Як у Києві рятують хворих на коронавірус: ексклюзивне інтерв'ю з головним лікарем Олександрівської лікарні

Київ живе в режимі послабленого карантину два місяці. Багато киян посмілішали і їздять в метро без масок, а деякі намагаються без них зайти в магазини, так ніби інфекції і карантину вже немає. Сайт "Сьогодні" поспілкувався з Людмилою Антоненко, головним лікарем Олександрівської клінічної лікарні, де вже чотири місяці медики рятують киян від небезпечної інфекції. Вона запевняє, що жителі міста рано розслабилися – вірус нікуди не зник. Лікар розповіла сайту "Сьогодні", скільки натепер в лікарні пацієнтів з діагнозом COVID-19 і чим небезпечна інфекція, а також коли може закінчитися карантин і чи варто очікувати другої хвилі захворювання.

- Людмило Петрівно, Олександрівська клінічна лікарня стала справжньою передовою, де лікарі рятують життя киян. Як зараз себе почувають медики інфекційних відділень, скільки ваших співробітників захворіли на COVID-19?

- Дійсно, Олександрівська клінічна лікарня – одна з базових, опорних лікарень з лікування хворих на COVID-19 і з підозрою на коронавірус. Ми продовжуємо четвертий місяць приймати хворих середнього та тяжкого ступеня тяжкості захворювання. Ми знаходимося безпосередньо в епіцентрі інфекції і, звичайно ж, всі вже втомилися від постійної напруги. Розслабитися собі не можемо дозволити ні на хвилину, повинні постійно пам'ятати про небезпеку, бути захищеними і стежити один за одним, щоб були захищеними наші колеги. Через втому, звичайно ж, притупляється пильність, але ми проводимо спеціальні тренінги, а завідувачі відділеннями щодня нагадують медичному персоналу, як себе захистити, як одягати і знімати ЗІЗ (засоби індивідуального захисту. – Авт.). З іншого боку, всі й так це знають віддавна, але ми намагаємося все довести до автоматизму, щоб мінімізувати можливість інфікування. Незважаючи на втому, ми робимо свою роботу і виконуємо її якісно.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Якщо брати статистику з інфекційного корпусу тих медиків, які працюють з ковіднимі хворими, то за чотири місяці у нас захворіли 27 співробітників. У більшості з них була легка форма захворювання. Вони перебували на самоізоляції вдома, Ті, хто не мав можливості самоізолюватися, були госпіталізовані.

Були і важкі випадки. Наприклад, наша молодша медична сестра захворіла, їй 48 років. Вона вже знаходиться в інфекційному відділенні, але до цього була в реанімації. Хвороба у неї протікала дуже агресивно від самого початку – з високою температурою, вираженою дихальною недостатністю. Навіть розглядалася можливість переведення її на штучну вентиляцію легенів з підключенням до ЕКМО (екстракорпоральної мембранної оксигенації. – Авт.). Щодня проводили консиліуми, все було чітко відпрацьовано, і завдяки високому професіоналізму наших колег її стан покращився. На щастя, це єдина співробітниця Олександрівської клінічної лікарні, хвороба якої проходила з дуже важким перебігом.

- А як Ви знаходите заміну тим медичним працівникам, кого вже вразила інфекція?

- На щастя, наші співробітники не хворіли масово і це не позначалося на загальній роботі відділень. Були лише поодинокі випадки. Ви маєте рацію, заміну нашим співробітникам знайти дуже складно. Перш за все у людей зберігається страх перед невидимою інфекцією, бояться і за себе, і за своїх рідних. Ми справляємося тими силами, які є в відділеннях. Замінюємо один одного, допомагаємо, підстраховуємо.

- Наскільки своєчасно персонал лікарні отримує зарплату? Затримок немає?

- У нас всі співробітники своєчасно отримують зарплату. На самому початку пандемії, коли пообіцяли доплату в розмірі 300%, були невеликі затримки з виплатами і невеликі хвилювання в колективі, але потім все налагодилося. Всі доплати і зарплату виплачуємо своєчасно.

- Як співробітники Олександрівської клінічної лікарні проводять своє дозвілля? Чи вистачає на це часу?

- Часу на відпочинок або дозвілля дуже мало. Медики, які займалися лікуванням ковідних хворих, якийсь час навіть боялися повертатися до своїх родин. Для них було організовано проживання в готелях недалеко від лікарні. Після роботи у наших співробітників є два бажання – подихати свіжим повітрям без маски і просто відіспатися. Зараз ситуація дещо змінилася. Наші співробітники ходять до своїх рідних, знаючи, що не інфіковані, тому що регулярно тестуються. І можуть провести своє дозвілля в колі рідних людей.

- Співробітники Олександрівської лікарні відчули підтримку від киян?

- Так. До нас приходили і приїздили небайдужі люди, влаштовували флешмоби, дякували за нашу роботу. Ми дуже вдячні всім людям за таку теплу підтримку, увагу і сердечність.

- Під час карантину в Олександрівській клінічній лікарні сталася пожежа, чи знайдені вже зловмисники?

- На щастя, пожежа виникла не у відділенні, де лежать пацієнти, а в приміщенні, де знаходиться відділ кадрів і юридична служба.

Але все одно – це було для нас шокуючим моментом. Буквально наступного дня після підпалу до мене звернулися представники благодійної організації і запропонували свою допомогу. За тиждень всі приміщення були відновлені. Тепер про підпал вже ніщо не нагадує. А з стосовно зловмисників – їх шукають правоохоронці.

- Під час карантину лікарня також пережила і мінування з евакуацією...

- Так, це був ще один шок для нас. Надійшло повідомлення, що заміновано 10-й корпус лікарні, де лікуються хворі кардіологічного, неврологічного профілю. Там знаходилися важкі пацієнти після операцій, з інфарктами, інсультами. На щастя, їх було не так багато, і нам вдалося швидко перевести хворих в сусідній корпус, який був підготовлений для прийому ковідних хворих. Все обійшлося без трагічних наслідків.

- У соціальних мережах ходили чутки про те, що Олександрівська лікарня три дні не приймала пацієнтів. Чи справді було таке і з якої причини?

- У період, коли ми почали приймати всіх пацієнтів з пневмоніями, які були не визначені – ковідні вони чи ні, до нас за добу надходило від 40 до 50 хворих. З огляду на те, що майже всі хворі були з підозрою на COVID-19, їх потрібно було розмістити в окремі палати і провести діагностику на підтвердження або спростування. І коли таке велике надходження хворих щодня, то швидко заповнюються ліжка і всі співробітники працюють в шаленому темпі. Тоді Департаментом охорони здоров'я КМДА було прийнято рішення на кілька днів нас розвантажити, і до нас надходило менше хворих. Ми отримували результати аналізів на COVID-19 методом ПЛР і ковідних хворих розміщували в лікарні, а пацієнтів, у яких інфекція не була виявлена, переводили в інші стаціонари, визначені Департаментом охорони здоров'я КМДА.

- Скільки зараз підтверджених хворих на COVID-19 в Олександрівській лікарні в інфекційних відділеннях? На скільки місць вони розраховані?

- Наразі у нас 80 хворих з підтвердженим діагнозом – COVID-19. З них четверо перебувають у реанімації і два – на штучній вентиляції легенів. Це важкі хворі. Але якщо у нас реанімація була переповнена ще два тижні тому і там знаходилося 8-9 хворих, то зараз їх менше – 4.

А сам інфекційний корпус складається з трьох відділень – двох інфекційних з боксами та реанімації. Він розрахований на 82 ліжко-місця. Але ще раніше ми розгорнули 250 ліжко-місць в двох інших корпусах. На цей момент ми повністю готові до прийому хворих.

- Людмило Петрівно, а можете пояснити медичні терміни: легку, середню і важку симптоматику хвороби COVID-19? З якими симптомами пацієнти потрапляють в Олександрівську клінічну лікарню?

- Легка ступінь – це коли пацієнти не потребують стаціонарного лікування і проходять лікування вдома, під контролем сімейного лікаря. Це пацієнти з невеликим підвищенням температури тіла. Вони її можуть навіть не помічати, це 37,2 – 37,5 градусів. У таких пацієнтів можуть бути ознаки ГРВІ: першіння в горлі, сухий кашель і легка загальна слабкість. Такі хворі не потребують лікування в стаціонарі, і у нас таких немає.

До нас потрапляють пацієнти із середнім і важким ступенем тяжкості. Тут необхідно виключно стаціонарне лікування. Важка ступінь тяжкості хвороби – це коли пацієнти потрапляють до нас уже по швидкій допомозі і відразу в реанімацію. Симптоми – виражена дихальна недостатність на фоні пневмонії, і не виключено, що вони одразу ж підключаються до апарату штучної вентиляції легенів.

Середній ступінь тяжкості – це хворі з пневмонією, дихальною недостатністю, часто лихоманкою. Хворі з важким і середнім ступенем тяжкості часто надходять пізно, тривалий час перебуваючи на домашньому лікуванні або самолікуванні.

Ми вже не раз повторювали, що як тільки людина помічає високу температуру і вона не збивається, з'являється дихальна недостатність – потрібно негайно звертатися до лікарні. Тоді нам буде простіше виводити людину з цього стану. Не потрібно сидіти вдома і у жодному разі не займайтеся самолікуванням!

- Представники МОЗ України заявляли, що для порятунку хворих на COVID-19 можна використовувати препарати, які не зареєстровані в Україні. Ви їх використовуєте чи плануєте? Якщо так, то які саме?

- Ні. Ми лікуємо хворих строго відповідно до наявних протоколів. І дуже обережно підходимо до призначення препаратів, які рекомендовані в протоколах. Інших не призначають.

- Який вік пацієнтів, які зараз знаходяться на лікуванні в Олександрівській лікарні? І яка вікова категорія відноситься до так званої групи ризику?

- Хворіють люди всіх вікових категорій. Стосовно груп ризику, то, звичайно ж, вік впливає на перебіг хвороби та супутні захворювання. Навіть якщо це не літня людина, але у неї є супутня патологія, то хвороба протікає важко. І така людина потрапляє в групу ризику. У нас нещодавно поступив у лікарню 30-річний чоловік, у якого цукровий діабет першого типу. Зважаючи на стан, він міг би перебувати на амбулаторному лікуванні, якби не цукровий діабет, через який він автоматично потрапляє в групу ризику. У нас є пацієнти від 30 до 80 років. Зазначу, що молоді люди в своїй більшості переносять хворобу легше, якщо у них немає супутньої патології.

- Людмило Петрівно, хотів у Вас запитати, чи в достатній кількості в Олександрівській клінічній лікарні апаратів ЕКМО? У яких випадках вони застосовуються і чим кращі за інших?

- Апарат ЕКМО – це, якщо говорити простою мовою, штучні легені. Пацієнт підключається до нього. У нас такі апарати є, і їх наявність – це дуже важливо. Також варто зазначити, що витратні матеріали до цього апарату дуже дорогі і вони повинні бути в наявності. Але найголовніше – це фахівці, які вміють працювати на цьому апараті. Не кожна лікарня має таких. І це ціла команда фахівців: анестезіологи, судинні хірурги, ендоваскулярні хірурги, медсестри, нерфузіологи. Сам апарат ЕКМО ми застосовували тричі для найважчих пацієнтів. І в двох випадках, на жаль, лікування закінчилося летальним результатом. Наш досвід в лікарні – ми врятували пацієнта ще до початку пандемії саме завдяки цьому апарату. Пацієнт хворів на важку постгрипозну пневмонію. Без цього апарату його б просто не стало. Тому ми пишаємося тим, що врятували людині життя, застосувавши ЕКМО.

- Кажуть, що коронавірус вкладає на лікарняні ліжка цілі сім'ї. У вас в Олександрівській лікарні бували випадки, щоб довелося лікувати цілу родину?

- Так. І неодноразово. До нас потрапляли цілими сім'ями – батько, мати і дорослі діти. Був і випадок, коли довелося лікувати велику сім'ю. Спочатку поступило 3-4 людини, деякі з них були на самоізоляції, а потім поступило до 12 людей, всі були в контакті на похоронах.

- А люди яких професій найчастіше хворіють на цю інфекцію?

- В основному це люди різних професій, які спілкувалися між собою і таким чином інфікували одне одного. Це і медики з різних лікарень Києва, і священики з Києво-Печерської лаври. Були у нас і поодинокі випадки лікування працівників торгівлі, депутати Верховної Ради. Всі ті, які були тривалий час в тісному контакті.

- Було повідомлення про госпіталізації дружини президента України Олени Зеленської. Вона проходила лікування в Олександрівській лікарні?

- Ні. Дружину президента ми не лікували, вона не проходила лікування в Олександрівській клінічній лікарні.

- Хотілося б почути від Вас прогноз, коли ж все-таки закінчиться карантин?

- Складно давати такі прогнози. З того, що на сьогоднішній день відомо про вірус, можу сказати – карантин, якщо і закінчиться або його якимось чином зупинять, то вірус нікуди не зникне. Люди будуть хворіти. Можу навести приклад стосовно Олександрівської клінічної лікарні. Минулого тижня до нас надходило в добу 3-5-7 пацієнтів. А на цьому тижні – 10-13-16. Тобто не можна сказати, що настало зменшення інфікування. Тим більше що ми спостерігаємо, як всі масово поїхали на відпочинок до моря з нагоди Дня Конституції. І ми знаємо, що відбувалося в Одесі – натовпи без масок, без дотримання безпечної дистанції. Впевнена, що через два-три тижні ми отримаємо збільшення інфікованих. Те ж було на Великдень... Ми повинні розуміти і бути готовими до того, що з часом до коронавірусу приєднаються ще й інші сезонні простудні інфекції. Тоді ситуація може стати дуже серйозною.

- Якраз хотів у Вас запитати, чи буде друга хвиля захворювання і коли її чекати?

- Всі прогнози, які дають зараз фахівці-вірусологи та епідеміологи, говорять про те, що друга хвиля можлива восени. Особливо складно буде, коли до нас прийде грип, і ніхто не знає, яким саме він буде і яка буде ситуація. Можливо, якась інфекція витіснить іншу. Але це поки лише роздуми... Ми готуємося до другої хвилі захворювання. Вона буде, можливо, агресивнішою за ту, що ми вже пережили.

- Як Ви оцінюєте дії влади, коли в Києві була зупинена робота міського транспорту і метрополітену? У деяких містах Європи підземка продовжувала працювати, незважаючи на карантин.

- Це було зроблено абсолютно правильно. Спочатку всі були перелякані і виконували всі рекомендації в рамках карантину. Щойно його послабили, люди не зрозуміли – карантин було не закінчено, а лише послаблено. Вони почали зневажливо ставитися до всіх заходів безпеки. І те, що ми сьогодні бачимо в метрополітені та в громадському транспорті – без масок або маски на підборідді і відкриті носи... Люди абсолютно не думають ні про себе, ні про оточуючих, ні про свої сім'ї. Те, що відбувається, просто жахливо. І з таким розумінням і ставленням до проблеми ми можемо очікувати важку другу хвилю захворювання.

- Деякі кияни категорично вважають, що COVID-19 – це казка, і відмовляються носити захисні маски. Що б Ви сказали таким людям?

- Уже стільки всього переговорено... Медики закликають людей носити маски та захищати себе і оточуючих від інфекції. Найнебезпечніші – це носії інфекції, які її поширюють – люди, у яких COVID-19 проходить безсимптомно або в легкій формі. Вони ходять серед інших і першіння в горлі або невелику температуру сприймають як "надуло від кондиціонера". Це найбільша небезпека. Люди не звертаються до сімейного лікаря, вони не протестовані. Але ходять серед інших, поширюючи інфекцію. Ми повинні кожного з оточення або знайомого розцінювати як потенційного хворого на COVID-19. Якщо так будемо думати, то це стане правилом поведінки. А для цього багато не треба: носити маску, обробляти руки і дотримуватися безпечної дистанції. Тому виконуйте ці правила і бережіть себе і своїх рідних.

Як раніше повідомляли новини "Сьогодні", друга хвиля коронавірусу поступово накриває світ. Що відбувається у світі з небезпечною інфекцією, дивіться в нашому сюжеті: