Гуд бай, Америка: що потрібно знати про санкції США проти Росії

Сьогодні, 14 лютого, стала відома реакція Кремля на нові санкції, введені Америкою. Скажемо відверто: в Росії відреагували на нові санкції США нервово. Голова комітету Ради Федерації з міжнародних справ Костянтин Косачов обурився законопроектом, назвавши можливі обмежувальні заходи "божевільними". Він звинуватив американців у багаторазовому втручанні в вибори іноземних держав, в здійсненні кібератак на російську інфраструктуру, "підпорядкуванні Вашингтоном України" і хаосі в Сирії, який туди нібито принесли американці. Всього Косачов нарахував 80 таких порушень.

"Американцям дуже хочеться бути винятковими у всьому. Поки вдається здебільшого по інший бік добра і зла. Адже 22 трильйони держборгу і покручені долі багатьох народів треба якось відбивати? А крім тотальної гегемонії, інших інструментів для приховування власних поразок не залишається. Стримати розвиток суверенних держав і нав'язати свою волю країнам-васалам. Звідси божевільні і бездумні санкції", – написав у Facebook Косачов.

Але Кремлю розраховувати на послаблення не доводиться. 13 лютого виконуючий обов'язки постійного представника США при ООН Джонатан Коен заявив на засіданні совбеса ООН, що США збережуть санкції проти РФ, поки Київ не отримає контроль над Донбасом і Кримом

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Які нові санкції планує ввести Вашингтон проти Кремля і які з введених раніше продовжують діяти – читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня".

Росія відповість за Керченську кризу

Введення нових санкцій анонсував ще в січні цього року екс-посол США в Україні Джон Гербст на полях економічного форуму в Давосі. Причина – агресивна поведінка Кремля в Керченській протоці. І ось в середу, 13 лютого  сенатори США представили законопроект з новими санкціями проти Росії

Список заходів, який пропонують сенатори ввести у відповідь на "російське втручання в роботу демократичних інститутів за кордоном", а також за події в Україні, розділяється на дві частини. Перша частина є відповіддю на втручання Росії "в демократичні інститути за кордоном". Зокрема, вони стосуються "російських банків, які підтримують зусилля РФ щодо підриву демократичних інститутів в інших країнах". Крім того, будуть введені обмеження на інвестиції в російські СПГ-проекти за межами Російської Федерації і взагалі на всі російські енергетичні проекти.

Також американські законодавці хочуть ввести санкції у відношенні російського кіберсектора і російських "політичних фігур, олігархів, членів їх сімей та інших осіб, які сприяють незаконним і корупційним діям".

Інша частина санкцій, як і анонсував американський дипломат в Давосі, справді є відповіддю на російську агресію проти нашої країни. Зокрема, сенатори пропонують внести в санкційні списки "24 співробітники ФСБ, які вважаються причетними" до захоплення українських моряків у Керченській протоці.

У тому випадку, "якщо Росія буде порушувати свободу судноплавства в Керченській протоці" американські сенатори пропонують ввести обмежувальні заходи проти кораблебудівного сектора РФ.

Відповідно до заяв сенатського комітету у закордонних справах, авторами документа виступили республіканці Ліндсі Грем і Корі Гарднер, а також демократи – Бобо Менендез, Бен Кардін і Джин Шахін.

Реакція Кремля не змусила себе довго чекати у Путіна прокоментували можливі нові санкції США як "шалену русофобію".

Так, прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков вважає, що США своїми заходами нібито намагаються витіснить російські компанії з світових ринків.

"Теоретично треба завжди сподіватися на краще, але готуватися до гіршого, але в даному випадку, при настрої і в Конгресі, і в Сенаті США сподіватися на поліпшення двосторонніх відносин або хоча б стійку ремісію цієї хвороби русофобії наразі не доводиться. Ми бачимо прояви цієї хвороби. Це така шалена русофобія, абсолютно емоційна і не ґрунтується на експертних даних", – сказав спікер Кремля.

У свою чергу, представник МЗС РФ Марія Захарова назвала плани США щодо нових санкцій проти РФ "медичним випадком" і закликала не ставиться до цього серйозно.

"Говорити серйозно про чергові міркуваннях американських законотворців в даному випадку язик не повертається, тому що люди, які творять закони, все-таки повинні розбиратися в праві не тільки внутрішньому, а й міжнародному", – додала вона.

                                         Які санкції вже введені

• 2012 рік, "Список Магнітського". Смерть в СІЗО – або, можливо, вбивство, юриста Сергія Магнітського, який проходив свідком і обвинуваченим у справі економічних злочинів фонду Hermitage Capital Management, призвело до прийняття сенатом США закону, який встановив санкції проти офіційних осіб РФ, причетних до загибелі Магнітського. До списку потрапили кілька десятків прізвищ чиновників з МВС, ФСБ, ФПС, Арбітражного Суду, Генпрокуратори і ФСВП. Їм було заборонено в'їзд на територію США, їх грошові і майнові активи були заморожені.
• 2014 рік, перший пакет санкцій, введених у зв'язку з російською агресією по відношенню до України. 17 березня 2014 сенатом був введений перший обмежувальний список високопоставлених російських і українських політиків, яким заборонявся в'їзд на територію США, а їхні фінанси і майно, розміщене на американській території, було заблоковано. Всього в список потрапили 11 осіб, включаючи президента-втікача України Віктора Януковича і політичну верхівку Криму – тодішнього спікера кримського парламенту Володимира Константинова і самопроголошеного "главу" Криму Сергія Аксьонова.
• 29 березня 2014 го список розширюється до 21 персони, включаючи депутата Держдуми Володимира Жириновського. Через рік, 11 березня 2015 року, список санкцій було розширено ще на 14 персон, включаючи одіозного російського філософа, теоретика так званої "Російської весни" Олександра Дугіна.
• 2014 рік, Канадські санкції. Слідом за США аналогічні санкції вводить Канада. Крім того, канадський прем'єр-міністр Стівен Харпер заявив, що Канада припиняє військову співпрацю з РФ. Надалі Канада буде дублювати всі американські санкції відносно Росії.

• 2014 рік, блокада Криму. 11 квітня 2014 США ввели пакет санкцій проти кримської нафтогазової компанії "Чорноморнафтогаз" і додали до списку санкцій кількох кримських чиновників. Через чотири з половиною роки, в листопаді 2018-го, під обмежувальні заходи потрапили санаторії "Ай-Петрі", "Дюльбер", "Місхор", курорт "Мрія", ТОВ "Південний Проект", АТ "Кримтеплоелектроцентраль" та інші.
• 20 грудня 2014 року США і Канада ввели новий пакет санкцій проти Криму і Севастополя з метою повної фінансової та економічної блокади півострова. Весь експорт послуг, технологій і товарів потрапив під заборону, відтепер американським інвесторам було заборонено вести в Криму будь-яку діяльність. Новий пакет також надавав міністру фінансів США право застосовувати санкції проти приватних осіб і компаній, що працюють в Криму.

• 2014 року, санкції проти оборонних підприємств і банків. 16 липня 2014 го новий пакет санкцій був введений проти низки російських оборонних і сировинних підприємств, включаючи концерн "Калашников", "Роснефть", "Новатек", "Зовнішекономбанк" і "Газпромбанк". Банкам було заборонено отримувати американські кредити більш ніж 90 днів. А 29 липня 2014 року мінфін США ввів санкції проти Об'єднаної суднобудівної корпорації РФ.
• Крім того, санкції поширилися на "ДНР" і "ЛНР". У листопаді 2018 го вони були істотно розширені: крім іншого, в оновлений "чорний список" увійшло міністерство держбезпеки "ЛНР" в повному складі і колишній начальник ракетних військ і артилерії РФ Володимир Зарицький.

• 2 вересня 2015 список доповнюється ще 5 компаніями, включаючи корпорацію "МіГ" і "Рособоронекспорт". 22 грудня 2015 "чорного списку" поповнюють дочірні компанія банку ВТБ і Сбербанку за кордоном, недержавні пенсійні фонди (НПФ) Сбербанку, ВТБ, банк ВТБ24, а також виноробні компанії з Криму і Ялтинська кіностудія. До вересня 2016- го в списку була вже 81 компанія.

• 2014 року, Закон про санкції. 12 грудня сенат США прийняв закон про санкції проти Росії, який дозволяє вводити президенту країни нові санкції з метою тиску на Росію. Закон був підписаний Бараком Обамою 18 грудня.
• 2016, санкції проти шести депутатів Держдуми від Криму - Руслана Бальбека, Костянтина Бахарєва, Андрія Козенка, Павла Шперова, Дмитра Бєліка і Світлани Савченко.
• 2016 і 2017 роки, "Ядерні санкції". Були наведені в липні 2016 року проти п'яти російських оборонних підприємств, які порушили американський закон про нерозповсюдження ядерної зброї відносно Ірану, Північної Кореї і Сирії. А 25 березня 2017 року були не розширені ще проти восьми російських компаній згідно з американським законом про нерозповсюдження зброї масового ураження, що стосується Сирії, Ірану і КНДР.

• 2016, санкції проти силовиків, висилка дипломатів. 29 грудня Барак Обама ввів санкції проти ФСБ, ГРУ, ще ряду російських організацій, а також шести фізичних осіб, пояснивши це нібито мали місце кібератаками на виборчу систему США з боку Росії. Також США вирішили вислати 35 російських дипломатів.
• 6 квітня 2018 року Вашингтон вніс до списку санкцій ще 38 російських бізнесменів, офіційних осіб і компаній. До списку ввійшли в тому числі бізнесмени Олег Дерипаска і Ігор Ротенберг, а також глава "Газпрому" Олексій Міллер, секретар Радбезу Микола Патрушев, глава ВТБ Андрій Костін, керівник "Роскомнагляду" Олександр Жаров, директор Росгвардії Віктор Золотов та інші. Всього – сім російських бізнесменів і 17 чиновників. Крім того, "чорний список" поповнили ще 14 компаній, включаючи дві державні ... Втім, вже в січні 2019 го американський мінфін повідомив про зняття санкцій з російських компаній, пов'язаних з олігархом Олегом Дерипаскою– компанія Rusal, яка йому належить, є другим найбільшим виробником алюмінію в світі. При цьому обмежувальні заходи проти самого мільярдера, наближеного до Путіна, залишаються в силі.

• 2018, "Справа Скрипаль". 27 серпня вступили в дію санкції у зв'язку з отруєнням Сергія і Юлії Скрипалів у Великій Британії – в рамках закону про контроль над хімічною та біологічною зброєю від 1991 року. Нові санкції частково повторювали попередні: заборона на поставки товарів і послуг для оборонного сектора, а також технологій і товарів, які можуть бути використані для виробництва хімічної зброї. А крім того, заборона на надання Росії фінансової допомоги.

  2018, санкції за нафту для Сирії. 20 листопада були введені санкції за сприяння в поставках нафти з Ірану уряду Сирії. У списку санкцій – "Світ бізнес банк", компанії "Global Vision Group" і "Промсировинаімпорт". Крім того, "чорний список" поповнився ще шістьма іменами, в тому числі першого заступника гендиректора "Промсировинаімпорт" Андрія Догаєва.