Чому в Україні активно зістарюється житло і що з цим робити

2 жовтня 2017, 07:16

Анастасія Іщенко Анастасія Іщенко

Термін експлуатації чверті житлового фонду давно закінчився

Квартири на "вторинці" подешевшали, але залишаються дорожчими за житло в новобудові

Квартири на "вторинці" подешевшали, але залишаються дорожчими за житло в новобудові / Фото: Анастасія Іскрицька

Площа житлового фонду в Україні зараз становить 977,9 млн кв. м, і майже половину займає старе житло. Про це нещодавно повідомив Лев Парцхаладзе, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Сайт "Сегодня" вирішив розібратися, як швидко зношуються будинки в країні, що сприяє активному зістарюванню житлофонду, і чому люди віддають перевагу новобудовам.

"Термін придатності" і неправильна експлуатація

Реклама

Поступово у безлічі будинків в Україні закінчується термін експлуатації. Зараз велика частина житлового фонду країни потребує ремонту і реставрації. У кожної споруди є певні терміни, після закінчення яких будівлі потрібно приводити в порядок, усувати різні неполадки або ж зовсім зносити будинки.

Так, наприклад, згідно з нормами, які були затверджені Мінрегіоном ще в 2009 році, приблизний термін експлуатації житлових і громадських будівель становить близько 100 років. Також цей термін залежить від типу споруди. Капітальні будинки з кам'яними і цегляними стінами можуть прослужити більше 150 років, тоді як будинкиам зі шлакоблоків всього 70 років, а ось дерев'яні і брущаті живуть і зовсім не більше 50 років.

Зараз в українських містах є цілі квартали, де житло вже давно постаріло і потребує негайної реконструкції. Наприклад, якщо говорити про Київ, схожа ситуація в Дарницькому районі.

"У чверті житлового фонду термін експлуатації взагалі закінчився, це, так звані, хрущовки, ще частина будинків довоєнної побудови. Особливо таких будинків багато в Дарницькому районі, там всі терміни фізичного і морального зносу перевищують вже 100%", – коментує ситуацію директор Інституту розвитку нерухомості Олександр Рубанов.

Реклама

До того ж, незважаючи на те, що є встановлені терміни, наш житлофонд старіє куди швидше через неправильну експлуатацію. Про це в коментарі сайту "Сегодня" розповів співкоординатор Ради з урбаністики Києва Григорій Мельничук.

"Якщо в будинку дірявий дах і його вчасно не лагодити, то природно, що будинок прийде в непридатність. Якщо ж все робити вчасно і за регламентом, то нічого не станеться, і будинки зможуть стояти століттями", – говорить Мельничук.

Несвоєчасні ремонти, свавільне перепланування квартир або ж неправильна заміна комунікацій – все це тільки сприяє активному зістарюванню житлофонду і призводить будинки в непридатність.

Аварійне житло і програми з реконструкції

Реклама

В тренді
В Україні просів курс долара, євро подорожчав

Для того, щоб будинки раптово не почали валитися по всій країні, повинні бути розроблені спеціальні програми з реконструкції, яких поки що немає.

"Про подібні програми говорили ще років 10 назад, але віз і нині там. Йдеться або про реконструкцію, або про знесення і спорудження чогось нового. Природно, необхідна програма, але у нас про це не думають. Так, наприклад, крім самих будинків, є ж ще комунікації, і вони вже не витримують ніякої критики", – роз'яснює ситуацію Рубанов.

Як підсумок, кількість аварійного житла невблаганно зростає, хоч офіційно такий статус присвоюють досить рідко. Масштабним реконструкціям заважає не тільки вічний брак грошей в бюджеті, а й повна плутанина з правами власності.

Читайте також: Аренда житла з правом викупу: що пропонують українцям

"Те, що може зробити держава – це, щоб власники нерухомості були власниками землі, це ключове питання для якихось проектів з реконструкції. Тобто, у нас людина може володіти квартирою, але не володіти землею під будівлею, на якому вона знаходиться. Це дуже ускладнює всілякі проекти реконструкції", – повідомляє Мельничук.

За словами експерта, щоб зрушити процес з мертвої точки, повинна бути нерозривність власності на приміщення та на землю. Тому що ситуація, в якій квартири в будинку належать їх власникам, а земля під будинком – місту, абсолютно абсурдна.

"Якби власники квартир були б власниками житла, тоді можна було б говорити про різноманітні інвестиційні проекти з реконструкції житлового фонду", – підсумував Мельничук.

Брак житла

У Мінрегіоні додали, що на одного українця припадає лише 23,8 км. м. житлової площі, тоді як, наприклад, в Європі, ці цифри більші в два рази. Тому зараз в країні ведеться активна забудова: так, в період за січень-травень 2017 року в експлуатацію було здано понад 2 млн кв. м. житла. У порівнянні з минулим роком, ці показники збільшилися майже на 10%, так повідомляють аналітики сайту Domik.ua.

"Будівництво нового житла необхідно – тільки для покриття цього попиту [від людей, які стоять в черзі на житло, – Ред.] Необхідно побудувати до 50 млн кв. м. нового житла. А з урахуванням заміни старого житла на якісне, і з огляду на європейські тенденції за кількістю квадратних метрів на людину – мінімум 1 млрд кв. м. житла", – заявив Лев Парцхаладзе.

До слова, зараз вторинне житло на українському ринку користується найменшим попитом. Люди віддають перевагу квартирам у новобудовах, тому що стан старих будинків залишає бажати кращого.

"До 2008 року левова частка угод на ринку нерухомості, за нашими оцінками це близько 70-75%, припадала на вторинний ринок. На сьогоднішній день ситуація з точністю, та навпаки, тобто близько 60-70% це первинка. І не стільки з метою проживання, скільки для збереження грошей. Як у нас це прийнято називати – інвестування", – пояснює Рубанов.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти