Як виглядала ВДНГ у Києві в 70-х роках

3 квітня 2015, 05:25

Через досить велику територію було вирішено використовувати автобусні поїзда - тихоходи 

Виставка досягнень народного господарства в столиці мала свій транспорт. Через досить велику територію було вирішено використовувати автобусні поїзда. Перший склад було зібрано в автобусному парку №1 у 1957 році і випущено на ВДНГ ще до її офіційного відкриття (після 06.07.1957), наступні машини збиралися на першому та дванадцятому київських авторемонтних заводах.

Всього було виготовлено 6 таких машин, повідомляється в групі "Типовий Голосіїв – Київ" у соцмережі Facebook. На першому тихоході, як його називали, був встановлений двигун від "Перемоги", рама від ГАЗ-51, колеса – від ГАЗ-51.

Реклама

Дивні біло-блакитні автобуси з причепом стояли перед головним фонтаном з правого боку і запрошували здійснити захоплюючу екскурсію по виставковому містечку. Для відвідувачів виставки це і не автобуси були, а швидше – атракціон.

У кожній секції автобуса поміщалися близько 20 пасажирів, водій, він же екскурсовод обходив поїзд, роздавав квитки. Дуже повільно, не поспішаючи, автобус рушав у бік іподромного поля. Історія створення виставки, назва і призначення павільйонів по шляху прямування, – все це плавно лунало з динаміків.

Біля далеких ставків, неподалік від пожежної частини пасажирів чекала десятихвилинна зупинка для огляду фазанової і кролячої ферми та годування лебедів на ставку.

Проїзд в автобусах коштував 10 копійок, видавалися відривні талони з котушок. Довжина маршруту становила близько 4.5 кілометрів, рейс тривав майже 40 хвилин.

В тренді
"Стріляють, але на роботу треба": свідок розповів про бандитські розбірки в Броварах

Реклама

Офіційно автобуси ВДНГ числилися за першим автобусним парком, він і знаходився неподалік. Там же проходили й основне технічне обслуговування. Ночували та зимували автобуси в боксах на ВДНГ. Що цікаво, за кермом двох машин можна було побачити і жінок. У Києві ніде на автобусах не працювали жінки, крім виставкових машин.

Простенькі кузова без бічного скління, без дверцят дозволяли швидко займати місця з обох сторін поїзда. Автобуси на ВДНГ працювали з 1 травня по 10 листопада. В автобусі довжиною близько 6 метрів спереду, поруч з водієм (як в автобусах ПАЗ або ЛіАЗ), був встановлений мотор від вантажівки ГАЗ-51, і вся агрегатна база була від неї ж. Автобус завивав під час розгонів, а для безпеки мав обмеження швидкості не вище 20 км/год. З устаткування мав фари та габаритні ліхтарі.

У 80-х роках у потягах з'явилися й автоматичні гучномовні пристрої, що розповідали про маршрут руху. У 1982 році, спеціально до 1500-річчя Києва, на всі поїзди було нанесено напис "1500 років Києву". Основне ж забарвлення автобусів було білим і білим з блакитними смугами.

Один із шести поїздів був списаний у 70-х роках, і вже у 80-х роках на ВДНГ їздило 5 поїздів. У свій останній рейс поїзди виїхали 10 листопада 1988 року. Наступного, 1989 році, вони були списані. Ось так ВДНГ залишилася без будь-якого внутрішнього транспорту.

Реклама

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти