Олексій Росовецький
Заступник Подієвого лідера Сьогодні Рівно шість років тому, 16 березня 2014 року, відбувся так званий референдум за приєднання Криму, влаштований Росією. Як відбувалася окупація Криму – починаючи від звернення глави тодішнього кримського парламенту до Путіна і закінчуючи морським боєм за останній корабель, військовий тральщик "Черкаси", що не здався ворогові, – читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".
Як козаки "розгойдали" Крим, а "зелені чоловічки" – окупували
Поки в Києві 20 лютого 2014 року гриміли вуличні бої, глава кримського парламенту Володимир Константинов заявив, що не виключає відокремлення Криму від України в разі загострення ситуації в країні.
Водночас у Криму для "захисту" півострова об'єдналися "козаки". Рішення про об'єднання було ухвалене на нараді в Севастополі, і одним з перших кроків штабу стало створення загонів самооборони. Крім того, так звані кримські козаки розраховували на підтримку Чорноморського флоту РФ.
"Якщо раніше між козацькими організаціями були суперечності і розбіжності, то на тлі останніх подій вони нівелювалися. Козаки не залишаться осторонь", – заявив начальник пресцентру Єдиного козацького штабу Юрій Першиков. – Ми збираємося захищати Крим, автономну республіку, а не політиків і депутатів".
Саме проросійськими козаками були організовані заворушення під час мітингів у Сімферополі. 27 лютого по допомогу до медпрацівників звернулися 30 осіб, які отримали травми під час зіткнень на мітингу біля Верховної Ради Криму. Шестеро потерпілих були госпіталізовані. Тим часом, за даними депутата Верховної Ради Мустафи Джемілєва, під час сутичок у Криму загинули двоє людей: у літнього чоловіка стався серцевий напад, а жінку затоптав натовп. Але офіційно про загиблих не повідомляли.
В той же день виросли барикади біля будівель Радміну і Верховної Ради Криму. Збройні загарбники увійшли в парламент о 5 ранку – і передовсім вивісили на адміністративних будинках прапори Криму і Росії.
Центр міста перекрили. Перед будівлею уряду виросли барикади зі сміттєвих баків, щитів, дерев'яних палиць, ящиків та покришок.
Співробітників захопленої Ради міністрів Криму попросили не виходити на роботу. В управлінні інформаційної політики повідомили: "Будівлю Ради міністрів Автономної Республіки Крим захопили невідомі озброєні особи". Голова Ради міністрів Анатолій Могильов вийшов на переговори із загарбниками. Як пізніше стало відомо, це був російський спецназ, а 27 лютого стало останнім днем роботи уряду Анатолія Могильова.
У зв'язку з ситуацією в Сімферополі був оголошений вихідний день. Влада спробувала закрити місто: було зупинено рух автобусів міжміського та приміського транспорту, що забезпечує сполучення із Сімферополем.
28 лютого о пів на третю ночі в Севастополі захопили аеропорт Збройних сил України "Бельбек". Близько півсотні озброєних чоловіків у військовій формі без розпізнавальних знаків, озброєні автоматами Калашникова, приїхали на вокзал. Спочатку вони оточили будівлю терміналу, потім просунулися далі. Через відсутність розпізнавальних знаків їх назвуть "зеленими чоловічками".
Загарбники аеропорту не приховували, що їхня мета – не пустити в Крим керівників силових відомств України. Силове протистояння на авіабазі "Бельбек", де дислокувалася в / ч № 4515 – авіабригада під командуванням полковника Юлія Мамчура, тривало аж до 22 березня, коли авіабаза була взята штурмом.
Ранком 28 лютого ракетний військовий катер ЧФ РФ підійшов на зовнішній рейд Балаклавської бухти під Севастополем, заблокувавши вихід з бухти в море кораблям і катерам бригади Державної прикордонної служби України. Крім того, біля української прикордонної частини в Балаклаві були помічені 20 бійців ЧФ РФ.
Тоді ж, за відомостями українських прикордонників, військовослужбовці 810-ї бригади морської піхоти Чорноморського флоту Росії блокували Севастопольський загін морської охорони прикордонних військ у Балаклаві.
Того самого дня, 28 лютого, відбулося захоплення військового аеродрому в селищі міського типу Новофедорівка Сакського району. КамАЗи з "зеленими чоловічками" почали чергування в Сімферополі біля військової частини на вулиці Крейзера і в районі розташування полігону НИТКА й аеродрому ВМСУ (Саки). Були захоплені телерадіокомпанії "Крим" і "Ялта", а також кілька вузлів зв'язку "Укртелекому", через що по всьому Криму "ліг" інтернет і відключився мобільний зв'язок.
Крим під дулами автоматів
Голова МВС України Арсен Аваков заявив на своїй сторінці в мережі Facebook, що аеропорти захоплені російськими військовими, і звинуватив Росію в збройному вторгненні та окупації Криму. А голова Верховної Ради України, в. о. глави держави Олександр Турчинов заявив, що Росія реалізує в Україні абхазький сценарій.
"Росія почала неприкриту агресію проти України під виглядом навчань. РФ ввела війська в Крим і не тільки захопила парламент Криму і Раду міністрів, а й пробує брати під контроль об'єкти комунікацій і пробує блокувати місця дислокації українських військовослужбовців. Вони провокують нас на військовий конфлікт, за даними нашої розвідки, вони відпрацьовують сценарій, який повністю аналогічний абхазькому. Коли, спровокувавши конфлікт, вони почали анексію територій", – підкреслив Турчинов.
Зі свого боку в адміністрації президента РФ Володимира Путіна відповіли, що Росія не залишить без уваги звернення "голови Ради міністрів" Автономної Республіки Крим Сергія Аксьонова до президента РФ про надання "сприяння в забезпеченні миру і спокою" на території Криму.
"Розуміючи свою відповідальність за життя і безпеку громадян, я звертаюся до президента Російської Федерації Володимира Путіна про надання сприяння в забезпеченні миру і спокою на території АР Крим", – говорилося в заяві Аксьонова.
Блокування українських військових частин у Криму озброєними людьми без знаків розрізнення почалося ще вночі з 28 лютого на 1 березня. За даними на 5 березня, біля будівлі Радміну, Верховної Ради АРК, аеропортів, ключових об'єктів Збройних сил і Держприкордонслужби були озброєні люди, яких у Міноборони України офіційно назвали російськими військовими. Про це пише 5 березня сайт "Сьогодні" у своєму матеріалі "Під дулами автоматів: що блокують у Криму".
На той момент у Криму блокувалося близько 90% військових частин, повідомили "Сьогодні.ua" в медіацентрі Міністерства оборони України в АР Крим. Серед таких об'єктів – штаб ВМС у Севастополі, 36-та окрема бригада берегової оборони (Перевальне), батальйон морської піхоти в Феодосії, військово-морська база в Новоозерному, аеродром "Бельбек".
Як говорилося в повідомленні Міноборони, проросійськи настроєні люди вимикають світло, воду, блокують входи і в'їзди до військових частин. У Севастополі до однієї з військових частин не пустили родичів військовослужбовців, які намагалися передати їм харчі та предмети особистої гігієни.
Корвет ВМС України "Тернопіль" був повністю відрізаний від суші.
"Водні шляхи, якими раніше бойовому складу корвета могли доставляти, наприклад, продукти, відтепер заблокували невідомі озброєні люди", – повідомив капітан корвета Максим Ємельяненко.
Також озброєні люди перебували поряд з вісьмома об'єктами Держприкордонслужби. Це були Сімферопольський аеропорт, Азово-Чорноморське регіональне управління, Сімферопольський прикордонний загін, Севастопольський загін морської охорони, Керченський загін морської охорони, відділ прикордонної служби "Керч", відділ прикордонної служби "Сімферополь", поромна переправа "Крим" (Керченська переправа). Прикордонники при цьому залишалися на своїх робочих місцях.
"Ми під дулами автоматів виконуємо завдання з оформлення вантажів, пасажирів через державний кордон", – повідомляв перший заступник голови Держприкордонслужби Павло Шишолін.
У Криму залишалися захопленими будівлі Ради міністрів і Верховної Ради АРК. Збройні бійці в повній екіпіровці проникли в адміністративні будівлі рано-вранці 27 лютого. У цей же день рух у центрі Сімферополя було паралізовано, було закрито ряд шкіл. Біля захоплених будівель виросли барикади. Спроба підійди ближче закінчилася тим, що нові "господарі" кинули в журналістів світлошумову гранату.
Показово, що загарбники люб'язно пропускали на робочі місця депутатів та чиновників. Зокрема, безперешкодний доступ мали Володимир Константинов і Сергій Аксьонов. У захоплених будівлях проходили засідання, а очевидці розповідали про бронетранспортери, які стоять у внутрішньому дворі Радміну. Вже за традицією – вони без розпізнавальних знаків.
Згідно з даними Держприкордонслужби, станом на 7 березня в Криму було близько 30 тисяч російських військовослужбовців. Також прикордонники повідомляли, що росіяни фактично безперешкодно проводять війська через пункт пропуску "Крим".
"Практично щодоби має місце повне блокування російськими збройними силами в кількості до 150 осіб роботи пункту пропуску (склад прикордонного наряду в пункті пропуску – 15 осіб, значна частина з них жінки) для забезпечення безперешкодного провозу особового складу, зброї і військової техніки", – розповіли прикордонники.
У відомстві, однак, зазначали, що ситуація на суходільній ділянці українсько-російського кордону є більш контрольованою: охорону несли посилену, щоб не допустити "проникнення на територію України осіб, які можуть брати участь у заходах із дестабілізації ситуації в країні".
Нелегітимний "референдум"
У 2014 році 16 березня припало на неділю. Саме в цей день у Севастополі пройшов загальнокримський так званий референдум, на який винесли питання про приєднання півострова до Російської Федерації. Згідно з рішенням Верховної Ради АРК, на псевдореферендум винесені "такі альтернативні питання: 1) Ви за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації? 2) Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України?" .
Ще напередодні "референдуму" США, Канада і низка країн ЄС заявили, що не визнають результати. Як заявив міністр юстиції України Павло Петренко, на "референдумі" в Криму голосують люди під прицілом автоматів.
"Є дуже багато задокументованих фактів фактичного голосування людей, які не є громадянами України. Голосування на вулиці під наглядом військових Російської Федерації, а також відсутність будь-якого контролю за проведенням голосування. Крім того, ми бачимо заяви так званої місцевої влади, що вона практично ще до завершення "референдуму" вже встановила якісь результати", – сказав він.
Голова Мін'юсту підкреслив, що цей процес нелегітимний з погляду ні українського законодавства, ні міжнародного.
За результатами підрахунків 100% протоколів, нібито 96,77% голосів (1,2 млн виборців) був схвалений перший пункт. На підставі результатів не визнаного Україною та міжнародною спільнотою "референдуму" вже 17 березня сепаратисти на півострові в односторонньому порядку проголосили "незалежну Республіку Крим", яка 18 березня підписала з Росією договір про "входження до складу РФ".
Кримський активіст і колишній в'язень окупантів Володимир Балух розповів в інтерв'ю "Сьогодні", що так званий референдум був заздалегідь спланований росіянами. За його словами, саме в його село для організації "референдуму" не приїжджали ні "козаки", ні росіяни, а все організовувала місцева влада.
"Але швидкість, з якою все було зроблено, з якою, так би мовити, "організований" так званий референдум, – у мене немає сумнівів, що це була заздалегідь ретельно підготовлена операція", – сказав він.
Перша кров і останній рубіж у Донузлаві
Лише 18 березня Київ дозволив українським військовим у Криму використовувати зброю – коли в Криму був убитий перший український військовослужбовець, а окупація півострова, власне кажучи, вже була вирішеним питанням.
Першим загиблим – від кулі снайпера – виявився прапорщик української армії Сергій Вікторович Кокурін. Він служив у 13-му фотограметричному центрі ГУ оперативного забезпечення Збройних сил України і загинув під час штурму центру. За інформацією пресцентру Міноборони України, де уточнили подробиці снайперської стрільби в Криму, нападники були одягнені у форму російських військовослужбовців.
Сергій був убитий пострілом у серце. Ще один військовослужбовець отримав важкі травми ніг та голови від ударів кийками й арматурою. Командира частини Андрія Андрюшина захопили в полон під час штурму.
Загиблого під час штурму українського військового ховали в Сімферополі 22 березня. На церемонії прощання були присутні кілька сотень людей, серед них і делегація Генерального штабу Збройних сил України, товариші по службі, колеги, друзі та небайдужі.
Останніми трималися моряки на українських суднах. 20 березня стало відомо, що російські військові захопили корвети "Луцьк" і "Хмельницький" у Стрілецькій бухті в Криму. Близько 200 моряків, які на них перебували, вивели на суходіл.
Увесь цей час українські моряки чергували на заблокованих кораблях посеред озера Донузлав. Кораблі ВМС України були на відстані близько 700 метрів від берега, щоб запобігти захопленню їх російськими військовослужбовцями.
"Кораблі, що базуються в Новоозерному, ще тримаються. Вони вийшли на середину озера Донузлав і готові відбити спроби штурму всім наявним озброєнням. Йдеться про великий десантний корабель "Костянтин Ольшанський", середній десантний "Кіровоград", тральщики "Черкаси" і "Чернігів", а також корвет "Вінниця". На жаль, піти їм нікуди – вихід з акваторії перекритий затопленими росіянами суднами" , – повідомляв сайт "Думська" 5 березня 2014 року.
24 березня російські військові захопили український десантний корабель "Костянтин Ольшанський". Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив керівник регіонального медіацентру Міноборони Криму Владислав Селезньов.
"О 17:15 "Ольшанський" запустив дві димові завіси. До нього йде баркас РФ. О 17:21 до "Ольшанського" наблизився баркас із правого борту. З баркаса U8301 (на його кормі андріївський прапор) кричать" Здавайтеся". Чути розриви світлошумових гранат, стрільбу з автоматів. По верхній палубі переміщаються невідомі озброєні люди. Екіпаж забарикадувався у відсіках корабля. Видно людей у військово-морській формі. О 18:07 українських офіцерів вивели на корму корабля. 10 осіб екіпажу виконують гімн України. Під звуки гімну прапор України на кораблі спущено. На березі зібралися люди, вони кричать: "Слава Україні! Героям слава! "Ольшанський" – ви герої! " – написав Селезньов.
Захоплення десантного корабля "Костянтин Ольшанський" почалося ще вранці. Більшість екіпажу десантного корабля перейшла на сторону Росії, однак корабель залишався українським.
Але вже до 26 березня на півострові не залишилося жодного військового судна під українським прапором. Останній корабель, військовий морський тральщик "Черкаси" був атакований і захоплений за допомогою чотирьох суден і двох вертольотів. Про це сайту "Сьогодні" розповів старший матрос тральщика Владислав Гедюн. За його словами, команда чинила опір близько години.
"Близько години ми пручалися, боролися: з гідрантів поливали загарбників водою, стріляли в повітря з автоматів. Вони вели вогонь у носову частину корабля з великокаліберного кулемета. Також з їхнього боку була стрілянина в повітря, використовувалися світлошумові гранати. Але коли почала застосовуватися вогнепальна зброя, надійшов наказ від командування залишити верхню палубу", – передав хронологію подій Гедюн.
Подальший опір, за словами старшого матроса, став непотрібний, коли кораблю за допомогою якогось вибухового пристрою пошкодили рульове керування.
"Десант висадився на борт і захопив командний місток. Капітан третього рангу Юрій Федаш провів переговори зі старшим групи захоплення і домовився про виведення команди на берег", – розповідає Гедюн.
Історія тральщика "Черкаси" лягла в основу однойменного художнього фільму, який вийшов в український прокат 27 лютого 2020-го.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми