Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Розрив базового договору з РФ: "Без дружби з Росією буде легше в судах"

30 серпня 2018, 07:18

Ілля Требор

Для Заходу перестанемо бути другом РФ, але є ризик для Донбасу

Угода, підписана Кучмою та Єльциним, набула чинності 1999 року, а в 2019-го її втратить

Угода, підписана Кучмою та Єльциним, набула чинності 1999 року, а в 2019-го її втратить

Робота над розривом базового договору про дружбу і співробітництво між Україною і РФ – на фінішній прямій, і президент Петро Порошенко вже чекає документи для початку цього процесу. "Сегодня" з'ясувала, чим допоможе це нашій країні.

Анахронізм

"Ми підійшли досить підготовленими і юридично захищеними до припинення дії договору про дружбу, співпрацю і партнерство між Україною і РФ. Цей договір з вини Москви вже давно став анахронізмом", – заявив гарант у вівторок.

Президент додав, що найближчим часом чекає від МЗС документи для розриву. Про необхідність анулювати цю угоду міністр закордонних справ Павло Клімкін говорив ще два роки тому. Свою позицію він аргументував тим, що "Росія порушила всі ключові положення цього договору". Тоді він пообіцяв знайти "правильне і креативне" рішення.

Позиція РФ змінювалася. 2016 року голова російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров назвав відмову від договору "передчасною і не цілком обґрунтованою". Але вже влітку 2018-го російські політики запропонували Кремлю наважитися на такий крок, а після вівторкової заяви Порошенка свою думку висловили в Держдумі.

"Наслідків ніяких особливих не буде. Але не буде і морально-політичних зобов'язань у Росії здійснювати ті чи інші угоди", – зазначив голова комітету російського парламенту у справах СНД Леонід Калашников.

Клімкін же запевнив, що до 30 вересня Україна повідомить РФ про бажання офіційно припинити дружбу. Такий поспіх пов'язаний з процедурою розірвання договору – якщо не повідомити країну-агресора до 1 жовтня, то 1 квітня 2019 року угода автоматично буде продовжена на 10 років.

Козир

На думку політолога Віктора Тарана, якихось практичних результатів денонсація не дасть:

"Єдиний виняток – політичний аспект. Тобто це чисто символічна річ, яку можна було зробити досить давно".

В тренді
Стало відомо, ким був забитий до смерті в Лісабоні українець

На думку його колеги Олександра Палія, своїми діями Україна підкреслить стан речей для західних партнерів.

"Наприклад, для Євросоюзу і НАТО. Після розриву договору ці організації будуть нас розглядати в іншому правовому контексті, а не як країну, у якій на офіційному рівні закріплена дружба з РФ", – говорить він.

Член громадської ради при МЗС Андрій Бузаров каже, що у такого кроку є дві сторони.

"Він розв'яже руки Україні в багатьох питаннях. Ми не будемо зв'язані договором, і все вирішуватиметься на підставі міжнародного права. Це торкнеться, наприклад, можливих компенсацій за завдані збитки. Тобто це будуть не партнерські відносини, а відносини з країною-агресором. В результаті юристам буде простіше відстоювати українські інтереси в судах. Але мінус полягає в тому, що не буде ніяких стримуючих чинників для Росії, і важко передбачити розвиток подій після 2019 року", – говорить він.

Договір: кордони і невтручання

Договір про дружбу і співробітництво з РФ 1997-го підписали президент України Леонід Кучма і російський президент Борис Єльцин. Вперше він почав діяти 1999 року, після ратифікації Верховною Радою і російською Держдумою. 2008-го угода була автоматично продовжена на 10 років.

У документі 41 стаття, хоча можна виділити кілька ключових положень. Так, друга стаття угоди говорить, що обидві сторони "поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів". У третій статті йдеться про те, що країни уникають застосування сили або погроз застосування сили. Декларується неможливість економічного або політичного тиску, а також невтручання у внутрішні справи. За договором Україна і Росія повинні були в двосторонньому порядку скорочувати кількість збройних сил і співпрацювати в питаннях державної безпеки.

Нарешті, кожна зі сторін гарантує громадянам іншої сторони права і свободи на тих же підставах і в такому ж обсязі, який вона надає своїм громадянам.

Реклама

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...