Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Ексклюзив: "Сьогодні" зустрілися з німцями, котрі відчувають "остальгію" за НДР

6 листопада, 23:59

За словами німецького журналіста Геральда Прашля, в основі німецької ностальгії лежить туга за молодістю

Реклама

"Сьогодні" продовжують цикл матеріалів "Після стіни", присвячених 30-річчю падіння Берлінської стіни і об'єднання Німеччини. Подія загальносвітового значення сталася 9 листопада 1989-го.

У першому матеріалі ми розповіли про те, як тисячі німців проривалися через стіну . У другому матеріалі було розказано про поїздку українського офіцера, який 30 років тому служив у Німецькій Демократичній Республіці, до східної Німеччини .

Цього разу "Сьогодні" розкажуть про явище, що отримало назву "остальгія".

Незважаючи на арешти, переслідування спеслужби і обмеження свободи в НДР, багато хто з тих, хто жив у соціалістичній частині Німеччини, до сих пір з теплотою згадують свою молодість. Це явище називають – "остальгія". "Сьогодні" зустрілися і поговорили з німцями, які до сих пір ностальгують за соцалізмом. Наші журналісти намагалися з'ясувати – за чим саме вони сумують.

Привітний і життєрадісний Карл зустрічає "Сьогодні" на порозі свого будинку під Берліном.

"Цей будинок мій дідусь сам побудував понад 100 років тому. Потім тут жив мій тато, а тепер тут живу я з дружиною", – каже житель східної частини Німеччини Карл Гілднер.

У будинку – велика бібліотека. Серед книг – і "Капітал" Карла Маркса.

"Але грошей тут немає", – жартує господар будинку.

Карл і його дружина Крістіане – майже півстоліття разом. Коли почали будувати Берлінську стіну, їм було по 10 років.

"Тема будівництва стіни не обговорювалася в моїй родині. Мої батьки підтримували ідеологію соціалістичної Німеччини і засуджували тих, хто втік з країни", – каже мешканка східної частини Німеччини Крістіане Гілднер.

Подружжя ніколи і не задумувалось про втечу з НДР.

"Я ніколи не намагався втекти через стіну. Я знав, наскільки це небезпечно і які це може мати наслідки для мене і для моєї сім'ї", – говорить Карл Гілднер.

Доступне житло, помірні комунальні тарифи і безкоштовна медицина. Стабільне життя соціалістичної Німеччини приваблювало Гілднерів.

"У нас була робота і ми були задоволені своїм життям. Хоча й існували певні обмеження. Але ми хотіли допомогти нашій країні стати кращою", – каже житель східної частини Німеччини Карл Гілднер.

Але паралельно з цим в соціалістичній Німеччині було й інше життя – з обмеженням свобод, переслідуванням спецслужб і численними арештами. Тисячі людей прагнули втекти з країни. Серед них і Ганс Йоахім. Каже, коли вони з дружиною написали заяву на виїзд, то фактично стали зрадниками.

"Мою дружину звільнили з роботи, за мною почали стежити, прослуховували домашній телефон. Нам натякали, що якщо ми спробуємо покинути країну, то з нашими дітьми трапиться біда", – згадує житель східного Берліна Ганс Йоахим Кюстер.

Незважаючи на очевидні мінуси життя в соцкраїнах, Гілднери згадують свою молодість тепло. Це явище в Німеччині називають – "остальгія" і навіть вивчають в берлінському музеї НДР. Тут до дрібниць відтворили життя і побут східних німців.

"Багато людей, які жили в соціалістичній Німеччині, приходять до нас в музей згадати минуле. Також до нас ходять студенти, які вивчають історію", – розповідає науковий співробітник берлінського музею НДР Марія Бартоломеус.

У музеї, зокрема, можна на реальному автомобілі тих часів – "Трабант" – проїхатися віртуальними вулицями східної Німеччини.

"Платтенбау – це панельні будинки, які будували в східній Німеччині, вони могли вмістити багато людей в обмеженому просторі", – розповідають у музеї НДР.

У музеї можна також відвідати дитячий садок з дерев'яними іграшками.

"У дитячий садок в соціалістичній Німеччині ходило близько 90% дітей. Адже всі їхні батьки багато і довго працювали", – пояснюють відвідувачам у музеї НДР.

А у відтвореній в музеї вітальні можна подивитися програми 30-річної давнини.

"Ви можете вибрати програму і подивитися новини, наприклад, за 1984 рік", – кажуть в музеї.

Інтер'єр кімнат настільки реалістичний, що відвідувачі можуть відчути дух минулої епохи.

Звичайно, приготувати на відтвореній кухні тих часів неможливо, і вода з кранів теж не тече. Але в музеї можна вибрати рецепт, наприклад борщ, роздрукувати його і забрати додому.

Ностальгують східні німці насамперед за молодістю, говорить журналіст Геральд Прашль. Він працює в німецькому журналі, популярному серед жителів східної Німеччини. До 30-річчя падіння Берлінської стіни вийшов спеціальний випуск.

"Це – останнє фото лідерів соціалістичних країн всього світу, зроблене у 1989 році. Ось тут у центрі Горбачов", – показує журналіст Геральд Прашль.

У журналі Геральд Прашль разом з колегами досліджують настрої своїх читачів – що вони відчувають через 30 років після падіння стіни.

"Ностальгують переважно ті, кому за часів існування східної Німеччини було не більше 30 років. Ці люди сумують за тими часами, коли вони були молодими", – пояснює журналіст Геральд Прашль.

Сім'я Гілднерів має невелике господарство – качки і кури. Вони до цих пір вірять в ідеї соціалізму.

"Соціалізм має право на існування. Ще сам Карл Маркс говорив, що соціалізм виникає, коли ми маємо дуже розвинений капіталізм. Я вірю, що зараз, коли капіталізм досяг свого максимуму, ми зможемо побудувати соціалізм", – каже мешканка східної частини Німеччини Крістіане Гілднер.

Крістіане зізнається – вони не просто так переїхали в тихе містечко, що в тридцяти кілометрах від столиці.

"Я відчуваю себе чужою в нинішньому Берліні. Будинки і люди стали іншими", – каже Крістіане Гілднер.

У цьому будинку Гілднери сподіваються через чотири роки відсвяткувати золоте весілля.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...