Прогулянки по вулиці Хорива: будиночок Петра I і чудеса від святих Варвари і Миколи

3 квітня 2015, 12:13

Кириченко Леся Кириченко Леся

Історія цієї вулиці починається ще з часів Київської Русі

У храм Миколи Чудотворця (Притиска) на Хорива, 5-а, ніколи не вичерпується потік віруючих

У храм Миколи Чудотворця (Притиска) на Хорива, 5-а, ніколи не вичерпується потік віруючих / Фото: Анастасія Іскрицька

Невеличку вулицю на історичному Подолі – Хорива місцеві жителі часто називають "прибалтійською", через архітектуру будинків, яка нагадує споруди, характерні для прибалтійських країн. Нині на ній вирішуються долі сотні людей, адже неподалік один від одного знаходяться Подільський суд і райуправління міліції. Втім, є й культурні установи, де можна провести дозвілля: кілька музеїв, церква, а також фешенебельні ресторани. Історія цієї вулиці починається ще з часів Київської Русі, про що свідчать архівні дані. Але в плані міста вулиця була зафіксована лише на початку ХІХ століття, правда після масштабної пожежі, яка трапилася майже через десятиліття (в 1812 році) була заново перепланована. Відтоді її параметри практично не змінилися. Але в "древній" документації є деякі розбіжності в назві вулиці. У XIX столітті вулицю писали як Хорива, але наприкінці ХХ століття влада міста внесла правки, і вона назавжди залишилася Хорива, адже вона названа на честь одного з літописних братів-засновників міста – Хорива.

ЗЕМЛЯ СВЯТОГО, ЩО СТАЛА ЛЕГЕНДОЮ


Реклама

choriva_4__4_1___01

Розкішний особняк з античними колонами і обрисами левів на фасаді, на Хорива, 4, привертає особливу увагу городян. Він був побудований на початку ХХ століття і приносив власнику хороший прибуток, так як апартаменти в ньому здавалися в оренду. Але особливість цієї будівлі – ділянка, на якій він побудований: колись на ній розміщувалася обитель бравого козака, сотника Київського полку Сави Туптало, який проживав в ній зі своєю сім'єю. Всі члени сім'ї сотника були глибоко віруючими людьми, і чимало коштів віддавали на благодійність в храми. Троє дочок козака стали черницями, а ось його єдиний син Дмитро став легендою в історії. Він змінив хід не тільки релігійної історії, ставши митрополитом Дмитром Ростовським, але і картографічну – адже саме на його честь названо місто Ростов-на-Дону. Митрополит був канонізований в ХVIII столітті. І досі, за словами городян, навколо особняка, де колись жив святий, збереглася особлива енергетика. А портрети членів сім'ї Туптало можна побачити в Національному художньому музеї України на вул. Грушевського, 6.

У ХРАМІ МИКОЛИ ШУКАЮТЬ ПОЛОВИНКУ


Реклама

choriva__5__3_1__

У храм Миколи Чудотворця (Притиска) на Хорива, 5-а, ніколи не вичерпується потік віруючих – адже тут знаходяться часточки мощей святих Миколая і Варвари. Також тут є чудотворні ікони – наприклад, Покрови Богородиці, яка допомагає самотнім дівчатам знайти супутника життя. Також з цим храмом пов'язано багато легенд. Одна з них свідчить, що одного разу злодій заліз до храму. А коли зібрав всі цінні речі, сперся на стіну. У цей момент ікона святого Миколая звалилася на нього, і "притисла" (затиснула) йому руку, не давши йому втекти з награбованим. Звідси пішла і назва храму.

ПЕТРО I І ЦАРСТВО ЗНАНЬ


Реклама

choriva_6-8_1_1___02

У садибі на Хорива, 6, і в сусідньому особняку з колонами на вул. Костянтинівській, 9, ще в ХIX столітті знаходилося дворянське училище, яке з часом перейменували в гімназію. Там же була відкрита перша в Києві недільна школа. З часом там відкрили початкову комерційну школу для хлопчиків. Зараз в особняках – вечірня школа та офісні приміщення. Але одна з головних родзинок Подолу знаходиться через дорогу, на Хорива, 6/8, – Будинок Петра I (зараз там філія Музею історії Києва). У цьому скромному білому будиночку цар проживав на початку XVIII ст., коли відвідував Київ з нагоди підготовки до російсько-шведської війни. Екстер'єр будинку вражає: особняк має асиметричну композицію, тому його зручно розглядати з будь-якого боку, а фасад будівлі прикрашений екстравагантними арками.

ПАМ'ЯТЬ ПРО ЧОРНОБИЛЬ


__3_1__

До вулиці Хорива примикає невеликий однойменний провулок. Раніше він іменувався Воскресенським через те, що там знаходилася Воскресенська церква (зараз на її місці – будинок). Нині в провулку лише кілька невисоких житлових будинків, а також – Подільське райуправління міліції та музей Чорнобиля, який значиться за адресою провулок Хорива, 1. Пройти повз музей без емоцій неможливо, особливо – маленьким дітям: поруч з входом вишикувалися зразки автомобілів, які брали участь в порятунку жителів Чорнобиля в 1986 році після вибуху на ЧАЕС. Міліцейське авто, карета швидкої допомоги та пожежна машина знаходяться там неспроста, адже за радянських часів у цій будівлі знаходилося пожежне депо. Само це споруда була зведена на початку ХХ століття для Подільської поліцейської дільниці і пожежного відділення.

АУРА ГОЛОВНОЇ СКУПЕРДЯЙКИ


choriva_23_4_1__

В жилом особняке №23, расположенном на пересечении ул. Хорива и Межигорской, сейчас находится один из фешенебельных ресторанов. Но подоляне поговаривают, что любые договора, подписанные в этом доме, увенчаются успехом и принесут прибыль. Такой легенде есть объяснение: раньше на этом месте находился дом, где проживала одна из влиятельных дам города — купчиха София Артемьева. Она любила роскошь, но отличалась особой скупостью, что помогало ей приумножать свои доходы.

КОММУНАЛКИ ОТ АРХИТЕКТОРА


У житловому особняку №23, розташованому на перетині вул. Хорива і Межигірської, зараз знаходиться один з фешенебельних ресторанів. Але подоляни подейкують, що будь-які договори, підписані в цьому будинку, увінчаються успіхом і принесуть прибуток. Такий легендою є пояснення: раніше на цьому місці знаходився будинок, де проживала одна з впливових дам міста – купчиха Софія Артем'єва. Вона любила розкіш, але відрізнялася особливою скупістю, що допомагало їй примножувати свої доходи.

КОМУНАЛКИ ВІД АРХІТЕКТОРА


1920px-_.__-_._11-_.__1___01

У будинку на вул. Хорива, 13/11, проживав зі своєю родиною перший головний архітектор міста – Андрій Меленський. Саме завдяки його старанням і натхненню городяни понині можуть помилуватися красотами Церкви Святого Миколая на Аскольдовій могилі, а також Контрактовим будинком, в якому неодноразово бував поет Олександр Пушкін. Навіть столична колона Магдебурзького права створювалася за кресленнями Меленського. Садиба на вул. Хорива довго час перебувала у володінні сім'ї архітектора – адже дітей у Меленського було аж п'ятеро, щоправда, від двох шлюбів. За радянських же часів обитель знаменитого архітектора націоналізували і облаштували в ній комунальні квартири. Зараз у будинку – квартири та офіси.

Дистанція прогулянки: 400 метрів
Час прогулянки: 30 хвилин

Фото: Анастасія Іскрицька

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти