Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Колектори тероризують киянку, яка не брала кредит (відео)

7 січня, 06:01

Жінка запевняє: жодних грошей не брала, а тому й віддавати не буде

Поки влада розробляє законодавство, яке захистить українців від свавілля колекторів, жительку Києва тероризують дзвінками. Анастасія звернулася до команди "Сьогодні" за допомогою. Їй вже тиждень "обривають" телефон. Проте киянка запевняє: жодного кредиту не брала, тому й віддавати його не буде.

Під час зустрічі з журналістами Анастасія вмикає аудіозапис телефонного дзвінка, на якому невідомий чоловік вимагає від неї гроші.

"Брали 2000, винні 2900", – говорить невідомий чоловік.

Жінці пояснили, що вона нібито взяла так званий "швидкий кредит" ще в листопаді, а тепер його потрібно повернути, зі штрафом за прострочення.

"Одні телефонують і говорять, що я є контактною особою боржника, інші – що гроші брала саме я. Тобто, мене називають на ім'я по-батькові, називають мої документи, і стверджують, що я винна дві тисячі гривень", – розповідає Анастасія.

Незважаючи на те, що Анастасія всім відповідає, що грошей в борг не брала, на іншому кінці дроту на це не зважають і наполегливо вимагають свого.

"Я вже запитувала: як я мала отримати гроші? Мені вже було цікаво. На що мені відповідали, що переказ був на банківську карту. Все. Це максимум, що мені могли сказати", – розповідає Анастасія.

У планах Анастасії – вивідати якомога більше інформації у нахабних абонентів, і вже з цим звернутися до поліції. Втім, фіксувати дані потрібно відразу як речовий доказ, радить адвокат.

"Без попередження про те, що відбувається запис, ми не маємо права цього робити. І це не буде потім доказом. Якщо переходить розмову на якісь підвищені тони, то я б радив попередити: добре, вибачте, я з даної хвилини записую дану телефонну розмову", – радить адвокат Олег Каченюк.

Читайте також: Шахраї беруть онлайн-кредити на чуже ім'я і віддають постраждалих на розтерзання колекторам

Якщо ж кредит дійсно був узятий, та кредитори нарахували більшу пеню – варто звернутися за захистом. Наприклад, договір про позику можуть визнати недійсним.

"У більшості випадків такі договори розміщені на сайтах організацій, і їх ніхто ніколи не підписує. Щодо цього є й постанова Верховного суду. У такому випадку ми гасимо тільки "тіло" кредиту, і жодним чином пеня і штрафи не підлягають стягненню, оскільки особа не повною мірою володіла інформацією", – пояснює Каченюк.

Втім, так званих "швидких позик" слід уникати, радять юристи. Адже в договорах про них приховано чимало підводних каменів. Якщо ж без кредиту жодним чином не обійтися, надійніше буде звертатися до офіційних банківських установ.

Як повідомлялося, 12 грудня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт "Про захист прав і законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності" (№ 2133). Детальніше про ініціативу читайте на сайті "Сьогодні" Брудні методи під забороною: чи захистить від колекторів новий закон.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...