Франко і бетяр – 5 книг про те, що ми їмо

…З огляду на те, що в одній з цих книжок їдять без серпа з молотом, можна зрозуміти, що нам пропонує решта авторів. Правильно, ті панські об’їдки, які сьогодні називають сучасною українською кухнею.

Ольга Франко. 1-ша українська загально-практична кухня. – Х.: Фоліо, 2019

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Книга Ольги Франко "Перша українська загально-практична кухня" одразу після виходу в світ 1929 року стала дуже популярною. Її зачитували до дірок. Кожна галицька господиня вважала за необхідне мати її на своїй кухні. Сьогодні книга Ольги Франко повертається до читача у своєму первозданному варіанті, не обкраяна і не перекручена, у всій автентичності її порад, рекомендацій та рецептів. Вона отримує своє "друге" дихання завдяки коментарям відомої львівської кулінарної блоґерки Маріанни Душар, дослідниці галицької кулінарної традиції та авторки блоґу PaniStefa.com. Книгу проілюстровано сучасними фотографіями і рисунками з оригінального видання.

Едгар Петті. Бограч та інші страви від бетяра. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2019

Ця книжка пропонує щось особливе, тобто те, чого ми точно ніколи не куштували і навіть не чули. Невже екзотичні наїдки чи заморські рецепти? Насправді Та це все про рідну українську кухню. Про ті традиційні та оригінальні рецепти, яких ви не знайдете на сторінках популярних кулінарних книжок. Водночас ці страви здатні вразити, приголомшити та здивувати навіть найвибагливішого споживача. Ці страви — для родинного кола, але з ресторанним шиком. Делікатеси закарпатської кухні, з химерними назвами та фантастичні на смак. Таких ви не скуштуєте ніде, бо вони — по секрету від бетяра. А бет ярі, кажуть, знаються на смачненькому.

Як добре й здорово варити. – К.: Богуславкнига, 2019

Так само, як збірка Олени Франко, у 30-х роках минулого століття ця книжка свого часу була бестселером. Вона виходила друком у Коломиї з 1931 по 1938 рр. під редагуванням часопису "Жіноча доля", головним редактором якого тоді була Олена Кисілевська. "Поради, що їх подаємо в оцій книжці, зладжені на підставі найновіших наукових дослідів, а приписи випробовані, – їх доставили нам наші досвідчені прихильниці", – повідомляють нам, і варто вірити, тому що було написано колись, без вимог чи то "написанному верить", а чи "хранить вечно". Оскільки часи і смаки змінюються, і гасло "вперед у минуле" все частіше означає лише чергове зворушливе ретро.

Ігор Лильо. Львівська кухня. – Х.: Фоліо, 2019

В оновленому виданні "Львівської кухні" львівський історик Ігор Лильо елегантно та захоплююче розповів історії з життя знаменитих львів'ян і галичан, а дослідниця галицької кухні Маріанна Душар поєднала їх із тематичними стравами. Передмову до видання написав Всеволод Поліщук, один із засновників Клубу галицької кухні. Львівська кухня, як складова частина галицької, — це строката і самобутня суміш української, австрійської, польської, єврейської, вірменської традицій, яку львівські господині творчо змішали і осмислили на свій манер. Львівська кухня традиційно опирається на місцеві продукти, традиції та історичну пам’ять. Рецепти передаються у львівських родинах із покоління в покоління, доповнюються та модернізуються, одне слово — живуть!

Ярослава Зелинська-Джонсон. Cпадщина чотирьох господинь. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2018

У цій кулінарній книжці зібрано рецепти, які готували різні покоління до свят, витворюючи у своїх домівках особливий родинний дух. Це випробувані роками бабусині, мамині й тітчині переписи — справжній кулінарний скарб, а ще мудрі поради чотирьох господинь та спогади про те, як готували в українському домі. Ця книжка — важливий спадок, що заслуговує того, аби його не втрачати. Рецепти страв, які готували та ділили за одним столом, є частиною нашого минулого. Й, вони, будемо сподіватися, житимуть і надалі — вже як частина майбутнього українських родин.