Всі проти всіх: хто "на барикадах" в Молдові і яка роль Росії

В сусідній Молдові – політична криза, що загрожує перейти в прямі зіткнення прихильників політичних опонентів. Проти правлячого режиму демократів об'єдналися соціалісти, які стоять на проросійських позиціях, і прозахідний альянс ACUM. З чого почалося протистояння і хто його головні дійові особи – в матеріалі сайту "Сьогодні".

Переможця немає

У лютому 2019 року в Республіці Молдова відбулися парламентські вибори, в ході яких жодна з трьох найбільших на даний момент політичних сил країни не отримала серйозної переваги.

За підсумками виборів проросійська Партія соціалістів Республіки Молдова (ПСРМ), очолювана Зінаїдою Гречаний, отримала 35 місць в парламенті. Правляча Демократична партія Молдови Володимира Плахотнюка посіла друге місце, отримавши 30 крісел. Прозахідний блок партій ACUM ("Зараз") – лідери Мая Санду і Андрій Нестасе – з 26 мандатами став третім.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Таким чином, для формування коаліції в новому парламенті потрібна була домовленість принаймні двох найбільших політичних сил. При тому, що всі три переможці є ідейними і світоглядними антагоністами.

Дійові особи: "рука Москви"

Партія соціалістів послідовно і системно виступає за максимальну інтеграцію республіки з Російською Федерацією, відмова від інтеграції Молдови в Європу і вступу в НАТО. Фактичний лідер соціалістів – президент Молдови Ігор Додон, який залишив партію комуністів у 2011 році, незабаром після втрати ними влади в країні.

Ігор Додон. Фото: prm.md

Після обрання на посаду він домігся надання Молдові статусу спостерігача в ЄврАзЕС, в ході зустрічей з Володимиром Путіним неодноразово декларував припинення процесу інтеграції Молдови в НАТО і ЄС. Вважається прихильником федералізації Молдови, називає Крим "де-факто" російським регіоном. Як головнокомандувач активно перешкоджав участі ЗС Молдови в спільних зі Збройними силами України навчаннях.

"Соціалісти – вони лише за назвою соціалісти. Насправді вони представляють інтереси великого російського бізнесу в Молдові, наприклад "Газпрому", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" голова Центру проблем РФ Націнституту стратегічних досліджень Петро Бурковський. – Тобто в даному випадку їх політика, в тому числі щодо питання Придністров'я, диктується не тільки політичними інтересами, а й економічними інтересами великого російського бізнесу".

Дійові особи: непримиренні євроінтегратори

ACUM – політичний блок, утворений в грудні минулого року провідними молдовськими правоцентристськими партіями спеціально для участі в парламентських виборах. Лідери блоку – колишній радник виконавчого директора Світового банку у Вашингтоні, екс-міністр освіти Молдови, лідер партії "Дія і солідарність" – Мая Санду. А також відомий адвокат, громадський діяч і політик, лідер політичної партії "Платформа. Гідність і правда" Андрій Нестасе.

Мая Санду, Андрій Нестасе. Фото: acum.md

Союз Санду і Нестасе має історію: перед президентськими виборами політики домовилися об'єднатися навколо кандидата, який матиме більший рейтинг. На момент висунення більший рейтинг мала Санду, і Нестасе підтримав її. В результаті виборів у другому турі Мая Санду програла нинішньому президенту Ігорю Додону. У свою чергу, Андрій Нестасе у 2018 році балотувався на посаду мера Кишинева і виграв вибори. Однак результати виборів були анульовані через суд.

Блок має чітку прозахідну спрямованість, виступає за євроатлантичну інтеграцію Молдови, демократичні перетворення в країні, боротьбу з корупцією. Однією з ключових цілей створення блоку, як заявляли його організатори, є "ліквідація режиму Плахотнюка". При цьому Нестасе вважається одним з найзавзятіших і послідовних політичних супротивників лідера Демпартії Молдови.

Дійові особи: демократи

Демократична партія, яка зайняла друге місце на весняних парламентських виборах, на момент народного волевиявлення давно і міцно утримувала позиції партії влади. Її лідер – банкір і бізнесмен, колишній перший віце-голова парламенту Володимир Плахотнюк – прийшов до влади на хвилі боротьби лібералів і демократів з комуністичним режимом президента Вороніна у 2010 році. Згодом демократи зосередили в руках владу, маючи більшість у парламенті, прем'єр-міністра-демократа (Павло Філіп), вплив на судову гілку влади.

Володимир Плахотнюк. Фото: pdm.md

Демпартія виступає за розвиток відносин як із Заходом, так і з СНД, але позиціонує себе як прихильник євроатлантичного курсу Молдови. Прем'єр Павло Філіп різко засуджував агресію Росії проти України, зокрема анексію Криму, Молдова на міжнародних майданчиках підтримувала українську позицію. Антиукраїнські рішення Додона демократи блокували або саботували. Так, зокрема, всупереч вже згаданій забороні президенту брати участь у навчаннях Rapid Trident-2017 на території України, молдавські військовослужбовці прибули на навчання. Контрольований демократами Конституційний суд неодноразово припиняв повноваження президента Додона за порушення Конституції. Наприклад, в січні нинішнього року повноваження Додона були припинені після відмови президента підписати закон про заборону російської пропаганди.

При цьому на Заході ставлення до Демпартії неоднозначне: там вважають, що партія і її лідер узурпували владу в країні, звинувачують керівництво в корупції, тиску на бізнес, свободу слова і т.ін. Кримінальну справу стосовно лідера партії Володимира Плахотнюка відкрито і в Росії.

"Демократи часто лише декларували свою прозахідність, більше імітували роботу в цьому напрямку, ніж робили, – розповів в коментарі сайту "Сьогодні" експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ілля Куса. – До Плахотнюка ставлення неоднозначне, оскільки саме з ним пов'язують корупцію в країні. Чіткої його підтримки в ЄС немає. Крім того, там розуміють, що Плахотнюк не є ідеологічно проєвропейським політиком, він діє виключно у власних інтересах. І якщо ці інтереси збігатимуться з тим, щоб стати проросійським політиком, він ним стане".

За словами Петра Бурковського, відносини Демпартії з Євросоюзом зіпсувалися після того, як в Молдові були скасовані вибори мера Кишинева.

"Комунікація між ЄС і Плахотнюком після цього була припинена, оскільки олігарх не йшов на поступки, виявився жорстким парламентером і не захотів прислухатися до думки ЄС", – сказав Петро Бурковський.

Як проходили переговори

Після того, як правляча партія зазнала поразки на парламентських виборах, стало зрозуміло, що як раніше країна жити вже не буде. У будь-якому випадку як мінімум двоє з антагоністів повинні повністю або частково наступити на горло власній пісні і домовитися. За Конституцією Молдови, на формування коаліції було передбачено 90 днів. Інакше – перевибори парламенту. Термін закінчувався 7 червня.

Переговори вели всі з усіма. Ключовою вимогою соціалістів в переговорах з ACUM була посада спікера парламенту. Це дозволило б проросійській партії отримати контроль вже над двома ключовими гілками влади – президентською і законодавчою. У свою чергу, ПСРМ, що стала переможцем парламентських перегонів і має повне право на квоту прем'єр-міністра країни, готова була віддати цю квоту проєвропейським силам. ACUM з такою постановкою питання не погоджувалася. Аргументовано побоюючись, що після призначення представника соціалістів спікером, навіть в разі розпаду коаліції, зняти голову парламенту у них не буде ніякої можливості.

У переговорах з демократами соціалісти використовували інші "пряники". Ігор Додон, який останнім часом унадився до Москви, як ніколи, привіз з Кремля меседж: Росія закриє кримінальну справу проти Плахотнюка в разі об'єднання з соціалістами. В якості умов Додон (читай, Москва) висував твердження нейтрального статусу держави і об'єднання з Придністров'ям на принципах федералізації. Відеозапис, на якому Додон пропонує ці умови, лідер демократів у підсумку опублікував в підконтрольних ЗМІ, звинувативши президента в зраді інтересів країни.

Що стосується переговорів між демократами і ACUM, то про них нічого не відомо. Представники уряду, зокрема віце-прем'єр-міністр з питань європейської інтеграції та колишній прем'єр Молдови Юрій Лянке, закликали Маю Санду піти на переговори з демократами. "Я б закликав Маю Санду відповідально замислитись про все, що відбувається, і я знаю, що вона здатна на це, і спробувати зіграти конструктивну, позитивну роль у створенні цієї більшості", – сказав Лянке. При цьому віце-прем'єр виключив можливість домовленостей з другим лідером ACUM – Андрієм Нестасе – як з непримиренним опонентом лідера демократів.

Втім, і Санду внасллідок продемонструвала непримиренність до діючого режиму. "Якби Демократична партія не складалася з мафіозників, коаліція могла б статися. Партії відрізняються тільки ідеологіями, і тоді можна було б вести переговори. Нам нема про що говорити зі злодіями, з людьми, які захопили владу. Якби не було Плахотнюка, ми б вели переговори", – заявила Санду.

У підсумку на 7 червня – останній день, коли могла бути створена коаліція, – домовленості досягнуті не були. Перед парламентом замаячила реальна перспектива розпуску.

Про початок нинішнього протистояння в Молдові, як довго воно триватиме і які наслідки може мати для України, читайте в наступній частині матеріалу на сайті "Сьогодні".