Новий формат спілкування з владою: як міністр економіки приймав громадян у Facebook

Схоже, старі, звичні нам способи спілкування з чиновниками – за допомогою прес-конференцій та брифінгів, особистих прийомів тощо – відходять у минуле. Принаймні нова українська влада не перестає дивувати новими формами "зворотного зв'язку".

Про те, що звичайних прес-конференцій чекати не варто, в команді Володимира Зеленського заговорили відразу після президентських виборів. Замість цього пообіцяли відеозвернення, влоги і ролики, де президент буде пояснювати свої кроки і повідомляти новини громадянам України безпосередньо, а не в переказі ЗМІ. Однак із регулярністю таких форм не склалося – в команді Зеленського кажуть, через зайнятість президента. Та й "зворотного зв'язку" такі форми "спілкування" не передбачають: немає можливості поставити запитання і почути відповідь на нього. У результаті 10 жовтня народився новий формат – прес-марафон, під час якого президент 14 годин поспіль відповідав на питання журналістів, які накопичилися за півроку.

У той же час нереалізовану ідею Зеленського щодо регулярного відеоблогу підхопив прем'єр. Майже відразу після призначення Олексій Гончарук почав вести власний блог "Чашка прем'єра", де підбиває підсумки роботи уряду і пояснює суть найбільш важливих рішень. Поки вийшло три "Чашки".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Багато представників депутатського корпусу і уряду вже давно використовують свої сторінки в соціальних мережах як інформаційні майданчики. Вони діляться там новинами, висловлюють думку з різних питань тощо. Але 12 жовтня керівник Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тимофій Мілованов запропонував ще одну незвичну нам форму спілкування з "простими людьми": "прийоми громадян в Facebook".

"Міністр повинен проводити прийом громадян. Зробимо це тут. Протягом дня пишіть питання, я буду відповідати", – написав він у суботу, 12 жовтня, на своїй сторінці в соцмережі.

На скептичні питання на кшталт "Це жарт?" міністр відповідав: "Ні, це XXI століття". І дійсно відповідав цілий день, залишивши в цілому близько 120 коментарів до питань, які ставили йому люди.

Публічних "прийомів громадян" у нас не прийнято було проводити (за рідкісними винятками, мали виразний присмак піару). Хоча, на відміну від відеозвернень, такий формат дійсно є інтерактивне спілкування. Дозволяє дізнатися, які питання хвилюють українців найбільше, що думає про це міністр і як його відомство збирається вирішувати ту чи іншу проблему.

Всіх турбує земля

Безумовним лідером за частотою згадувань під час "прийому громадян в Facebook" Міловановим стало питання про землю. Ми зібрали найцікавіші з них, на наш погляд. Разом з відповідями міністра економрозвитку.

Чи допускається продаж землі державної власності?

"Поки план такий – передати землю громадам на місця. Вони будуть вирішувати, як нею розпорядитися...

Можливо, частину землі держава залишить собі в розпорядження. Наприклад, зі стратегічних або економічних причин.

Чи стане краще після передачі землі на місця? Ми бачили, яким корумпованим був і, можливо, місцями залишається Геокадастр. Ми боремося з корупцією там постійно. На місцях громадянам легше бачити, коли і що крадуть. А держава створить інструменти для громадян, якими можна боротися і зупиняти цю корупцію".

Чи буде створено Земельний банк? Чи буде держава викуповувати земельні паї у селян?

"Поки цього не планується. Навпаки, ідея передати розпорядження землею в громади. Але є ідеї про створення певних "банків" землі. У якій формі – поки невідомо".

Чим погано для продавця паю, що його землю зможе купити іноземець?

"На мою думку, зазвичай нічим. Але є винятки. Ми не хочемо, щоб російські компанії купували землю. Ми не хочемо, щоб компанії, пов'язані з іншими державами, купували землю. Ми не хочемо, щоб землю, яка має стратегічне значення, купували ті, кого ми не можемо контролювати. Наприклад, землю біля кордону. Але ми також не хочемо, щоб землю купували бандити або корупціонери".

Чи не вважаєте ви, що в разі обмеження кола покупців землі вартість гектара не дотягне навіть до 1000 у. е.?

"Вважаю, що будь-які обмеження на будь-якому ринку зазвичай призводять до втрати ефективності, робочих місць, додаткової вартості. Обмеження на покупців зменшують ціну. На жаль, на місцях багато хто боїться конкуренції, а іноді невідомості".

