Брексіт спіткнувся об позачергові вибори

У понеділок нескінченна історія з виходом Великобританії з Євросоюзу ознаменувалася уже звичним кульбітом під назвою "крок вперед – крок назад", або ж "топтання на місці". Євросоюз після складних і тривалих переговорів схвалив перенесення Брексіта на 31 січня. Що, зважаючи на наявність нової домовленості про угоду, нехай навіть поки не ратифікованої британським парламентом, відкривало пряму і відносно рівну дорогу до завершення епопеї. Однак у той же день Палата громад "провалила" рішення про позачергові парламентські вибори у Великобританії. Що зробило вищезгадану дорогу вже не такою прямою і не настільки рівною. На якому етапі сьогодні перебуває Брексіт і як вихід Великобританії з ЄС залежить від позачергових виборів до Палати громад – у матеріалі сайту "Сегодня".

За слідами Мей

Коли в липні нинішнього року прем'єр-міністром Великобританії замість Терези Мей, кар'єра якої була покладена на вівтар Брексіта, був обраний Борис Джонсон, історія з виходом Британії, здавалося, вийшла на фінішну пряму. Ярий прихильник Брексіта, Джонсон демонстрував рішучість та безкомпромісність у цьому питанні. "Зроби або помри" – такими словами Джонсон описав свою рішучість завершити вихід 31 жовтня – за будь-яких обставин і в будь-яких умовах. Трохи пізніше прем'єр заявив, що "швидше помре в канаві, ніж перенесе Брексіт" на нову дату. Згодом політичні опоненти не раз будуть згадувати прем'єру ці слова.

Втім, до честі Джонсона, він дійсно робив все, що міг. І навіть більше. Чого варте тільки серпневе звернення до королеви Єлизавети II з проханням призупинити роботу парламенту більш ніж на місяць – з вересня по середину жовтня. На думку опозиції, спроба призупинити роботу Палати громад була ні чим іншим, як наміром "вивести" парламент із процесу Брексіта і не дозволити депутатам зірвати вихід 31 жовтня. Швидше за все, так воно і було. Спроба, однак, не вдалася: суд визнав призупинення роботи парламенту протизаконним. А самі депутати, що відчули реальну загрозу залишитися не при владі, оперативно прийняли рішення, що забороняє "жорсткий" вихід із ЄС 31 жовтня. А також зобов'язали прем'єра просити Євросоюз про перенесення дати виходу на кінець січня – в разі, якщо до 31 жовтня йому не вдасться домовитися з Брюсселем про нову угоду і ця угода не буде ратифікована британським парламентом.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Загалом, менше ніж за два місяці до встановленої самим Джонсоном дати британський прем'єр опинився в приблизно тому положенні, в якому його попередниця Тереза ​​Мей була в листопаді минулого року. Йому необхідно було умовити Брюссель піти на поступки або ж самому піти на поступки Євросоюзу, щоб укласти нову угоду. Потрібно було знайти голоси в британському парламенті за ратифікацію угоди. Що в умовах, що склалися, було, звісно ж, неможливо.

"Турборежим" не пройшов

Проте як мінімум половина справи була зроблена. 17 жовтня Великобританія і Євросоюз досягли домовленості про нову угоду. "У нас є відмінна нова угода, яка повертає контроль – тепер парламент повинен завершити Брексіт у суботу (19 жовтня), щоб ми могли перейти до інших пріоритетів...", – оголосив результати переговорів Джонсон у своєму Твіттері. А 28 жовтня глава Євроради Дональд Туск оголосив про те, що Євросоюз зняв останню (з його боку) перешкоду для успішного завершення Брексіта, надавши Лондону чергову, третю за рахунком, відстрочку – до 31 січня 2020 року.

Але перешкоди залишилися в самій Британії. Ні 19 жовтня, ні пізніше парламент угоду прогнозовано не ратифікував. Попередньо схваливши сам факт нового договору, Палата громад відмовилася розглядати ратифікацію в запропонованому Джонсоном "турборежимі" (що, нагадаємо, дозволило б завершити Брексіт 31 жовтня). "Палата відмовилася брати участь в обговоренні важливого законопроекту всього за три дні – практично без попереднього повідомлення та аналізу економічних наслідків", – зазначив лідер опозиційної Лейбористської партії Джеремі Корбін.

А тому питання позачергових виборів у Великобританії, яке вже неодноразово піднімалося Джонсоном, знову стало вкрай актуальним.

"Гордіїв вузол" Брексіта

Таким чином, в понеділок парламент розглянув проект про проведення позачергових виборів 12 грудня. Для позитивного рішення проект повинен був отримати схвалення двох третин складу парламенту.

По суті, для кожного, хто хоч скільки-небудь уважно спостерігає за епопеєю з Брексітом, відповідь на питання, навіщо потрібні ці вибори, є очевидною. Нинішній склад Палати громад є головним "гальмом" у всій цій історії. Саме нові і нові вимоги парламентських політсил не дозволяють вийти уряду з "зачарованого кола", де вирішення однієї проблеми негайно породжує нову, а рішення, що задовольняє всіх, не існує. Навряд чи варто звинувачувати в цьому парламентаріїв, які всього лише намагаються відповідати сподіванням своїх виборців. Однак, теоретично, саме вибори нового складу парламенту могли б розрубати цей "гордіїв вузол". Причому навіть не важливо, як він буде розрубаний – чи перемогою прихильників Брексіта на будь-яких умовах, чи супротивників виходу. У будь-якому випадку епопея, від якої втомилися і в Лондоні, і в Брюсселі, отримала б шанс на завершення.

"Фактично всі, що робив Джонсон в останні два місяці, кардинально суперечило його ж принципам. Спочатку він виступав за "жорсткий" Брексіт, а зараз про це навіть не йдеться. Він робить практично те ж саме, що Мей, він зайшов у замкнуте коло і тепер намагається з нього вирватися за допомогою дострокових виборів", – зазначив в коментарі сайту "Сегодня" експерт із питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ілля Куса. "По суті, ці вибори приречені пройти під знаком Брексіта і бути, фактично, вотумом довіри виборців за той чи інший вихід із ситуації", – зазначає Ілля Куса.

За великим рахунком, це розуміють і самі британські політики. Тому затятих супротивників позачергових виборів у парламенті не спостерігається. Однак, як і у випадку з Брексітом, політсили висувають свої маленькі, але принципові вимоги. Так, наприклад, ті ж лейбористи вимагали від Джонсона гарантій того, що не буде проведений "жорсткий" Брексіт. "Ми, безумовно, підтримаємо проведення виборів, якщо можливість Брексіта без угоди буде виключена", – заявляв напередодні лідер лейбористів Джеремі Корбін.

В результаті згода ЄС відстрочити Брексіт і стала, по суті, такою гарантією. Проте лейбористи підтримувати проведення виборів 12 грудня відмовилися. А без їхніх голосів шансів на затвердження проекту не було. Що і підтвердили підсумки голосування: пропозиція Бориса Джонсона про проведення виборів 12 грудня підтримали 299 членів Палати громад при необхідних 433 голосах.

Епізод з виборами в нескінченному серіалі "Брексіт", втім, ще не закінчений. Негайно після провалу голосування Борис Джонсон заявив, що подасть у парламент новий проект. Розглянутий він буде вже сьогодні. Причому для затвердження цього разу буде потрібно не дві третини, а просту більшість голосів. Що, звісно, значно підвищує шанси на його твердження. Але є і свої нюанси: в новий проект, на відміну від попереднього, за процедурою, можуть бути внесені правки. Чим, не виключено, скористається опозиція, зробивши його в підсумку "непрохідним".

Але навіть якщо цього разу у Джонсона все вийде, не варто забувати, що вибори в грудні – всього лише шанс для остаточного вирішення питання Брексіта. Але аж ніяк не гарантія вирішення.

"Брексіт буде залежати від результатів виборів. Хто виграє вибори, той і буде вирішувати долю Брексіта. Це прискорить події, тому що буде більше визначеності. Якщо переможуть консерватори, то вони можуть провести Брексіт за своїм сценарієм, можливо, навіть без угоди. Якщо опозиція, то вони реалізують свій сценарій. Аж до повторного референдуму. Якщо ж виборів не буде, то триватиме волинка і перетягування каната, яке ми спостерігали раніше", – зазначає Ілля Куса.

Нагадаємо, раніше новини "Сегодня" розповідали, що через Брексіт британські діабетики можуть залишитися без інсуліну.