Кредит не дорожче 200% і "етичний кодекс" для колекторів: як нові правила НБУ вплинуть на українців

24 травня, 07:30

Олександра Романюк Олександра Романюк

Ломбардам заборонять вимагати з клієнтів більше, ніж коштує застава, а ОСББ зможуть вступати всім будинком в кредитний союз

Через трохи більше місяця закінчиться спокійне життя для компаній, що надають фінансові послуги в небанківському секторі. З 1 липня набуде чинності закон про "спліт" (Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій з державного регулювання фінансових послуг"). З цього моменту регулювати діяльність небанківських фінансових компаній і контролювати їх роботу почне Національний банк України. Майбутні зміни безпосередньо торкнуться багатьох українців, адже до небанківських фінансових компаній відносяться ломбарди, кредитні спілки, страхові та колекторські компанії, а також багато інших, які мають справу з грошима населення.

Реклама

Нагадаємо, що малозрозуміле слово "спліт" (split – англ. "розщеплення", "поділ") в українських реаліях означало скасування Національної комісії фінансових послуг і поділ її повноважень між Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку (контроль ринку цінних паперів і недержавних пенсійних фондів) і Нацбанком (ринки небанківських фінансових установ).

Закон про "спліт" був одним з перших, прийнятих нинішнім скликанням Верховної Ради (12 вересня 20219 року). І ще тоді Нацбанк анонсував серйозні зміни, які повинні наблизити українські фінансові ринки до європейських, зробити їх "прозорими" і захистити права споживачів. Нещодавно НБУ оприлюднив одну за одною шість "білих книг" – для кожного сегмента небанківського ринку, які планується реформувати. Сайт "Сьогодні" поцікавився, яких фінансових установ торкнуться зміни і як їх відчують на собі споживачі.

Всім будинком – до кредитної спілки

Кредитні спілки

Основна функція цих установ – видавати кредити. Часто в кредитних спілках можна мати і депозит. Позики від кредитних спілок зазвичай невеликі і недешеві в порівнянні з банківськими. Однак отримати такий кредит можна набагато швидше і простіше, ніж в банку, а тому досить багато українців в разі фінансових труднощів звертаються до кредитних спілок. Такого роду позики часто беруть, наприклад, фермери. За офіційними даними, в 2008 році членами кредитних спілок були понад 2,5 млн українців, зараз, після кризи, їх залишилося близько півмільйона.

Реклама

Основні проблеми споживачів послуг кредитних спілок – це дорожнеча таких кредитів, а також незахищеність учасників. Якщо кредитна спілка збанкрутує, домогтися повернення вкладу буде непросто.

Нацбанк пропонує розширити спектр послуг кредитних спілок. Наприклад, в них можна буде обміняти валюту, зробити платежі, оформити страховку (кредитні спілки будуть виступати посередниками). Крім того, стати членом кредитної спілки буде простіше (зараз діють жорсткі обмеження), в т. ч. для організацій. Користуватися послугами кредитних спілок зможуть, наприклад, фермерські господарства, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, профспілки і т.д.

Для захисту споживачів буде введено ліцензування діяльності кредитних спілок та нове законодавство. Зокрема, НБУ планує подати до Верховної Ради проект нового закону "Про кредитні спілки". Для отримання ліцензії потрібно буде відповідати вимогам, які НБУ висуне до розміру капіталу, системи управління і внутрішнього контролю, інформаційної безпеки тощо. Дотримання норм буде суворо контролюватися Нацбанком і в процесі діяльності кредитних спілок – приблизно так, як сьогодні НБУ контролює роботу банків.

Обов'язкових страховок стане менше, а "автоцивілка" може подорожчати

Страхові компанії

Той, хто намагався коли-небудь отримати в страховій компанії належні виплати, напевно знає, наскільки це важко і наскільки мізерні бувають виплати. Та й поширене страхування в Україні далеко не так, як в інших країнах – більшість оформляють страховки хіба що на вимогу законодавства (наприклад, "автоцивілку").

Реклама

За оцінками НБУ, основні проблеми на ринку страхування – непрозорість і недобросовісна конкуренція, недостатня платоспроможність страхових компаній, незахищеність споживачів їх послуг.

Нацбанк має намір вимагати від страхових компаній не тільки підвищити капіталізацію (мінімум до 32-48 млн грн для різних видів страхування), але й складати план розвитку, а також розкривати інформацію про кінцевих бенефіціарів (як зараз це роблять банки). Компанії-порушники будуть виводитися з ринку, так що, не виключено, через якийсь час побачимо "страхопад", як раніше бачили "банкопад".

Також НБУ обіцяє здійснювати нагляд за "справедливим ставленням до застрахованих" і має намір роз'яснювати населенню "переваги страхування в порівнянні з компенсаційними виплатами з бюджету", як говориться у відповідній "білій книзі". Крім того, страхові виплати за договорами довгострокового страхування життя (т.зв. "life" – від нещасних випадків, хвороб, а також як альтернатива пенсійним накопиченням) планується зробити гарантованими, як зараз людям гарантуються виплати за банківськими вкладами.

З іншого боку, в НБУ обіцяють істотно скоротити кількість обов'язкових страховок. Сьогодні їх налічується близько 40. Також буде скасовано державне регулювання цін на обов'язкові страховки, зокрема, на ту ж "автоцивілку" (страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів). Так що цей поширений вид страховки може подорожчати.

Ломбардам заборонять брати з клієнтів більше, ніж коштує заставна річ

Ломбарди

Реклама

Вважається, що ломбарди відвідують в основному люди з низькими доходами, які несуть туди наявні цінності, щоб роздобути грошей до зарплати або пенсії. Також подейкують, що в ці установи часто потрапляють крадені речі – адже документи на золото і техніку тут пред'являти не потрібно.

Однією з особливостей "кредитів" від ломбардів є їх надмірна вартість. За даними НБУ, в 2019 році ломбарди брали з позичальників в середньому 215% річних. І це не рахуючи "штрафних санкцій", які застосовуються до тих, хто не зміг вчасно розрахуватися. Проте популярність ломбардів вражає: у 2019 році в ломбардах було укладено 11,77 млн кредитних договорів, за якими українці отримали 18 млрд грн. При цьому приблизно в кожному сьомому випадку заставлене майно не повернулося власнику, а було продано в рахунок погашення кредиту.

Але, мабуть, найсерйознішою проблемою для тих, хто звертається до ломбардів, є не стільки дорожнеча кредитів, скільки високі штрафні санкції за несвоєчасне його погашення. Якщо клієнт не зміг повернути гроші вчасно, він не тільки може розпрощатися із закладеною цінністю, але ще й позбутися іншого майна. Адже ломбарди сьогодні мають законне право стягнути з боржника інше майно в рахунок погашення кредиту.

НБУ має намір цю норму скасувати. За новими правилами, ломбарди зможуть вимагати від позичальника тільки суму, що не перевищує вартості закладеної речі. При цьому Нацбанк обіцяє "посилений нагляд" за дотриманням прав споживачів. А ліцензії ломбардам видаватимуть тільки після оцінки їх бізнес-планів.

В тренді
В Україні подорожчав євро, а долар подешевшав: курс НБУ

Водночас для ломбардів спростять правила виходу на ринок і залучення грошей для свого бізнесу. А також дозволять надавати додаткові послуги, як і кредитним спілкам: обмін валют, платежі, страхування, оцінку, ремонт тощо.

Для колекторів напишуть "етичний кодекс"

Колекторські та факторингові компанії

Факторинг (від англ. factor – "посередник", торговий агент), якщо говорити простими словами, це покупка боргових зобов'язань, грошових вимог до боржника. Наприклад, цією послугою користуються, коли мова йде про купівлю-продаж товару або послуги з відстрочкою платежу. У НБУ відзначають, що в багатьох країнах факторинг є важливим сегментом фінансового сектора, який дозволяє компаніям швидко отримати гроші для своєї господарської діяльності і, по суті, сприяє економічному зростанню країни. Однак в Україні "переважно розвивається факторинг в його некласичної розумінні: покупка для подальшого врегулювання проблемних або непрацюючих кредитів", відзначають в Нацбанку. Частка традиційного факторингу становить не більше 20%.

Яскравим прикладом факторингу по-українськи є спілкування з боржником через колекторські компанії, які відомі своїми аж ніяк не цивілізованими і не завжди законними методами роботи. Дзвінки серед ночі, залякування клієнта і його родичів – про це неодноразово писалося. На кінець 2019 року в Україні налічувалася 641 факторингова компанія. За рік з ними було укладено понад 31 тис. договорів факторингу на загальну суму 56,6 млрд грн, повідомляють в НБУ.

Отримавши функції регулювання ринку, Нацбанк планує активно розвивати "класичний" факторинг. Однак і колекторську діяльність обмежувати не збирається. Хоча з часом має намір відокремити діяльність компаній з купівлі проблемних заборгованостей від класичного факторингового ринку.

За прогнозами Нацбанку, кількість факторингових договорів, що стосуються серйозних банківських кредитів, буде поступово скорочуватися. Водночас останнім часом зростає обсяг кредитів "до зарплати", які різні фінансові компанії видають позичальникам з невисокими доходами. А свої права за такими кредитами ці фінансові компанії із задоволенням перепродують факторинговим структурам, читай – колекторам. Найближчими роками цей сегмент може зрости ще більше, прогнозують в НБУ.

У планах НБУ – ліцензувати всі фінансові компанії, в т. ч. колекторські, і ввести для них норми ринкової (етичної) поведінки. Передбачається, що загроза втрати ліцензії змусить компанії дотримуватися "принципу доброчесності", в тому числі по відношенню до клієнтів. Також фінансова компанія, яка передала права на борг колекторам (наприклад), буде нести відповідальність за методи їх роботи і протиправну діяльність по відношенню до позичальників.

Іншими словами, забороняти або якось кардинально змінювати діяльність колекторських компаній в НБУ не збираються, оскільки потрібно ж комусь вимагати з боржників повертати борги. Однак є надія, що методи їх роботи стануть більш правовими і етичними.

Чи можна буде "купити" машину за місячну зарплату?

Небанківські лізингові компанії

Лізинг – це щось середнє між орендою якогось майна і довгостроковим кредитом на його покупку. У нас прийнято вважати, що такий вид фінансових послуг призначений виключно для юридичних осіб. Наприклад, підприємства можуть взяти якесь обладнання в лізинг (цим часто користуються підприємства громадського харчування, фермери та ін.). Однак у багатьох країнах лізингом активно користуються і фізичні особи. Наприклад, саме так в основному купують автомобілі. У нас лізингом автомобілів займаються всього кілька компаній, та й то вони працюють переважно з машинами віп-класу.

Для розвитку небанківського лізингу НБУ збирається ініціювати в тому числі податкові зміни, що повинно здешевити предмет лізингу, а також встановити правила, як для інших фінансових компаній (для контролю платоспроможності та чесності).

Втім, експерти сумніваються, що одна лише зміна регулятора і правил дозволить послугам лізингу швидко стати популярними в Україні.

Апетити кредиторів обмежать 200%

Небанківські фінансові компанії

Зараз небанківські фінансові компанії кредитують в основному юридичних осіб (78%). В НБУ збираються зробити послуги цих компаній більш доступними і для фізосіб. Тим більше, в останні роки така тенденція вже намітилася. Небанківські фінансові компанії видають в основному невеликі споживчі кредити (середня сума для фізосіб становила в минулому році 3711 грн, за даними НБУ) на термін до 30 днів або на пару місяців. Причому отримати їх значно легше, ніж в банку (не перевіряють ні платоспроможність, ні кредитну історію), але при цьому такі кредити досить дорогі. Реальні процентні ставки можуть перевищувати 700% річних. Споживачі часто відчувають себе обдуреними, коли бачать суми, які належить повернути. Фінансові ж компанії часто пропонують їм погасити старий кредит за рахунок нового. Таким чином, розмір боргу зростає, як на дріжджах. Для повернення боргів фінансові компанії часто вдаються до послуг колекторів.

В процесі реформування ринку Нацбанк має намір зажадати від небанківських фінансових компаній повідомляти споживачам правдиву і повну інформацію про вартість кредитів (для банків така вимога запроваджена тільки в цьому році). А максимальний розмір виплат по кредиту не зможе перевищувати подвійного розміру кредиту.

НБУ має намір приділяти підвищену увагу захисту прав споживачів таких послуг. Зокрема, в разі надходження скарг на фінансові компанії їх чекають позапланові перевірки і втрата ліцензії.

Перераховані нововведення для всіх сегментів не наберуть чинності відразу після 1 липня. Потрібно ще буде прийняти нові закони (зокрема, готуються проекти рамкових законів "Про фінансові послуги та діяльність з надання фінансових послуг", "Про фінансові компанії" та інші). Будуть продовжені і консультації з учасниками ринків з приводу звітності, контролю, термінів переходу на нові правила тощо.


Які пастки сьогодні влаштовують для позичальників, дивіться в сюжеті:

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти