Заборона замість легалізації: як хочуть контролювати азартні ігри

Де і на яких умовах повинні існувати гральні зали – єдиної думки дійти не вдалося

Про намір упорядкувати, тобто взяти під контроль держави, гральний бізнес в Україні команда президента Володимира Зеленського заявила ще в вересні. Однак для цього цей бізнес треба було легалізувати. Адже офіційно він заборонений у нас ще з 2009 року. Хоча, як виявилося, заборона абсолютно не заважає існуванню сотень, якщо не тисяч, залів ігрових автоматів, казино та інших закладів для азартних ігор, що маскуються під лотереї, а то і просто працюють без всяких вивісок, наприклад в кафе-"наливайках".

Як заявляли в уряді, легалізація азартних ігор повинна була накласти суворі обмеження на гральні заклади – передусім щодо місць розташування. Разом з тим в уряді розраховували, що законодавче врегулювання діяльності грального бізнесу може принести до бюджету від 2 до 5 млрд грн. Уже 2020 року, відповідно до закону про держбюджет, тільки від продажу ліцензій на діяльність, пов'язану з азартними іграми, передбачалося отримати понад 4 млрд грн. А прем'єр-міністр Олексій Гончарук говорив навіть про те, що легалізація грального бізнесу в цілому може принести до 1% зростання ВВП, а це вже понад 30 млрд грн.

Реклама

Президент України Володимир Зеленський доручив вжити закон про впорядкування діяльності гральних закладів до 1 грудня цього року. Кабмін подав свій законопроєкт (№2285) до парламенту ще 17 жовтня. Але слідом за ним з'явилося ще 8 варіантів законопроєктів, що стосуються азартних ігор. Надто вже гарячою виявилася дискусія про те, яким саме чином слід обмежувати діяльність гральних закладів. В результаті 19 грудня до порядку денного пленарного засідання були включені всі 9 законопроектів. У тому числі №2285-д, який був поданий до Ради тільки 18 грудня і позиціонувався як доопрацьований проєкт Кабміну, або "об'єднаний" законопроєкт, в якому "зібрали все краще, що можна було зібрати з усіх версій", як висловився, презентуючи цей законопроєкт, його автор Олександр Дубінський.

В результаті на голосування було поставлено саме цей законопроєкт – 2285-д. Однак йому вдалося набрати лише 213 голосів, і проєкт відправили назад до комітету для підготовки до повторного першого читання.

Провал голосування змусив президента України Володимира Зеленського виступити з різкою заявою."Вчора Верховна Рада провалила ухвалення закону про легалізацію грального бізнесу. Ми знаємо, хто за цим стоїть. Чи не хочете грати за прозорими правилами? Чи не хочете працювати цивілізовано і платити до бюджету? Що ж, давайте по-іншому. Відсьогодні негайно закриваємо всі ігрові зали. Думай...те", – написав глава держави в Facebook 20 грудня.

Реклама

Яким чином вдалося законно закрити незаконні гральні заклади, пояснив того ж дня прем'єр-міністр Олексій Гончарук.

"В Україні працюють лише три оператори державних лотерей. Однак це не заважає десяткам сотень закладів по всій країні здійснювати гральну діяльність, заборонену законом, прикриваючись лотереями. Як це працює? Ці установи укладають з операторами держлотерей договори на розповсюдження. Прикриваються цими договорами, однак на території закладу встановлюють "ігрові автомати", які заборонені законом. Ми ці схеми припиняємо", – заявив він.

Уряд скасував дозвіл для операторів лотерей укладати договори на розповсюдження, вилучивши цю норму з ліцензійних умов.

Реклама

26 грудня поліція відзвітувала про закриття всіх 5300 залів ігрових автоматів і підпільних казино по всій Україні, про які їй було відомо. Запевняють, що жодного працюючого закладу для азартних ігор вже не залишилося. Але якщо такі виявляться, громадян закликають повідомляти про це на урядову гарячу лінію 1545*5.

Як передбачалося обмежити гральний бізнес? Чим відрізняється доопрацьований законопроєкт від урядового і чому при, здавалося б, загальній підтримці упорядкування азартних ігор в парламенті не вдалося нашкребти голосів для ухвалення закону?

Урядовий законопроєкт пропонував скасувати чинні закони "Про заборону грального бізнесу в Україні" та "Про державні лотереї в Україні" і прописати для них нові правила. Проєкт 2285-д містив таку ж норму.

Урядовий законопроєкт пропонував в Кодексі про адміністративні правопорушення збільшити штраф за незаконну організацію азартних ігор з 3-25 неоподатковуваних мінімумів до 30-500 мінімумів. Проєкт 2285-д, крім цього, вводив також штраф за допуск до азартних ігор неповнолітніх (100-550 неоподатковуваних мінімумів).

Початковий законопроєкт – 2285 – пропонував в Кримінальному кодексі, крім штрафу за незаконну ігрову діяльність, передбачити вилучення грального обладнання та тюремний термін на 1-3 роки, а доопрацьований законопроєкт – вилучення обладнання та термін від 5 до 12 років. А крім того, садити до тюрми за бездіяльність працівників правоохоронних органів (які, як впевнені в уряді, зараз "кришують" гральний бізнес) на 7-10 років.

В обох законопроєктах до числа азартних ігор зараховувалися парі, вводилися ліцензування грального бізнесу і жорсткі обмеження і заборони на рекламу гральних закладів та азартних ігор. Перераховувалися види дозволених азартних ігор і заборонялося те, що не потрапило до переліку. Для боротьби з ігроманією (лудоманією) обома законопроєктами передбачалося вимога до організаторів ігрової діяльності забезпечувати ідентифікацію гравця, тобто вимагати паспорт, та ще й ідентифікаційний код (для інтернет-ігор – скани цих документів і цифровий підпис).

Також передбачалося ввести практику, що ігроман може подати до державного органу, який контролюватиме діяльність ігрових закладів, "заяву про самообмеження" – прохання не допускати його до участі в азартних іграх (на термін від 6 місяців до 3 років). Гральні заклади зобов'язані не допускати таких людей до участі в азартних іграх.

Однак основні розбіжності в законопроєктах містяться в розділах, які стосуються порядку організації і проведення азартних ігор. І якщо в питаннях штрафів доопрацьований законопроєкт жорсткіший, то в дозвільних питаннях, на наш погляд, навпаки, набагато ліберальніший.

Так, в урядовому проєкті казино дозволялося облаштовувати в 5-зіркових готелях не менше ніж на 200 номерів, і таких ліцензій передбачалося видавати не більше 20 на всю країну. У доопрацьованому законопроєкті норма про максимальну кількість ліцензій відсутня, а казино дозволяється організовувати в 5-зіркових готелях на 150 номерів і більше для Києва і на 100 номерів і більше – для інших населених пунктів. Ще й вводиться поняття "інвестиційних проєктів з організації та проведення азартних ігор" – для інвесторів будівництва великих 5-зіркових готелів, яким ліцензії надаватимуться на 10 років безкоштовно.

Разом з тим в обох законопроєктах прописувалися обмеження до грального обладнання казино, які грали на руку великому бізнесу: не менше 50 співробітників, які не менше 10 гральних столів, в т. ч. 2 – з кільцем рулетки, і не менше 50 ігрових автоматів для населених пунктів з населенням понад 500 тис. чоловік. Не менш 5 ігрових столів (1 з рулеткою) і 20 ігрових автоматів – для населених пунктів з населенням менше 500 тис.

Правила для букмекерської діяльності в законопроєктах також виписані по-різному. Урядовим законопроєктом передбачалося видавати не більше 10 ліцензій на всю Україну для проведення букмекерської діяльності та казино в інтернеті і 80 – для організації букмекерських пунктів оффлайн. За однією ліцензією можна було відкрити не більше 10 букмекерських пунктів. У законопроєкті Дубінського обмеження за кількістю ліцензій і пунктів відсутні.

І, нарешті, про зали з ігровими автоматами. В урядовому законопроєкті зали з ігровими автоматами дозволялося розміщувати в готелях 3-5 зірок більш ніж з 200 номерами – для Києва і 150 номерами – для інших населених пунктів. Загальна кількість автоматів по всій Україні не повинна була перевищувати 40 тисяч.

У доопрацьованому законопроєкті мінімальна норма зменшена до 50 номерів для Києва і до 25 номерів – для інших населених пунктів. Крім того, "доопрацьований" законопроєкт дозволяв розташовувати гральні автомати в будь-яких нежитлових будівлях загальною площею понад тисячу квадратних метрів для Києва і понад 500 кв. м. – для інших населених пунктів. Для розуміння: в Києві таким параметрам відповідає практично будь-який торговий центр, кінотеатр, клуб і багато закладів громадського харчування. Тож, напевно, недарма одним з пунктів цього законопроєкту забороняється встановлювати ігрові автомати "в кіосках, навісах і пересувних малих архітектурних формах".

Перед голосуванням в парламенті доопрацьованого законопроєкту голова профільного парламентського комітету, з питань фінансів, податкової та митної політики, Данило Гетманцев відмовився брати участь в розгляді питання про легалізацію грального бізнесу, заявивши "про наявність потенційного конфлікту інтересів".

Юристи оцінюють підсумковий законопроєкт по-різному.

Олександр Хацкевич, керуючий партнер ЮК "Primelex", вважає, що головна причина провалу голосування – це відсутність єдиного підходу, який би базувався на рівних умовах для всіх видів грального бізнесу.

"Кожен із законопроєктів містив відверто лобістські положення і представляв преференції то казино, то букмекерам, то операторам лотерей. З огляду на той факт, що представники цих видів бізнесу, за даними навіть з відкритих джерел, впливають на деяких депутатів, то відсутність компромісу між цими групами призвела до того, що в даний час закон про легалізацію грального бізнесу не ухвалений. Деякі депутати свідомо концентрують увагу на певних видах грального бізнесу, при цьому замовчуючи існування проблем в інших, наприклад, таких, як діяльність з організації азартних ігор онлайн, які важко контролюються навіть в таких країнах Європи, як Велика Британія", – говорить Олександр Хацкевич.

Юрист вважає, що законопроєкт 2285-д все ж буде проголосований з незначними правками на початку наступного року. Однак в економічному ефекті від його прийняття сумнівається.

"Дуже дивним є включення жо дохідної частини бюджету на 2020 рік 4,5 млрд грн надходжень від грального бізнесу, оскільки жодних економічних розрахунків ні Міністерство фінансів, ні профільний комітет не надавали. При відсутності зваженого економічного підходу до вартості ліцензій, порядку їх отримання ми отримаємо ситуацію, коли гральний бізнес залишиться в тіні", – вважає він.

Кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський також говорить про явно лобістський характер законопроєкту.

"Рада відкладає розгляд законопроєкту, оскільки він в цілому негативно сприймається в суспільстві. Соціологічні дослідження показують, що більшість населення не підтримує легалізацію грального бізнесу. Крім того, законопроєкт виписаний під певні групи, які займаються гральним бізнесом, що викликає опір з боку їх конкурентів", – вважає експерт.

Олександр Хмелевський теж сумнівається, що легалізація грального бізнесу позитивно позначиться на економіці.

"Після легалізації грального бізнесу в Україні з'явиться ще більше гральних закладів. На економіці України легалізація позначиться негативно. Гральний бізнес не створює вартість. Він фактично відбирає кошти у людей на користь гральних закладів. Людина замість того, щоб придбати товари або послуги – а саме такі покупки і сприяють економічному зростанню, – віддаватиме їх казино. Влада сподівається, що через легалізацію грального бізнесу зростуть надходження до бюджету. На мій погляд, це дуже сумнівно. Гральний бізнес завжди ухиляється від сплати податків. Зате при купівлі людьми товарів і послуг держава отримала б ПДВ, акцизи і податок на прибуток. У практично всіх розвинених країнах гральний бізнес або заборонений, або істотно обмежений. Зате в бідних, відсталих країнах ігрові автомати на кожному кроці", – акцентує економіст.

Водночас адвокат Іван Гранцев, керуючий партнер компанії "Гранцев і Партнери", вважає, що врегулювання грального бізнесу сприятиме зміцненню економіки країни.

"Це ціла галузь економіки, яка зараз перебуває в тіні, поза всяким державним контролем. Як мінімум, в разі її повернення в правове поле суб'єкти господарювання в сфері грального бізнесу почнуть платити податки, створюватимуться нові робочі місця тощо. Заборона азартних ігор за всі роки свого існування продемонстрував тільки свою повну безглуздість і неефективність, адже гральний бізнес нікуди не зник після своєї заборони. Він продовжує існувати цілком нелегально, у вигляді підпільних казино, які ніяк не контролюються державою і, звичайно, не наповнюють український бюджет. Введення грального бізнесу в правове поле має відразу кілька переваг: 1) держава отримає можливість для регулювання даної галузі, яка зараз перебуває поза її впливом, 2) додаткові надходження до державного бюджету, 3) зняття непотрібного навантаження з органів виконавчої та судової влади", – перераховує Іван Гранцев.

Реклама на segodnya.ua Реклама
Всі новини
Показати ще
Реклама на segodnya.ua Реклама
Допомога під час війни
Більше новин
Фінанс-дайджест
Більше новин
Industry
Більше новин
Квартирне питання
Більше новин
Час заробляти
Техно
Більше новин
Комуналка
Більше новин
Наші гроші
Більше новин
Війна в Україні
Більше новин
Money-лайфхакер💰
Головне про гроші
Всі новини
Останні новини
Показати ще
Валюта
Курс долара в касах банків (купівля/продаж)
1
ПУМБ ПУМБ
35.8/36.3
2
ПриватБанк ПриватБанк
35.5/36.3
3
Ощадбанк Ощадбанк
35.7/36.15
4
Райффайзен Банк Райффайзен Банк
36.4/37.1
5
Укрексімбанк Укрексімбанк
36.2/36.7
6
Альфа-Банк Альфа-Банк
35.5/36.7
7
Укргазбанк Укргазбанк
35.4/36.4
8
Універсал Банк Універсал Банк
35.4/36.9
9
OTP Bank OTP Bank
31.95/35.0
ЗАПРАВКИ
Паливо сьогодні
95+
95
ДП
ГАЗ
51,59
50,44
51,84
27,57
53,40
51,40
52,40
27,39
54,50
52,50
52,00
27,71
55,09
53,49
55,09
28,69
55,25
53,71
53,85
27,85
58,99
56,99
56,99
28,97
58,99
56,99
56,99
28,98
59,49
55,81
55,88
28,38
59,99
57,99
57,99
28,98
-
49,51
49,31
26,89
Відставка Бориса Джонсона
Нова обкладинка The Economist
Рейтинг цін
Скільки коштує житло у новобудовах Києва (грн за м²)
1
Печерський Печерський
90 592
2
Шевченківський Шевченківський
57 791
3
Оболонський Оболонський
54 494
4
Подільський Подільський
51 178
5
Голосіївський Голосіївський
46 989
6
Святошинський Святошинський
36 659
7
Дніпровський Дніпровський
35 882
8
Дарницький Дарницький
35 881
9
Деснянський Деснянський
35 364
10
Солом'янський Солом'янський
31 688
Прогноз 🔑
ТОП-5 у сфері IT
Затребувані спеціалізації
Програмування

Програмування

Інженер

Інженер

Системи управління підприємствами

Системи управління підприємствами

Web-інженер

Web-інженер

Web-майстер

Web-майстер

Актуальні пропозиції 🔥
Вибір українців 🚘
Які нові легкові авто купували у червні
1
Toyota Toyota
456
2
Renault Renault
327
3
Volkswagen Volkswagen
263
4
Hyundai Hyundai
172
5
Skoda Skoda
168
6
Mitsubishi Mitsubishi
162
7
BMW BMW
120
8
Nissan Nissan
102
9
Mercedes Mercedes
94
10
Ford Ford
87
Детальніше
Must Know
Штрафи для власників тварин в Україні

Вигул собак небезпечних порід без намордника — від 170 грн

Вигул собак небезпечних порід без намордника — від 170 грн

Вигул собак у заборонених місцях — від 170 грн

Вигул собак у заборонених місцях — від 170 грн

Неприбрані за твариною екскременти — від 170 грн

Неприбрані за твариною екскременти — від 170 грн

Нанесення твариною шкоди майну чи здоров'ю людини — від 1700 грн

Нанесення твариною шкоди майну чи здоров'ю людини — від 1700 грн

Знущання з тварини — від 3400 грн

Знущання з тварини — від 3400 грн
Детальніше
Класи житла
В чому різниця?
Економ

Зазвичай, це типові багатоповерхівки без надмірних архітектурних рішень, схожі одна на одну, але їхнє основне завдання – універсальність та забезпечення квартирами якомога більшої кількості людей. У Києві середня ціна за квадратний метр у "економі" становить 27 тис. грн.

Комфорт

У таких будинках передбачені зони для зберігання дитячих колясок чи велосипедів, є вбиральні, охорона на території, покращений дитячий майданчик та паркінг. У Києві за такі квартири у новобудовах просять у середньому 35,3 тис. грн за кв. м.

Бізнес

У новобудовах є великі підземні паркінги, з одним паркомісцем на квартиру. Зазвичай такі будівлі охороняються, є консьєрж, покращені дитячі майданчики, а для догляду за територією наймають садівників. Мешканці столиці в середньому платять 57,7 тис. грн за квадратний метр у такій квартирі.

Еліт

Над дизайном житла працюють солідні дизайнери. Територія охороняється, а паркомісця облаштовують із запасом. У таких житлових комплексах будують тенісні корти, басейни, супермаркети, приватні школи тощо. У Києві один квадратний метр такого житла коштує в середньому 98,8 тис. грн.

1 /2
Все про квартири
статистика
Курс криптовалюти сьогодні

Валюта

Ціна, usd

Bitcoin (BTC)

64362.95

Dogecoin (DOGE)

0.13

Ethereum (ETH)

3346.42

Litecoin (LTC)

80.22

Ripple (XRP)

0.6

Наша економіка
5 головних цифр
1
Споживча інфляція Споживча інфляція
18%
2
Облікова ставка Облікова ставка
25%
3
Офіційний курс євро Офіційний курс євро
29,7 грн
4
Офіційний курс долара Офіційний курс долара
29,25 грн
5
Міжнародні резерви Міжнародні резерви
$22,8 млрд
Знати більше💡

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти