Узбекистан відроджує Арал: пустелю перетворять у сад

В Узбекистані вирішили засадити деревами піски Аральського моря, яке торік зняли з борту Міжнародної космічної станції. В середині минулого століття ця водойма вважалася однією з найбільших у світі, але зараз її площа скоротилася в десять разів, а замість водної поверхні тут піщана пустеля.

Суцільний пісок на десятки кілометрів навколо. Складно повірити, що сто років тому тут було четверте за величиною озеро в світі. Через його розміри водойму називали навіть не озером, а морем.

Зникати на очах Аральське море почало у другій половині XX століття, коли СРСР боровся за лідерство у вирощуванні бавовни і звільняв землі під посіви, перекривши греблею річки Амудар'я і Сирдар'я, які живили Арал.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

З середини минулого століття площа Аральського моря зменшилася в десять разів. Нині колишнє морське дно – це мертва зона, де іноді видніються іржаві судна. Тепер ця місцевість – не море, а пустеля Аралкум.

Ще одна біда: пестициди та інші хімікати, що осіли на колишньому морському дні. Зараз в ґрунті стільки солі, що він непридатний для сільського господарства. Пилові бурі розносять сіль – і висушують сусідні райони. Щоб зміцнити ґрунт, в Узбекистані намагаються його озеленити.

"Більше 500 тонн насіння було зібрано в грудні. І за допомогою цього насіння тільки за останні три місяці було засіяно 500 тис. гектарів – раніше ми освоїли 5-10 тис. гектарів. До кінця року планується покрити площу близько мільйона гектарів", – стверджує глава виконавчого агентства при Міжнародному фонді порятунку Аральського моря Вадим Соколов.

Поки в регіоні працюють одні студенти і висаджують в основному плодові дерева.

"Наша головна мета – поліпшити екологію в регіоні. Студенти допомагають садити дерева. Сьогодні, зокрема, садимо сливи, яблуні, абрикоси, вишні, виноград", – пояснює декан факультету навколишнього середовища Каракалпацького державного університету Якуб Мамедов.

Тільки в цьому році уряд Узбекистану виділить на озеленення територій 100 млрд сум, або понад 300 млн гривень. Але і цього мало – щоб оживити пустелю, потрібно в п'ять разів більше.

Нагадаємо, торік "Сегодня" побували в столиці Узбекистану Ташкенті. Більш детально про подорож можна дізнатися в статті.

Також повідомлялося про землетрус магнітудою 4,7, який стався поблизу казахстансько-узбецького кордону - за 28 км на північний захід від Ташкента.