"Танці" скінчилися? Що означає економічна інтеграція Білорусі та Росії

Новина російських ЗМІ про те, що Росія і Білорусь стоять напередодні підписання договору про "економічну конфедерацію", збурила інформаційний простір України. Чи не стане цей крок останнім етапом перед повним і всеосяжним поглинанням нашого північного сусіда державою-агресором? Це питання найбільш часто маячило в українських ЗМІ після витоку інформації про підготовку до підписання договору. Думки експертів сайту "Сьогодні" з цього приводу розділилися.

Що там за програмою?

Програма т.зв. "Економічної інтеграції" двох країн, що входять, нагадаємо, в Союзну державу, була парафована очільниками урядів Росії та Білорусі ще на початку вересня. Однак про існування документа і його зміст стало відомо лише на цьому тижні. Російська преса надала докладний (наскільки це можливо, з огляду на декларативність самого документа) опис плану інтеграції економік. Супроводивши його коментарем, що передбачувана ступінь об'єднання вище, ніж в Євросоюзі: по суті, йдеться про створення конфедеративної держави.

Якщо коротко, то найбільш тісна інтеграція передбачається у сфері митної політики та енергосфері. Так, ЗМІ пишуть про створення чи не єдиної митної служби та єдиного регулятора енергоринку. Також, начебто, передбачається об'єднати платіжні системи держав, уніфікувати законодавство про захист інвестицій, забезпечити єдиний доступ до держзакупівель. Нарешті, в документі йдеться про уніфікацію Цивільних кодексів обох країн, затвердження єдиного Податкового кодексу і роботу над загальним цивільним законодавством Союзної держави.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

При цьому, як зазначає російська преса, в документі, за великим рахунком, вкрай мало конкретики. Що, загалом, не дивно: проект є фактично декларацією. І навіть моменти, виписані в ньому більш-менш фактажно, лише "технічні вимоги" до пропозицій і "дорожнім картам", які сторони повинні будуть представити одна одній в майбутньому. Пропозиції ці почнуть актуалізувати після підписання документа президентами двох країн (очікується, на початку грудня нинішнього року – до 20-річчя створення Союзної держави). А сама "економічна інтеграція" в повному обсязі повинна запрацювати з 1 січня 2021 року.

Як "інтегрували" Білорусь

Відзначимо, що з урахуванням зусиль, зроблених Москвою для схилення Мінська "до співпраці", результати на даний момент можна назвати вельми скромними. Нагадаємо, що головним "батогом", який Кремль використовував останнім часом для примусу Білорусі до серйозних поступок, став "податковий маневр". Росія має намір до 2024 року поступово обнулити експортні мита на нафту, натомість піднявши податок на видобуток. Справа, начебто, внутрішня, проте всі чудово розуміють, що спрямований цей "маневр" проти Білорусі. За оцінками експертів сайту "Сьогодні", зміни російського законодавства в даній сфері лише в цьому році можуть завдати Білорусі збиток на рівні 300-400 мільйонів доларів. В подальшому цифра зростатиме. В уряді Білорусі називалися цифри збитків в цілому до 12 мільярдів доларів.

Сам же "батіг" з'явився, зрозуміло, далеко не випадково. По-перше, посилення тиску на Білорусь стало лише однією зі складових зміни політики Кремля на пострадянському просторі на агресивну в цілому. По-друге, маневр став, скоріше, відповіддю Москви на вкрай обережні, вивірені, але результативні кроки Мінська щодо позбавлення від тотальної економічної і політичної залежності від Росії. Йдеться і про скорочення частки Росії у зовнішньоторговельному балансі Білорусі, і про ненав'язливе, але тверде відсторонення Мінська від "руського міра".

При цьому "податковий маневр" був найпотужнішим, але не єдиним знаряддям Кремля. В запасі були і борги Мінська, сплачувати які без перекредитування в тій же Москві Білорусі було вельми проблематично, і глибока кооперація цілих секторів російської економіки з білоруськими, що дозволяло Москві час від часу тиснути на "больові точки" Мінська.

При таких умовах не дивно, що Кремль в грудні минулого року озвучив буквально ультиматум Мінську: або тісна інтеграція, аж до спільної валюти і загальних судів, або вирішуйте створені нами проблеми, як хочете.

І Мінськ вирішив їх. Принаймні частково. Як розповів сайту "Сьогодні" експерт програми міжнародної та внутрішньої політики аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ігар Тишкевич, фінансові справи Лукашенко поправив за допомогою китайців, які надали Білорусі кредит на підтримку фінансової системи і на розвиток у розмірі, в цілому, 600 мільйонів. Також в нинішньому році Мінськ закрив питання зовнішнього боргу.

Можливо, тому оприлюднений план інтеграції не включає в себе ані єдину валюту, ані єдині суди, як того менше року тому вимагала Росія

Що думають мінчани про майбутню інтеграції? Відео: Youtube / Вуса Лукашенка

Повторення перебутого

При цьому можливість його реалізації на практиці навіть в такому обсязі викликає сумніви у експертів "Сьогодні".

"Білорусь буде саботувати ті моменти в домовленостях, які, на думку Мінська, несуть загрозу потрапити у велику залежність від Російської Федерації, – зазначив в коментарі сайту"Сьогодні" Ігар Тишкевич. – Швидше за все, Білорусь буде реалізовувати такі програми, як поліпшення інвестиційного клімату, захист інвесторів, гармонізація свого законодавства в цій сфері з російським. І то через те, що російське, в свою чергу, гармонізується з європейським. А в іншому ми побачимо продовження давньої і звичної політичної тяганини. Коли Москва намагається збільшити свій вплив на Білорусь, а Білорусь цьому чинить опір і намагається знайти для себе точки опори крім Росії", – зазначив експерт.

При цьому він нагадав, що подібного роду декларації упродовж останніх двох десятків років Москва "вибивала" у Білорусі вже неодноразово. Більшість з проектів залишилися лише на папері. Наприклад, єдина союзна валюта, згідно з угодою, підписаною в 2000-му році, мала бути введена ще 11 років тому.

Схожої думки дотримується координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства "Східного партнерства", голова правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" Геннадій Максак.

"Нинішній план треба розглядати в контексті того, що відбувалося між Білоруссю і Росією за  останні років п'ятнадцять-двадцять. Це свого роду "шлюбні ігри", танці "навкруги". Всі ці кроки за твердженням дорожніх карт, планів, проектів є окремими тактичними кроками, які стратегічно нічого не вирішують. У взаєминах держав зберігається певний статус-кво", – зазначає експерт.

Правда, за словами Геннадія Максака, зараз ситуація для Білорусі трохи погіршується, оскільки такі кроки Москви, як податковий маневр, очевидно, матимуть негативні економічні наслідки для Мінська.

Тож чи буде поглинання, чи ні?

На думку експертів, не варто перебільшувати загрозу і політичної інтеграції, а тим більше – поглинання Білорусі Росією.

"Говорити про якесь поглинання, втрату суверенітету – явне перебільшення. Політична система Білорусі стабільна і здатна нейтралізувати загрози, які виходять ззовні. Тобто нічого не зміниться, відбувається повторення того самого "вальсу", який Москва і Мінськ вже давно танцюють один з одним", – говорить Геннадій Максак.

За його словами, хоча Росії і хотілося б дійсно більш тісної інтеграції, надмірно тиснути на Мінськ вона не буде.

"Росія не зацікавлена ​​в тому, щоб створювати сьогодні штучні політичні кризи в цій країні. У Москві розуміють, що Мінськ залишається стратегічним партнером Росії, що він лояльний. Зрозуміло, Кремлю хотілося б отримати більший політичний контроль над Білоруссю. Але там розуміють, що при цьому контроль повинен бути ненав'язливим і ефективним. На даний момент Білорусь поводиться не так, щоб Кремлю хотілося б силоміць запровадити їх у рамки, в які білоруси йти явно не хочуть. Навіщо Москві ризикувати і намагатися змінювати ситуацію, яка її саму більш-менш влаштовує? "- зазначає експерт.

Втім, є й інші думки. Так, директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Миселюк зазначив, що сьогодні ситуація серйозно відрізняється від тієї, що спостерігалася впродовж двох десятків років.

"Хай не обманюються ті, хто вважає, що у Лукашенка вийде пропетляти і цього разу так, як у нього виходило раніше. Справа в тому, що кардинально змінилася ситуація. Перш за все змінився підхід Росії. Сьогодні Москва демонструє вкрай агресивну експансіоністську політику на пострадянському просторі. Це відчули на собі в різних формах і Україна, і Грузія, і Вірменія. І, звичайно, Білорусь. Росія довгий час в Білорусі діяла напористо, але обережно, прив'язуючи економіку сусідньої країни до своєї економіки. І можна сказати, що сьогодні без "тепличних" умов, які мав Мінськ з подачі Москви, білоруська економіка існувати не може. А тому Мінськ змушений йти на умови Росії. І, я думаю, приєднання Білорусі до Росії, в тому числі політичне, буде завершено", – каже Андрій Миселюк.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" повідомляли, що Білорусь і США домовилися відновити дипломатичні представництва і обмінятися послами.