Чи не стане довірча власність, яка має запрацювати в Україні, способом обійти заборону продажу землі іноземцям?

"Дійсно, ризики можуть бути".

Чи вивчав уряд досвід Ізраїлю?

"Так, вивчав. Досвід цікавий, але непрактичний для нас. По-перше, там пустеля. По-друге, дуже мало землі. Піввідсотка або відсоток від того, що є у нас. По-третє, там частина державної землі здається в оренду, а не продається, щоб спростити механізми зміни цільового призначення під поселення і військові інсталяції. У нас ці проблеми – наявність землі для військових цілей або поселень – не є критичними".

Чи планується створення кадастру нерухомості на базі земельного кадастру, містобудівного та реєстру прав на нерухомість? Всі розвинені країни мають такі кадастри.

"Так. Іде постійна і дуже динамічна робота з об'єднання кадастрів".

Що з податком на виведений капітал?

Другим за частотою виявилося питання про податок на виведений капітал (ПнВК). Втім, відповіді Тимофія Милованова на нього були однаковими: "ПнВК зараз на паузі".

Відповідаючи на одне з таких питань, міністр економіки висловив своє особисте ставлення до цього питання.

"На сьогодні я не можу відповісти, коли буде введений ПнВК і яким буде його вплив на економіку. У серпні я серйозно вивчав розрахунки, які є у різних сторін. Тих, хто за, і тих, хто проти. Дійшов висновку, що всі сторони трохи прикрашають і роблять припущення, які їм вигідні або які вони вважають найбільш ймовірними. У цих припущеннях і криється різниця поглядів. Ці припущення потрібно обговорювати", - сказав Тимофій Милованов.

Кого буде підтримувати уряд?

Такі питання теж хвилюють українців. Однак відповідь міністра економрозвитку багатьох здивувала.

"Я не вважаю, що потрібно підтримувати окремі галузі. Моя думка – і ми можемо тут дискутувати – потрібно підтримувати підприємства, які створюють робочі місця, підвищують ВВП. І тільки коли їм по-справжньому потрібна ця підтримка", – відповідав Мілованов.

Цілий ряд питань міністру стосувалися зовнішньоекономічної діяльності. Наприклад, піднімалося питання про систему преференцій GSP, яку надали Україні США, а потім скоротили цей список через проблеми з інтелектуальними правами в Україні. За словами Мілованова, ця тема повинна обговорюватися під час візиту української делегації в США, який почався цього тижня.

На питання про те, як планується стимулювати український експорт до Євросоюзу, міністр відповідав, що існує цілий комплекс таких заходів. У тому числі введення "промислового безвіза". Однак розвиток експорту стримує недостатнє виконання Україною умов Угоди про асоціацію з ЄС.

Взагалі, тематика питань була досить широка.

Чи планується перегляд числа пільговиків (за комунальні послуги, оплату за проїзд тощо)?

"Це, швидше, питання до інших міністерств і ВРУ. Моя думка – що менше пільг, то краще розвивається економіка і підвищуються зарплати".

Як в Україні розвивати внутрішнього інвестора?

"Судова система повинна працювати. Кредитор повинен бути в змозі повернути свої гроші. Тоді і запрацює фінансова система".

Які плани щодо підтримки малого та середнього бізнесу?

"Ви маєте на увазі фінансову підтримку від держави? Є кілька фондів та агентств. Зараз ми їх об'єднуємо".

Чи будуть відображені в бюджеті на 2020 рік зміни держфінансування університетів і скасування держзамовлень (заміна на сертифікати)?

"Такі розмови ведуться. Головна ідея – витрачати гроші платників податків ефективно. На ті спеціальності, які вимагає ринок праці. Тому що у нас парадокс: випускники університетів не можуть знайти роботу за фахом, а компанії не можуть знайти співробітників. Зробимо те, що встигнемо" .

Чи не вважаєте ви, що в Україні податкове навантаження занадто велике для хороших темпів розвитку?

"Податкове навантаження в Україні не таке і велике, якщо порівнювати з іншими країнами ЄС і США. Але, звісно, менше податків стимулює розвиток бізнесу. Насправді потрібно оподатковувати активи, а не бізнес-операції".