Олексій Росовецький
Заступник Подієвого лідера Сьогодні Схоже на те, що скоро росіянам доведеться розпрощатися з соціальними мережами: в Росії ізолюють Інтернет – прямо як в КНДР. Так, 12 лютого 2019 року в першому читанні був прийнятий законопроект про автономний режим російського сегмента інтернету, запропонований сенатором Андрієм Клішасом. За документ проголосували 334 депутати, проти – 47. Причому проти законопроекту виступили представники всіх фракцій, окрім "Єдиної Росії".
Законопроект цілком очікувано викликав хвилю опору в російському суспільстві. Читайте все про драконівські інтернет-закони в Росії в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня".
Ціна свободи слова
Показово в усій цій історії те, що досі незрозуміло, у скільки реалізація цієї ідеї обійдеться платникам податків Російської Федерації. В обґрунтуванні до законопроекту сенатор Клішас зазначив, що бюджетних коштів на його ініціативу не буде потрібно. Тепер же він стверджує, що на реалізацію закону буде витрачено близько 20 млрд рублів.
"У паспорті проекту "Інформаційна безпека", який схвалив уряд, передбачено фінансування заходів, пропонованих законопроектом, – понад 20 мільярдів", – сказав сенатор.
Разом з тим, за даними "Інтерфаксу", на реалізацію цього законопроекту в федеральному бюджеті РФ на 2019-2021 роки закладені понад 1,8 млрд рублів.
Як з'ясувала "Медуза", обидві цифри певною мірою справедливі. Справа в тому, що сума в 1,8 млрд рублів була виділена російським урядом на "створення Центру моніторингу та управління мережею зв'язку загального користування". Рішення про це прийнято більше року тому (задовго до внесення законопроекту) – як частина плану "Інформаційна безпека", затвердженого в грудні 2017 року. В цілому на його реалізацію з 2018 по 2020 рік планувалося витратити 22,3 млрд рублів.
Однак на момент затвердження плану, вартість будівництва Центр моніторингу планували на рівні 491 млн рублів, а не 1,8 млрд. Таким чином витрати, які неминуче зумовлять ухвалення законопроекту Клішаса, ніде не враховані. Крім того, й досі не представлені розрахунки за приладами для контролю за трафіком, роботою Центру моніторингу та проведення навчань з відключення від міжнародного інтернету.
За словами представника некомерційної організації "Цифрова економіка", яка реалізує програму "Інформаційна безпека", на ініціативу Клішаса в їхньому проекті передбачені тільки 2 млн рублів.
Додамо, що Рахункова палата не виключила, що "реалізація законопроекту призведе до зростання вартості товарів і послуг на російському ринку, що містить ризик збільшення витрат бюджетів всіх рівнів". І це без урахування 134 млрд щорічних компенсацій операторам зв'язку.
Втім, навіть і без таких радикальних заходів "зверху" в Росії різко погіршилася свобода інтернету – за останній рік факти обмеження мережевих свобод почастішали в шість разів. Про це йдеться в доповіді міжнародної правозахисної групи "Агора", оприлюдненій 5 лютого.
Так, в 2018 році було зареєстровано майже 663 тис. фактів обмеження свободи інтернету в Росії. З них понад 488 тис. фактів пов'язані з обмеженням доступу (блокуваннями), ще 161 тис. – із забороною інформації з різних підстав.
Правозахисники зазначили, що в 2017-м аналогічний показник становив майже 116 тис. фактів.
"Значно збільшилася кількість регіонів, в яких користувачі стикаються з серйозним тиском – в 2018 році до "червоної зони", де зафіксовано понад 30 фактів або застосування насильства, потрапив 41 регіон (в 2017 роки – 26)", – сказано в доповіді.
За даними правозахисників, серйозно погіршилася ситуація в Адигеї, Інгушетії, Карачаєво-Черкесії, Хабаровському краї, Бєлгородській, Вологодській, Іванівській, Кіровській, Костромській, Магаданській, Орловській, Пензенській, Рязанській, Сахалінській, Тульській областях і в Ямало-Ненецькому автономному окрузі.
"У 2018 році до реального позбавлення волі засудили як мінімум 19 користувачів "ВКонтакте" (76% відомих випадків), по 2 користувача YouTube і Telegram і по 1 – Facebook і "Однокласників" (посилання на конкретний сервіс є в 25 повідомленнях про вироки)", – йдеться в доповіді.
Хто б сумнівався, прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що результати даного дослідження не викликають тривогу у керівництва РФ, оскільки вони нібито не такі вже й високі.
Народ проти
Вже 7 березня стало очевидно, що влада абсолютно не збираються жартувати: в Росії ввели покарання за фейки в інтернеті. Державна Дума РФ ухвалила закон, яким встановлюється покарання за розміщення недостовірних публікацій в інтернеті. Мінімальне покарання для російських громадян – від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, повідомляється на сайті російського парламенту.
У разі виявлення в інтернет-ЗМІ повідомлення, яке визначено контролюючими органами як фейкове, Роскомнадзор звертається до керівництва редакції інтернет-видання, після чого воно має негайно зазначену інформацію видалити. А в тому випадку, якщо редакція негайно не видалите інформацію, Роскомнадзор направляє по системі взаємодії операторам зв'язку вимоги про вживання заходів щодо обмеження доступу до мережевого видання.
За перше поширення інформації, що створило загрозу шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, загрозу масових заворушень, загрозу порушення функціонування об'єктів життєзабезпечення штраф може скласти:
- для громадян від 30 тис. до 100 тис. рублів (за повторне порушення 100 тис. до 300 тис. рублів)
- для посадових осіб – від 60 тис. до 200 тис. рублів (від 600 тис. до 900 тис. рублів);
- для юридичних осіб – від 200 тис. до 500 тис. рублів (від 1 млн до 1,5 млн рублів).
У Держдумі відзначили, що критерії небезпеки, викликані фейковими новинами, будуть визначатися керівництвом наглядового відомства виходячи з новинного порядку і характеру подій, навколо яких можуть виникати хвилі фейковий новин з можливими тяжкими наслідками.
Водночас, за репости публікацій в інтернеті "фейків" не каратимуть. Принаймні, пообіцяли, що не будуть.
Як результат, Росію охопили протести через перетворення інтернету в "Путіннет". Десятки тисяч росіян 10 березня вийшли на мітинги за вільний інтернет, не обійшлося без затримань. Тільки в Москві, за інформацією ОВС-інфо, в ділянки поліції потрапило біля тридцяти чоловік.
"Спочатку думаєш, що нічого у них не вийде. А потім один законопроект приймуть, інший і стає страшно. Люди повинні знати, що хочуть так обмежити свободу слова", – нарікає учасниця протесту Аліса.
"Я не готовий відмовлятися від інтернету, від анонімності і можливості висловлювати свою думку в інтернеті", – говорить інший протестувальник на ім'я Руслан.
Протест підтримали опозиційні політики, громадські діячі та активісти. Аналогічні акції пройшли також в Санкт-Петербурзі та Воронежі. На виступах звучали заклики "Росіяни гідні свободи" і "Великій Росії – вільний інтернет".
"Хотілося б, щоб цей мітинг послужив поштовхом до розуміння владою свого народу. Те, що відбувається зараз, для мене особисто дуже сумно", – стверджує Олександр, який теж прийшов на демонстрацію.
У Путіна прокоментували обмеження в інтернеті для росіян в недобрих традиціях Кремлівської пост-правди. Так, в Кремлі запевняють, що ухвалені Державною думою зміни до законодавства не обмежать права росіян в доступі до інтернету – влада вирішила перестрахуватися на випадок, якщо для Росії відключать світовий інтернет. Про це розповів прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.
"Ніхто не є прихильником ідеї урізання інтернету або обмеження можливості роботи Всесвітньої мережі. Тому в плані свободи інтернету позицію учасників цієї акції можна підтримати. Але не можна підтримати їх нерозуміння, оману, що прийняті законопроекти якимось чином спрямовані на обмеження свободи інтернету. Вони як раз спрямовані на життєздатність інтернету в умовах потенційних агресивних дій в кіберпросторі щодо нашої країни", – сказав Пєсков.
Спікер Кремля зазначив, що російська влада нібито вирішила перестрахуватися на випадок, якщо Захід відключить Росію від інтернету.
"Я хочу ще звернути вашу увагу. Я сьогодні дивився вранці телевізор і там сьогодні один з учасників акції говорить: "Вони хочуть натиснути кнопку і відключити інтернет". Це він говорив про владу Російської Федерації. Але це абсолютна помилка. При цьому цей учасник чомусь зовсім не боїться того, що хтось за океаном натисне на цю кнопку і відключить його від цього інтернету. А побоюватися треба саме цього, і як раз дії законодавців, дії влади спрямовані на те, щоб застрахувати наших громадян від подібних відключень у випадку, якщо така ситуація настане", – підкреслив він.
Очевидно, що сьогоднішніми виступами справа не обмежиться, і росіяни ще не раз вийдуть на вулиці на захист свободи слова.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми