Кияни продовжують творити чудеса за допомогою соціальних мереж. Люди активно підтримують нужденних, допомагають пораненим солдатам, хворим дітям. А нещодавно допомогли знайти клієнтів літній киянці, яка шиє і в'яже чудовий одяг для ляльок і продає їх біля метро "Лісова". Заміткою про цю дуже скромну жінку, поділилося до тисячі чоловік. Люди дякують їй за дуже тонку, ювелірну роботу і замовляють наряди навіть з інших міст.
"Ой, і не кажіть – стала "зіркою". Дівчата зробили мене популярною. Хоча я не люблю всієї цієї слави. Підійшли до мене, поцікавилися нарядами, про ціну запитали, зробили фото. Тепер замовлень дуже багато і я їм за це дуже вдячна. Хоча, не встигаю все робити. У мене немає вже сил, мені 85 років ... А відмовляти діткам незручно, ви б бачили, як світяться їхні очі, коли батьки дарують їм мої сукні!", – каже нам бабуся Таня.
Бабуся Таня почала шити наряди в 1993 році, для ляльок онучки. Фото: facebook.com
Вона продає їх по 50-70 грн – таких цін просто вже немає. "Найдорожчу сукню я продала за 80 гривень. Раніше я за зиму шила кілька суконь і в'язала стільки ж костюмів. І навесні йшла до метро, щоб їх продати. Самі розумієте які зараз ціни – потрібно виживати. Тепер все змінилося – замовлень багато. Я цілими днями сиджу, придумую нові моделі, і шию сукні, які вже замовили люди. Так що до метро я не скоро піду, ті, хто зробив замовлення самі приїдуть і заберуть", – розповідає "Сегодня" Тетяна Василівна.
Бабуся каже, що шиття – її хобі. "Я вкладаю в цю роботу і в сукні свою душу. Наряди дуже подобаються діткам і для мене – це головне. Я не дозволяю собі брати за роботу багато. У людей немає грошей ... Я почала цим займатися, коли моїй онучці було 8 років , в 1993 році. Ми довго збирали гроші, і пішли в магазин – купили їй дорогу німецьку ляльку "Барбі". А в магазині вона побачили наряди. Вони коштували ще дорожче ... А внучка каже: "Бабусю, давай купимо, вони такі гарненькі ...". Довелося їй відмовити. І я тоді вирішила шити їх сама. Адже те, що зараз продається, не дуже міцне і не завжди якісне. Штампують їх аби грошей заробити. А я все роблю, як для себе", – продовжує бабуся Таня.
Тонка праця. У таких сукнях ляльки більше схожі на принцес. Фото: facebook.com
Вона шила вбрання і для правнучки, якій вже 13 років. "Раніше за день могла пошити сукню, тепер часу йде більше. Роблю так, щоб мені подобалося, а значить, і дитина буде задоволена. Багато хто запитує, як мені вдаються дрібні деталі. Все дуже просто. Я 30 років пропрацювала картографом, звикла", – каже бабуся.