Сделать стартовой
25,64
28,76
УКР

ЧЕЛОВЕК ГОДА – 2018. Интервью с Валерием Головко, Председателем Полтавской ОГА

Інтерв’ю з головою Полтавської обласної державної адміністрації Валерієм Головком, лауреатом XXIII загальнонаціональної премії "Людина року – 2018" в номінації "Регіональний лідер року".


Про лауреата:

Голова Полтавської обласної державної адміністрації, кандидат економічних наук, нагороджений відзнакою Президента України "За гуманітарну участь в антитерористичній операції", Почесною Грамотою Верховної Ради України, Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України й іншими відзнаками громадських організацій України й Полтавщини.

– Пане Валерію, Ви стали лауреатом національної премії "Людина року – 2018" у номінації "Регіональний лідер року". Що для Вас означає ця номінація?

– Це вагома відзнака. Мене оцінили не просто як особистість, а мою діяльність на посаді голови обласної адміністрації. Приємно отримати таку нагороду і стати одним із кращих регіональних лідерів України. Це почесно, але й зумовлює певну відповідальність щодо якості моєї роботи надалі.

– Як Ви вважаєте, в чому полягає соціальне значення премії "Людина року"?

– Людина завжди повинна бути мотивованою, і не тільки матеріально, а й морально. Скажу більше, важлива мотивація не лише моя особиста, а й всієї команди обласної влади. Це і керівники департаментів, мої заступники – всі ті, хто реалізовує стратегічний план розвитку Полтавщини. Це й депутатський корпус на чолі з моїм другом і колегою Олександром Біленьким. Багато чого ми зробили за цей важкий і відповідальний для країни час. Номінація на здобуття премії "Людина року" – відзнака для всієї області за консолідовану роботу, в межах якої визначені чіткі цілі й задачі, яка ефективно виконується і має наслідки на Полтавщині. Наша область нині є однією з найкращих в Україні.

– Що Вас мотивує?

– Ті цілі, які я собі поставив, їх досяг і продовжую це робити. Мабуть, основна моя мета – повернути довіру людей до влади і зробити максимальні зміни на Полтавщині, щоб їх відчув кожен мешканець нашої області.

– Як давно Ви займаєте пост?

– Пішов 5-й рік.

– Як сім’я поставилася до Вашого призначення?

– Це був свідомий вибір, як мій, так і моєї родини. Я знав, на що йду, знав всі обмеження, які в майбутньому будуть виникати, і був морально до цього готовим. Не можна працювати і мати здобутки, якщо ти не віддаєшся на 100 відсотків своїй роботі. Доти я досить успішно працював у бізнесі і хотів реалізуватися в політиці. Був народним депутатом, а після Революції Гідності вирішив піти на господарську роботу. Й не помилився.

– Чи є різниця між роботою бізнесменом і керівником області?

– Звичайно. Основним фактором є те, що моя робота на посаді голови області регламентується законами України і постановами Уряду. Я працюю виключно в законодавчому форматі.

– Пам’ятаєте свій перший день на новій посаді?

– Відчуття відповідальності й реальності приходить не наступного дня перебування на посаді. І коли закінчується термін, який дає тобі суспільство на адаптацію, починається етап, коли тобі вже ставлять запитання й потрібно давати відповіді, підтверджувати їх конкретними справами.

– Із чого почали роботу? Що було в пріоритеті?

– 2014 рік для всієї України був важким і відповідальним, бо вона робила вибір у розвитку. Цілі, які ставило перед собою керівництво держави, ми підтримували на місцях. Спадщина була надзвичайно важка, бо якщо розкласти на економічні складові Полтавську область, то потрібно говорити про те, що Полтавщина є індустріальним центром України. Наприкінці 2014 року ми мали темпи скорочення виробництва, тенденцію до скорочення робочого тижня й робочих місць. І ця складова серйозно впливала на соціальну атмосферу в області. З цим потрібно було щось робити. Для прикладу скажу, що відсотків на 50 на деяких підприємствах відбулося скорочення працівників. А це зменшення родинного бюджету. І перед нами стояло важливе завдання, як допомогти нашій промисловості, щоб вона відновилася, відродилася. 90 відсотків виробництва було зорієнтоване на російський ринок. У 2015 році остаточно російський ринок для нашої промисловості закрився. І тоді ми докладали надзвичайних зусиль із керівниками підприємств щодо додаткової підтримки держави.

Користуючись нагодою, хочу подякувати спочатку Уряду Яценюка і чинному Уряду Гройсмана, які підставили плече нашій промисловості. Нині маємо темпи зростання, які людей дещо шокують. Так, на кінець 2014 року темпи зниження промислового виробництва були на рівні 35 відсотків, а наразі маємо темпи зростання близько 45 відсотків. І це все завдяки підприємствам, які не побоялися інвестувати гроші в серйозну модернізацію й адаптуватися до європейських стандартів, і владі, яка підтримала й лобіювала інтереси наших підприємств. Як наслідок, почали відновлюватися робочі місця та створюватися нові. За показником приросту середньомісячної заробітної плати за 2018 рік Полтавщина перша в Україні. В області цей показник становить 27,8 відсотка, коли середній по Україні – 24,8 відсотка. Також регіон утримує лідерство за напрямком "Фінансова самодостатність", тобто за темпами зростання доходів місцевих бюджетів область перша в державі. Через соціальну складову я відчув, що ми зробили правильні кроки.

Багато було зроблено для підтримки нашого аграрного сектора. Тепер він є потужним на фоні всієї України. Ми є однією з найкращих областей і за обсягами виробництва сільгосппродукції, і в тваринництві. Ми підтримали аграріїв фінансово, впровадили "аграрні розписки" – це той фінансовий ресурс, який може отримати аграрій без застави свого майна, землі. Агровиробники ним користуються. Досвід впровадження таких розписок стає корисним не тільки в Україні, а й закордоном.

На фоні економічних проблем у нас були негаразди й у медицині та освіті. І за понад чотири роки ми зробили серйозні кроки у впровадженні реформ, ініційованих на державному рівні. Імплементуємо їх в області.

– Як Ви оцінюєте реформу децентралізації: плюси і мінуси?

– Основною реформою, яка була проведена в країні, вважаю реформу децентралізації. Це передача повноважень, фінансових ресурсів на місця. Я займаю чітку позицію щодо майбутнього України: ми повинні продовжувати йти цим шляхом. Якщо у нас буде міцне, стабільне, фінансово спроможне місцеве самоврядування, то Україна буде дуже сильною. Якщо підемо іншим шляхом, то матимемо наслідки 2013 року.

Полтавщина – одна з найуспішніших областей в Україні із впровадження реформи децентралізації. Нині на території області 46 об’єднаних громад. Якщо порівнювати з іншими областями, то із 46 ОТГ, які охоплюють 35 відсотків сільського населення, маємо 8 ОТГ, які ввійшли в ТОП-20 в Україні саме за фінансовою спроможністю. Люди нарешті отримали право визначитися, як розвивати територію, що потрібно будувати першим і чим займатися на перспективу. Наша плідна співпраця й допомога органам місцевого самоврядування дала свій результат, бо повноваження і надані ресурси необхідно було якісно використовувати. А для цього потрібен був стратегічний план соціального розвитку території, імплементація державних програм і реформ саме на користь людей.

– Що було зроблено в галузі медицини? Чи впроваджуєте новації?

– Нині Міністерство охорони здоров’я чітко визначило, якою повинна бути медицина на першому, другому та третьому рівнях. Розуміємо, якими мають бути медичні заклади різних рівнів, яким обладнанням наповнені і які саме послуги мають надавати. Під час етапу створення сільських амбулаторій потрібно було їх зв’язати з усією ланкою медичної галузі в області. Також впроваджуємо телемедицину – це дуже важливий момент для надання якісної та вчасної допомоги. Нині в медичній галузі акцентують увагу на профілактиці. І люди повинні це зрозуміти та навчитися цінувати своє здоров’я.

– Які соціальні проекти були реалізовані?

– Дуже багато робимо в соціальній сфері. Працює обласна Комплексна програма соціального захисту і соціального забезпечення населення області на 2013-2020 роки. Вона, до речі, така єдина в Україні, яка на рівні області додає фінансового ресурсу на отримання пільг окремим категоріям громадян. Програма дає можливість за рахунок коштів обласного бюджету допомагати громадянам, які цього потребують – учасникам АТО, родинам загиблих бійців, чорнобильцям, афганцям. Людям, яким нині необхідна допомога і від держави, і від органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

– Який поступ у сфері освіти?

– Це галузь, яка дає нам впевненість у майбутньому. Під час реформування освіти 2014 рік ми почали з моніторингу якості надання освітньої послуги. Без перебільшення хочу сказати, що не боялися констатувати реальні цифри, а вони були невтішні, бо результати ЗНО в сільській місцевості майже дорівнювали нулю. І тоді постало питання, як змінити підходи до освіти. Дякую Лілії Гриневич, яка надзвичайно багато зробила, щоб пояснити, якою повинна бути школа і що є її пріоритетом, адже це не тільки стіни, вікна й дах. Людина, яка закінчує школу, має отримати якісну базову освіту, бути соціально адаптованою до суспільних викликів. Зміни в освітній сфері – це був важкий шлях, але поступово процент успішного складання ЗНО почав зростати.

Ще один важливий аспект – інклюзивна освіта. Нині дуже багато дітей потребують додаткової уваги і спеціальної форми навчання. Цього року ми заклали в бюджет близько 30 мільйонів гривень на інклюзивну освіту. Нам потрібно витягнути дітей із чотирьох стін і соціалізувати. Також через інклюзивну освіту варто адаптувати суспільство до дітей із вадами.

– Які саме проекти в інклюзивній освіті плануєте впровадити?

– Інклюзивні проекти, направлені на різні вікові категорії дітей, – від раннього віку до 18 років. Тобто починаючи з дошкільної освіти, продовжуючи школою і закінчуючи випуском із неї. Це створення інклюзивних, технічно оснащених центрів. Там діти спочатку адаптуються в спілкуванні одне з одним, а наступним етапом є створення вже у школах інклюзивних кімнат.

– Для впровадження телемедицини й забезпечення шкільного процесу в сільській місцевості має бути проведений інтернет. Це питання вже вирішили?

– У кожному районі та ОТГ потрібно все привести до єдиних стандартів. На кінець 2018 року інтернет-послугами охоплено понад 66 відсотків соціально значущих місць в області, а саме лікарні, школи, бібліотеки тощо. Два райони – Полтавський і Машівський – на сто відсотків під’єднані до мережі.

– Які спортивні проекти реалізують і підтримують в області?

– Раніше такі сфери як спорт, культура, туризм фінансувалися державою за залишковим принципом. Ми змінили підходи до цих питань, і зараз розвиток спорту, зокрема спортивної інфраструктури, стає не менш важливим, ніж бюджетування чи видатки на охорону здоров’я. Чим більше ми вкладаємо в масовий спорт і популяризуємо здоровий спосіб життя, тим менше маємо проблем із медичною галуззю. Якщо дитина має вільний час, то вона займає його дуже часто шкідливими звичками. Щоб цього уникнути, потрібно створити інфраструктуру, куди дитина зможе прийти і займатися будь-яким видом спорту.

– В якому стані дороги області? Скільки проблемних кілометрів потребують ремонту й скільки необхідно ресурсів, щоб відремонтувати дороги?

– Почну зі статистики: Укравтодор передав на баланс області близько 8 000 кілометрів жахливої дороги. За всіма напрямками. Взимку нам потрібно було утримувати автошляхи.

Нині ми розробили чітку стратегію відновлення доріг на Полтавщині. Цей план узгоджено на рівні депутатів обласної ради.

В основу концепції відновлення автошляхів ми заклали базові речі: наявність первинної медицини, тобто доріг у сільській місцевості, наявність опорної школи і соціальної сфери. Додатковим компонентом у цій концепції є транспортний трафік.

Для відновлення доріг на Полтавщині потрібно 80 мільярдів гривень. Маємо на цей рік 800 мільйонів гривень. Тобто всі розуміють, що без зовнішніх запозичень та інвесторів ми наші дороги не відновимо. Але інвестор повинен мати гарантії, що він працює в нас не один рік. Нині ми пропонуємо майбутнім інвесторам не тільки разово відремонтувати дорогу, але й взяти її на утримання з подальшим бюджетним зобов’язанням. Ці підходи дадуть нам можливість залучити багато грошей на відновлення наших автошляхів. Також нам потрібна і допомога з технікою для ремонту доріг.

– Що із закордонних досягнень Ви б хотіли запровадити на Полтавщині?

– Повернусь на початок бесіди. Основним показником і фактором моєї роботи повинна бути діяльність у форматі укріплення місцевого самоврядування. Це є базою в державах Європейського Союзу. Нині тамтешній адміністративний устрій – показник міцного, спроможного, фінансово самодостатнього місцевого самоврядування. Ми дуже плідно співпрацюємо з міжнародними інституціями й організаціями, які допомагають нам у реалізації реформи децентралізації. За стандарти для себе беремо найкраще з Польщі, Німеччини. Після поїздок у ці країни реалізуємо набутий досвід. Це скорочує час на втілення новацій і бюджетні витрати.

– Яка Ваша заповітна мрія?

– Я змалку захоплювався фантастикою і зараз розумію, що ті речі, про які писали фантасти 30 років тому, стали реальністю. І те, що нам нині здається мрією, якщо ми будемо в це вірити, – стане реальністю. Потрібно зрозуміти одне: якщо хочемо жити в Україні як у європейській державі, нам всім треба багато працювати. З огляду на те, що за чотири роки моя робота була системною, сконцентрованою на конкретні речі щодо реформування країни, маємо сьогодні такий результат. І коли нині приїжджають експерти дивитися на хід реалізації реформ, вони здивовані темпами, якими ми рухаємося, і це під час війни, яка відбувається на сході України.

Читайте самые важные и интересные новости в нашем Telegram

Вы сейчас просматриваете новость " ЧЕЛОВЕК ГОДА – 2018. Интервью с Валерием Головко, Председателем Полтавской ОГА". Другие Последние новости Украины смотрите в блоке "Последние новости"

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
Орфографическая ошибка в тексте:
Послать сообщение об ошибке автору?
Сообщение должно содержать не более 250 символов
Выделите некорректный текст мышкой
Спасибо! Сообщение отправлено.
Продолжая просмотр сайта, вы соглашаетесь с тем, что ознакомились с обновленной политикой конфиденциальности и соглашаетесь на использование файлов cookie.
Соглашаюсь