Ситуація на ринку праці в Україні: на одну вакансію претендують троє, а доходи завмерли

У жовтні на ринку праці України активізувалася "важка артилерія". "Роботодавці із задоволенням наймали людей в таких профсферах, як "Транспорт, логістика" і "Робочий персонал", – доповідає експертно-аналітичний центр Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна. Спостерігається поступове зростання вакансій в сферах "Інформаційні технології, інтернет, телеком", "Маркетинг, реклама, PR", "Безпека", "Медицина, фармацевтика" і "Продажі".

"Інші галузі, багатообіцяюче стартувавши на початку бізнес-сезону, в середині осені поводилися стриманіше, – коментує фахівець центру Катерина Криворученко. – Найпомітніший спад кількості пропозицій стався в сфері "Туризм, готелі, ресторани". Найстабільнішими залишаються "Управління персоналом, тренінги", "Інсталяція і сервіс". У жовтні найактивнішими були роботодавці Києва і Дніпропетровської області, спад пропозицій спостерігався у Вінницькій, Миколаївській та Одеській областях. Загалом, ринок праці в III кварталі розвивався в рамках тенденцій 2017 року. Рівень конкуренції (hh-індекс – співвідношення кількості резюме до кількості вакансій) залишається на рівні три особи на місце".

На жаль, так само стабільно не підвищувалися і доходи громадян. За результатами опитування центру, в цьому кварталі більше половини респондентів зазначили, що в їхніх компаніях не було перегляду зарплат. Найчастіше підвищення було незначним: більш ніж на 30% зарплата зросла лише в 10% компаній.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Як вивести на "світло" зарплати

За даними Держслужби статистики, 80% українців отримують зарплату в розмірі від 3200 до 8000 грн, і лише 9% – 8-10 тис. За підрахунками експертів, білі зарплати могли б зрости щонайменше на 20-25% за умови виходу ринку з тіні. Але з цим поки погано: Міністерство економічного розвитку і торгівлі доповідає, що за рік рівень нелегальщини в економіці знизився з 43% до 37%, в тому числі завдяки підвищенню мінімальної зарплати до 3200 грн.

Але міжнародні інстанції оцінюють частку тіньової економіки в 45-46%. Так, Асоціація дипломованих сертифікованих бухгалтерів (ACCA) відвела Україні 3-тє місце серед країн з найвищим рівнем тіні (серед 28). Все це – невраховані доходи і зарплати в конвертах малого і середнього бізнесу, заниження розміру експортної виручки великого. Ділова активність в країні дійсно зростає останнім часом. Але чи в правильному руслі?

МІНІМАЛКА НА ДОПОМОГУ. "Не думаю, що підвищення мінімалки впливає на чорний бізнес, доказів, які свідчать, не зустрічав, – каже Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова. – Якби відбулися істотні зміни такого плану, змінився б рівень інвестицій в структурі ВВП (показник самопочуття бізнесу), але він стабільно дорівнює 15%, як і роками раніше".

За його словами, більшість фахівців, які працюють з конкретними ринками, стверджують, що мінімалка-3200 оклади багатьох категорій працівників не змінила і навіть позбавила їх бонусів і премій: фінстан підприємств аж ніяк не поліпшився, і доплати довелося урізати. В інформаційному полі поповзла думку, що якби не дрібно-середній бізнес, який зводить кінці з кінцями не завжди законно, то українцям не світив би навіть сьогоднішній рівень життя.

"Ця ідея – спосіб виправдати махінації. Адже тінь не тільки в чорних зарплатах і подвійній бухгалтерії ФОПів – вони становлять лише 10% проблеми, – пояснює Ганна Харламова, кандидат економічних наук, доцент університету ім. Т. Шевченка. – А 90% – за контрабандою, офшорами і сірими схемами імпорту-експорту. А це – мільярди гривень поза бюджетом".

ЩО ДОПОМОЖЕ. Рівень зарплат і їх легальність мало впливають на бізнес-клімат як такий, каже Василь Юрчишин.

"На ньому в набагато більшому ступені позначаються регуляторне поле, захист прав інвестора і кредитора, інституційна стабільність – коли бізнес бачить чіткі правила гри, може вільно інвестувати, розширювати штати і підвищувати оклади, – пояснює він. – Про помітну детінізацію можна говорити, коли розконсервовують приватизацію, покінчать з рейдерством, адміністративним і фіскальним тиском, а опитування і об'єктивні показники заговорять про привабливіше середовище".

"Є дані, що зараз поза правовим полем знаходиться навіть 48%, а не 45% економіки. Зменшити цей показник хоча б до середньоєвропейського можна заходами, набагато серйознішими за підвищення мінімалки – деофшоризацію, дерегуляцією, переходом на електронне урядування", – підтверджує і Ганна Харламова.