Єврокомісар з питань торгівлі: "ЄС краще підготовлений до кризи, ніж 10 років тому"

— Пані Мальмстрем, у вас відбулася низка зустрічей з представниками Верховної Ради, Кабінету міністрів. Скажіть, будь ласка, які результати?

— У мене відбувся дуже корисний обмін думками щодо наших двосторонніх торгових відносин з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом, першим віце-прем'єр-міністром Степаном Кубівим і депутатами Верховної Ради. Мене в черговий раз запевнили, що український уряд і Верховна Рада мають непохитні переконання щодо відносин з ЄС. Також вони вважають, що Угода про асоціацію і глибока і всеосяжна Зона вільної торгівлі (ЗВТ) важливі для зміцнення і поглиблення наших відносин.

Я нагадала, що Угода про асоціацію є найбільш всеосяжною угодою, яку Євросоюз будь-коли підписував з країною за його межами. Ця Угода є основним інструментом зближення України і ЄС. Вона сприяє глибоким політичним і міцним економічним зв'язкам, повазі до спільних цінностей.
Ми оцінили те, що міцні відносини між Євросоюзом і Україною настільки видимі у торговій сфері. У 2018 році ми побачили рекордний рівень українського експорту в ЄС. У Євросоюз експортували товари на загальну суму в 18 млрд євро.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Крім того, ЄС залишається найбільшим торговельним партнером України: його частка в загальній торгівлі України становить 42%.
Метою моєї зустрічі було передати Україні – як Верховній Раді, так і уряду – потужний меседж заохочення продовжувати процес реформ. Зокрема, важливо сповна скористатися часом, що залишився до парламентських виборів, щоб прийняти законодавство, пов'язане з Угодою про асоціацію і ЗВТ. Також я озвучила вагомий посил, що ЄС залишається стурбованим тим, що до цих пір діють певні торгові бар'єри, такі як заборона на експорт лісу-кругляка і податок на додану вартість (При підписанні євроінтеграційної угоди Україна гарантувала ЄС поставки свого лісу, однак всередині країни це викликало скандал, і вивіз кругляка був заморожений. – Авт.). Вони шкодять як ЄС, так і українським виробникам. Тому ми маємо намір вжити належних заходів для вирішення цих питань.

Зрештою, я підкреслила, що Євросоюз продовжує підтримувати Україну в забезпеченні стабільного, багатого і демократичного майбутнього для своїх громадян. Також ЄС залишається непохитним у своїй підтримці незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України.

— Чи є плани щодо розширення Зони вільної торгівлі між ЄС і Україною, зокрема збільшення квот для українських товарів?

— У 2017 році Україна вже односторонньо отримала додаткові квоти на період трьох років. Такий порядок буде дійсним до 2020 року. ЗВТ містить пункт про перегляд квот після п'яти років. Це повинно бути у 2021 році. На цьому етапі ЄС і Україна можуть розглянути питання розширення меж своїх торгових поступок.

Такий перегляд слід розглядати також в контексті того, як чинні зобов'язання були чи не були дотримані, а також того, чи можемо ми бути впевнені, що не з'являться нові або не залишаться старі перешкоди для торгівлі.

— Які основні проблеми в економічному співробітництві між Україною та Євросоюзом?

— Головна мета України – продовжувати впровадження Угоди про асоціацію та ЗВТ, а також не зупинятися на шляху реформ. ЄС надає і продовжить надавати підтримку у всіх сферах і секторах, щоб допомогти Україні в реалізації цього завдання. Це може стосуватися бізнес-клімату, боротьби з корупцією, верховенства права, прав інтелектуальної власності, державних закупівель. Або ж конкуренції та державної допомоги, наприклад.

Перешкоди для торгівлі, такі як заборона на експорт лісу-кругляка і закон про податок на додану вартість, є для нас очевидними проблемами, які Україна повинна вирішити і які створюють проблеми для європейських компаній.

— Коли була створена Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС, були надії, що регіональні відділення великих світових брендів переїдуть в Україну. Як ви вважаєте, чому цього не сталося і чи можна змінити цю ситуацію?

— Насправді ми помітили деякі разючі зміни в Україні. З 2015 року кількість компаній з України, які експортують в ЄС, зросла більш ніж на чверть. Це означає, що зараз свою продукцію в Євросоюз експортують понад 14 700 українських компаній. Часто експортно орієнтовані компанії є більш продуктивними і мають більший вплив на економіку, ніж компанії, не залучені в міжнародну торгівлю.
Паралельно з моменту вступу в силу Зони вільної торгівлі український експорт в ЄС зріс більш ніж утричі. Український експорт стає більш диверсифікованим: зокрема, відбувається стабільне зростання експорту продуктів сфери машинобудування та електричних приладів, продуктів харчування і напоїв.

Приведення українських норм і стандартів у відповідність з тими, що існують в ЄС, означає, що українські компанії спроможні продавати свої товари в Євросоюзі. У той же час європейський бізнес може будувати нові відносини з українськими постачальниками і партнерами, і зростання торгівлі це підтверджує.

Хоча в Україні відбулися важливі зміни, до сих пір існують сфери, які слід вдосконалити для залучення іноземних компаній та інвесторів. Йдеться про боротьбу з корупцією і корисливими інтересами, поліпшення верховенства права і створення довіри в судовій системі, а також поліпшення бізнес-середовища. Багато з цих питань Україна повинна вирішити.

— У 2014-2015 роках широко обговорювали "План Маршалла для України". Чому цей проект не реалізували і чи до сих пір є він актуальним?

— Україна залишається важливим партнером ЄС. Зміцнення стійкості України та підтримка реформ є пріоритетними. З 2014 року ЄС і європейські фінансові інститути надали Україні пакет допомоги в розмірі понад 14 млрд євро. Також в рамках Угоди про асоціацію та ЗВТ ми виділили майже 1 млрд євро допомоги у формі грантів для підтримки ключових реформ. Важливо максимально ефективно використовувати ці надані кошти, щоб поліпшити здатність України ними розпоряджатися і зробити країну більш привабливою для приватних інвестицій. Новий План зовнішніх інвестицій ЄС є ще одним інструментом мобілізації додаткових ресурсів приватного сектора.

— Зараз багато говорять про те, що у 2019 році Україна може не отримати наступні транші від Міжнародного валютного фонду. Ваші прогнози?

— Я знаю, що незабаром очікується візит оглядової місії МВФ в Україну. Я вірю в позитивні результати місії, оскільки українська влада повністю усвідомлює, наскільки важливо для країни в подальшому отримувати допомогу МВФ.
Щодо допомоги ЄС, то, дійсно, в наших програмах макрофінансової допомоги наступні платежі завжди залежать від того, як країна виконує умови ЄС, а також – чи належним чином країна реалізує програму МВФ.
Ми сподіваємося і очікуємо, що українська влада зробить все можливе, щоб перша оглядова місія МВФ досягла позитивних висновків. Це буде важливо для України і запевнить ЄС, що держава виконує програму МВФ належним чином. 

— Що ви думаєте про ризики нової глобальної кризи? Чи можливе повторення сценарію 2008 року і чи готовий до цього ЄС?

— Наш нещодавно опублікований макроекономічний прогноз передбачає глобальне уповільнення економіки у 2019 році і помірне зростання у 2020 році. Глобальний економічний спад не входить в наш основний сценарій. Втім, ризики негативного впливу на світові та економічні перспективи ЄС явно зростають.

Зокрема, ми дуже стурбовані поточною ескалацією торгового протекціонізму, який може бути дуже шкідливим для світової економіки.

Я б сказала, що сьогодні ЄС безперечно краще підготовлений до кризи, ніж десять років тому. Ми зробили серйозні кроки для зміцнення економічної політики ЄС та інститутів Економічного і монетарного союзу.

— Наскільки реальною для України є загроза регіональної кризи, пов'язаної з економічною кризою в Туреччині?

— Якщо подивитися на нинішні торгові відносини між Україною і Туреччиною, то торгові потоки все ще відносно стабільні. Український експорт до Туреччини, наприклад, тільки трохи зменшився між 2017 і 2018 роками. Почасти в цьому можна звинуватити девальвацію турецької ліри. Втім, український експорт залишається вище рівня 2016 року, тому ознак кризи в торгівлі немає. ЄС також пережив зниження експорту до Туреччини на 9%, частково в результаті девальвації. До того ж Україна ще має досить велике позитивне сальдо торгового балансу з Туреччиною.

У Туреччині величезний сусідній ринок, який близько знаходиться до України. Тому я б, швидше за, розглядала Туреччину як можливість для України розширювати торгівлю і розвивати відносини.

— Які перспективи відносин між Україною та ЄС, виходячи з можливих результатів виборів до Європейського парламенту?

— Не дивлячись на те, що ми не можемо передбачити результат майбутніх виборів до Європарламенту, а значить, і склад нового парламенту, впевнені, що прихильність ЄС до України залишиться такою ж сильною, як зараз.

Угода про асоціацію передбачає зобов'язання, які є актуальними, незважаючи на вибори – як в Україні, так і в ЄС, – і ми повністю готові продовжувати нашу спільну роботу з Україною щодо імплементації Угоди.
Безвізовий режим з ЄС полегшує контакти між нашими громадянами. Зі вступом його в силу у червні 2017 го громадяни України здійснили понад 2 мільйони безвізових візитів в ЄС, використовуючи біометричні паспорти.
Українські громадяни також користуються перевагами програм обміну з ЄС. В регіоні Східного партнерства Україна є одним з найбільших бенефіціарів програми "Еразмус+", яка надає гранти в сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту, пропонує людям можливості проводити час за кордоном і вивчати іноземну мову.

З 2014 року ЄС і європейські фінансові інститути мобілізували пакет грантів і позик на суму понад 14 млрд євро для підтримки українських реформ.

Важливо відзначити, однак, що підтримка залежить від безперервності прогресу реформ. Україна може розраховувати на сильну підтримку ЄС щодо проведення реформ, з огляду на зміцнення верховенства права, боротьбу з корупцією, підтримку макрофінансової стабільності та реформування енергетичного сектора.

ЄС продовжує підтримувати Україну в забезпеченні стабільного, багатого і демократичного майбутнього для її народу. Ми також залишаємося непохитними в нашій підтримці незалежності України, її територіальної цілісності і суверенітету. 

Угода: як Київ тримає слово

У 2014 році Україна підписала Угоду про асоціацію Євросоюзом. Мета цього міжнародного договору – поглиблення інтеграції між Україною та ЄС в таких сферах, як політика, торгівля, культура, безпека. Як за ці роки наша країна проводить реалізацію різних реформ, спрямованих на зближення з ЄС, читайте нижче.  

52%

саме настільки оцінила Україна поточний прогрес у виконанні завдань щодо виконання Угоди про асоціацію з ЄС у 2018 році. Зокрема, центральні органи виконавчої влади виконали свою роботу на 55%, інші органи державної влади – на 47%, Верховна Рада – на 40%.

більше 70%

найбільший прогрес в 2018-му був досягнутий в таких напрямках, як підприємництво (89%), сільське господарство (86%), зниження технічних бар'єрів в торгівлі (70%), соціальна політика і трудові відносини (70%).

менше 30%

найменший прогрес в минулому році – зафіксовано в наступних сферах: освіта, навчання та молодь (13%), транспорт, транспортна інфраструктура, поштові та кур'єрські послуги (15%), державні закупівлі (16%), навколишнє середовище та цивільний захист (22%).

42%

це загальний прогрес виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС у 2018 році. У тому числі центральні органи виконавчої влади спрацювали на 43%, Верховна Рада – на 28%, інші органи державної влади – на 34%.  

272 500 000

саме в такому обсязі Євросоюз надав допомогу Україні у 2018 році. Ці гроші були задіяні в наступних проектах: фінансування Фонду енергоефективності Energy Efficiency (50 млн євро), управління державними фінансами (55,5 млн євро), підтримка енергоефективності в Україні EE4U-II (54 млн євро), програма технічного співробітництва (37 млн євро ), програма ЄС для навичок "Кращі навички для сучасної України" (58 млн євро), програми сприяння міжлюдським контактам "Будинок Європи" (18 млн євро).

Товари: як ми торгуємо з Європою

За роки дії Угоди про асоціацію з ЄС Україна поступово нарощує товарообіг з європейськими країнами.

• 43% – така частка ЄС в експорті з України за 2018 й рік.
• 43 340 000 000 доларів – саме стільки склав обсяг зовнішньої торгівлі товарами України з Євросоюзом за весь минулий рік. Це приблизно на 13% більше, ніж за аналогічний період 2017 року.
• 16 400 000 000 доларів – це дані з експорту товарів з України в ЄС за січень-листопад 2018 го. В результаті експорт виріс в минулому році на 16%.
• 22 100 000 000 доларів – такий імпорт за січень-листопад 2018 року. Як результат, цей показник став більше на 11%.
• ~ 15 000 українських компаній мають право експортувати товари в ЄС. Провідними ринками для України є Польща (17%), Італія (14%), Німеччина (10%), Угорщина (8%), Нідерланди (8%).
• 3 300 000 000 – такий показник експорту за ключових п'яти послуг, що надали українські компанії європейським клієнтам у 2018-му році. Йдеться про транспортні послуги (1,118 млрд євро), послуги з переробки матеріальних ресурсів (920 млн євро), послуги в сфері телекомунікацій, комп'ютерних та інформаційних послуг (718 млн євро), ділові послуги (459 млн євро), послуги з ремонту та техобслуговування ( 61 млн євро).
• в ТОП-5 ключових товарів, які у 2018 році українці експортували в ЄС, можна включити оброблені товари, непродовольче сировину, харчові продукти, напої та тютюн, тваринні і рослинні олії, машинне і транспортне обладнання.
• 50% в структурі експорту українського АПК в ЄС складають зернові злаки. Також, за підсумками першого кварталу-2019, українці відправляють в Європу масло (17,8%), залишки і відходи харчової промисловості (8,5%), насіння олійних культур (7,3%), м'ясо та харчові субпродукти свійської птиці ( 2,7%).

Нагадаємо, раніше "Сьогодні" писали про те, що в Єврокомісії назвали "теплою" першу зустріч із Зеленським. Єврокомісар запевнив у подальшій підтримці України на шляху реформ.