Хто має право на гарантування безпеки

• особа, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання в ОПГ;
• свідок, потерпілий, чиї показання критично важливі для вирішення справи в суді;
• особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або співпрацює з цим органом, також на умовах конфіденційності;
• підозрюваний, обвинувачений, засуджений, які активно сприяють виявленню, попередженню, припиненню кримінальних правопорушень;
• близькі родичі та члени родин зазначених осіб.

Заходи гарантування безпеки

Перший ступінь:

• фіззахист;
• видача спецзасобів індивідуального захисту та оповіщення;
• забезпечення конфіденційності даних про особу;
• прослушка, візуальне спостереження;
• закрите судове засідання, в тому числі із застосуванням засобів, які унеможливлюють ідентифікацію особи.

Другий ступінь:

• фіззахист;
• захист житла;
• страхування майна;
• заміна документів;
• зміна зовнішності;
• зміна місця роботи (навчання);
• тимчасове переселення, в тому числі за межі України;
• зміна місця проживання, в тому числі за кордон;
• забезпечення конфіденційності про особу;
• закрите, із застосуванням засобів, що не дозволяють ідентифікувати особу, засідання суду.

Статус і штат  НСЗС

Центральний орган виконавчої влади, штатна чисельність – 250 осіб.

Зарплата: від 35 тисяч до 200 тис. грн щомісяця (без премій).