Жінки в армії: ЗСУ і світовий досвід

За даними Міноборони, у Збройних силах України служать більше 15 тис. жінок. Не менш 1000 з них взяли участь у війні на Донбасі. Багато з них були снайперами, були першими. І тим не менше соціологічні дослідження показують, що жінок в українській армії поки не сприймають всерйоз. Втім, міжнародний досвід свідчить про те, що від подібних стереотипів слід позбавлятися. Наприклад, в арміях різних країн – членів НАТО жінки займають найвищі керівні пости, а в Ізраїлі жінки давно служать нарівні з чоловіками – геополітичне становище цієї країни просто не залишає іншого вибору.

УКРАЇНСЬКІ СТЕРЕОТИПИ. Нещодавно керівник волонтерської організації "Центр підтримки аеророзвідка" Марія Берлінська показала соціологічне дослідження, присвячене участі жінок у війні на Донбасі. Згідно з дослідженням, понад 1000 жінок встигли повоювати в АТО (всього, за даними Міноборони, в українській армії служать 15,5 тис. жінок). Незважаючи на вклад слабкої статі в оборону країни, поспілкувавшись з 42 учасницями АТО, волонтери прийшли до висновку, що жінок в українській армії не сприймають всерйоз. "Вони фактично не допускаються до прийняття рішень ... Окремі проблеми стосуються побутових умов. Існує брак спеціалізованого медичного обладнання для жінок, взуття відповідних розмірів ... Фактично інфраструктура ЗСУ враховує потреби чоловіків, ігноруючи специфічні потреби жінок", – йдеться в дослідженні.

Такі традиції ставлять жінок, які вирішили стати в армії, в непросте становище. Одна з учасниць АТО, капітан сухопутних військ Катерина, після завершення навчання, будучи молодим лейтенантом, потрапила в частину, де служили контрактники: "Це були досвідчені мужики, 25-30 років і старше. Багато з них пройшли миротворчі місії. У такій компанії мені потрібно було змусити себе поважати. Це була щоденна копітка робота. Я розуміла, що послаблень робити не можна. Вимагала, щоб до мене зверталися тільки по імені-по батькові, розмовляла з сержантами, а з їх допомогою встановлювала авторитет серед солдатів. Мені довелося боротися зі стереотипом, ніби жінка не може командувати чоловіками".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Те, що її поважають, Катерина зрозуміла, коли їй одного разу довелося самостійно виводити батальйон на ранкову зарядку. Для початку слід було очолити пробіжку: "Як це зробити? Звичайно, особистим прикладом. Я побігла першою, задала темп, а солдати потягнулися за мною. Сержанти допомогли організувати процес".

Уміння заробляти авторитет в чоловічому колективі допомогло Катерині і в АТО, де вона служила в 2014-2015 рр. заступником командира батальйону по роботі з особовим складом. Серед мобілізованих траплялися так звані аватари. Так називали любителів спиртного. "Аватар" означає "синій" (п'яниця). Зовсім як герої однойменного фантастичного фільму, жителі планети Пандора, які теж мали синій колір шкіри. З такими було найскладніше. "Як дорослий 50-річний чоловік не розуміє, що пияцтво на війні може коштувати йому життя?" – дивується Катерина. За її словами, серед мобілізованих траплялися ще більш дивні люди: "На вигляд дивишся – звичайна людина, а при подальшому спілкуванні він тобі заявляє, що з ним розмовляє Бог. Невідомо, чи можна покластися на нього в екстремальній ситуації ".

Доводилося Катерині і надихати полохливих бійців. "Коли вони бачать, що поруч жінка, то куди охочіше йдуть виконувати бойове завдання. Варто лише сказати кільком таким людям: "Ти сильний, ти зможеш". Тоді у інших відразу спрацює перемикач: якщо може жінка, то чому не зможу я?".

Геть стереотипи. Жінок в США допустили в бойові підрозділи

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД. У дослідженні волонтерів вказується, що жінки в українській армії, як правило, є фінансистами, медиками, зв'язківцями, а також займаються логістикою. Дійсність поступово ламає ці стереотипи. Катерина знає деяких жінок-снайперів, які свідомо пішли на війну. "У них дуже високий рівень мотивації. Це дуже добре діє на чоловіків, які не бажають воювати", – зазначила капітан.

Досвід країн – членів НАТО, якому вирішила слідувати Україна, каже, що на жінок у армії можна покластися. Наприклад, міністерство оборони Німеччини з 2013 р очолює жінка – Урсула фон дер Ляйен, яка раніше обіймала цілком мирні посади міністра праці і міністра у справах сім'ї, жінок та молоді Німеччини. Жінки становлять також в арміях багатьох країн, наприклад США, Ізраїлю, Канади, Великобританії, Швеції, Данії, Норвегії, Бельгії, Франції, Швейцарії, Іспанії, Туреччини, Росії. У найбільш технологічною і сильної армії США все стереотипи по відношенню до жінок були відкинуті на початку 2016 року, коли міністр оборони Ештон Картер розпорядився допустити їх до служби у всіх бойових підрозділах, включаючи морську піхоту і війська спеціального призначення.
В американській армії зараз служать більше 200 тис. жінок (це близько 15% від загальної чисельності збройних сил США). Більше 150 дівчат загинули під час воєн в Іраку і Афганістані. Ветераном цих воєн є, наприклад, бригадний генерал Діана Холланд. У січні цього року вона стала першою жінкою, яка очолила військову академію Вест Пойнт (West Point). До навчання в Вест Пойнті жінки були допущені в 1976, але керували цим знаменитим військовим навчальним закладом досі тільки чоловіки.

Генерал Холланд, до слова, сама є випускницею Вест Пойнта. Вона служила в Іраку в 2004 році, потім двічі в Афганістані – в 2010-2011-му, а також в 2013 р (вже в якості командира бригади). "Я абсолютно не очікувала, що очолю академію. Коли почула про це, подумала, що це, може бути, помилка ... З кадетами я буду працювати так, як раніше працювала з солдатами. Потрібно спілкуватися з ними, приймати з ними їжу, відвідувати навчальні аудиторії, брати участь в тренуваннях, а також у всіх заходах там, де тільки це можливо", – описала свої найближчі плани Діана Холланд.

Кішки пустелі. Бійці ізраїльського батальйону

ПІЩАНІ РИСІ. Втім, навіть в американській армії слабкій статі необхідно завойовувати авторитет в чоловічому колективі. Як розповідають самі жінки-військовослужбовці, для цього не можна нити, кокетувати, заводити романи з товаришами по службі і взагалі потрібно вести себе, як хлопець. А ось армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) є, мабуть, єдиною армією світу, де жінок заздалегідь вважають рівними чоловікам.

Пояснюється це тим, що жінки в Ізраїлі, як і чоловіки, є військовозобов'язаними. Крихітний Ізраїль, що знаходиться в оточенні ворогів, повинен бути готовий мобілізувати для оборони якомога більше підготовлених людей. Таким чином, з 176 тис. чисельність ЦАХАЛа 34% припадає на частку жінок.

У 2004 р в ЦАХАЛі був створений батальйон, на дві третини складається з жінок. Відзнакою військовослужбовців цього підрозділу є салатовий берет. Батальйон отримав назву "Каракали" (піщані рисі). Так називають кішок, які проживають в ізраїльській пустелі, причому зовнішній вигляд самок каракали не відрізняється від зовнішнього вигляду самців. В цьому і полягає головне правило самого батальйону – в ньому не бачать різниці між статями. "Ми носимо одну і ту ж форму, одну і ту ж зброю. Якщо чоловік-солдат отримав поранення, він знає, що я віднесу його в безпечне місце. Так само і навпаки", – цитує прес-служба міноборони Ізраїлю одну з "піщаних рисей". У батальйоні прийняті строгі правила взаємин між чоловіками і жінками. Якщо між кимось виник роман, про це необхідно негайно доповісти командиру, щоб любов не завадила службі. До слова, в 2006 р в "Каракали" через любовні відносини виник скандал: один з командирів відділень був розжалуваний і поміщений на 14 днів на гауптвахту за те, що вчасно не повідомив про зв'язок зі своєю підлеглою.

Батальйон "Каракали" охороняє від терористів ізраїльсько-єгипетський кордон. Ісламісти і бойовики "Ісламської держави" не бажають зв'язуватися з жінками з релігійних міркувань. "Я не боюся протистояти терористам ІД. Це вони бояться загинути від рук жінки, тому що це суперечить їх радикальним переконанням", – цитує прес-служба IDF слова ще однієї "піщаної рисі", лейтенанта Ади.