Відставка глави НБУ сколихнула не тільки український політикум, а й валютний ринок. Після гучної заяви глави регулятора Якова Смолія про звільнення через політичний тиск курс долара пішов угору. Всі міжнародні фінансові кредитори закликали Київ зберегти незалежність НБУ. Але до прізвищ прив'язуватися не стали.
Смолія Верховна Рада звільнила ще в п'ятницю, 3 липня. Однак нового главу так і не призначила. У коментарі сайту "Сьогодні" народний депутат від "Слуги народу" Ірина Верещук розповіла, що обговорюються різні кандидатури – від голови Ради НБУ Богдана Данилишина до голови правління Укргазбанку Кирила Шевченка. За інформацією джерел сайту "Сьогодні" в "Слузі народу", найбільше шансів саме у Кирила Шевченка. Саме його Володимиру Зеленському радить голова правління Укрексімбанку Євген Мецгер, якому президент телефонував з Хмельницької області і просив реструктуризувати кредити бізнесу.
Щоб дізнатися, чи готуватися українцям до чергового стрибка курсу долара, як коронакриза впливає на економіку і що повинна виконати Україна для отримання другого траншу МВФ, сайт "Сьогодні" поспілкувався з головою Ради НБУ Богданом Данилишиним.
- Ми бачимо, що курс долара і євро пішов угору. Це сталося відразу після заяви вже колишнього глави НБУ про відставку. До чого готуватися українцям?
- Коливання курсу гривні – це типова реакція ринку на події, які відбуваються в Україні. Будь-яка невизначеність стимулює економічних агентів (імпортерів, громадян) купувати твердої іноземної валюти більше і швидше, ніж це відбувається за стабільних умов. Нагадаю, що впровадження в Україні карантину призвело до необхідності продажу з резервів Національного банку понад $2 млрд, які потім Національний банк викупив з ринку після завершення періоду ажіотажного попиту.
Натомість протягом останнього тижня істотного переважання попиту над пропозицією іноземної валюти не спостерігається. Навпаки, за тиждень 30/06 – 03/07 сальдо інтервенцій НБУ є позитивним: продано $151 млн, куплено $170 млн. У понеділок, 6 липня, Національний банк продовжив купувати надлишок валюти на ринку для згладжування зміцнення її курсу.
На сьогодні фундаментальних підстав для девальвації курсу гривні немає. Поточний рахунок, який визначає фундаментальне значення курсу національної валюти, є позитивним. Національний банк продовжує бути присутнім на ринку і готовий до проведення валютних інтервенцій для згладжування надлишкового попиту на іноземну валюту в обсязі, який буде для цього необхідний.
- Чи може гривня ще більше "просісти", наприклад, восени? Які фактори будуть на це впливати? Ваш прогноз?
- Ситуація восени буде залежати від епідеміологічної обстановки в країні, пов'язаної з епідемією коронавірусу. Зараз ми точно не можемо сказати, чи буде друга хвиля захворювань і чи будуть у зв'язку з цим введені нові обмеження для роботи підприємств. Але в цілому тих сезонних коливань на валютному ринку, які спостерігалися раніше, вже немає. Вплив фундаментальних факторів залишається врівноваженим. Наприклад, скорочення переказів від українських заробітчан в цьому році буде компенсовано зниженням витрат українців на подорожі за кордон. Динаміка світових цін на основні статті українського експорту також є більш позитивною порівняно з цінами на енергоносії, які Україна переважно імпортує.
- Чи може Україна на даному етапі дозволити собі додаткову емісію грошей?
- Виходячи з показника насиченості економіки України грошима (співвідношення грошової маси до ВВП) в Україні дійсно є простір для збільшення обсягу грошей, які обслуговують економічні відносини. Водночас хочу підкреслити, що незабезпеченої емісії гривні в Україні немає і не планується. Емісія грошей, яка здійснюється Національним банком, забезпечена відповідними активами: по валютному каналу – іноземною валютою, по каналу активів – державними цінними паперами. Стандартні операції з рефінансування банків поки здійснюються під забезпечення облігаціями внутрішньої державної позики, що гарантує повернення цих коштів банками-позичальниками.
- Західні партнери вже закликали Україну зберігати незалежність НБУ. Чи позначиться відставка глави НБУ на нашій співпраці з МВФ та іншими міжнародними кредиторами? Чи це непов'язані речі?
- Відставка глави НБУ ніяк не відіб'ється ні на незалежності Національного банку, як установи, ні на якості співпраці з МВФ та іншими міжнародними партнерами. Зміна керівництва державної установи не є перешкодою для взаємодії держави і міжнародних організацій на інституціональному рівні. Україна буде продовжувати відповідально виконувати свої зобов'язання відповідно до Меморандуму з МВФ за програмою "стенд-бай" та іншими міжнародними угодами. Законодавчі зміни, які б обмежували незалежність Національного банку, не плануються.
- Ми вже отримали перший транш від МВФ на $2,1 млрд з $5 млрд 18-місячної програми stand-by. Які рекомендації Україні потрібно виконати для отримання другого траншу? Чи вистачить Україні цієї програми, щоб стабілізувати ситуацію?
- Програма "стенд-бай" містить низку структурних "маяків", які Україні треба виконати для отримання наступного траншу восени 2020 року. Серед них – затверджені плани державних банків про заходи щодо зниження обсягу непрацюючих активів, забезпечення ринкових цін на газ, розробка організаційних структур для державних податкової та митної служб, як окремих юридичних осіб, зміцнення корпоративного управління в державних підприємствах, включаючи НАК "Нафтогаз", відповідно до рекомендацій ОЕСР. Дані зобов'язання знаходяться на виконанні відповідальних державних органів, а тому я не бачу ризиків їх невиконання. Що стосується достатності даної програми, зауважу, що отримані по ній кошти спрямовуються до державного бюджету, і за виконання інших його показників цих коштів буде достатньо для фінансування всіх запланованих витрат.
- Скільки взагалі українській економіці потрібно грошей, щоб стати на ноги?
- Українська економіка потребує інвестицій для прискорення економічного зростання. Обсяг інвестицій в основний капітал підприємств України в 2019 році склав лише 18% від ВВП, тоді як для прискореного зростання ВВП цей показник повинен складати не менше 25%. Для збільшення інвестицій потрібно стимулювати як напрямок внутрішніх заощаджень на інвестиційні цілі, так і залучати інвестиції ззовні. Для цього необхідне стабільне і сприятливе для інвестицій правове середовище, захищеність прав інвесторів, яких можна досягти шляхом здійснення структурних реформ і впровадження економічних/податкових стимулів, а також спрощення інвестиційних процедур.
- Як оцінюєте вплив коронакризи на українську економіку? Скільки ми втратили?
- Зараз оцінювати втрати економіки України від коронакризи ще зарано. За нашими оцінками, частка галузей, які найбільшою мірою постраждали від впровадження карантинних заходів (будівництво, торгівля, транспорт, сфера комерційних послуг), становить близько 31% в структурі ВВП України. В цілому за підсумками року вплив коронакризи на економіку залежатиме як від тривалості, так і від жорсткості обмежень, які будуть вводитися урядом і місцевими органами влади.
- Від президента Зеленського ми неодноразово чули про необхідність дешевих кредитів для населення і бізнесу. Смолій заявляв, що НБУ знизив облікову ставку до 6%, однак кредити для кінцевих споживачів доступними не стали. Скажіть, як досягти європейських умов кредитування під 2-4%?
- Вартість кредитів для кінцевих позичальників залежить від вартості фінансових ресурсів для банків і ризиків кредитування. Подальше зниження ставок Національного банку і стабілізація інфляційних очікувань повинні дозволити банкам знижувати вартість залучених ними коштів від громадян і бізнесу. Водночас посилення інституту верховенства права в країні і захищеності прав кредиторів повинні знизити ризики банків при наданні банками кредитів в реальний сектор, а отже, і вартість такого ризику, який закладається в ціну кредитних ресурсів для позичальників.
Нагадаємо, за словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, на цьому тижні будуть оголошені кандидатури на пост нового глави НБУ: