Михаил Гончар

Автор:
Чи можуть німці дійсно вийти з "Північного потоку-2"?

Чи можуть німці дійсно вийти з "Північного потоку-2"?

мнения

20 Сентября, 09:11

Німецька Uniper, хоча й назвала "непорозумінням" інформацію щодо її можливого виходу з проекту "Північний потік-2" у разі введення американських санкцій, тим не менше не впевнено себе почуває. І ця невпевненість, і не тільки Uniper, проявилась ще у листопаді 2016 року, коли антимонопольне відомство Польщі заблокувало створення СП "Nord Stream 2 AG", і згодом всі п’ять компаній-партнерів "Газпрому" по "Північному потоку-2" вийшли з угоди акціонерів, що була укладена у 2015 році. Тобто, зараз "Північний потік-2" на 100% належить і будується за рахунок "Газпрому". Хоча мало б бути так: 50% – "Газпром", і по 10% – інші п’ять компаній – дві німецькі, австрійська, французька і британо-нідерландська.

Чому нервується "Газпром"?

Чому нервується "Газпром"?

мнения

17 Сентября, 09:27

Останнім часом нерви Кремлю та її газовому фавориту "Газпрому" псують не тільки з-за Океану. Вже всі забули, як 27 липня за підсумками ІІ саміту з питань енергетичних інтерконекторів в Лісабоні, у спільній декларації – зверніть увагу – Франції, Іспанії, Португалії, Європейської Комісії та Європейського інвестиційного банку, учасниками було підтримано попередню домовленість ЄС і США, зафіксовану двома днями раніше у Спільній заяві голови Єврокомісії Ж.-К. Юнкера та президента США Д. Трампа щодо  збільшення імпорту американського скрапленого газу до ЄС. В цій же декларації учасники відзначають необхідність будівництва газових інтерконекторів, що дозволить не тільки інтегрувати газові ринки Португалії, Іспанії та Франції, які усе ще функціонують ізольовано один від одного, але й створити можливість реверсних постачань газу з центральних регіонів ЄС на його західну "околицю" – Піренейський півострів. Тобто мова йде про реверсивну схему роботи газових мереж – у випадку будівництва необхідних інтерконекторів, СПГ зі США після розвантаження та португальських, іспанських чи французьких терміналах зможе потрапляти не тільки на ринки цих трьох країн ЄС, але й далі в Європу, а при необхідності на Піренеї може потрапити і трубопровідний газ через Францію. 

Як Україна проґавила "Північний потік-2" і "Турецький потік"?

Як Україна проґавила "Північний потік-2" і "Турецький потік"?

мнения

2 Марта, 09:16

На жаль, на державному рівні українська сторона системно не протидіяла будівництву обхідних російських газопроводів "Північний потік-2" та "Турецький потік". А те, що робилося, це здебільшого були зусилля "Нафтогазу", коли вони вояжували до Брюсселю, Вашингтону, Лондону, Берліну плюс робота з боку аналітиків як урядового так і неурядового сектору… Але, однак, усе це струшування повітря. Як діяла і діє Росія? Перефразовуючи відомий вислів, можна сказати: логічною аргументацією можна досягти багато чого, але логічною аргументацією підкріпленою доларом чи євро можна досягти більшого. Це той принцип, якого дотримуються "Газпром" та його сателіти, лобіюючи "Північний потік-2".

Тактика "Газпрома" после решения Стокгольмского арбитража

Тактика "Газпрома" после решения Стокгольмского арбитража

мнения

30 Марта 2017, 09:00

В апреле Украина ожидает первое решение Стокгольмского арбитража по иску "Нафтогаза" к "Газпрому" по контракту купли-продажи газа от 2009 года, вокруг которого кипят основные страсти: сумма исковых требований – порядка $17 млрд. Здесь ситуация однозначно выигрышной ни для одной из сторон не является. Однако если принять во внимание, что Стокгольмский арбитраж анализирует не просто дух и букву контракта, а еще и рыночную среду и сопоставляет соответствие условий контракта изменению рыночной среды, то шансы "Нафтогаза" на некоторый выигрыш (подчеркиваю, не тотальный выигрыш) выглядят более предпочтительными, чем у "Газпрома". Не надо быть юристом или экспертом по международным арбитражам, чтобы ознакомившись с текстом контракта прийти к выводу, что бросается в глаза явная асимметрия прав и обязанностей сторон. А также некоторые сомнительные вещи по формуле цены на газ, как и по вопросу применения принципа "бери или плати" (take or pay), на базе которого базируется основная претензия "Газпрома" к "Нафтогазу" ("Газпром" подал в Стокгольмский арбитраж против "Нафтогаза" в июне 2016 года – Ред.). Мол, обязались брать, так берите. Не взяли, значит платите. На этом базируется все исковое заявление. В то же время принцип "бери и плати" то зафиксирован, но механизм его применения не расписан, в отличие от контрактов с западными компаниями. Поэтому это является не только сильной, но и уязвимой стороной "Газпрома".