Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Урок для України: чому вступ Північної Македонії та Албанії в ЄС поставили на паузу

25 жовтня 2019, 07:37

Зеленюк Крістіна

Відмова Брюсселя відкрити переговорний трек зі вступу Північної Македонії та Албанії в ЄС - це негативний сигнал Україні, яка закріпила в Конституції курс на ЄС і НАТО

Реклама

Переговори про вступ Албанії і Республіки Північна Македонія в Євросоюз поставили на паузу. Лідери ЄС вирішили перенести прийняття рішення на квітень-травень 2020 року. Франція і ще кілька країн на саміті в Брюсселі 17-18 жовтня заветували це питання, мовляв, потрібно спочатку вирішити всі проблеми з Brexit. Для Албанії та Північної Македонії це був удар. Особливо для Північної Македонії, яка заради вступу в ЄС і НАТО пішла на зміну назви країни. Європейська преса пише, що заблокувала відкриття переговорів здебільшого Франція. Після виходу Великої Британії Париж хоче стати лідером в ЄС, посунувши Берлін, навіть, судячи з усього, ціною іміджу всього Євросоюзу. З іншого боку, те, що сталося на саміті ЄС в Брюсселі 17-18 жовтня – сильний негативний сигнал іншим європейським країнам, які хочуть вступити в ЄС. Перш за все, Україні, Грузії і Молдові, які вже підписали Угоди про асоціацію і не приховують своїх євроінтеграційних амбіцій.

Довга дорога в ЄС

Офіційно європейські перспективи Західних Балкан Єврокомісія підтвердила в лютому 2018 року, опублікувавши спеціальну стратегію. У документі йшлося про те, що в ЄС до 2025 року можуть вступити Чорногорія і Сербія. За Македонії та Албанії говорилося, що "Єврокомісія готова підготувати рекомендації для початку переговорів на основі виконаних умов".

Хоча, за словами експертів і дипломатів, обіцянку прийняти країни Західних Балкан в ЄС Брюссель дав ще в кінці 90-х, як стимул перебороти наслідки кривавих воєн, які там були. Першою своє право на членство реалізувала Хорватія, вступивши в ЄС в 2013 році. На черзі – Чорногорія, яка подала заявку в грудні 2008 року, а кандидатом стала лише в грудні 2010-го; і Сербія, яка подала заявку в грудні 2009 року, а кандидатом стала в березні 2012-го.

Македонія отримала статус кандидата ще в грудні 2005 року. Але через суперечки з Грецією щодо назви (після підписання в 1991 році декларації про незалежність "Республіки Македонія", Афіни заявили, що Македонія "вкрала" назву у північної грецької області Македонія і має на неї територіальні претензії) Афіни блокували її вступ до Євросоюзу. Хоча Македонія випереджала Хорватію за виконанням критеріїв для членства в ЄС.

У минулому році суперечку між Грецією і Македонією, яка тягнулася майже три десятиліття, нарешті, вдалося вирішити. Афіни і Скоп'є підписали історичну угоду. Греція погодилася на нову назву Македонії – Республіка Північна Македонія. Незважаючи на внутрішній опір опозиції, яку підтримувала Росія, прем'єру Зорану Заєву вдалося провести конституційні зміни щодо назви країни, які відкрили Північній Македонії шлях до членства в ЄС і НАТО.

Франція сказала "ні"

На саміті в Брюсселі 17-18 грудня ЄС повинен був відкрити офіційний переговорний трек зі вступу Північної Македонії та Албанії в Євросоюз. Хоча головним питанням порядку денного зустрічі європейських лідерів був саме Brexit. Але ні в кого не було сумнівів, що рішення по Македонії та Албанії буде схвалено, оскільки всі гострі кути і історичні територіальні суперечки давно вирішені. Виявилося, що багато хто недооцінив внутрішні суперечності, які продовжують розколювати ЄС, і фактор Росії.

Напередодні візиту російського прем'єра Дмитра Медведєва до Сербії, Франція заблокувала відкриття переговорного треку щодо вступу Албанії і Північної Македонії в ЄС і спільну заяву про те, що ЄС обіцяє повернутися до цієї теми пізніше. У цьому Париж підтримали Нідерланди, частково Данія і Іспанія. "Нам потрібен реформований ЄС і реформований процес розширення, реальний авторитет і стратегічне бачення того, хто ми і яка наша роль", – цитує Еммануеля Макрона Reuters після напружених 6-годинних переговорів по Македонії та Албанії.

На підсумковій прес-конференції після саміту президент Європейської ради Дональд Туск в буквальному сенсі вибачався перед Тираною і Скоп'є. Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер і прем'єр Італії Джузеппе Конте назвали це серйозною історичною помилкою. Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що лідери ЄС можуть повернутися до цього питання в наступному році, коли в Євросоюзі головуватиме Хорватія, імовірно, на саміті ЄС-Західні Балкани в Загребі.

Ні для кого не секрет, що за півроку до провального жовтневого саміту ЄС, Еммануель Макрон презентував свою концепцію реформування Євросоюзу, яку, з застереженнями, підтримав Берлін. Інші країни-члени Євросоюзу до ідей французького президента, які, зокрема, передбачають зміну процедури розширення блоку, поставилися холодно.

Про реформу в ЄС забули до зустрічі Еммануеля Макрона і Ангели Меркель в Тулузі напередодні саміту в Брюсселі 17-18 жовтня. Там лідер Франції заявив: "Як я можу говорити французам, що все йде настільки добре, що ми будемо відкривати переговори з Албанією, коли тисячі і тисячі албанців просять притулку у Франції. Я думаю, що ми повинні реформувати цю процедуру (розширення ЄС – Авт.), яка на даний момент непрогресивна і неадаптована".

Сигнал Україні?

Вето Франції на відкриття переговорного процесу щодо вступу Північної Македонії та Албанії в ЄС шокувало багатьох не тільки в самому Євросоюзі. Осудливо висловився навіть Держдеп. Зоран Заєв навіть допустив можливість проведення в Північній Македонії дострокових парламентських виборів. Ну а в Україні з подій винесли свої уроки, адже стратегічний курс на вступ в ЄС записаний в преамбулі нашої Конституції.

За словами віце-прем'єра з європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитра Кулеби, ми завжди повинні бути готовими до того, що ЄС сам загальмує, коли Україна буде йти досить швидко, а ЄС не зможе йти назустріч з тією ж швидкістю.

"Те, що сталося з Північною Македонією та Албанією – це ганьба", – сказав в інтерв'ю сайту "Сьогодні" Дмитро Кулеба (повну версію інтерв'ю читайте на нашому сайті – Авт.). – Я навіть говорив з колегами з ЄС, вони самі визнають, їм соромно, що вони збрехали цим двом країнам, які виконали домашню роботу".

Посол України в Хорватії, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.) Олександр Левченко вважає, що відмова Брюсселя відкрити переговорний трек зі вступу Північної Македонії та Албанії в ЄС – це, на жаль, також і негативний сигнал Україні, яка недавно закріпила в Конституції абсолютну пріоритетність процесу вступу в ЄС і НАТО.

"А зараз ми бачимо, що навіть якщо країна виконує домашнє завдання, процес вступу в ЄС можуть в будь-який момент заблокувати без особливих пояснень. Тому Європа повинна зробити висновки з приводу країн, які відчувають себе Європою, які поділяють європейські цінності, чи можуть вони розраховувати стати частиною Європи, або відверто треба говорити про те, що деякі речі для деяких країн нездійсненні, що питання повноцінного членства в ЄС тільки мрія , яка, можливо, навіть нездійсненна. Рішення по Північній Македонії та Албанії б'є по іміджу як самої Європи, так і по іміджу тих людей в Україні, які виступають за європейську інтеграцію", – сказав сайту "Сьогодні" Олександр Левченко.

Експерти радять Україні уважніше ставитися до політики офіційного Парижа і ретельніше аналізувати процеси, які відбуваються в ЄС. У блозі "Албансько-македонський" сигнал від ЄС" для сайту "Сьогодні" експерт Центру "Стратегія XXI" і Ради зовнішньої політики "Українська призма" Віталій Мартинюк пише, що деякі європейські політики хочуть повернутися до business as usual з Росією, а для цього потрібно домогтися хоч якихось результатів у врегулюванні російсько українського конфлікту за всяку ціну.

"Останнім часом контакти Парижа і Москви пожвавилися – крім серпневої зустрічі Макрона з Путіним, у вересні цього року РФ відвідали міністри закордонних справ і оборони Франції. Тривожний сигнал надійшов і з Берліна – депутати партії "Альтернатива для Німеччини" вимагають зняти санкції проти Росії. І це дві країни, які є посередниками від ЄС в Нормандському форматі. Тому на першому плані для України – відновлення нашого суверенітету і територіальної цілісності держави, і ретельний прорахунок наслідків будь-яких рішень. Не забувайте, що кожен лідер думає про національні інтереси своєї держави", – пише Віталій Мартинюк.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали про те, як імпорт російської електроенергії може зашкодити процесу євроінтеграції України.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...