Торгові війни і криза Єврозони: названі виклики і шанси для України

Економічний конфлікт між США і Китаєм, що триває, торгові обмеження між Києвом і Москвою, а також бар'єри на ринках ЄС – ці складові вносять невизначеність щодо майбутнього українського експорту. Представники уряду на міжнародній конференції "Торгові війни: Майстерність захисту" окреслили головні зовнішньоекономічні вектори, а експортери розповіли про свої проблеми, розв'язання яких можливе на найвищому рівні.

Торгові вектори України-2020

Як відзначають фахівці, головною проблемою України, як і раніше, залишається сировинна економіка. Такий тип сильно залежить від кон'юнктури на світових ринках. А вона зараз вона не дуже радісна.

"За останній рік ціни на металопродукцію на глобальному ринку впали на 12-15%", – зазначив президент "Укрметалургпрому" Олександр Каленков.

Про необхідність переорієнтувати експорт на поставки продукції з вищою доданою вартістю в Україні говорять давно. Проте як і раніше три чверті вітчизняного експорту становлять сировина і напівфабрикати. Розширити їх поставки раніше прагнули за рахунок ринків ЄС, але ця можливість уже вичерпана, констатують в уряді.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"У нас торгівля в цілому зростає за дев'ять місяців 2019 року на вісім з копійками, – каже віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба. – Але ми розуміємо просту річ, що у нас домінує сировинна і агропромислова торгівля і, напевно, ми досягнемо стелі".

Вихід із ситуації в уряді бачать в розширенні номенклатури продукції, що поставляється до ЄС, зокрема – індустріальними товарами. Але для цього ще потрібно підписати угоду про "промисловий безвіз". В уряді переконані, що торгові відносини з ЄС потребують "модернізації", але підкреслюють: йдеться не про перегляд угоди, а про оновлення відповідно до нових викликів реальності. До цього питання потрібно підходити обережно, щоб не злякати європейських колег. Тож почали з правового аспекту.

"Ми запропонували ЄС укласти нове доповнення до Угоди у сфері юстиції, – розповідає Кулеба. – Там йтиметься про захист персональних даних, про боротьбу з корупцією, з відмиванням грошей, про перетин кордону... Це опосередковано вплине на бізнес – створить сприятливіші умови ведення бізнесу".

Очікується, що питання поновлення двосторонніх відносин Україна та ЄС обговорять вже цього року.

Питання зони вільної торгівлі з Туреччиною – як і раніше, в підвішеному стані, оскільки ще багато нюансів не узгоджене, говорить торговий представник України, заступник міністра розвитку економіки Тарас Качка. Втім, розвивати український експорт можна не тільки шляхом створення ЗВТ, а й через підписання секторальних угод з іншими країнами, вважають в уряді.

"Я б брав до уваги не тільки Угоди про ЗВТ, а взагалі преференційні угоди, – зазначає Качка. – Тобто можна починати з секторальних угод. Наприклад, з США у нас була торгово-інвестиційна рада і ми починали говорити про те, що в визначених секторах нам потрібні угоди".

Водночас питання торгівлі з Британією залишається відкритим, хоча Угода про вільну торгівлю де-факто готова до укладання, продовжує торгпред. І проблема тут не тільки в форматі Brexit, але і в невизначеності щодо обсягів торгівлі між країнами. А це унеможливлює визначення тарифної політики.

"Ми не можемо визначити товаропоток між Україною і Британією, – зазначає він. – Тому що номінально транзакції, які йдуть безпосередньо між Україною та Британією, – це лише частина реального товаропотоку. Дуже багато транзакцій оформляються експортом до Польщі або до Угорщини, або до Німеччини, або до Нідерландів і все одно продукція йде далі до Британії, оскільки це єдина митна територія".

А ось ембарго на торгівлю з РФ збережуться, попереджають в МЕРТ.

"Ми працюємо в цьому питанні реактивно, а не проактивно, – пояснює Качка. – Ми реагуємо на ті дії, які робить РФ. Вважаємо, що заходи, які застосувала РФ, – є протиправними. Тому у відповідь продовжуємо вводити торгові обмеження. Плюс є санкційна політика, яка стосується безпеки. Цієї тактики, стратегії і дотримуватимемося".

Водночас він зазначив, що РФ в торговій боротьбі зайшла "занадто далеко", на що звертають увагу і члени Євразійського економічного співтовариства. Однак доводити свою правоту, крім як на майданчику Світової організації торгівлі (СОТ), більше ніде. А її рішення, як відомо, часом неоднозначні. Втім, і в наукових колах давно ведуться розмови про те, що СОТ себе вичерпала.

Чому бізнес не відчуває себе захищеним

У департаменті торговельного захисту МЕРТ констатують зростання скарг вітчизняних виробників на імпортерів. Але рівень захисту залишається слабким. Зокрема – через відсутність в Україні законодавчої бази, яка зробила б можливим застосування дозволених СОТ та Угодою про асоціацію захисних заходів. Наприклад, для введення попередніх заходів – тобто оперативного захисту українських виробників – відсутній механізм повернення імпортерам сплачених мит в тому випадку, якщо за результатами розслідувань такі заходи будуть визнані необґрунтованими.

"Практика запровадження попередніх заходів в Україні існує, заходи вживалися. Але немає механізму повернення сплачених платежів, якщо в кінці розслідувань орган прийде до розуміння, що остаточні заходи не відповідають національним інтересам... Таким чином держава зобов'язана буде повернути сплачене мито. Зараз за фактом є тільки один механізм повернення такого мита – через судові тяжби", – пояснює Олена Омельченко, партнер і керівник практики міжнародної торгівлі юрфірми "Ільяшев і Партнери".

Вітчизняні виробники звертають увагу на те, що інші країни активно вдаються до різних мір для захисту ринків від імпортерів.

"Розвинені країни – той же ЄС – використовують набагато більше різних заходів обмеження імпорту з інших країн, – каже Олександра Каленкова, президент "Укрметалургпрому". – Наприклад, зараз обговорюється введення додаткових зборів в тому чи іншому вигляді на кожну тонну сталі, що поставляється до ЄС. У зв'язку з тим, що законодавство ЄС жорсткіше за викидами СО2 і передбачається на сталь додаткові збори".

З необхідністю підтримки вітчизняних виробників погоджується і віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Денис Красніков. Нині, каже, перед країною відкриті великі можливості, щоб перезапустити економіку, і уряд повинен ними скористатися.

"Зараз в сфері державних фінансів, світових фінансів дуже хороша ситуація, – зазначив він. – Україні добре дають кредити, відсоткові ставки зменшуються... Поки гроші є, їх потрібно терміново кидати на розвиток промисловості, проекти інфраструктури, які дадуть можливість зменшити витрати виробникам основних галузей , – вважає Красніков.

В цьому відношенні позитивну роль зіграв би повноцінний запуск Експортно-кредитного агентства, кажуть експерти. Відомство вже має фонд, проте його послугами при нинішній законодавчій базі ніхто не може скористатися.

"Це дуже класний інструмент. Але зараз це такий собі" музей Леніна", – жартує торгпред України.

Торгові війни – шанс для третіх країн

Торгові війни між двома країнами це не тільки ризик надмірного імпорту для третіх країн, але іноді і щасливий квиток. Наприклад, торговельною війною між РФ і Україною успішно скористалися білоруси.

"Ми можемо безпосередньо пов'язувати ситуацію з впровадженням ембарго щодо російських товарів і збільшенням поставок з Республіки Білорусь. Коли знижується присутність товару з однієї країни, інша країна намагається використати ситуацію на свою користь", – зазначила директор департаменту торговельної захисту МЕРТ Наталія Сидорук.

Тож ніхто не заважає і нам отримати вигоду від торгової війни між Китаєм і США. При тому, що, наприклад, американці вже високо оцінили українську соняшникову олію: