Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Прощавай, жетон: як змінювалася система оплати проїзду в метро Києва за всі роки його існування

1 листопада 2019, 12:21

Олександр Марущак

За проїзд у метро кияни платили всього 5 копійок і крім звичних користувалися червоними і прозорими жетонами

/ Фото: Олександр Марущак

Реклама

З 30 жовтня Київ мав відмовитися від використання жетонів і паперових квитків у міському транспорті. Однак за п'ять днів до цієї дати КМДА ухвалило рішення перенести запуск єдиного електронного квитка на 1 квітня наступного року. Таким чином користуватися паперовими квитками в наземному транспорті і жетонами в метро кияни зможуть ще до 31 березня 2020 року. Сайт "Сьогодні" вивчив, як змінювалася система оплати проїзду у київському метрополітені.

З першого дня початку роботи столичної підземки ( 6 листопада 1960 року ) кияни оплачували проїзд в метро паперовими квитками. Разова поїздка тоді коштувала 50 копійок. Кожен квиток мав бути погашений контролером, через це на вході в підземку шикувалися черги.

Лише через два роки київський метрополітен обладнали автоматичними контрольними пунктами на турнікетах. Люди залишали монети в проріз і проходили на станції. Втім, паперові квитки ще довго використовувалися в метрополітені, як допоміжний засіб оплати проїзду.

Після грошової реформи в 1961 році вартість проїзду в метро знизилася і становила 5 копійок . Для оплати проїзду приймалися монети відповідного номіналу. Така вартість проїзду не змінювалася майже 30 років – до 1990 року!

1 жовтня 1992 року ввели перші металеві жетони, паралельно з якими для оплати приймалися паперові талони. Металеві жетони виготовлялися з мідних сплавів. Їх робили на заводі порошкової металургії в Броварах.

До речі, у музеї Київського метрополітену, який розташований в адміністративній будівлі на проспекті Перемоги, можна побачити ціле намисто з десятків металевих жетонів, які колись служили для оплати проїзду.

"Таке незвичайне намисто музею Київського метрополітену подарували фанати підземки. Уже навіть точно невідомо – хто і коли зробив це намисто з жетонів. Я, наприклад, одягаю цей музейний експонат, коли йду на важливі заходи в підземці. Воно вже стало як талісман. Потім, звичайно ж здаю його назад у музей, де воно зберігається", – розповіла сайту "Сьогодні" Наталія Макогон, радник начальника Київського метрополітену.

6 грудня 1992 року вартість проїзду знову збільшилася і цього разу до 5 карбованців . Оплачували проїзд металевими жетонами і паперовими талонами. До речі, тоді у киян з'явилася традиція запасатися жетонами, щоб користуватися ними в разі подорожчання вартості проїзду. Але наївні громадяни не припускали, що жетони теж поміняють. 5 червня 1993 року ввели нові металеві жетони – вони були меншими за розміром. На жетонах красувався символ Києва – гілка каштана. Пізніше на жетонах почали гравірувати рекламу, в основному банків, які діяли тоді в країні.

В листопаді 1993 року для оплати впровадили перші картонні картки з магнітним носієм. А з 20 квітня 1994 з'явилися перші пластикові жетони синього кольору. Металеві жетони поступово виводяться з обігу. На пластикових жетонах крім символу Києва – гілки каштана – розміщувалася різна реклама.

"Київський метрополітен використовує пластикові жетони з 1994 року. Крім звичних зелених і синіх жетонів для оплати проїзду в 90-х роках вводили жетони червоного кольору. Робилося це в якості експерименту, але червоні жетони не прижилися в метро. Також були і прозорі жетони, тепер їх можна побачити тільки в нашому музеї", – додає Наталія Макогон.

У березні 1995 року в підземці ввели перші пластикові картки з магнітним носієм. Паралельно діяли пластикові жетони синього кольору. Їх, до речі, дуже часто підробляли. Працівники столичної міліції навіть викривали і затримували аферистів, які спромоглися заробляти величезні кошти на продажу підроблених проїзних. Їх було дуже важко відрізнити від справжніх.

2 вересня 1996 року Україна перейшла на гривні (100 000 карбованців = 1 гривня). Вартість разової поїздки в київському метрополітені становила 20 копійок. Тоді ж були запущені для оплати проїзду в метро пластикові картки з широкою магнітною стрічкою. Але раділи кияни недовго. Вже з 1 жовтня 1996 року разовий проїзд в метрополітені подорожчав на 50% – до 30 копійок. У листопаді 1997 року в метрополітені запустили перші студентські пластикові карти з магнітним носієм і на всіх картах застосували елементи захисту: з березня – голограми, а з серпня – код картки на кожен місяць.

19 березня 2000 року проїзд знову дорожчає – до 50 копійок. У зв'язку з переходом на новий тариф змінився і колір пластикових жетонів – ввели зелені, а сині поступово виводилися з обігу. Тоді ж впровадили перші учнівські пластикові картки для оплати проїзду.

У 2003 році в метрополітені Києва почали дослідне випробування перших безконтактних карток для оплати проїзду. А 5 квітня 2004 року перші такі картки видали співробітникам метрополітену. 26 грудня 2005 року ввели перші безконтактні картки на кількість поїздок. 1 листопада 2007 року були введені перші безконтактні картки на 15 і 30 днів з дня активації – першого проходу пасажира через турнікет. Вісім років вартість проїзду в Київському метрополітені не змінювалася і становила 50 копійок. Аж поки в 2008 році не зросла відразу в 4 рази – до 2 гривень. У зв'язку з переходом на новий тариф в каси повернулися жетони синього кольору.

31 січня 2009 року вартість проїзду знизили до 1,7 гривень. Влада, пояснили, що поспішили з подорожчанням. Але 6 вересня 2010 року вартість разової поїздки в метро знову збільшили до 2 гривень. З 2015 року з'явилася можливість оплачувати проїзд банківськими картами. А в 2017 році в касах підземки змінили правила продажу жетонів. За новими вимогами їх почали продавати не більше 1 жетона в руки.

"Це до сих пір страшно незручно, коли приїжджаєш з сім'єю з чотирьох осіб до Київа. Всім потрібно товпитися біля каси, оскільки касир не вірить, що я купую жетони на чотирьох осіб. Я пояснюю, що нам ще потрібно буде їхати в підземці назад додому і з боку це виглядає як приниження", – скаржиться Віктор Блюмков, мешканець Житомира.

У метрополітені пояснюють, що таким чином намагаються відвадити городян користуватися жетонами. Але люди за звичкою стоять за ними біля кас, створюючи величезні черги. Особливо сильно це помітно на станції метро "Вокзальна", де черга за жетонами шикується за кілька десятків метрів від станції.

14 липня 2018 року влада раптово підняла вартість проїзду в метро до 8 гривень (Ті, хто користується безконтактними картками зеленого кольору, можуть кататися в підземці по 6,50 грн, якщо купують відразу 50 поїздок). У касах замінили жетони, і ми до сих пір користуємося пластиком зеленого кольору.

Як запевняють в метро, незважаючи на тимчасову відстрочку щодо введення електронного квитка (п'ять місяців), жетони виводитимуться з обороту, а кас, де їх продають з кожним місяцем буде меншати.

"Поступово в касах метро і в спеціальних автоматах продаватимуться квитки з Q-кодом для разової поїздки в метро. Вони замінять жетони. Пластик виводитиметься з обігу. У 10 касах метрополітену вже не продають жетони. Ми просимо громадян відмовитися від використання жетонів. Люди повинні розуміти, що, користуючись карткою, їм не потрібно шикуватися у величезних чергах за жетонами, а швидко проходити на станцію", – додає Макогон.

Коли пластикові жетони повністю виведуть з експлуатації – їх опишуть і здадуть на переробку. Відбудеться це, скоріш за все, після 1 квітня наступного року.

Раніше ми повідомляли на яких станціях метро вже відмовилися від продажу жетонів

У столичному метро перерахували причини, за яких на станціях підземки утворюються величезні черги і тиснява

Мер Києва Віталій Кличко розповів, коли побудують метро на Троєщину, дивіться в сюжеті:

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...